Ухвала суду № 76515971, 18.09.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2809/17

Провадження № 11-кп/779/334/2018

Категорія ч. 2 ст.185 КК України

Головуючий у 1 інстанції Руденко Д. М.

Суддя-доповідач Повзло

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

суддів Повзла В.В.,

Шкрібляка Ю.Д., Гриновецького Б.М.

з участю секретаря Шемрай Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018090010000129 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.07.2018 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, та остаточно призначено покарання на підставі ст.ст. 70, 71 КК України, за сукупністю вироків, даного вироку та вироку Івано-Франківського міського суду від 13.04.2017 року, - 1 (один) рік 1 (один) місяць позбавлення волі.

Цим же вироком вирішено питання в частині цивільного позову та питання щодо речових доказів, відповідно до ст. 100 КПК України, -

з участю: прокурора Марчук О.В.

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника Антошки Р.В.

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати та обрати щодо нього більш м'яке покарання аніж позбавлення волі, оскільки він співпрацював із органами слідства, має невиліковне захворювання, яке потребує належної медичної допомоги, яку неможливо забезпечити в місцях позбавлення волі.

Судом першої інстанції встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений повторно; незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений повторно; таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно. Злочини скоєно за наступних обставин.

ОСОБА_3, будучи судимим за вчинення умисних злочинів проти власності, на шлях виправлення та перевиховання не став, а в період непогашеної у встановленому законом порядку судимості повторно вчинив нові умисні корисливі злочини при наступних обставинах.

Так, 12.12.2016 року близько 16 год.30 хв. ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні гіпермаркету ТОВ «Епіцентр К», в м. Івано-Франківську, вул. Івасюка, 17, помітив на виставкових стелажах торгового залу, розміщеного на першому поверсі гіпермаркету, упаковки контрацептивів «Durex» та упаковки батарейок «Durasell», які вирішив таємно викрасти.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою незаконного збагачення, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до виставкових стелажів з яких викрав товарно-матеріальні цінності.

Всього ОСОБА_3 заволодів товарно-матеріальними цінностями «Епіцентр К» на загальну суму 1739,30 гривень. В подальшому, ОСОБА_3 попрямував до виходу із приміщення торгового залу гіпермаркету, пройшовши касову зону та не оплативши викрадений ним товар. Однак свій злочинний умисел не реалізував, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки за касовою зоною був зупинений працівником служби безпеки гіпермаркету та працівником поліції.

Крім того, 19.10.2017 року близько 16 год. 20 хв. ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні магазину «Барбарис» в м. Івано-Франківську по вул. Галицька, 120а, помітив на виставкових стелажах торгового залу лікеро-горілчаного відділення коньяк «Старий Кахеті», які вирішив таємно викрасти. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою незаконного збагачення, підійшов до виставкових стелажів де стояли Коньяки «Старий Кахеті 4*» 40% 0,5 л Грузія» в кількості 2 шт. по ціні 151,44 грн. за 1 шт. Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 заховав під футболку та зафіксував паском штанів дві бутилки коньяку, заволодівши таким чином товарно-матеріальними цінностями магазину «Барбарис» на загальну суму 302,88 гривень. В подальшому, ОСОБА_3 попрямував до виходу із приміщення торгового залу магазину та підійшов до касової зони. Однак свій злочинний умисел, не виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не реалізував, оскільки на підході до лінії касової зони був зупинений працівниками магазину.

Також, 18.11.2017 року, приблизно о 17 год. 13 хв., ОСОБА_3, перебуваючи у приміщенні магазину «Продукти - 1123» ТОВ «АТБ-Маркет» по вул. Івасюка, 7а, у м. Івано-Франківську, побачив на виставкових стелажах товарно-матеріальні цінності, після чого в нього виник умисел на незаконне заволодіння чужим майном. Реалізовуючи свій протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3, перебуваючи біля виставкової вітрини, на якій знаходяться алкогольні напої, діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, взяв з полиці виставкового стелажа пляшку лікеру «Sheridans» 15,5%, вартістю 367,00 грн. та сховав його собі під верхній одяг. В подальшому із викраденим товаром, не оплативши його, покинув приміщення магазину «Продукти - 1123» ТОВ «АТБ-Маркет» та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав магазину «Продукти - 1123» ТОВ «АТБ-Маркет», матеріальну шкоду на зазначену суму.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, 19.11.2017 року, приблизно о 12 год. 51 хв., ОСОБА_3, перебуваючи у приміщенні магазину «Продукти - 1123» ТОВ «АТБ-Маркет» по вул. Івасюка, 7а, у м. Івано-Франківську, побачив на виставкових стелажах товарно-матеріальні цінності, після чого в нього виник умисел на незаконне заволодіння чужим майном. Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3, перебуваючи біля виставкової вітрини, на якій знаходяться алкогольні напої, діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, взяв з полиці виставкового стелажа пляшку лікеру «Sheridans» 15,5%, вартістю 367,00 грн. В подальшому, із викраденим товаром, не оплативши його, покинув приміщення магазину «Продукти - 1123» ТОВ «АТБ-Маркет» та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав магазину «Продукти - 1123» ТОВ «АТБ-Маркет, матеріальну шкоду на зазначену суму.

Окрім того, 09.01.2018, приблизно о 16 год. 01 хв., ОСОБА_3, перебуваючи, у приміщенні магазину «Велмарт» ТОВ «Фудком», що за адресою: вул. Є. Коновальця, 221, у м. Івано-Франківську, побачив на виставкових стелажах товарно-матеріальні цінності, після чого в нього виник умисел на незаконне заволодіння чужим майном. Реалізовуючи свій протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, приблизно о 16 год. 01 хв., ОСОБА_3, перебуваючи біля виставкової вітрини, на якій знаходяться солодощі, діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, взяв з полиці виставкового стелажа товарно-матеріальні цінності, а саме: шоколад молочний з мигдалем «Міlка», вартістю 26,69 грн., в кількості 28 шт., шоколад молочний «Міlка», вартістю 24,98 грн., в кількості 13 шт., яйце з сюрпризом, вартістю 17,81 грн., в кількості 15 шт., яйце з сюрпризом джой, вартістю 26,32 грн., в кількості 6 шт., яйце з сюрпризом для дівчат, вартістю 20,00 грн., в кількості 1 шт. В подальшому, ОСОБА_3 вказаний товар заховав у свій рюкзак та направився до виходу із приміщення зазначеного магазину, пройшов зону касового контролю, не оплативши товар. Однак, злочин до кінця не довів, з причин які не залежали від його волі, оскільки виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, був зупинений із викраденим товаром працівником охорони супермаркету при виході із нього. Внаслідок цього попереджено спричинення магазину «Велмарт» ТОВ «Фудком», матеріальної шкоди в сумі 1517,13 грн.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_3, 20.01.2018, приблизно о 15 год. 44 хв., перебуваючи у приміщенні гіпермаркету ТОВ «Епіцентр К» м. Івано-Франківськ, що за адресою: вул. Івасюка, 17, у м. Івано-Франківську, побачив товарно-матеріальні цінності, які знаходились на виставкових стелажах, після чого в нього виник умисел на незаконне заволодіння чужим майном. Реалізовуючи свій протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, скориставшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з виставкового стелажа товарно-матеріальні цінності, а саме: кіндер шоколад Максі Т6х20, вартістю 40,20 грн., в кількості 10 шт., цукерку з іграшкою КіндерДжой Т24х1, вартістю 27,18 грн. в кількості 15 шт., цукерку КіндерДжой Т24х1 для дівчат, вартістю 27,18 грн., в кількості 5 шт., Кіндер Сюрприз Імбутіто ТІхЗ6, вартістю 23,94 грн., в кількості 17 шт. В подальшому, ОСОБА_3 вказаний товар заховав у свою куртку та направився до виходу із приміщення зазначеного магазину, пройшов зону касового контролю, не оплативши товар. Однак, злочин до кінця не довів, з причин які не залежали від його волі, оскільки виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, був зупинений працівником охорони супермаркету при виході з нього. Внаслідок цього попереджено спричинення магазину ТОВ «Епіцентр К» матеріальної шкоди в сумі 1352,58 грн.

Під час апеляційного розгляду:

- захисник та обвинувачений просили вимоги апеляційної скарги задовольнити, змінити вирок в частині покарання;

- прокурор не підтримав доводи апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, вирок суду - без змін.

Заслухавши доповідь судді, думку учасників судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, вирок суду - залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Свою незгоду апелянт ОСОБА_3 висловив в частині покарання, вважав, що покарання у виді позбавлення волі є занадто суворим, та просив обрати щодо нього більш м'яке покарання, оскільки він співпрацював із органами слідства, має невиліковне захворювання, яке потребує належної медичної допомоги, яку неможливо забезпечити в місцях позбавлення волі.

Як вбачається з вироку суду, у суді першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав у повному обсязі, що дало право суду, відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справ, які ніким не оспорюються.

Враховуючи наведене, висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений повторно; незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений повторно; таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за обставин, викладених у вироку, відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України колегією суддів не перевіряються, оскільки фактичні обставини справи в суді першої інстанції учасниками процесу не оспорювалися, стосовно них відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України докази в судовому засіданні не досліджувалися, і вони в апеляційній скарзі не оскаржуються.

За встановлених судом фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.185 КК України.

Що стосується покарання, справедливість якого оскаржена обвинуваченим, то колегія суддів вважає, що призначене йому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, тяжкості вчинених злочинів та його особі.

Так, ст. 65 КК України визначені загальні засади призначення покарання, відповідно до яких: 1) суд призначає покарання в межах санкції статті ( санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Саме через загальні засади призначення покарання, реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_3 покарання, дотримався вищезазначених норм, і з зазначенням цього у вироку, врахував тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, один з яких, відповідності до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії середньої тяжкості, дані про особу винного, який не працює, неодружений, перебуває під консультативним наглядом в Івано-Франківському ОНД з 11.01.2008 року, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Згідно наявними в матеріалах провадження висновками судово-психіатричних експертиз № 305/2017 від 30.11.2017 року та №53/2017 від 16.02.2017 року, ОСОБА_3 на період часу, що відноситься до інкримінованих йому злочинів, перебував в стані і перебуває на даний час, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керуватися ними (а.п. 120-130).

Також суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про те, що ОСОБА_3, який раніше був судимий за аналогічні злочини, на шлях виправлення не став.

Судом першої інстанції при прийнятті рішення щодо виду та міри покарання врахований, окрім іншого, висновок, наданий в досудовій доповіді органу пробації, з якого вбачається наступне: «За результатами оцінки вчинення повторного правопорушення ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим є високою. Фактором, які підвищують ризик вчинення кримінального правопорушення за результатами оцінки вчинення повторного кримінального правопорушення є відсутність у обвинуваченого роботи та історія попередніх правопорушень». Також з вказаної досудової доповіді органу пробації вбачається, що ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній (а.п. 47-49 т. 2).

Крім того, суд визнав обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, суд, у відповідності до вимог ст. 67 КК України, не встановив.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вимоги закону щодо призначення покарання виконані в повному обсязі.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Колегії суддів встановлено, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом першої інстанції призначене в межах, встановлених у санкціях зазначеної статті Особливої частини Кримінального кодексу України з урахуванням Загальної частини цього кодексу з урахуванням ступеню тяжкості скоєних ним злочинів, а саме те, що він вчинив умисні злочинів проти власності.

З врахуванням всіх наведених обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про призначення ОСОБА_3 за вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, покарання саме у виді позбавлення волі.

При цьому з врахуванням наявної обставини, що пом'якшує покарання та враховуючи конкретні обставини провадження, суд першої інстанції обґрунтовано визначив строк позбавлення волі, що наближений до мінімальних меж санкції названого Закону про кримінальну відповідальність.

Остаточне покарання ОСОБА_3 призначено за сукупністю вироків, з урахуванням приписів ст. 71 КК України.

Виходячи з положення ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Залишаючи вирок суду першої інстанції в частині покарання без змін, колегія суддів виходить із того, що одним із проявів верховенства права, що закріплений у ст. 8 КПК України, є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Ця позиція суду ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004.

З урахуванням обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, особи винуватого, його ставлення до вчиненого ним діяння, зокрема, що обвинувачений визнав свою вину, а також загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі.

Посилання апелянта на те, що він співпрацював із органами слідства, має невиліковне захворювання, яке потребує належної медичної допомоги, яку неможливо забезпечити в місцях позбавлення волі, та наданням на підтвердження захворювання ОСОБА_3 виписки з історії хвороби №12231/03 з діагнозом: епілептичний синдром невідомої етіології, самі по собі не можуть бути підставою для зміни виду та міри покарання, крім того, вказані відомості були враховані судом першої інстанції.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції обрав обвинуваченому ОСОБА_3 законне та найбільш доцільне покарання, виходячи як з характеру і ступеню суспільної небезпеки вчинених обвинуваченим діянь, мети й мотивів вчинених злочинних дій, наявності пом'якшуючих і відсутності обтяжуючих обставин, а також даних, що характеризують обвинуваченого та його особистого ставлення до вчиненого.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги щодо суворості призначеного покарання є неспроможні, та не підлягають задоволенню, а призначене покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження нових злочинів, та підстав для його пом'якшення не вбачається.

Правових підстав вважати, що при ухваленні районним судом вироку відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК, було допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, з огляду на положення ст. 412 КПК, що перешкодило суду постановити законне та обґрунтоване рішення, суд апеляційної інстанції не встановив.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.07.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, засудженим, що тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді: В.В. Повзло

Б.М. Гриновецький

Ю.Д. Шкрібляк

Згідно з оригіналом:

Суддя В.В. Повзло