Рішення № 76515432, 17.09.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.13

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 вересня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1679/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області від 26.02.2018 № 0007891207 форма "Ш", складене на підставі Акту від 07.02.2018 № 331/12-32-12-07/20188313;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області від 26.02.2018 № 0007901207 форма "Ш", складене на підставі Акту від 07.02.2018 № 331/12-32-12-07/20188313.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 06.03.2018 Марківське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства - філія ПАТ "Луганськгаз" отримало податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області від 26.02.2018 № 0007891207 форма "Ш"; податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області від 26.02.2018 № 0007901207 форма "Ш", які були складені на підставі Акту від 07.02.2018 № 331/12-32-12-07/20188313, згідно якого було встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та/або комунальної власності з юридичних осіб протягом строків, визначених п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за 2014-2015 роки та на підставі статті 126 Податкового кодексу України зобов'язано Марківське МРУЕГГ ПАТ "Луганськгаз" сплатити наступні штрафи:

- відповідно до податкового повідомлення-рішення від 26.02.2018 № 0007891207 форма "Ш" за затримку на 15 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 595,50 грн зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 59,55 грн;

- відповідно до податкового повідомлення-рішення від 26.02.2018 № 0007901207 форма "Ш" за затримку на 180, 180, 177, 149, 149, 149, 147, 147, 147, 137, 119, 119, 118, 116, 106, 76, 45 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 5683,80 грн зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 1136,76 грн.

Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомленні-рішення є безпідставними, оскільки прийняті з порушенням норм Податкового кодексу України та Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

На підставі викладеного, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 04 липня 2018 року провадження у справі за даним адміністративним позовом було відкрито та призначено підготовче засідання на 26 липня 2018 року.

26 липня 2018 року в підготовчому засіданні оголошено перерву до 08 серпня 2018 року.

08 серпня 2018 року підготовче засідання відкладено до 04 вересня 2018 року.

Ухвалою суду від 04 вересня 2018 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17 вересня 2018 року.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив наступне (а.с. 45-46). Відповідачем проведено камеральну перевірку податкових декларацій з плати за землю за 2014, 2015 роки ПАТ «Луганськгаз». При проведенні перевірки були використані податкові декларації з плати за землю за 2014, 2015 роки, згідно яких ПАТ «Луганськгаз» самостійно задекларовано суми земельного податку, а саме:

- податкова декларація за 2014 рік № 9006096960 (звітна) від 12.02.2014, згідно якої задекларовано до сплати 5720,64 грн за рік;

- податкова декларація за 2015 рік № 9021004065 (звітна), від 23.02.2015, згідно якої задекларовано до сплати 7145,49 грн за рік.

За результатами перевірки складено акт №331/12-32-12-07/20188313 від 07.02.2018 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податкових деклараціях з плати за землю ПАТ "Луганськгаз" за 2014-2015 роки.

На підставі вищевказаного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 26.02.2018 №0007891207 форма "Ш", від 26.02.2018 №0007901207 форма "Ш".

Як зазначає відповідач, станом на теперішній час будь-яких уточнюючих податкових декларацій з плати за землю за період 2014, 2015 років, в яких позивачем нараховані до зменшення податкові зобов'язання не подано.

Протягом 2014-2015 року позивач не скористався правом податкової пільги щодо звільнення від сплати орендної плати за землю відповідно до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків.

Протягом 2015-2016 року позивачем здійснювалося погашення самостійно визначених податкових зобов'язань з орендної плати визначених у податкових зобов'язань за 2014-2015 роки, а тому у відповідача були відсутні підстави вважати, що позивач скористався пільговою щодо звільнення від сплати орендної плати за землю у відповідності до ст.6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Також відповідач зазначив, що спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у сфері справлення податків і зборів є саме Податковий Кодекс України, в який не вносились зміни щодо відповідальності за порушення строків сплати податкових зобов'язань суб'єктами господарювання, які проводять свою діяльність на території проведення АТО.

На підставі викладеного, просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79,90 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Публічне акціонерного товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" зареєстровано у якості юридичної особи 11.05.1994, 26.01.2005, №13821200000002601 Сєвєродонецькою міською радою, код ЄДРПОУ 05451150 (а.с. 12-14).

Марківське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства - філія ПАТ "Луганськгаз" є філією Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" без права юридичної особи, місцезнаходження: 92400, Луганська область, Марківський район, смт. Марківка, вул. 20 років Перемоги, 50 (а.с. 9-11).

12.02.2014 Марківським МРУЕГГ ПАТ "Луганськгаз" подано до Старобільської ОДПІ (Міловського відділення) звітну податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік в сумі 5720,64 грн. (а.с. 47-50);

23.02.2015 Марківським МРУЕГГ ПАТ "Луганськгаз" подано до Старобільської ОДПІ (Міловського відділення) звітну податкову декларацію з плати за землю за 2015 рік в сумі 7145,49 грн. (а.с. 51-54).

На підставі п.п.19-1.1.1, 19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 та ст.76 Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності по орендній платі за земельні ділянки державної та/або комунальної власності за 2014-2015 роки, результати якої оформлені Актом від 07.02.2018 №331/12-32-12-07/20188313 (а.с. 20-21).

Перевіркою встановлено порушення термінів сплати податкових зобов'язань, а саме платник порушив терміни сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з плати за землю за 2014, 2015 роки протягом строків, визначених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України (а.с. 21).

На підставі Акту від 07.02.2018 №1252/12-32-12/03/331/12-32-12-07/20188313 відповідачем були винесені податкові повідомленні рішення форми "Ш", а саме:

- від 26.02.2018 № 0007891207, яким встановлено порушення п.287.3 ст.287 ПК України за затримку на 15,15 на та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 59,55 грн. (а.с.18);

- від 26.02.2018 № 0007901207, яким встановлено порушення п.287.3 ст.287 ПК України за затримку на 180,180,177,149,149,147,147,147,137,119,119,118,116,106,76,45 календарних днів та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 1136,76 грн. (а.с. 23-24).

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені Позивачем в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України (а.с. 23).

Рішенням ДФС України від 14.05.2018 року № 16250/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарг (а.с. 27).

Відповідно до вказаного рішення, ДФС залишено без змін податкові повідомлення- рішення від 26.02.2018 № 0007891207, 0007901207 а скарги Позивача - без задоволення.

Судом також встановлено, що обставиною, якою позивач обґрунтовує свої вимоги, є те, що на час виникнення спірних правовідносин, ст.6 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" діяла в редакції згідно з якою було встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

За несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань ПК України передбачена відповідальність для платника податків у вигляді нарахування штрафу (стаття 126) та пені (стаття 129).

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

-при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У відповідності до статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваних повідомлень - рішень, суд враховує наступне.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

Згідно з ч.3 ст.11 "Прикінцеві та перехідні положення" наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

За результатами аналізу вказаних норм суд дійшов висновку, що Закон № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до ПК України.

Крім того, Закон № 1669 прийнято у часі пізніше ніж ПК України.

Статтею 6 Закону № 1669 (в редакції чинній до 08.06.2016) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Відповідно до п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669, Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" № 405/2014 від 14.04.2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (Закон № 1669-VII) був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до вказаного Додатку в розділі "Луганська область" під номером 7 зазначений Марківський район, зокрема смт. Марківка (Марківська селищна рада).

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053" зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до Додатку в розділі "Луганська область" під номером 7 зазначений Марківський район, зокрема смт. Марківка (Марківська селищна рада).

Пунктом 3 визнано такими, що втратили чинність:

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція";

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053".

Таким чином, Марківський район, смт. Марківка є населеними пунктами, на території яких здійснювалась антитерористична операція, а відтак, позивач користується правом, встановленим статтею 6 Закону № 1669, щодо звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

За приписами ст.10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Позивачем 02.10.2014 отримано Сертифікат №749 про форс-мажорні обставини щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів (а.с. 22).

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування" (набув чинності 08.06.2016) внесено зміни до ст.6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" тексти статей 6 і 7 викладено в такій редакції:

"Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону";

"Скасувати суб'єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону".

Статтею 6 Закону № 1669 (в редакції від 08.06.2016) звільнено суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону, де зазначено, що Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" Марківський район, зокрема смт. Марківка (Марківська селищна рада) не зазначено.

Таким чином, відповідно до положень Закону № 1669 достатньою підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном стосовно конкретних суб'єктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції за період з 14.04.2014 по 07.06.2016.

Зазначена підстава відносно Позивача була встановлена судом при розгляді даної справи, тому наявним є висновок про те, що в силу Закону №1669 Позивача протягом часу з 14.04.2014 по 07.06.2016 було звільнено від сплати орендної плати за землю в Марківському районі, зокрема смт. Марківка (Марківська селищна рада).

З облікової картки платника податків з орендної плати з юридичних осіб, наданої до матеріалів справи вбачається, що Марківським МРУЕГГ ПАТ "Луганськгаз", не дивлячись на те, що в силу Закону №1669 звільнено від сплати за користування земельними ділянками, було сплачено грошові зобов'язання (а.с. 55-68).

Враховуючи те, що держава Законом №1669 задекларувала звільнення суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, тому суд дійшов до висновку про те, що до таких суб'єктів господарювання взагалі неможливо застосовувати в подальшому штрафні фінансові санкції, що передбачені статтею 126 Податкового кодексу України.

Суд наголошує, що спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є саме Закон №1669, у зв'язку з чим є безпідставним посилання відповідача на те, що позивач для підтвердження цього права повинен був подати відповідні уточнюючі розрахунки до податкового органу. Такої вимоги Закон №1669 не містить.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржені повідомлення-рішення форми "Ш" від 26.02.2018 №0007901207, №0007891207 щодо застосування штрафних санкцій за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 20 % є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, наявними є підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Платіжним дорученням від 13.06.2018 №9683 позивачем сплачено судовий збір у сумі 1762,00 грн. (а.с.3).

Зважаючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1762,00 грн.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, пунктом 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 26.02.2018 за формою "Ш", складені на підставі Акту від 07.02.2018 №331/12-32-12-07/20188313 відносно Марківського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства - філії Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз": №0007891207, № 0007901207.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код: 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, будинок 72) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (ідентифікаційний код: 05451150, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, будинок 87) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762, 00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Ірметова