Постанова № 76515566, 11.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/17680/17 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в Публічному акціонерному товаристві «Діамантбанк» Тімоніна Олександра Олексійовича про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити відповідні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання платіжних доручень позивача та зобов'язати відповідача вжити заходів щодо виконання банком, керує яким відповідач (ПАТ «Діамант Банк» платіжні доручення - переказати грошові кошти в розмірі 4 448 336 грн 19 коп. за призначенням платіжного доручення №3199 від 21.04.2017 та грошові кошти в розмірі 581 297 грн 52 коп. за призначенням згідно платіжного доручення №3201 від 21.04.2017.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в Публічному акціонерному товаристві «Діамантбанк» Тімоніна Олександра Олексійовича про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити відповідні дії - залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2018 року, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зокрема, апелянт посилався на те, що позивач не отримував ухвалу про призначення підготовчого засідання на 29.05.2018.

Про таку ухвалу позивачу стало відомо лише 20.04.2018 під час ознайомлення з матеріалами справи.

Згідно частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Однак, у матеріалах справи відсутні відмітки в поштовому повідомленні про відмову отримати таке повідомлення або відмітка про відсутність особи за адресою.

У справі є інша відмітка, яка не передбачена законом - «за закінченням встановленого строку зберігання».

Про нетотожність таких відміток свідчить і позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 20.06.2018 у справі №127/2871/16-ц.

При цьому, судову повістку про відкладення розгляду справи на 10.07.2018 також не отримував.

Згідно п.п. 3, 4 частини першої статті 127 КАС України часом вручення повістки вважається: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Однак, у матеріалах справи відсутні такі відмітки. У справі є інша відмітка, яка не передбачена законом - «за закінченням встановленого строку зберігання».

Таким чином, оскаржувана ухвала є передчасною та необґрунтованою.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує, що згідно частин восьмої та одинадцятої статті 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою.

Крім того, відповідач зазначає про необхідність закриття провадження у справі, оскільки даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що в судові засідання 29.05.2018 та 10.07.2018 позивач (повідомлений про день, час і місце проведення судового засідання у відповідності до вимог процесуального законодавства) явку повноважного представника не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, заяв/клопотань не направляв, відтак наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.4 частини першої ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

За правилами частини першої та другої статті 194 КАС України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно п. 2 частини третьої статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Частиною п'ятою статті 205 КАС України закріплено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Порядок направлення судових викликів та повідомлень визначений Главою 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин першої-другої статті 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.

Згідно частини третьої статті 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;

2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Частинами першою-третьою статті 126 КАС України передбачено, що у випадку відсутності у адресата офіційної електронної адреси повістка вручається під розписку. Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Суд може за згодою учасника справи видати йому повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду.

Особа, яка вручає повістку, зобов'язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи.

Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

Частиною першої статті 127 КАС України визначено, що часом вручення повістки вважається: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь у справі встановлені статтею 240 КАС України, відповідно до якої суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, за змістом вищезазначених процесуальних норм, суд залишає позовну заяву без розгляду лише за наявності певних умов, а саме, якщо особа належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, проте повторно не прибула у судове засідання без поважних причин і не заявила про розгляд справи за її відсутності.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2018 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 29.05.2018 на 15 год. 50 хв. (а.с. 1-2).

Копія даної ухвали була направлена за адресою позивача, вказаною у позовній заяві: м. Київ, вул. Ушинського, 40, однак повернута до суду неврученою з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с. 31-32).

20 квітня 2018 року представник позивача Владімірова О.В. згідно її заяви від 17.04.2018 ознайомилась з матеріалами справи, про що свідчить відповідна розписка (а.с. 56-58).

29 травня 2018 року позивач до суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання, тому розгляд справи був відкладений на 10.07.2018 на 14 год. 45 хв., про що повідомлено позивача повісткою про виклик надісланою за адресою, вказаною у позовній заяві: м. Київ, вул. Ушинського, 40 (а.с. 94).

Однак, направлена повістка про виклик, повернулась до суду 30.06.2018 не вручена, з відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с.96-97).

10 липня 2018 року позивач повторно в судове засідання до суду першої інстанції не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, заяв/клопотань не направляв (а.с. 103-104).

Відтак, доводи апелянта про те, що його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання 29.05.2018 та 10.07.2018 спростовуються матеріалами справи.

Посилання апелянта на те, що у справі на поштових конвертах міститься інша відмітка, яка не передбачена статтею 127 КАС України, а саме «за закінченням встановленого строку зберігання», колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на таке.

У відповідності до п. 100 Правил поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (далі - Правила №270) вручення поштових відправлень, а також рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка», адресованих посадовим і службовим особам органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, або за місцем роботи фізичних осіб, здійснюється у порядку, визначеному у цих органах, підприємствах, установах, організаціях з урахуванням Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 року №1153.

Пунктом 116 Правил №270 встановлено, що у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення «EMS» - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об'єкта поштового зв'язку місця призначення.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Згідно пункту 117 вказаних Правил поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Зважаючи на вказане, судові повістки повертаються за зворотною адресою негайно у строк не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження до об'єкта поштового зв'язку місця призначення.

За правилами частини одинадцятої статті 126 КАС України визначено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною другою статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.

Як вже зазначалось, ухвала про виклик на 29.05.2018 та судова повістка про виклик на 10.07.2018 повернулись до суду за «закінченням терміну зберігання» (а.с. 31-32, 96-97).

Тобто, поштове відправлення з повісткою не вручено позивачу з причин, незалежних від суду, який у встановленому процесуальним законом порядку вчинив необхідні дії, спрямовані на повідомлення учасників процесу про дату, час і місце розгляду справи, адже отримання рекомендованих листів адресатом є поза межами судового контролю. Обов'язок суду «повідомити» полягає в тому, щоб інформувати учасника про судове засідання, у відповідності до норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 (справа №817/3419/15).

За наведених обставин, у розумінні норм КАС України необхідно вважати, що повістки про виклик у судове засідання 29.05.2018 та 10.07.2018 вручено позивачу належним чином.

Посилання апелянта на висновки, викладені в постанові від 20.06.2018 у справі №127/2871/16-ц колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказане рішення прийнято у відповідності до норм Цивільного процесуального кодексу України, який містить інший порядок надсилання судових повісток, ніж норми КАС України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Єдиний державний реєстр судових рішень забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України (http://reyestr.court.gov.ua) до внесених до такого реєстру судових рішень.

Ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2018 про відкриття та призначення підготовчого засідання на 29.05.2018 вносилась судом першої інстанції до Єдиного державного реєстру судових рішень та на офіційному веб-порталі судової влади України (http://reyestr.court.gov.ua) було розміщено інформацію про час та дату слухання даної справи на 29.05.2018.

При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України» Європейський суд з прав людини висловив позицію про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Вищезазначені положення у сукупності зобов'язують заявника до активної ролі в судовому розгляді справи для забезпечення найкоротшого строку вирішення спору та усунення обставин, що призводять до затягування адміністративного процесу.

Таким чином, не повідомлення суду з боку позивача про причини неявки в судові засідання свідчать про незацікавленість позивача у її своєчасному розгляді.

Отже, постановляючи оскаржувану ухвалу, судом першої інстанції дотримано норми процесуального права.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк

Повний текст виготовлено: 17 вересня 2018 року.