Рішення № 76516548, 17.09.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2018 року Чернігів Справа № 2540/2577/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомЗаступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури в інтересах державидоСухополов'янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської областіпрозобов'язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Сухополовянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, в якому просить зобов'язати Сухополов’янську сільську раду Прилуцького району Чернігівської області відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт, направлених на розробку технічної документації та винесення в натурі (на місцевості) меж ландшафтного заказника місцевого значення «Пирогівський», загальною площею 259 га, з охоронною зоною 850 га, що знаходиться в адміністративних межах Сухополов’янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на Сухополов’янську сільську раду Прилуцького району Чернігівської області покладається обов'язок із вчинення дій щодо замовлення проекту землеустрою, організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду місцевого значення заказника «Пирогівський», а також здійснення контролю за його виготовленням. Відсутність встановлених меж в натурі гідрологічного заказника місцевого значення «Пирогівський» фактично унеможливить збереження у природному стані рідкісної ділянки заплавних луків багатої різнотрав’ям і лікарськими рослинами, з чисельними заплавними озерами, що є регулятором гідрологічного режиму та рівня ґрунтових вод прилеглих територій, місця зростання рідкісних і лікарських видів рослин та оселення і гніздування численної фауни.

Представник відповідача ухвалу суду про відкриття провадження отримав, проте у встановлений судом строк не надіслав відзиву на позов.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Рішенням Чернігівського облвиконкому від 28.08.1989 № 164, з метою охорони та збереження в природному стані болота в заплаві р. Удай, що має важливе водоохоронне значення, створено гідрологічний заказник місцевого значення «Пирогівський», загальною площею 259 га, з охоронною зоною 850 га, який розташований в адміністративних межах с. Пирогівці Прилуцького району на землях Сухополов’янської сільської ради Прилуцького району.

Положення про гідрологічний заказник місцевого значення «Пирогівський» (далі - Положення) 24.07.2003 затверджено Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернігівській області, та 03.07.2001 передано під охорону землекористувачу (землевласнику), а саме Сухополов’янській сільській раді в особі голови ОСОБА_1, загальною площею 259 га, з охоронною зоною 850 га.

Згідно п. 1.1, 1.2 вищевказаного Положення гідрологічний заказник «Пирогівський», створений рішенням Чернігівського облвиконкому від 28.08.1989 № 164, який знаходиться в Прилуцькому районі Чернігівської області і розташований на землях Сухополов’янської сільської ради Прилуцького району.

Відповідно до п. 1.3 вищевказаного Положення гідрологічний заказник «Пирогівський» створено з метою охорони та збереження в природному стані болотного масиву в заплаві р. Удай, що має важливе водоохоронне значення.

Згідно до п 1.4 відповідного Положення заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, та щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання.

Пунктом 1.7 даного Положення передбачено, що межі заказника переносяться в натуру з встановленням необхідних державних інформаційно- охоронних знаків затвердженого зразка, наносяться на планово-картографічні матеріали Держкомзему та землекористувачів, обов’язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій.

Пунктом 2.1 Положення встановлено основні завдання заказника, а саме: збереження в природному стані болотного масиву, типового лісостепу, що має велике значення в регулюванні водного простору прилеглих територій, охорона умов відтворення, відновлення чисельності рідкісних рослин та тварин, проведення наукових досліджень і спостережень на території заказника, підтримання загального екологічного балансу в регіоні, поширення екологічних знань.

Згідно п. 3.3 Положення охорона території заказника покладається на Сухополов’янську сільську раду Прилуцького району Чернігівської області.

Сухополов’янська сільська рада Прилуцького району Чернігівської області у відповідності з природоохоронним законодавством, несе відповідальність за належний стан і дотримання встановленого заповідного режиму території.

Крім того, Державним управлінням екології та природних ресурсів у Чернігівській області з метою охорони та збереження в природному стані болота в заплаві р. Удай, що має важливе водоохоронне значення передано під охорону Сухополов’янській сільській раді Прилуцького району Чернігівської області, загальною площею 259 га, з охоронною зоною 850 га, заповідний об’єкт гідрологічний заказник місцевого значення «Пирогівський», про що складено охоронне зобов’язання за №15/16-578 від 03.07.2001.

Згідно з інформацією ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області від 22.06.2018 землевпорядна документація на вказаний об’єкт природно - заповідного фонду, не виготовлялась та не затверджувалась.

Крім того, відповідно до повідомлень Сухополов’янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області вищевказаний заказник знаходиться у віданні вище вказаної сільської ради, заходи щодо охорони й збереження території та об’єкту природно-заповідного фонду сільською радою не проводилися.

Вважаючи вказану бездіяльність протиправною позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно- заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів регулюються Законом України «Про природно-заповідний фонд України».

Статтею 11 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що спеціально уповноваженим органом державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища (Мінприроди України), спеціальні підрозділи центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та його органів на місцях.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 159 від 13.03.2013 «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища», Державні управління охорони навколишнього природного середовища в областях (територіальні органи Мінприроди України), припинили виконання своїх повноважень з 17 травня 2013 року, без правонаступника.

Департамент екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації утворено в структурі обласної державної адміністрації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.05.2013 № 338 «Про збільшення чисельності працівників обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій» та розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 23.05.2013 № 94.

На сьогоднішній день зміни до Закону України «Про природно - заповідний фонд України» щодо передачі повноважень територіальних органів центрального органу виконавчої влади в галузі природно-заповідного фонду не внесені.

Згідно з ч. 2 ст. 45 Земельного кодексу України порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Відповідно до ст. 43 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 7 Закону України Про природно-заповідний фонд України» землі природно-заповідного фонду – це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Згідно з ч. 3, 5 ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Території та об'єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов'язання.

Згідно зі ст. 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» охорона територій та об'єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Згідно з ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно - заповідного фонду.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою - окупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

При цьому, з огляду на зміст абз. «в» ч. 2 ст. 25 Закону України «Про землеустрій» одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико - культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів розробляються з метою: збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; створення приміських зелених зон, збереження і використання об’єктів культурної спадщини; проведення науково-дослідних робіт; встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про землеустрій» замовникам документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Відповідно до ст. 47 абз. 4 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природи заповідного фонду розробляються для біосферних заповідників, природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтні парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, парків - пам’яток садів паркового мистецтва та зоологічних парків на землях та земельних ділянках що включаються до складу цих територій без вилучення у землевласників землекористувачів.

Статтею 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд» передбачено, що до природно-заповідного фонду України належать: природні території об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища.

У статті 47 Закону України «Про землеустрій» вказано, що рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних з одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

На підставі ст. 19 Закону України «Про землеустрій» до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: організація і здійснення землеустрою; здійснення контролю, впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою, координація здійснення землеустрою та контролю за використанням охороною земель комунальної власності; інформування населення про заходи; передбачені землеустроєм; вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Відповідно до ст. 7 Конституції України в Україні визнається та гарантується місцеве самоврядування. Місцеве самоврядування є право територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місце самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (ч. ч. ст. 140 Конституції України).

Таким чином, місцеве самоврядування є одним із проявів здійснення народом, у формі територіальної громади, влади, яка, в свою чергу, не належить до жодної із гілок державної влади, що характеризується самостійністю у вирішенні певного кола питань.

Водночас, предметом відання місцевого самоврядування є не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто ті, що пов'язані передусім із життєдіяльністю територіальних громад.

Виходячи з вказаних конституційних положень в їх системному зв'язку з положеннями статті 6 Конституції України, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 вказав на те, що гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України.

З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Таким чином, для вирішення тих чи інших питань орган місцевого самоврядування повинен бути наділений відповідними повноваженнями Конституцією України та законами України, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Конституцій України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до п. п. 34, 37 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин; прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно- заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом, прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами «сезону тиші» з обмеженням господарської діяльності та добуванням об’єктів тваринного світу.

Таким чином, з огляду на зміст зазначених норм, на Сухополов’янську сільську раду Прилуцького району Чернігівської області покладається обов'язок із вчинення дій щодо замовлення проекту землеустрою, організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду місцевого значення заказника «Пирогівський», а також здійснення контролю за його виготовленням.

Відсутність встановлених меж в натурі гідрологічного заказника місцевого значення «Пирогівський» фактично унеможливить збереження у природному стані рідкісної ділянки заплавних луків багатої різнотрав’ям і лікарськими рослинами, з чисельними заплавними озерами, що є регулятором гідрологічного режиму та рівня ґрунтових вод прилеглих територій, місця зростання рідкісних і лікарських видів рослин та вселення та гніздування численної фауни.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку не виконаний.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.

За змістом положень частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, а саме без проявлення неупередженості; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порушення хоча б одного із зазначених вище критеріїв є підставою для визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень протиправними.

На виконання цих вимог відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не доведено правомірності своєї позиції.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховую те, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву, а отже, фактично визнано позов, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури в інтересах держави до Сухополов'янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області - задовольнити повністю.

Зобов'язати Сухополов’янську сільську раду Прилуцького району Чернігівської області відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт, направлених на розробку технічної документації та винесення в натурі (на місцевості) меж ландшафтного заказника місцевого значення «Пирогівський», загальною площею 259 га, з охоронною зоною 850 га, що знаходиться в адміністративних межах Сухополов’янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Чернігівський окружний адміністративний суд.

Заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури в інтересах держави, вул. 1 Травня, 50-а, м. Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17500, .

Сухополов'янська сільська рада Прилуцького району Чернігівської області, вул. Чернігівська, буд. 32, с. Сухополова, Прилуцький район, Чернігівська область, 17542, код ЄДРПОУ 04415867.

Прокуратура Чернігівської області, вул. К. Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, р\р 35215093006008, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910114, банк ДКСУ м. Київ.

Дата складення повного рішення суду - 17.09.2018.

Суддя Ю. О. Скалозуб