Рішення № 76516049, 18.09.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2900/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

22 серпня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області у якій просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо виконання постанови Ленінського районного суду м. Полтави від 13 липня 2017 року в частині призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з 08 січня 2017 року по 04 жовтня 2017 року;

зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах згідно постанови Ленінського районного суду м. Полтави від 13 липня 2017 року з 08 січня 2017 року та виплатити заборгованість з виплати пенсії за період з 08 січня 2017 року по 04 жовтня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність дій відповідача, вчинених під час виконання постанови Ленінського районного суду м. Полтави від 13 липня 2017 року у справі 553/1619/17.

Ухвалою суду від 27 серпня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

11 вересня 2018 року до суду надійшов відзив відповідача на позов /а.с. 29/, у якому представник Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що відповідачем постанова Ленінського районного суду м. Полтави від 13 липня 2017 року у справі 553/1619/17 виконана в повному обсязі - позивачу з 04 жовтня 2017 року призначено пенсію відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на підставі його заяви від 02 лютого 2017 року.

13 вересня 2018 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наполягає на протиправності дій територіального органа пенсійного фонду, вчинених під час виконання судового рішення щодо призначення ОСОБА_1 пенсії /а.с. 51-53/. До вказаної відповіді приєднано документи на підтвердження понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу.

Згідно з частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

З урахуванням наведеної норми процесуального закону, подана позивачем відповідь на відзив не є заявою по суті справи.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Судом встановлено, що 07 січня 2017 року позивач досяг пенсійного віку у розумінні Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

02 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із завою про призначення пенсії за віком на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /а.с. 35/.

Рішенням Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 200 від 26 квітня 2017 року позивачу відмовлено в задоволенні його заяви про призначення пенсії /а.с. 34/.

Не погодившись з вищевказаною відмовою ОСОБА_1 у 2017 році звернувся до Ленінського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області.

За результатами розгляду справи № 553/1619/17 постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 13 липня 2017 року /а.с. 10-11/, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року /а.с. 12-13/, позовні вимоги задоволено: визнано протиправними дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови у призначені ОСОБА_1 пенсії; скасовано рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (Подільського району) № 200 від 26 квітня 2017 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи"; зобов'язано Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, згідно поданої ним заяви від 02 лютого 2017 року зареєстрованої за № 264 відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та здійснювати її виплату.

04 жовтня 2017 року з метою добровільного виконання постанови Ленінського районного суду м. Полтави від 13 липня 2017 року у справі № 553/1619/17 відповідачем здійснено призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /а.с. 18-19/.

Заперечуючи правомірність дати, з якої позивачу призначено пенсію за віком, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 9 статті 129 Конституції України, обов'язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Згідно положень статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.

Частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Положеннями частини другої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

За змістом частин четвертої та п'ятої вказаної статті примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом; процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Наведене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у справі "Горнсбі проти Греції" названий суд у своєму рішенні від 19 березня 1997 року зазначив, що, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовані розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Судом встановлено, що постанова Ленінського районного суду м. Полтави від 13 липня 2017 року у справі № 553/1619/17 набрала законної сили та є обов'язковою для виконання.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач фактично оскаржує порядок виконання відповідачем-суб'єктом владних повноважень вищевказаного судового рішення, ухваленого на його користь.

Звертаючись до суду першої інстанції з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності територіального органа Пенсійного фонду України та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, гр. ОСОБА_1 фактично просить зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області належним чином виконати рішення суду, яке набрало законної сили, та яке в силу статей 14 та 370 Кодексу адміністративного судочинства України має виконуватись відповідачем без ухвалення будь-яких додаткових судових рішень.

За викладених обставин суд зважає, що позивач, звертаючись до суду з новим позовом, обрав не передбачений чинним законодавством спосіб та форму захисту своїх прав.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат у розумінні статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 6-9, 77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36000, рнокпп НОМЕР_1) до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, Полтавська область, 36040, код ЄДРПОУ 40383769) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова