Рішення № 76519641, 18.09.2018, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 648/1600/18

РІШЕННЯ

іменем України

"18" вересня 2018 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої –судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання –Ніколаєнко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на неповнолітню дитину

В С Т А Н О В И В:

13.06.2018 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Білозерського районного суду Херсонської області суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на неповнолітню дитину в сумі 13179,25 грн. за період з 01.03.2010 року по 31.01.2018 року включно.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначала, що рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 13.05.2010 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти в розмірі 1\4 частини всіх видів його заробітку (доходу) на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 починаючи з березня 2010 року і до досягнення нею повноліття.

Посилаючись на те, що в результаті не виконання відповідачем обов’язку по сплаті аліментів утворилася заборгованість по аліментам в сумі 43352,02 грн. за період з 01.03.2010 року по 31.01.2018 року, позивачка просила позов задовольнити і стягнути з відповідача на її користь неустойку в розмірі 1% від суми несплачених аліментів, за кожен день прострочення, що складає 13179,25 грн.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 14.06.2018 року справа передана на розгляд Вознесенського міськрайонного суду за правилами територіальної юрисдикції.

В судове засідання позивач не з’явився, судом належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив.

Відповідач в судове засідання не з’явився, судом належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Так, з матеріалів справи вбачається, що за виконавчим листом № 2-512/2010, виданим на підставі рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 13.05.2010 року ОСОБА_2 зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1\4 частини всіх видів його заробітку (доходу) на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 починаючи з березня 2010 року і до досягнення нею повноліття.

За розрахунком державного виконавця станом на 31.01.2018 року ОСОБА_2 за спірний період (з березня 2010 року по 31.01.2018 року) нарахована заборгованість:

березень 2010 року – 144,63 грн.,

квітень – грудень 2010 року – 289,25 грн. за кожен місяць,

січень - грудень 2011 року – 320,8 грн. за кожен місяць,

січень - грудень 2012 року – 363,91 грн. за кожен місяць,

січень - грудень 2013 року – 482,6 грн. за кожен місяць,

січень - грудень 2014 року – 451,87 грн. за кожен місяць,

січень - грудень 2015 року – 409,85 грн. за кожен місяць,

січень - грудень 2016 року – 510,96 грн. за кожен місяць,

січень – червень 2017 року – 636,96 грн. за кожен місяць,

липень - листопад 2017 року – 888,5 грн. за кожен місяць,

грудень 2017 року – січень 2018 року – 930 грн. за кожен місяць.

Відповідно до частини 1 статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

При цьому, відповідно до ст. 60 ЦПК України обов'язок доказування того, що несплата аліментів була наслідком наявності поважних причин, покладено на платника аліментів, а суд, за аналогією з цивільним законодавством, повинен виходити із презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов'язання.

Отже, за змістом статті 196 СК України суд повинен встановити факт заборгованості за аліментами й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, в її виникненні та залежно від цього вирішити питання щодо права одержувача аліментів на стягнення неустойки.

За такого, є підстави вважати, що через ухиляння ОСОБА_2 від виконання батьківського обов'язку по утриманню своєї дитини до її повноліття, виникла заборгованість зі сплати аліментів, а, відповідно, він повинен нести цивільно-правову відповідальність за це, сплативши ОСОБА_1 пеню.

Правила нарахування пені за заборгованість по сплаті аліментів підтверджені Постановою ОСОБА_4 Верховного Суду від 25.04.2018 року (справа № 572/1762/15-ц).

Неправильною є формула відповідно до якої неустойка, пеня за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1% пені і помножена на кількість днів місяця у якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

А правильним є наступне. Загальна сума пені має розраховуватися за формулою: p=(A1*1%*Q1)+(A2*1%*Q2)+……….(An*1%*Qn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Згідно розрахунку виконаному позивачем ОСОБА_1 сума пені на заборгованість по аліментам станом на 31.01.2018 року складає 13179,25 грн. і виходячи з правил диспозитивності (суд не може вийти за межі позовних вимог) позов підлягає задоволенню саме в такому розмірі.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Розмір судових витрат складається з судового збору у сумі 704,8 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263 – 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 13179,25 грн. (тринадцять тисяч сто сімдесят дев’ять гривень двадцять п’ять коп.).

Стягнути з ОСОБА_2, судовий збір на користь держави (отримувач коштів ГУК в м. Києві/м. Київ/22030106), код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 в сумі 704,8 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Суддя: О.Є. Старжинська