Постанова № 76517689, 11.09.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Заічко О.В.

11 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2088/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача: Шевченка Н.О.,

представника відповідача: Квартенка О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 по справі № 820/2088/18, ухвалене в м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, 61004, о 15:46, повний текст рішення складено 02.05.2018р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеандр Груп"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання дій неправомірними та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

23.03.2018р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Олеандр Груп" (надалі - позивач, ТОВ "Олеандр Груп"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Харківській області), в якому просив суд:

- визнати неправомірними дії відповідача по виданню індивідуального акту - наказу № 1748 від 14.03.2018р. "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Олеандр Груп";

- скасувати наказ відповідача № 1748 від 14.03.2018р. "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Олеандр Груп".

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуваний наказ є неправомірним, оскільки прийнятий у зв'язку з ненаданням позивачем документів у запитуваному обсязі, пояснень та документального підтвердження на письмовий запит ГУ ДФС у Харківській області, який був оформлений з порушенням вимог діючого законодавства.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2018р. адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано наказ Головного управління ДФС у Харківській області ( код ЄДРПОУ 39599198, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська,46) № 1748 від 14.03.2018 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Олеандр Груп", який винесено відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеандр Груп" ( код ЄДРПОУ 38278407, 61066,м.Харків, пров. Унецький, буд.1-А).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

16.07.2018р. позивачем до суду апеляційної інстанції надано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача, в суді апеляційної інстанції, підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник позивача наполягав на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як свідчать матеріали справи, позивач зареєстрований як юридична особа, перебуває на податковому обліку як платник податків.

На адресу позивача ГУ ДФС у Харківській області направлено запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 15.12.2017р. № 28000/10/20-40-14-12-18.

Позивач листом від 05.01.2018р. № 17/01-18 надав відповідь про хибність, на його думку, висновків контролюючого органу про неправомірність визначення ТОВ "Олеандр Груп" податкового кредиту за серпень 2017р. на суму ПДВ 196000 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Вега Сервайс" та за вересень 2017р. на суму ПДВ 1367742,99 грн. по взаємовідносинах з ПП "Сучасні монтажні системи" та зазначено, що у запиті не наведено жодної з підстав, визначених положеннями ПК України, для його направлення, проте, запитується фактично інформація по постачальникам.

На підставі п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п. 41.1 ст. 41,п. 61.1, п. 61.2 ст. 61, п.п.62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України, заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області винесено наказ № 1748 від 14.03.2018р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ " Олеандр Груп" у період з 19.03.2018р. тривалістю 5 робочих днів.

Уповноваженими перевіряючими відповідача було здійснено вихід за податковою адресою підприємства позивача та директор підприємства розписався в направленнях та отримав копію наказу, не погодившись з останнім, подав до відповідача відповідні заперечення та оскаржив наказ до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що хоча перевірку було проведено, вказані обставин не спростовують того факту, що останню було проведено за наказом, який винесено в порушення вимог законодавства, що безумовно матиме значення у подальших правовідносинах позивача з контролюючим органом в контексті викладу результатів перевірки.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновок суду першої інстанції та зазначає наступне.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (надалі - Порядок). Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб'єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

Так, відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

За змістом п. 10 Порядоку встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Колегія суддів зазначає, що вимоги, які висуваються до змісту запиту є нормативно визначеними і поширювальному тлумаченню не підлягають.

Вiдповiдно до пп. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральнi, документальнi (плановi або позаплановi; виїзнi або невиїзні) та фактичнi перевiрки.

Згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Загальні вимоги до змісту наказу про проведення перевірки наведені у п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, а саме в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Обов'язковою умовою призначення позапланової перевірки на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України є ненадання платником податків пояснення та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем на адресу позивача направлено запит від 15.12.2017р. №28000/10/20-40-14-12-18.

Судовим розглядом встановлено, що оскаржуваний наказ від 14.03.2018р. прийнято у зв'язку з ненаданням позивачем в запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на обов'язків письмовий запит відповідача.

Відповідно до запиту від 15.12.2017р. №28000/10/20-40-14-12-18 відповідачем виявлено допущене позивачем порушення норм п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту за серпень 2017р. на суму ПДВ 196000 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Вега Сервайс" та за вересень 2017р. на суму ПДВ 1367742,99 грн. по взаємовідносинах з ПП "Сучасні монтажні системи".

Зі змісту запиту встановлено, що вказані висновки податкового органу підтверджуються на підставі аналізу податкової інформації, отриманої та опрацьованої відповідно до ст.72. 73 і 74 Податкового кодексу України, крім того зазначено, що отримана податкова інформація згідно з п.74.3 ст.74 використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань, отримана з інформаційних баз даних ДФС України та узагальненої податкової інформації.

На підставі вищезазначеного та керуючись нормами пп. 16.1.5 і 16.1.7.п. 16.1. ст.16, пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п. 1 абз. 3 пп. 73.3. ст. 73, пп. 78.1.1., 78.1.4., п. 78.1. ст.78 Податкового кодексу України, п. 14 Порядку періодичною подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1245, податковий орган просив позивача протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання цього запиту, надати інформацію (пояснення га їх документальні підтвердження) з приводу наведених вище фактів.

Крім того, вказаним запитом відповідач вимагав обов'язково надати засвідчені підписом посадової особи позивача та скріплені печаткою (за наявності), копії документів, що стосуються запиту.

За таких обставин на позивача покладався обов'язок щодо надання інформації, про надання якої і складений запит податкового органу.

Як свідчать матеріали справи, позивачем надано відповідь на запит листом від 05.01.2018р.

Так, Верховний Суд України, в постановах від 27.01.2015р. у справі № 21-425а14 та від 16.02.2016р. № 1-2749а15, зазначив, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

Таким чином, у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо податковий орган вважає, що ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскільки підприємство не надало належної відповіді на податковий запит, то у відповідача виникли підстави для проведення перевірки згідно вимог п.п. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Крім того, правом на судове оскарження вказаного запиту, якщо позивач вважав, що він був направлений податковим органом безпідставно, позивач не скористався.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що податковий орган при прийнятті спірного наказу діяв у межах та спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Отже, жодних фактів недотримання податковим органом процедури складання оскаржуваного наказу судом апеляційної інстанції не встановлено та позивачем відповідних доказів на спростування вищевказаного висновку до суду надано не було.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були неправильно застосовані норми чинного матеріального та процесуального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 по справі № 820/2088/18 скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеандр Груп" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій неправомірними та скасування наказу відмовити

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)С.С. РезніковаСудді(підпис) (підпис) В.В. Старостін А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 17.09.2018.