Постанова № 76519751, 11.09.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/97/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Григораш В.О.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

11 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Ватаманюка Р.В. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької міської ради на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

в січні 2018 позивачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.05.2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками в рівних частинах громадської будівлі (автомийка), що розташована по АДРЕСА_1, на земельній ділянці за кадастровим номером НОМЕР_1.

11.08.2017 року між ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено Договір купівлі продажу №18438, за умовами якого продавець передає у власність, а покупець приймає у власність 1/2 (одну другу) частку громадської будівлі (автомийка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. На земельній ділянці знаходиться: будівлі літ. А, загальною площею 66,50 кв.м., навіс літ. "А'", навіси літ. "А''", "А'''", "А''''", очисна споруда. Ця частка нерухомого майна, що відчужується за цим договором, належить продавцю на підставі рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 13.07.2017 року, по справі №726/1108/17, провадження №2/726/341/17, категорія 18, Рішення вступило в законну силу 24.07.2017 року.

11.08.2017 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Кривцовою К.Т. проведено державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на 1/2 (одну другу) частку громадської будівлі (автомийка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1322056573101. Номер запису про право власності: 21839724.

14.08.2017 року між ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено Договір купівлі продажу №18643, за умовами якого продавець передає у власність, а покупець приймає у власність 1/2 (одну другу) частку громадської будівлі (автомийка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. На земельній ділянці знаходиться: будівлі літ. А, загальною площею 66,50 кв.м., навіс літ. "А'", навіси літ. "А''", "А'''", "А''''", очисна споруда. Ця частка нерухомого майна, що відчужується за цим договором, належить продавцю на підставі рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 13.07.2017 року, по справі №726/1108/17, провадження №2/726/341/17, категорія 18, Рішення вступило в законну силу 24.07.2017 року.

14.08.2017 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Кривцовою К.Т. проведено державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на 1/2 (одну другу) частку громадської будівлі (автомийка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1322056573101. Номер запису про право власності: 21839724.

29.09.2017 року позивачі звернулись до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин із заявою про надання дозволу на поділ земельної ділянки по АДРЕСА_2 площею 24,4156 га кадастровий номер НОМЕР_1 на дві окремі земельні ділянки площею 0,2400 га та 24,1756 га.

Розглянувши вищевказану заяву позивачів, Рішенням Чернівецької міської ради 46 сесії VII скликання від 26.12.2017 року №1062 "Про розгляд звернень громадян щодо надання земельних ділянок в оренду, поновлення договорів оренди землі, надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення і затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішень з цих питань", відмовлено ОСОБА_2, ОСОБА_3 у наданні дозволу на поділ земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2, площею 24,4156 га (кадастровий номер НОМЕР_1), для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості код 11.02 на (дві) земельні ділянки, з них: №1 - орієнтовною площею 0,2400 га, №2 - орієнтовною площею 24,1756 га, у зв'язку із поданням Чернівецькою місцевою прокуратурою апеляційної скарги на рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 13.07.2017 року по справі №726/1108/17.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивачі звернулись до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вказав, що відповідач з непередбачених законом підстав відмовив позивачам у наданні дозволу на поділ земельної ділянки, а тому, вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 14 Конституції України земля визнана основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із ст. 1 Земельного кодексу України (ЗК України) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Частиною 1 ст. 3 ЗК України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За змістом ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Колегія суддів звертає увагу на те, що аналіз ст. 79-1 ЗК України дає підстави для висновку, що формування земельних ділянок у порядку відведення земельних ділянок із земель державної власності в переважній більшості випадків здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Як виключення, вказана норма передбачає формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Відповідно до ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу).

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти, крім об'єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до договорів купівлі-продажу від 11.08.2017 року та 14.08.2017 року позивачі набули права власності в рівних частках на громадську будівлю (автомийки), що розташована по АДРЕСА_1, що також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.03.2018 року. Вказана будівля розташована на земельній ділянці площею 24,4156 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

З вищезазначеного вбачається, що підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, інших підстав для відмови у надані дозволу на поділ земельної ділянки чинним законодавством не передбачено.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо протиправності п.57 рішення 46 сесії VII скликання Чернівецької міської ради від 26.12.2017 року №1062, а отже і про наявність підстав для його скасування.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів, оцінивши досліджені в ході розгляду справи докази в їх сукупності, дійшла висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки останній всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, а висновки щодо встановлених обставин і правові наслідки є вірними.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Чернівецької міської ради залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 17 вересня 2018 року.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Ватаманюк Р.В. Матохнюк Д.Б.