Рішення № 76515505, 17.09.2018, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1443/18

Провадження по справі № 2-о/305/34/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

17.09.2018 Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

судді - І.І.Тулик

за участі секретаря судового засідання- М.І.Шемота

заявника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа виконавчий комітет Білоцерківської сільської ради Рахівського району Закарпатської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся в суд із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, посилаючись на те, що йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю за НОМЕР_1 від 13.09.2003 року належить земельна ділянка площею 0,6 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. При видачі вказаного правовстановлюючого документа в ньому була допущена помилка, яка перешкоджає йому володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд. Так, в Державному акті його по-батькові записано як "ОСОБА_2" не збігається із записом його по-батькові в паспорті громадянина України, що був виданий 12 березня 1996 року Рахівським РВ УМВС України в Закарпатській області, де його по-батькові зазначене як "ОСОБА_2". З приводу виправлення зазначеної помилки у Державному акті він звернувся до виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради, оскільки земельна ділянка розташована на території с. Біла Церква Рахівського району Закарпатської області, проте, йому була надана довідка №419 від 30.05.2018 року, відповідно до якої згідно інвентаризації землі АДРЕСА_1, 0,6 га належить ОСОБА_2, 1961 року народження, мешканцю АДРЕСА_2 та рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення юридичного факту. Вважає, що причина неправильного написання його по-батькові виникла у зв"язку із неправильним переведенням з румунської на українську мови. На підставі наведеного , просив встановити факт належності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканцю АДРЕСА_2, Державного акту на право приватної власності на землю, виданого громадянину України ОСОБА_2, серії НОМЕР_2 23.09.2003 року, що зареєстрвоаний в Книзі записів державних актів на право прватної власності на землю за НОМЕР_1.

Заявник ОСОБА_2 в судовому засіданні доводи заяви підтримав та просить заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи - виконавчого комітету Білоцерківської сільської ради Рахівського району Закарпатської області в судове засідання не з'явився. Сільський голова Ю.Ю.Берінде надав заяву про розгляд справи без присутності представника ради. Заявлені вимоги визнає.

Заслухавши заявника, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що заявник є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець АДРЕСА_2.

Також встановлено, що розпорядженням №323 від 12 вересня 2003 року Рахівської РДА заявнику ОСОБА_2 у приватну власність передано земельну ділянку площею 0,6 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Білоцерківської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, урочище Череть.

13 вересня 2003 року на підставі розпорядження органу приватизації видано Державний акт на право власності на земельну ділянку, згідно з яким заявник ОСОБА_2 є власником на праві приватної власності земельної ділянки площею 0,6 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі Череть на території Білоцерківської сільської ради Рахівського району Закарпатської області.

Але у виданому Державному акті на право приватної власності на землю по батькові заявника помилково зазначено як "ОСОБА_2", замість правильного "ОСОБА_2".

Відповідно до ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Наявність різниці в написанні по батькові заявника у виданому правовстановлюючому документі впливає на обсяг прав заявника.

Факт того, що Державний акт на право приватної власності на землю від 13 вересня 2003 року видане на ім'я ОСОБА_2 належить саме ОСОБА_2 підтверджується зібраними в справі доказами, зокрема довідкою Білоцерківської сільської ради Рахівського району Закарпатської області №419 від 30 травня 2018 року.

Вказаний факт має для заявника юридичне значення, іншим шляхом зазначений факт встановити неможливо.

Тому суд вважає за необхідне встановити факт належності ОСОБА_2 правовстановлюючого документа, а саме - Державного акту на право приватної власності на землю від 13 вересня 2003 року, виданого Рахівською РДА на ім'я ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 264, 265, 294, 319 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Заяву задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканцю АДРЕСА_2, Державного акту на право приватної власності на землю, виданого на ім"я ОСОБА_2, серії НОМЕР_2 від 13 вересня 2003 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за НОМЕР_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: Тулик І.І.