Постанова № 76517491, 11.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/16759/17 Головуючий у 1 інстанції: Кузьменко А.І.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Беспалова О.О. Безименної Н.В. Борейка Д.Е.розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ ЕЛЕКТРО" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ ЕЛЕКТРО" до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ ЕЛЕКТРО" звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просив:

- визнати ненадання Київською міською радою відповіді ТОВ “Інвест Електро” на його клопотання від 11 липня 2017 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо земельної ділянки, розташованої у місті Києві по вулиці Саперно-Слобідській, 37В, кадастровий номер 8000000000:82:085:0008, з метою одержання зазначеної земельної ділянки у користування (оренду на 49 років) з її використанням за цільовим призначенням: для експлуатації споруд та устаткування енергетичного паливороздавального господарства (далі – земельна ділянка), наданням дозволу за принципом мовчазної згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою одержання її у користування (оренду на 49 років) з використанням за цільовим призначенням: для експлуатації споруд та устаткування енергетичного паливороздавального господарства;

- визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо ненадання завдання на проектування розробнику проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- зобов’язати Департамент надати завдання на проектування розробнику проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з постановою суду, позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ ЕЛЕКТРО" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилається на те, що не отримав від відповідача ні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ні відмови у наданні такого дозволу, а тому мав право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу за принципом мовчазної згоди.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11 липня 2017 року позивач, як власник нерухомого майна – нежитлової будівлі, розташованої за адресою: місто Київ, вулиця Саперно-Слобідська, будинок 37В, звернувся до Київської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Як зазначив позивач, у визначений нормами Земельного кодексу України місячний строк (до 11 серпня 2017 року включно), суб’єктом владних повноважень вказане вище клопотання розглянуто не було, тобто не було надано позивачу ані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ані вмотивованої відмови.

Користуючись наданим позивачу Земельним кодексом України правом, він замовив розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу, про що 21 серпня 2017 року, шляхом надіслання повідомлення про замовлення розроблення документації із землеустрою без надання дозволу, повідомив Київську міську раду.

В подальшому, 25 жовтня 2017 року позивач звернувся до Київської міської ради із запитом про надання завдання на проектування.

Відповіді на вказаний запит позивач не отримав.

Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України від 25.10.2001, № 2768-III (далі -ЗК України), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно частини 1 статті 123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Частиною 2 вказаної статті ЗК України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини 3 статті 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Як зазначалося вище, позивач 11 липня 2017 року звернувся до Київської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Не отримавши дозволу або вмотивованої відмови у його наданні, позивач, замовив розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу, про що 21 серпня 2017 року повідомив Київську міську раду.

Таким чином, вчинені позивачем дії не суперечать чинному законодавству.

Також, з матеріалів справи вбачається, що Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за дорученням заступника міського голови – секретаря Київської міської ради від 11 липня 2017 року №08/12206, розглянуто клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами чого надано відповідь від 11 серпня 2017 року №057021-14072.

З вказаного листа – відповіді вбачається, що Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позивача повідомлено, що набуття права у власність (користування) на землю у місті Києві регулюється ЗК України та Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 20 квітня 2017 року №241/2463 (далі – Порядок). Зазначено, що відповідно до статті 134 ЗК України, набуття права оренди на земельну ділянку, про яку йдеться у клопотанні, передбачено шляхом проведення земельних торгів. Також, представника ТОВ "ІНВЕСТ ЕЛЕКТРО" повідомлено, що Департамент земельних ресурсів повертає подані матеріали та документи, для подання клопотання у порядку визначеному чиним законодавством та про можливість отримати додані до клопотання документи у Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У відповідь на повідомлення позивача про замовлення розроблення документації із землеустрою без надання дозволу Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за дорученням заступника міського голови – секретаря Київської міської ради від 29 серпня 2017 року №08/14685, листом від 25 вересня 2017 року №057021-16790 повідомив позивача про те, що на його клопотання від 11 липня 2017 року було надано вичерпні роз’яснення листом від 11 серпня 2017 року №057021-14072.

З огляду на наявність в матеріалах справи вказаних листів, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність факту допущення відповідачами бездіяльності щодо розгляду клопотання позивача та надання відповіді та вважав, що не надання суду доказів направлення такої відповіді позивачу не може свідчити про допущення протиправної бездіяльності щодо розгляду клопотання позивача.

Однак, колегія суддів не погоджується із таким висновкому суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За змістом статті 9 Земельного кодексу України, до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить, зокрема: а) розпорядження землями територіальної громади міста; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; м) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Так, частиною першою вказаної вище статті визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до підпункту 3.11 пункту 3 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №182/342, Департамент розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, готує та подає розпорядження Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань: розпорядження землями в межах міста Києва; передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.

Згідно п. 2.5. статті 2 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 20.04.17р. № 241/2463, Департамент земельних ресурсів, керуючись даними міського земельного кадастру, містобудівного кадастру та Державного земельного кадастру, аналізує подані матеріали клопотання на відповідність меж земельної ділянки, її заявленого функціонального призначення даним містобудівного кадастру та протягом не більше семи робочих днів готує проект рішення Київської міської ради про надання дозволу (проект рішення Київської міської ради про відмову у наданні дозволу) на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який невідкладно, не пізніше наступного робочого дня, передає до секретаріату Київської міської ради у порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради.

Пояснювальна записка до проекту рішення Київської міської ради обов'язково має містити інформацію щодо:- правового статусу земельної ділянки;- правового статусу об'єкта нерухомого майна (за наявності);- особи заявника та іншу наявну інформацію, що має значення для прийняття рішення Київської міської ради.

До справи-клопотання обов'язково додаються:- витяг з містобудівного кадастру та чергового кадастрового плану з ПК "Кадастр" про земельну ділянку;- матеріали супутникової зйомки земельної ділянки, зробленої не пізніше ніж за один рік до дня реєстрації проекту рішення в секретаріаті Київської міської ради;- матеріали актуальної фотофіксації, зробленої не пізніше ніж за тридцять календарних днів до дня реєстрації проекту рішення в секретаріаті Київської міської ради (за наявності), або на вимогу депутатів Київської міської ради.

Отже, з наведених правових норм вбачається, що питання пов'язані з передачею земельних ділянок у власність або у користування юридичним особам вирішуються відповідним органом місцевого самоврядування шляхом прийняття рішення.

У даному випадку, матеріали справи не містять доказів розгляду клопотання Позивача у спосіб встановлений законодавством, з прийняттям відповідного рішення.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідачів про те, що ними надавалась відповідь за результатами розгляду питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки такі доводи документально не підтверджені. Наявність копій вищезазначених листів від 11 серпня 2017 року №057021-14072 та від 25 вересня 2017 року №057021-16790, за відсутності доказів направлення їх на адресу позивача, не може вважатись належним та допустимим доказом у розумінні КАС України.

За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність протиправної бездіяльності відповідачів щодо розгляду порушеного позивачем у клопотанні від 11.07.17р. питання у спосіб встановлений Законом.

Крім цього, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в аналогічних правовідносинах. Так, у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі №806/2208/17 наведено висновок про те, що відсутність належним чином оформленого наказу Головного управління Держгеокадастру в області про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листів про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Згідно із статтею 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, 3 статті 134 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України, підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Згідно п.1.2 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, № 241/2463 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі Порядок), принцип мовчазної згоди - це принцип, згідно з яким зацікавлена особа набуває право на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без отримання рішення Київської міської ради про надання дозволу на розробку такого проекту землеустрою у порядку, встановленому частиною сьомою статті 118 та частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України, за умови якщо зацікавленою особою або її представником подано в установленому порядку клопотання (заяву) та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк Київська міська рада не прийняла рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що у липні 2017 року позивач звернувся до Київської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації споруд та устаткування енергетичного паливо роздавального господарства, вказана нежитлова будівля належить позивачу на праві власності, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.05.2017 року (а.с. 35), до клопотання додано всі передбачені чинним законодавством документи (а.с. 47-48).

Пізніше, як зазначалося, позивачем на адресу Київської міської ради направлено повідомлення про розроблення документації із землеустрою без надання дозволу (а.с. 49-51).

Згідно з пунктами 2.13. Порядку № 241/2463, приймальня Київради з земельних питань не пізніше наступного робочого дня з дня надходження повідомлення від зацікавленої особи про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без отримання відповідного дозволу Київської міської ради на розробку документації з землеустрою зупиняє розгляд клопотання шляхом повернення його до приймальні Київради з земельних питань, робить відповідну відмітку у ПК "Кадастр" та видає матеріали клопотання розробнику або замовнику проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для організації виконання робіт із землеустрою. Інформація про виникнення у зацікавленої особи права на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без відповідного дозволу надається Департаменту земельних ресурсів через ПК "Кадастр".

На підставі повідомлення зацікавленої особи про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без одержання дозволу Київської міської ради на її розроблення, у разі набуття такого права відповідно до вимог чинного законодавства, Департамент земельних ресурсів у десятиденний термін надає розробнику проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки завдання на проектування, які враховуються під час розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За таких обставин, зважаючи на відсутність доказів надання Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповіді позивачу щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку встановленому законом, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ “Інвест Електро” про визнання протиправною бездіяльність Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо ненадання завдання на проектування розробнику проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов’язання Департамент надати завдання на проектування розробнику проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за принципом мовчазної згоди, а тому вказані позовні вимоги пілягають задоволенню.

Колегія суддів зауважує, що у разі встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти або вчинити дії конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Щодо позовної вимоги про визнання ненадання Київською міською радою відповіді ТОВ “Інвест Електро” на його клопотання від 11 липня 2017 року, колегія суддів зазначає, що адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо визнання фактів.

Таким чином, вказана позовна вимога є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог в повному обсязі Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест Електро”, а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ ЕЛЕКТРО" задовольнити частково

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2018 року скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ ЕЛЕКТРО" задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо ненадання завдання на проектування розробнику проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зобов’язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати завдання на проектування розробнику проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Беспалов О.О. Безименна Н.В.

Повний текст постанови виготовлено 17.09.2018 року