Рішення № 76519058, 03.09.2018, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/2077/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2018 року Залізничний районний суд міста Львова

в складі:

головуючого-судді Ліуша А.І.

з участю секретаря Трипалюк А.Б.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представників відповідачів ОСОБА_3

ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_2, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, за участі третіх осіб: Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_8, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9, Товариства з обмеженою відповідальністю «Стор Центр» про скасування реєстраційних дій та визнання недійсним договору-дарування, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6, за участі третіх осіб: ОСОБА_7, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом про скасування реєстраційних дій та визнання недійсним договору-дарування, покликаючи на те, що відповідачами реєстрація речових прав на нерухоме майно при його реальному поділі проведена без його участі, як співвласника такого майна. Також зазначає, що реконструкція відповідачем ОСОБА_7 належної їй частини нерухомого майна здійснена без дотримання вимог законодавства, зокрема без отримання відповідних дозвільних документів і є самочинною. Просить скасувати реєстрацію Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області декларації ОСОБА_7 про готовність об’єкта до експлуатації «Реконструкція нежитлових офісних приміщень літ. «У-2» на вул. Генерала Курмановича, 9 у м.Львові» №ЛВ 14212225379 від 19 листопада 2012 року; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційної дії 13138960, державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_8 – реєстрація права власності ОСОБА_7 на офісні приміщення, літ. «У?2» загальною площею 392,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Генерала Курмановича, 9; визнати недійсним договору дарування офісних приміщень, літ. «У?2» загальною площею 392,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Генерала Курмановича, 9 від 25 липня 2016 року, укладеного між ОСОБА_7 і ОСОБА_2 та посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим номером 941 та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційної дії 15595858, державний реєстратор – приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9 – реєстрація права власності ОСОБА_2 на офісні приміщення, набутого за договором дарування офісних приміщень, літ. «У?2» загальною площею 392,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Генерала Курмановича, 9 від 25 липня 2016 року, укладеним між ОСОБА_7 і ОСОБА_2 та посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим номером 941.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання права власності, покликаючись на те, що при укладенні договору дарування офісних приміщень, літ. «У?2» загальною площею 392,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Генерала Курмановича, 9 від 25 липня 2016 року, укладеного між ОСОБА_7 і ОСОБА_2 дарувальник та обдаровуваний діяли добросовісно та не порушили жодних прав та інтересів ОСОБА_6, оскільки згідно висновку про визначення реальних часток в будинку ОКП «БТІ та ЕО» №3/944 від 03 лютого 2016 року ОСОБА_6 не є співвласником даних офісних приміщень. ОСОБА_7 була співвласником у виробничих приміщеннях, площею 1089,90 кв.м., а ОСОБА_6 володіє часткою 2/100 у приміщеннях, площею 513,00 кв.м., отже ОСОБА_6 помилково ототожнює різні об’єкти прав на частку в яких належить йому та ОСОБА_2 Просить визнати за ним право власності офісні приміщення, літ. «У?2» загальною площею 392,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Генерала Курмановича, 9.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Просить первісний позов задовольнити повністю, у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Відповідач та представники відповідачів у судовому засіданні первісний позов заперечили, зустрічний позов підтримали з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві, просять його задовольнити, у задоволенні первісного позову відмовити.

Представник ТзОВ «Стор Центр» у судовому засіданні зустрічний позов підтримала, вважає його обґрунтованим, просить його задовольнити, у задоволенні первісного позову просить відмовити.

Представник Головного територіального управління юстиції у Львівській області у судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, а тому згідно ст. 223 ЦПК України, суд вважає, що справу можна вирішити у його відсутності, на підставі наявних у ній даних та доказів.

Приватний нотаріус ОСОБА_9 у судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, подав до суду заперечення на позовну заяву, які суд до уваги не бере, оскільки такі не відповідають вимогам ст. 178 ЦПК України, зокрема, щодо подання відповідачем відзиву, а не заперечень та щодо надіслання копії відзиву іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду, а тому згідно ст. 223 ЦПК України, суд вважає, що справу можна вирішити у його відсутності, на підставі наявних у ній даних та доказів.

Представник Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю у Львівській області у судове засідання не з’явився, належним чином повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, однак повідомлення про вручення поштового відправлення повертались до суду із відміткою про ліквідацію установи, а тому згідно ст. 223 ЦПК України, суд вважає, що справу можна вирішити у його відсутності, на підставі наявних у ній даних та доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що первісний позов слід задовольнити частково, у задоволенні зустрічного позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Судом встановлено, що відповідно до договору дарування від 05 січня 2012 року, укладеного з ОСОБА_10, позивач ОСОБА_6 набув право власності на 2/100 частини нежитлових приміщень будівлі блоку виробничих приміщень, позначених на плані літерою «У-2», які знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Генерала ОСОБА_11, 9.

У відповідності до п.п. 1, 2 вказаного договору загальна площа нежитлових приміщень будівлі блоку виробничих приміщень, позначених на плані літерою «У-2» становить 513,0 кв.м. Загальна площа 4/100 (чотирьох сотих) частин нежитлових приміщень будівлі блоку виробничих приміщень, 2/100 частин з яких відчужується, становить 59,7 кв.м., а саме: 17/39,2 кв.м – гараж та 18/20,5 – гараж. Продавцю – ОСОБА_10 предмет продажу належав на підставі договору №3258 від 29 грудня 2003 року.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що будівля У-2 ( в подальшому індекс змінено на У-3) за адресою: м.Львів, вул.Генерала ОСОБА_11, 9 з моменту її створення та введення в експлуатацію належала ВАТ «Львівський завод біофізичних приладів» та саме ВАТ «Львівський завод біофізичних приладів» здійснювався первинний продаж частин будівлі – нежитлових приміщень.

Відповідно до інвентаризаційної справи за адресою: м.Львів, вул.Генерала ОСОБА_11, 9, загальна площа приміщення будівлі літ.У-2 (У-3) за адресою: м.Львів, вул.Генерала ОСОБА_11 становила 1517,5 кв.м. На момент придбання нежитлових приміщень площею 59,7 кв.м, а саме 29 грудня 2003 року, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 з 1517,5 кв.м. загальної площі приміщення вже були продані приміщення: ТзОВ «Мезону» - площею 427,6 кв.м. та фізичним особам ОСОБА_13 і ОСОБА_14І – площею 566,4 кв.м.

Згідно з довідкою – характеристикою № 69531 від квітня 2002 року, в результаті переобмірів, що підтверджується експлікацією внутрішніх площ до плану будівлі літ У-3 від 11 лютого 2003 року, витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно 41711 від 13 лютого 2003 року загальна площа приміщень будівлі літ.У-2 (У-3) була визначена 1524,4 кв.м., а площа ТзОВ «Мезону» також збільшилась до 445,0 кв.м. за рахунок уточнення площ.

Внаслідок наведеного, на момент придбання ОСОБА_12 та ОСОБА_10 приміщень 17 та 18, загальною площею 59,7 кв.м. за адресою: м.Львів, вул.Генерала ОСОБА_11, загальна залишкова площа приміщень будівлі літ. У-2 (У-3) становила 513,0 кв.м., а тому, на переконання суду, саме у даному нерухомому майні ОСОБА_12 та ОСОБА_10 придбано частку 4/100, 2/100 частин з яких вподальшому набув у власність позивач ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 05 січня 2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно з ч.1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

У відповідності до ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

На підставі наведеного, оскільки предметом договору від 11 лютого 2003 року була саме частка 4/100 в нежитлових приміщеннях будівлі літ. У-2 (У-3) 513,0 кв.м., відповідно ОСОБА_12 та ОСОБА_10 набули право власності саме на відповідну ідеальну частку в нерухомому майні що відповідала певним приміщенням, а не на окремо виділене нерухоме майно та як наслідок позивач ОСОБА_6 відповідно до договору дарування набув також 2/100 частин у відповідному нерухомому майні.

Крім того, відповідачем ОСОБА_7 спірні приміщення площею 65,1 кв.м., що становить 4/100 частки в будівлі літ. У-2 (У-3) на вул. Курмановича, 9 придбані за договором №842 від 28 березня 2007 року, після придбання 4/100 частки у даній будівлі позивачем ОСОБА_12 та ОСОБА_10 та придбані ОСОБА_7 приміщення входили до нежитлових приміщеннях будівлі літ. У-2 (У-3) 513,0 кв.м., частку в яких купили ОСОБА_12 та ОСОБА_10, оскільки приміщення площею будівлі літ. У-2 (У-3) 513 кв.м. включали в себе всі нежитлові приміщення, що були не відчужені та залищались у власності ВАТ «Львівський завод біофізичних приладів» на момент відчуження 4/100 їх частки ОСОБА_12 та ОСОБА_10

На основі наведеного, суд вважає, що належна позивачу ОСОБА_6 частка 2/100 в нежитлових приміщеннях буд. літ. У-2 (У-3) на вул. Курмановича,9 в м. Львові та належна відповідачу ОСОБА_7 частка 4/100 в нежитлових приміщеннях буд. літ. У-2 (У-3) на вул. Курмановича, 9 у м. Львові є відповідними частками у праві спільної часткової власності в одному об’єкті нерухомого майна.

Окрім цього, відповідно до висновку ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 3/944 від 03 лютого 2016 року та заяви про розподіл посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_15 від 03 лютого 2016 року, відповідач ОСОБА_7 спільно з іншими власниками часток в буд. літ. У-2 (У-3) на вул. Курмановича,9 – ТзОВ «Мезон», ОСОБА_16 та ОСОБА_17 здійснили розподіл належних їм часток в праві спільної часткової власності, до розподілу позивач ОСОБА_6 не залучався, хоча, як встановлено судом, також був співвласником такого майна, чим на переконання суду, порушено його законні права та інтереси.

Згідно з ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Однак, як вбачається із матеріалів справи та пояснень сторін, наданих у судовому засіданні, ОСОБА_7, ТзОВ «Мезон», ОСОБА_16 та ОСОБА_17 лише подали заяву про розподіл майна та не уклали договір про поділ такого майна у письмовій формі, посвідчений нотаріусом, а тому співвласниками майна не належним чином здійснено поділ нежитлових приміщень на вул. Курмановича,9 в м. Львові та заява про розподіл посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_15 від 03 лютого 2016 року не може вважатись належним доказом здійснення розподілу вказаного майна.

Також, вподальшому відповідачем ОСОБА_7 здійснено державну реєстрацію речового права на офісні приміщення, літ. «У?2» загальною площею 392,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Генерала ОСОБА_11, 9 як на окреме майно, однак, оскільки на переконання суду поділ майна порушує права позивача ОСОБА_6 як співвласника такого майна, реєстрацію права власності ОСОБА_7 на офісні приміщення, літ. «У?2» загальною площею 392,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Генерала ОСОБА_11, 9 слід скасувати.

Крім того, відповідно до листа Державної архітектурно – будівельної інспекції у Львівській області № 1013-6/855-18 від 28 лютого 2018 року, відповідно до даних Єдиного реєстру, ведення якого розпочато з 20 травня 2011 року, відсутня інформація щодо видачі/реєстрації документів дозвільного та декларативного характеру на реконструкцію нежитлових приміщень літ. У-2 на вул. Ген. Курмановича, 9 у м. Львові.

Згідно з листом філії ДП «Укрдержекспертиза» у Львівській області №51 від 02 березня 2018 року, Львівською обласною службою Української державної інвестиційної експертизи за номером 7.658 від 25 травня 2007 року видавався Комплексний висновок державної інвестиційної експертизи по робочому проекту «Будівництво каналізаційного колектора по вул. Стуса у м. Сокаль», а не на реконструкцію нежитлових приміщень по вулиці Ген. Курмановича, 9.

У відповідності до листа ФОП ОСОБА_18 від 30 березня 2018 року, ним, як головним архітектором будь – яких проектів не розроблялось. Про призначення його головним архітектором проекту «Реконструкція нежитлових офісних приміщень літ. «У-2» на вул.Генерала Курмановича, 9 у м.Львові» йому нічого не відомо.

Відповідно до листа ДАБІ у Львівській області № 1013-6/1428-18 від 04 квітня 2018 року відповідно до даних Єдиного реєстру, ведення якого розпочато з 20 травня 2011 року, відсутня інформація щодо видачі/реєстрації документів дозвільного та декларативного характеру на реконструкцію нежитлових приміщень літ. У-2 на вул. Ген. Курмановича, 9 у м. Львові.

Враховуючи наведене, що також підтвердив у судовому засіданні сам представник позивача, реєстрація декларація ОСОБА_7 про готовність об’єкта до експлуатації «Реконструкція нежитлових офісних приміщень літ. «У-2» на вул. Генерала Курмановича, 9 у м.Львові» №ЛВ 14212225379 від 19 листопада 2012 року не проводилась, а відтак дана реєстрація не може бути скасована та у задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити за її безпідставністю.

Крім того, суд відхиляє покликання відповідачів на те, що право власності ОСОБА_12 та ОСОБА_10, а в подальшому ОСОБА_12 та ОСОБА_6 на нерухоме майна не може розглядатись як право спільної часткової власності, оскільки таке майно зареєстроване в цілому, так як ЦК України та будь – яким іншим нормативно-правовими актами не було передбачено такої правової підстави для припинення права спільної часткової власності, як державна реєстрація права спільної часткової власності в цілому без відповідно волевиявлення співвласників та всі нежитлові приміщення в будівлі літ. У-2 (У-3), які відчужувались після придбання ОСОБА_12 та ОСОБА_10 4/100 частки у даній будівлі повинні перебувати у спільній частковій власності, так як ОСОБА_12 та ОСОБА_10, а в подальшому ОСОБА_6 так і іншими особами, жодних дій щодо припинення належного їм права спільної часткової не вчинялось.

Таким чином, суд вважає, що первісний позов знайшов своє часткове ствердження у судовому засідання, а тому підлягає до задоволення, однак, відповідачем та його представником не надано, а судом не здобуто жодних належних, достовірних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження зустрічного позову, внаслідок чого у його задоволенні слід відмовити.

А також, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, суд вважає, що з відповідачів солідарно слід стягнути на користь позивача ОСОБА_6 1770,00 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд , -

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_2, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, за участі третіх осіб: Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_8, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9, Товариства з обмеженою відповідальністю «Стор Центр» про скасування реєстраційних дій та визнання недійсним договору-дарування – задовольнити частково.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційну дію 13138960 – реєстрацію права власності ОСОБА_7 на офісні приміщення під літерою «У-2», загальною площею 392,2 м.кв., що знаходяться за адресою місто Львів, вулиця Генерала ОСОБА_11 9, здійснену Державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_8.

Визнати недійсним договір дарування офісних приміщень під літерою «У-2», загальною площею 392,2 м.кв., що знаходяться за адресою місто Львів, вулиця Генерала ОСОБА_11 9, від 25 липня 2016 року, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим номером 941.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційну дію 15595858 – реєстрацію права власності ОСОБА_2 на офісні приміщення під літерою «У-2», загальною площею 392,2 м.кв., що знаходяться за адресою місто Львів, вулиця Генерала ОСОБА_11 9, здійснену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9.

У задоволенні позовної вимоги щодо скасування реєстраціїї декларації про готовність об’єкта до експлуатаціїї – відмовити за її безпідставністю.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_6, за участі третіх осіб: ОСОБА_7, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про визнання права власності – відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Стягнути солідарно з ОСОБА_7 /реєстраційний номер картки платника податків - НОМЕР_1, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1/, ОСОБА_2 /реєстраційний номер картки платника податків - НОМЕР_2, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2/ на користь ОСОБА_6 /реєстраційний номер картки платника податків - НОМЕР_3, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3/ 1770 /одну тисячу сімсот сімдесят/ гривень 00 копійок сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Залізничний районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 вересня 2018 року.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_19

Копія вірна.

Суддя: А.І. Ліуш