Постанова № 76517889, 10.09.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/5242/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старостіна В.В.

суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 по справі № 820/5242/17 повний текст складено 31.05.18 за адресою: вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004

за позовом Головного управління ДФС у Харківській області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, ОСОБА_1, в якому просив стягнути до бюджету України суму податкового боргу в загальному розмірі 25 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ФО-П ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків в Центральній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області та має заборгованість перед бюджетом в загальній сумі 25 000,00 грн по платежу транспортний податок з фізичних осіб, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 268/1303 від 21.04.2016 року. Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні у задоволенні апеляційної скарги просив відмовити, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) перебуває на обліку в Центральній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області.

Податковий борг ОСОБА_1 в сумі 25 000,00 грн виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 268/1303 від 21.04.2016 року винесеного Центральною об`єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Зазначене податкове повідомлення-рішення будо оскаржене відповідачем до Харківського окружного адміністративного суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 року у справі № 820/5501/17 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 268/1303 від 21.04.2016 року - відмовлено.

01.03.2018 року постановою Харківського апеляційного адміністративного суду у справі № 820/5501/17 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 року залишено без змін. Зазначена постанова набрала законної сили з моменту її проголошення, тобто 01.03.2018 року.

Отже, податкове повідомлення-рішення № 268/1303 від 21.04.2016 року є чинним, а сума податкового зобов'язання є узгодженою та відповідачем не сплачена, а тому за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 25 000,00 грн, наявність якого також підтверджена даними розрахунку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог враховуючи наступне.

Як визначено ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірі і в порядку, встановленими законом.

01.01.2015 року набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким, шляхом викладення в новій редакції ст. 267 Податкового кодексу України, було введено новий податок - транспортний податок.

Згідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Кодексу є об'єктами оподаткування.

На підставі п.п. 267.7.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України, податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України. При цьому, п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПК України встановлено, що транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За визначенням п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України.)

У відповідності до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Як передбачено п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як встановлено судовим розглядом, відповідачем по справі у строки, визначені діючим законодавством, не сплачено транспортний податок з фізичних осіб, внаслідок чого сума податкового боргу складає 25 000,00 грн.

Контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів покладено на органи державної фіскальної служби.

Підпунктом 19-1.1.34 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію застосування і своєчасного стягнення сум, передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

В силу ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі зазначеного вище, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення до бюджету України суми податкового боргу в загальному розмірі 25 000,00 грн, - законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 по справі № 820/5242/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)В.В. СтаростінСудді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц С.С. Резнікова Повний текст постанови складено 17.09.2018.