Постанова № 76517678, 11.09.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Котеньов О.Г.

11 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2136/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача: Савєльева В.В.

представника відповідача: Шевченко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Родій Фарм" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2018 по справі № 820/2136/18, ухвалене в м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, 61004, о 12:11, повний текст рішення складено 11.06.2018р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Родій Фарм"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

26.03.2018р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "РОДІЙ ФАРМ" (надалі - позивач, ТОВ "РОДІЙ ФАРМ"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Харківській області), в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0096571210 від 06.12.2017р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що на порушення п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України ТОВ «Родій Фарм» позбавлене права участі в розгляді заперечень на акт перевірки, сама камеральна перевірка проведена з порушеннями, не враховано настання форс-мажорних обставин, оскаржуване податкове повідомлення - рішення підписано неправомочною особою. Окрім того, позивач трактує приписи п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, на підставі яких застосовано штрафні санкції, в частині відсутності відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних, які не надаються покупцю, вважаючи, що у межах спірних правовідносин реєструвалися саме такі накладні, виняток щодо відсутності відповідальності за порушення стоків реєстрації яких, встановлено приписами даної статті.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2018р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

27.07.2018р. відповідачем до суду апеляційної інстанції надано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача, в суді апеляційної інстанції, підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача наполягав на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "РОДІЙ ФАРМ" з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за квітень, травень, липень, вересень 2017 року, за результатами якої складено акт №19122/20-40-12-10-04/38117562 від 10.11.2017 (надалі - акт перевірки).

На підставі висновків акту перевірки щодо порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних платника податків притягнуто до відповідальності за порушення вимог абз.14 п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України шляхом винесення податкового повідомлення-рішення №0096571210 від 06.12.2017.

За результатами адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення ДФС України винесено рішення про результати розгляду скарги №6037/6/99-99-11-03-01-25 від 19.02.2018, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0096571210 від 06.12.2017 - без змін.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність податкового повідомлення-рішення №0096571210 від 06.12.2017р. про застосування до позивача штрафних санкцій, а позивач не надав доказів на підтвердження своїх обґрунтувань позовних вимог, тому позовні вимоги про скасування зазначеного вище податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 14.1.60 ст. 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку на додану вартість зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних передбачені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у відповідності з яким реєстрація платниками податку податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість передбачена ст. 120-1 Податкового кодексу України.

Законом України від 21.12.2016р. №1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" внесено зміни до Податкового кодексу України та викладено в новій редакції статтю 120-1 ПК України.

Так, за змістом вказаної норми, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

При цьому відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Виходячи з системного тлумачення вказаних норм права, можна зробити висновок, що п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України виокремлено такі види податкових накладних, які підлягають реєстрації в ЄРПН: податкові накладні, які не надаються покупцю; податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування. При цьому у статті 120-1 ПК України законодавцем визначені виключні випадки, які звільняють платника від штрафних санкцій, а саме у випадку несвоєчасної реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Колегія суддів зазначає, що вказана норма дійсно передбачає неоднозначне тлумачення прав платника податків щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в частині того, чи повинні такі податкові накладні одночасно відповідати двом умовам - не надаватися покупцю та/або складатися за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування; які оподатковуються за нульовою ставкою

Колегія суддів вважає, що застосування союзу "та" при тлумаченні п.120-1.1 та п.120-1.2 ст.120-1 ПК України відповідачем під час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є безпідставним.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам слід враховувати положення п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, якими встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таке застосування норм відповідає й основним засадам податкового законодавства, проголошеним у ст. 4 Податкового кодексу України.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що положення ст. 120-1 Податкового кодексу України містять множинне трактування прав платників податків, внаслідок існування яких можливо прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", у контексті справи, що розглядається, аргументованим і доцільним є посилання на правові позиції у рішеннях Європейського суду з прав людини, в яких встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, на підставі того, що органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку ("Серков проти України" (заява №39766/05), "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06).

Таким чином, колегія суддів вважає, що відмовляючи позивачу ТОВ "Родій Фарм" у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції неповно з'ясував всі обставини справи, а тому прийняв рішення яке не відповідає нормам чинного законодавства.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Колегія суддів, переглянувши у межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Родій Фарм".

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Родій Фарм" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2018 по справі № 820/2136/18 скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Родій Фарм" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 0096571210 від 06.12.2017р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 156210,91 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.С. РезніковаСудді(підпис) (підпис) В.В. Старостін А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 17.09.2018.