Рішення № 76515422, 17.09.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року о 18 год. 19 хв.Справа № 808/2130/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

за участю секретаря судового засідання Новікової Д.А.,

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області

про визнання протиправними дій та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі – відповідач, Мелітопольський ВДВС), в якому позивач просив суд:

визнати неправомірними дії головного державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 щодо призначення суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №50103985;

скасувати постанову від 21.05.2018 головного державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 щодо призначення суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №50103985.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 23.11.2015 приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на житловий будинок номер 135 по вулиці Молодіжна, місто Мелітополь, Запорізька область, який належить позивачу. Зазначає, що в подальшому виконавчий напис нотаріуса було передано на примусове виконання до Мелітопольського ВДВС де 21.05.2018 державним виконавцем прийнято постанову про призначення суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Разом з тим, позивач вважає, що відповідачем протиправно прийнято оскаржувану постанову, оскільки ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14.03.2016 у справі №320/1463/16-ц зупинено стягнення на підставі виконавчого напису нотаріусу. Вказує, що ухвала Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14.03.2016 у справі №320/1463/16-ц є чинною та не скасована, у зв’язку з чим у державного виконавця були відсутні підстави для поновлення виконавчих дій. Вважає, що оскільки державним виконавцем безпідставно прийнято рішення про поновлення виконавчих дій не зважаючи на дію ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14.03.2016 у справі №320/1463/16-ц, то відповідно всі подальші виконавчі дії є незаконними.

Крім того, позивач посилався на те, що державним виконавцем під час прийняття оскаржуваної постанови про призначення суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №50103985 не було враховано вимоги Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України» та Закону України «Про публічні закупівлі», в частині того, що суб’єкт оціночної діяльності повинен визначатися на конкурсних засадах. Позивач вважає, що державний виконавець не мав права укладати договір з суб’єктом оціночної діяльності – суб’єктом господарювання ОСОБА_3, а ініціювати визначення суб’єкта оціночної діяльності на конкурсних засадах шляхом застосування електронної системи закупівель або звернутися до Фонду державного майна або його територіальних відділень і надати інформацію про об’єкт оцінки з метою проведення конкурсу.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що відповідач під час прийняття оскаржуваної постанови діяв правомірно та у межах повноважень. Зазначає, що посилання позивача на те, що на момент прийняття оскаржуваного рішення діяли застосовані Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області заходи забезпечення позову не відповідають дійсності, оскільки на момент прийняття оскаржуваної постанови рішення у справі №320/1463/16-ц, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог, набрало законної сили, а відтак заходи забезпечення позову скасовані із набранням рішенням законної сили.

Також, представник відповідача зазначила, що саме на державного виконавця Законом України «Про виконавче провадження» покладено обов’язок щодо визначення та залучення до участі у виконавчому провадженні суб’єкта оціночної діяльності. Зазначає, що у державного виконавця не було жодних об’єктивних сумнівів щодо кваліфікації суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання ОСОБА_3 Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно встановивши обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 23 листопада 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис (реєстровий номер 16295), запропоновано звернути стягнення на житловий будинок 135, загальною площею 126,9 кв.м, житловою площею 62,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Молодіжна (а.с.77).

Постановою головного державного виконавця ВДВС Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ( правонаступник – Мелітопольський ВДВС) від 11.02.2016 відкрито виконавче провадження №50103985 за виконавчим написом нотаріуса №16295 від 23.11.2015 (а.с.78).

11 вересня 2017 року головним державним виконавцем Мелітопольського ВДВС прийнято постанову про поновлення вчинення виконавчих дій (а.с.81).

13 вересня 2017 року головним державним виконавцем Мелітопольського ВДВС винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою описано та накладено арешт на житловий будинок №135, місцезнаходження: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Молодіжна (а.с.79-80).

21 травня 2018 року головним державним виконавцем Мелітопольського ВДВС прийнято постанову про призначення суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання ОСОБА_3

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття Мелітопольським ВДВС постанови про призначення суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що державним виконавцем було протиправно прийнято постанову про поновлення вчинення виконавчих дій від 11.09.2017, оскільки в той період діяла ухвала Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14.03.2016 по справі №320/1463/16-ц, якою зупинено стягнення за виконавчим документом, а також позивач посилався на те, що суб’єкта оціночної діяльності повинно було бути визначено на конкурсних засадах.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі – Закон №1404).

Згідно ч.1 ст.5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до п.2 ч.1 ст.34 Закону №1404 виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Згідно ч.2 ст.34 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону №1404 виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14.03.2016 у справі №320/1463/16-ц зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 23.11.2015, зареєстрованого в реєстрі за №16295, в рамках виконавчого провадження ВП №50103985, відкритого 11.02.2016 Відділом державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області.

Зазначені заходи забезпечення позову були застосовані в рамках розгляду цивільної справи №320/1463/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа – Відділ державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса від 23.11.2015, зареєстрованого в реєстрі за №16295.

01 квітня 2016 року відповідачем на виконання вимог ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14.03.2016 винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.

11 вересня 2017 року державним виконавцем Мелітопольського ВДВС прийнято постанову про поновлення вчинення виконавчих дій, в якій державним виконавцем зазначено, що підставою для її прийняття є те, що ухвалою Апеляційного суду Запорізької області №320/1463/16-ц від 27.04.2017 рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.03.2017 залишено без змін.

Суд зазначає, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.03.2017 у справі №320/1463/16-ц позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа – відділ державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса від 23.11.2015, зареєстрованого в реєстрі за №16295 - залишено без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 27.04.2017 у справі апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 березня 2017 року у цій справі залишено без змін.

Відповідно до приписів ч.1 ст.223 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України, в редакції чинній на момент ухвалення рішення у справі №320/1463/16-ц) рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Статтею 319 ЦПК України передбачено, що рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Враховуючи приписи статей 223 та 319 ЦПК України, рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.03.2017 у справі №320/1463/16-ц, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог, набрало законної сили 27.04.2017.

Суд зазначає, що відповідно до п.6 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується: зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Як встановлено під час розгляду справи ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14.03.2016 у справі №320/1463/16-ц зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 23.11.2015, зареєстрованого в реєстрі за №16295, при цьому строку дії зазначеної ухвали судом не зазначено.

В свою чергу, частиною 6 статті 154 ЦПК України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Отже, виходячи з аналізу ч.6 ст.154 ЦПК України, суд зазначає, що застосовані заходи забезпечення позову у разі якщо у задоволенні позову було відмовлено застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили, крім випадків скасування судом заходів забезпечення позову одночасно з ухваленням судового рішення або після цього.

В даному випадку Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області не приймалось рішення про скасування заходів забезпечення позову застосованих ухвалою від 14.03.2016 у справі №320/1463/16-ц, у зв’язку з чим заходи забезпечення позову зберігаються до набрання рішенням суду по суті заявлених позовних вимог законної сили.

Судом встановлено, що рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.03.2017 у справі №320/1463/16-ц набрало законної сили 27.04.2017, а відтак саме з 27.04.2017 заходи забезпечення позову застосовані ухвалою суду від 14.03.2016 скасовуються, при цьому не вимагається прийняття судом додаткового рішення про скасування таких заходів забезпечення позову, оскільки такі заходи забезпечення позову скасовуються в силу Закону, а саме в силу ч.6 ст.154 ЦПК України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що на момент прийняття державним виконавцем рішення від 11.09.2017 про поновлення вчинення виконавчих дій заходи забезпечення позову застосовані ухвалою суду від 14.03.2016 не діяли в силу ч.6 ст.154 ЦПК України, у зв’язку з чим державний виконавець мав підстави для поновлення виконавчого провадження.

Посилання позивача на те, що касаційним судом було відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, судом не приймається, оскільки відкриття касаційним судом провадження у справі не зупиняє виконання рішень судів попередніх інстанцій та не спростовує факту набрання рішенням законної сили.

Щодо твердження позивача про порушення відповідачем порядку здійснення залучення до участі у виконавчому проваджені суб’єкта оціночної діяльності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону №1404 для з’ясування та роз’яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання.

Згідно ч.3 ст.57 Закону №1404 у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що Законом України «Про виконавче провадження» саме на державного виконавця покладено обов’язок щодо визначення та залучення до участі у виконавчому провадженні суб’єкта оціночної діяльності.

При цьому, суд не приймає посилання позивача на те, що витрати пов’язані з залученням до у часті у виконавчому провадженні суб’єкта оціночної діяльності є витратами Державного бюджету, оскільки відповідно до ч.4 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» винагорода та інші витрати, пов’язані з проведенням експертизи, наданням висновку спеціаліста або звіту суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання, належать до витрат виконавчого провадження.

Відповідно до наданого відповідачем платіжного доручення №28251 від 31.05.2018, судом встановлено, що ТОВ «Кредитні Ініціативи» було здійснено авансування витрат на суму 3800,00 грн. за проведення оцінки майна – будинку №135, по вул. Молодіжній, м. Мелітополь, Запорізька область.

Тобто, твердження позивача про те, що державним виконавцем було використано кошти Державного бюджету для проведення оцінки майна спростовуються матеріалами справи.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що під час прийняття оскаржуваної постанови, відповідач діяв обґрунтовано та з урахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (72302, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Молодіжна, буд. 135) до Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Вакуленчука, 99) про визнання протиправними дій та скасування постанови – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та проголошено 17.09.2018.

Суддя М.С. Лазаренко