Рішення № 76516643, 30.08.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2018 р. Справа № 818/1664/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Бондаря А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3.) звернувся до з позовною заявою до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - відповідач, Сумське об'єднане УПФУ Сумської області) про зобов'язання відповідача зарахувати до трудового стажу, який надає ОСОБА_3 право на призначення пенсії на пільгових умовах, період з 01.07.1998 по 30.12.2003, та призначити ОСОБА_3 пенсію на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення за призначенням пенсії, а саме з 29.11.2017.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що досягнувши необхідного віку, позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах, зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак, відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 12 років 6 місяців та не зарахував до пільгового стажу позивача період його роботи з 01.07.1998 по 30.12.2003. Позивач з таким рішенням не погоджується, оскільки його робоче місце за вказаний період було атестовано по списку №2, що підтверджується довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, записом у трудовій книжці про атестацію робочого місця. Таким чином, вважає, що згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» він має право на зменшення пенсійного віку на 2 роки, оскільки 6 років 5 місяців 9 днів працював зі шкідливими та важкими умовами праці.

Ухвалою суду від 30.04.2018 відкрито провадження у справі за даною позовною заявою, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб.

23.05.2018 відповідачем по справі надано відзив на позовну заяву (а.с.34-35), відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, виходячи з того, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обов'язковими умовами при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2 є: досягнення віку, визначеного Законом України «Про пенсійне забезпечення»; зайнятість протягом повного робочого дня; відповідність назви професій чи посади, за якою працювала особа, назвам, вказаним у Списку виробництв, робіт, професій і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, чинному на період роботи працівника; робоче місце має бути атестоване. Вказує, що відповідно до записів у трудовій книжці та уточнюючої довідки ОСОБА_3 не має необхідного пільгового стажу для виходу на пенсію. Тому вимоги позивача вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 29.05.2018 у справі було призначено судове засідання на 19.06.2018, в якому неодноразово оголошувалась перерва для витребування у відповідача оригіналу пенсійної справи позивача для огляду в судовому засіданні (а.с.46, 53).

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (ч.3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України).

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позові, та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, оглянувши оригінал пенсійної справи позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вбачає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно записів трудової книжки позивача вбачається (а.с.16-18), що ОСОБА_3 у період з 21.07.1997 по 31.01.2006 працював в публічному акціонерному товаристві «Сумське машинобудівне виробниче об'єднання» (далі - ПАТ «Сумське НВО») повний робочий день на посаді монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій. Робоче місце «монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій» було атестовано за списком №2, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно наказів №105п від 02.06.1995, №43 від 10.03.2000.

Даний факт підтверджується також копією наказу від 02.06.1995 №105п (а.с.26-27,59), копією виписки з наказу від 10.03.2000 №43 (а.с.23-30,60-61), довідкою ПАТ «Сумське НВО» від 20.11.2017 №25-04-1405 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с.23,57).

У довідці від 20.11.2017 №25-04-1405 також було зазначено, що виконання позивачем повний робочий день монтажних робіт середньої складності та складання конструкцій будівель і споруд з відкритими елементами та укрупнених блоків за посадою монтажник з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій, передбачено Списком №2 розділу XХVІІ підрозділу «а», на підставі постанови Кабінету Міністрів СРСР від 16.01.2001 №36 (а.с.23,57).

У зв'язку із досягненням 58-річного віку, позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням роботи монтажника по монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій у період з 21.07.1997 по 30.12.2003, відповідно до ст.13 Закону У країни «Про пенсійне забезпечення» зі зниженим пенсійним віком (а.с.21-22,56).

Однак, рішенням відповідача від 14.02.2018 №11758 (а.с.38) ОСОБА_3 було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (зі змінами), ст. 114 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» на пільгових умовах як працівнику, зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці по Списку № 2, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 12 років 6 місяців (має 11 місяців 10 днів). До пільгового стажу не зарахований період роботи на ВАТ «Сумське машинобудівне виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе» з 01.07.1998 по 30.12.2003 на посаді монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій в «ремонтно-строительного производства» (РСП), оскільки наказом «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» від 10.03.2000 № 43 посада монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій атестована по «ремонтно строительному управлению» (РСУ).

Про прийняте рішення, відповідач листом від 22.02.2018 №6275/05-20 повідомив позивача (а.с.15).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались в даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон України «Про пенсійне забезпечення») громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої робот.

Схожі норми містяться в п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.

Тобто за приписами вказаних норм, на чому наполягає і відповідач, обов'язковими умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 із зниженим віком, є досягнення відповідного віку, зайнятість протягом повного робочого дня, відповідність назви професії чи посади, за якою працювала особа, назвам, вказаним у Списку виробництві, робіт, професій і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, чинному на період роботи працівника, атестація робочого місця у період з 21.08.1992 відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442.

При цьому, відповідач, заперечуючи проти позову, стверджує, що ОСОБА_3 не має необхідного пільгового стажу для виходу на пенсію, оскільки наказом «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» від 10.03.2000 № 43 посада монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій атестована по «ремонтно строительному управлению» (РСУ).

Вказані доводи, суд не приймає до уваги, враховуючи наступне.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За правилами п.п.1,20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок від 12.08.1993 №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1). У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п.20).

Як вбачається з копії трудової книжки позивача, ОСОБА_3 у період з 21.07.1997 по 31.01.2006 працював на ПАТ «Сумське НВО» на посаді монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій (а.с.17-18). Записи №№9,11 трудової книжки позивача містять інформацію про атестацію робочого місця ОСОБА_3 з посиланням на відповідні накази та зазначенням, що робоче місце монтажник по монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій атестовано за Списком №2, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (а.с.17).

При цьому, з довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 20.11.2017 №25-04-1405 (а.с.57), вбачається, що ОСОБА_3 з 21.07.1997 до 30.12.2003 (тобто 6 років 5 місяців 9 днів) працював в ПАТ «Сумське НВО» та виконував монтажні роботи середньої складності та складання конструкцій будівель і споруд з відкритими елементами та укрупнених блоків за посадою монтажник з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій, що передбачено Списком №2 розділу XХVІІ підрозділу «а», на підставі постанови Кабінету Міністрів СРСР від 16.01.2001 №36 (а.с.23,57).

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих, місць за умови праці після 21.08.1992.

Так, в період роботи позивача з 21.07.1997, зокрема, по 30.12.2003 чинними нормативними актами, що визначали право працівників на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 були постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 11.03.1994 №162 та постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 16.01.2003 № 36 (далі - постанова КМУ №36). Згідно, зокрема, п. 27А розділу XXVII постанови КМУ №36 робоче місце монтажника по монтажу стальних і залізобетонних конструкцій вказано таким, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.

При цьому, згідно записів трудової книжки (а.с.17) та наказів від 02.06.1995 №105п, від 10.03.2000 №43 (а.с.26-30,59-61), вбачається, що робоче місце позивача «монтажник по монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій» було атестовано в 1995році та в 2000 році.

Так, наказом по підприємству від 02.06.1995 №105-П «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» було визначено робоче місце зі шкідливими та важкими умовами праці та підтверджено право на пенсію на пільгових умовах по Списку №2 за професією монтажник по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій (а.с.59). Також, випискою з наказу від 10.03.2000 №43 після розгляду постанови атестаційної комісії підприємства було затверджено додаткових перелік робочих місць, виробництв, професій, посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення по спискам №2, що додається (а.с.60). Так, до останнього наказу додавався вказаний перелік (а.с.61), згідно якого, крім іншого, була визначена і посада позивача, зокрема, монтажник по монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій (п. 27А розділу XXVII постанови КМУ №36).

Крім того, атестація робочого місця позивача, в 2000р., що заперечує відповідач, підтверджується трудовою книжкою та довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 20.11.2017 №25-04-1405 (а.с.17,57).

При цьому, доводи відповідача з посиланням на те, що наказом «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» від 10.03.2000 № 43 посада монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій атестована по «ремонтно строительному управлению» (РСУ), а тому відсутні докази атестації робочого місця позивача, спростовані актом перевірки, складеного Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області від 26.01.2018 №483/04.3-02 (а.с.58), в ході якої органом Пенсійного фонду було встановлено, що ОСОБА_3 дійсно працював у будівельно-монтажному управлінні ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», нині ПАТ «Сумське НВО», куди був прийнятий з 21.07.1997 монтажником сталевих та залізобетонних конструкцій 4 розряду ремонтно-будівельного управління (РБУ). Відповідно до наказу від 07.07.1998 №126 з метою вдосконалення структури управління ВАТ, у відповідності із затвердженою структурою управління будівельним комплектом з метою підвищення його ефективності у відповідності до сучасних вимог на базі Управління капітального будівництва, будівельно-монтажного тресту, будівельного виробництва було створене ремонтно-будівельне виробництво (РСП). У зв'язку із створенням РБП баланси БМТ та будівельного виробництва включено до балансу УКБа.

За результатами перевірки органом Пенсійного фонду було надано висновок, за яким інформація, зазначена у довідці від 20.11.2017 №25-04-1405, підтверджена первинними документами наданими для перевірки (а.с.58).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для не зарахування до пільгового стажу позивача період роботи в ПАТ «Сумське НВО», зокрема, з 01.07.1998 по 30.12.2003.

Посилання відповідача у відзиві на те, що з 31.12.2003 робоче місце позивача було не атестоване по Списку №2, суд не приймає до уваги, оскільки предметом розгляду даної справи є не включення періоду роботи позивача що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах саме з 01.07.1998 по 30.12.2003, тобто до 31.12.2003.

За таких обставин із урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що у позивача достатньо пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 із зменшенням віку, а подані позивачем документи у повному обсязі надавали змогу відповідачу встановити даний факт та призначити пенсію за віком, з урахуванням пільгового стажу, а отже, рішення Сумського об'єднаного УПФУ Сумської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 14.02.2018 №11758 не відповідає критеріям правомірності, передбаченим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, є протиправним, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 наголосив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (п.9 абз.10).

Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 у справі №826/4418/14 була сформована правова позиція, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникало б необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Оскільки, в ході розгляду справи встановлено, що відповідачем прийняте рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, яке не входить до предмету позову, для повного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнавши протиправним та скасувати таке рішення відповідача від 14.02.2018 №11758.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_3 з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 704,80грн., сплаченої позивачем за подання позовної заяви згідно квитанції від 26.04.2018 (а.с.3).

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 (40035, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (40009, Сумська область, м.Суми, вул.Степана Бандери, буд.43, код ЄДРПОУ 40383837) про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 14.02.2018 №11758, яким відмовлено ОСОБА_3 у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області зарахувати до трудового стажу період з 01.07.1998 по 30.12.2003, який надає ОСОБА_3 право на призначення пенсії на пільгових умовах, та призначити ОСОБА_3 пенсію на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня звернення за призначенням пенсії, а саме з 29.11.2017.

Стягнути з Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (40009, Сумська область, м.Суми, вул.Степана Бандери, буд.43, код ЄДРПОУ 40383837) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (40035, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 704,80грн. (сімсот чотири грн. 80коп.).

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 04.09.2018.

Суддя І.Г. Шевченко