Постанова № 76517895, 13.09.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/711/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Макаренко Я.М. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Патової Д.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 по справі № 820/711/18, суддя Горшкова О.О., м. Харків

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області , Атестаційної комісії № 23 Головного управління Національної поліції в Харківській області , Центральної апеляційної атестаційної комісії

про скасування висновків та наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом, в якому просив суд

- скасувати висновок атестаційної комісії №23 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 01.11.2017 року, який прийнято стосовно нього, зазначений в розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії) атестаційного листа", а саме: "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність";

- скасувати висновок центральної апеляційної атестаційної комісії від 20.12.2017 року, який прийнято стосовно нього, зазначений в "розділі V "Висновок центральної апеляційної атестаційної комісії", а саме: "відхилити скаргу поліцейського";

- скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області №9 о/с від 16.01.2018 року в частині звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність за п.5 ч. 1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію";

- поновити його на посаді старшого інспектора роти №1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Харків" Головного управління Національної поліції в Харківській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Харківській області на його користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 16.01.2018 року до дня поновлення на роботі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 по справі № 820/711/18 позов задоволено.

Скасовано висновок атестаційної комісії №23 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 01.11.2017 року, який прийнято стосовно ОСОБА_1, зазначений в "розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії) атестаційного листа", а саме: "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".

Скасовано висновок центральної апеляційної атестаційної комісії від 20.12.2017 року, який прийнято стосовно ОСОБА_1, зазначений в "розділі V "Висновок центральної апеляційної атестаційної комісії", а саме: "відхилити скаргу поліцейського".

Скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 9 о/с від 16.01.2018 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції через службову невідповідність за п.5 ч. 1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію".

Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора роти №1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Харків" Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61174, код НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 31541 (тридцять одна тисячі п'ятсот сорок одна) грн. 90 коп.

Відповідач, Головне управління Національної поліції в Харківській області, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати та прийняти постанову, якою в позові відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив доводи щодо направлення позивача на атестацію, як особу, що отримала незадовільну оцінку з функціональної підготовки, на підставі ч. 1 ст. 57 Закону України «Про національну поліцію», відповідно до якої атестування проводиться для визначення відповідності посадам. А також те, що, поновивши позивача на посаді, суд першої інстанції перебрав на себе повноваження керівника Головного управління Національної поліції в Харківській області, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 14 Положення про Головне управління Національної поліції в Харківській області, затвердженого наказом Національної поліції України від 06.11.2015 року № 37, право видання наказів по особовому складу про прийняття на службу та призначення на посади, надано керівнику, у даному випадку начальнику Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Доводів щодо правомірності висновків атестаційної комісії №23 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 01.11.2017 року, відповідно до якого позивач не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, висновку центральної апеляційної атестаційної комісії від 20.12.2017 року щодо відхилення скарги позивача, а також наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області № 9 о/с від 16.01.2018 року в частині звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність за п.5 ч. 1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію", відповідачем, Головним управлінням Національної поліції в Харківській області, не зазначено.

При цьому, Головним управлінням Національної поліції в Харківській області не наведено доводів щодо згоди або не згоди з рішенням суду першої інстанції в зазначеній частині вирішених вимог.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи відсутність в апеляційній скарзі позиції Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо правомірності або неправомірності висновків атестаційної комісії, висновку центральної апеляційної комісії та наказу про звільнення, колегія суддів дійшла висновку про перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2017 року по справі № 820/2853/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Атестаційної комісії №22 Головного управління Національної поліції в Харківській області, Центральної апеляційної атестаційної комісії №1 про скасування висновку та наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу задоволено. Скасовано висновок Атестаційної комісії №22 Головного управління Національної поліції в Харківській області, яке прийнято стосовно ОСОБА_1, зазначене в розділі ІV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії) атестаційного листа", а саме: "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність". Скасовано висновок Центральної апеляційної атестаційної комісії №1 від 08.06.2017 року, який прийнятий стосовно ОСОБА_1, зазначене в розділі V "Висновок Центральної атестаційної комісії", а саме: "відхилити скаргу поліцейського". Скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області №373 о/с від 20.06.2017 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції через службову невідповідність за п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію". Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора роти №1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Харків" (м.Харків) Головного управління Національної поліції в Харківській області з 20.06.2017 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 20.06.2017 року до дня фактичного поновлення на роботі. Звернуто до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора роти №1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Харків" (м. Харків) Головного управління Національної поліції в Харківській області та стягнення на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

На виконання вказаного рішення суду, Наказом ГУ НП в Харківській області № 667 о/с від 24.10.2017 року ОСОБА_1 поновлено на посаді.

Як вбачається зі змісту відзиву на позов відповідача 1, підставою проведення атестування ОСОБА_1 в листопаді 2017 року відповідач 1 визначив ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" та рапорт ОСОБА_1, в якому зазначено про його згоду на проведення атестації.

Так, 02.11.2017 року відносно старшого інспектора роти № 1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Харків" Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_1 Атестаційною комісією № 23 Головного управління Національної поліції України складено атестаційний лист, в якому, зокрема, зазначено, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (а.с. 59-60).

За висновками центральної апеляційної атестаційної комісії, скаргу поліцейського відхилено (зворотній бік а.с. 60).

16.01.2018 року Головним управлінням Національної поліції в Харківській області прийнято наказ по особовому складу № 9 о/с, згідно якого відповідно до п. 5 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" майора поліції ОСОБА_1, старшого інспектора роти № 1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Харків" Головного управління Національної поліції в Харківській області звільнено з посади з 16.01.2018 року (через службову невідповідність). Підстава: висновок атестаційної комісії № 23 ГУНП в Харківській області від 01.11.2017, висновок центральної апеляційної атестаційної комісії від 20.12.2017 року.

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив, серед іншого, з відсутності підстав для проведення атестації та приписів трудового законодавства щодо поновлення на посаді незаконно звільненого працівника органом, який розглядає трудовий спір.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи встановлено, що підставою проведення атестування позивача відповідач зазначає частину 1 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Так, відповідно до частини 1 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

При цьому, колегія суддів зазначає, що приписи частини першої статті 57 не є самостійною підставою проведення атестування, оскільки цю норму необхідно застосовувати у системному взаємозв'язку з нормами частини другої статті 57 цього ж Закону, в якій наведено вичерпний перелік підстав для проведення атестування.

Зазначені правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.05.2018 року по справі № 810/2262/16, від 23.05.2018 року по справі № 811/180/16, висновки яких колегія суддів, відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, враховує при виборі та застосуванні норм права.

Частиною 2 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію", атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками. Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами. Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Отже, приписами зазначеної норми встановлено вичерпний перелік підстав проведення атестування поліцейських, а саме атестуванню підлягають поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду, або щодо яких вирішується питання щодо звільнення через службову невідповідність.

Тобто проведення атестування повинно бути пов'язано з однією з вищезазначених підстав.

При цьому, метою атестації є виявлення ознак відповідності поліцейського вищій посаді, на яку він претендує або невідповідності займаній посаді.

Як встановлено, з матеріалів справи, атестація ОСОБА_3 проведена після поновлення його на посаді за рішенням суду та не пов'язана з призначенням на вищу посаду або переведенням на нижчу посаду або з дисциплінарним провадженням.

Таким чином, проведення атестації позивача не відповідає меті та завданню атестації.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що атестування позивача проведено не на підставі, що встановлена чинним законодавством України, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову з цих підстав.

При цьому, враховуючи відсутність в апеляційній скарзі правової позиції Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо висновків атестаційної комісії та правомірності наказу про звільнення позивача зі служби, колегія суддів не надає правову оцінку вказаним актам індивідуальної дії. Жодних доводів та пояснень щодо правової позиції з вказаних питань не надано відповідачем і в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи Головного управління Національної поліції в Харківській області, що поновивши позивача на посаді, суд першої інстанції перебрав на себе повноваження керівника Головного управління Національної поліції в Харківській області, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 14 Положення про Головне управління Національної поліції в Харківській області, затвердженого наказом Національної поліції України від 06.11.2015 року № 37, право видання наказів по особовому складу про прийняття на службу та призначення на посади надано керівнику, у даному випадку начальнику Головного управління Національної поліції в Харківській області, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд у разі задоволення позову може прийняти рішення про захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, у спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При цьому, ефективним способом, є такий, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Частиною 1 статті 235 Кодексу законів про працю України встановлено, що, зокрема, у разі звільнення без законної підстави, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Таким чином, спосіб поновлення порушеного права незаконно звільненого працівника шляхом поновлення на попередній посаді, встановлений чинним законодавством України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, прийнявши рішення про поновлення позивача на посаді, обрав правильний спосіб поновлення порушеного права.

При цьому, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством керівнику надано право видання наказів по особовому складу про прийняття на службу та призначення на посади, а не вирішення питання про поновлення на посаді незаконно звільненого працівника, а тому доводи про втручання суду в повноваження керівника Головного управління Національної поліції в Харківській області є безпідставними.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при його прийнятті суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 по справі № 820/711/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.М. МінаєваСудді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 18.09.2018 р.