Постанова № 76515308, 11.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5661/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Довгої О.І., Запотічний І.І.,

за участю секретаря Ігнатищ Л.М.

представника апелянта Дембіцький Т.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Волинської митниці ДФС на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 червня 2018 року (ухвалену головуючим - суддею Олексюк А.В., об 11 год. 14 хв. у м. Луцьку, повний текс рішення складено 20 червня 2018 року) у справі № 161/1434/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Волинської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил та закриття провадження,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови у справі про порушення митних правил від 10.01.2018 № 4892/20500/17, якою його визнано винним в адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 469 Митного кодексу України (далі - МК України) і накладено штраф в розмірі 17000,00 грн. за видачу гуманітарної допомоги загальною вагою 37103 кілограма без дозволу органу доходів і зборів та закриття провадження.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що товари, які надійшли на адресу «Всеукраїнського благодійного фонду «Благочинність» м. Луцьк, вул. Карбишева, 1, зберігались на орендованих складах за адресами м. Луцьк, вул Карбишева, 1, та м. Луцьк, вул. Конзелевича,1. Через складні погодні умови (протікання даху, дощову погоду) та економічні чинники (невигідність зберігання через непрогнозаваний час використання складів) власники складів повідомили Фонд, що речі які там зберігаються приходять в непридатний до вживання вид і псуються та запропонували розірвати договір оренди. Тому, Фонд «Благочинність» перевіз частину гуманітарної допомоги на склад за адресою: Луцький район, с. Великий Омеляник, вул. Володимирська, 91 Д. Після чого проінформував про це митницю з проханням виділити інспектора для огляду товару і належного пломбування чи накладення іншого забезпечення. Однак, митниця не оглянула гуманітарну допомогу по місцю її збереження і прийшла до помилкового висновку про неправомірну видачу гуманітарної допомоги.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.06.2018 адміністративний позов задоволено. Постанову в справі про порушення митних правил № 4892/20500/17 від 10.01.2018 про притягнення ОСОБА_2, директора благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд «Благочинність», до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 469 МК України визнано протиправною та скасовано, і справу закрито.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що в спірній постанові не наведено належних доказів вини позивача в порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 469 МК України, оскільки оскаржувана постанова та надані відповідачем матеріали справи про порушення митних правил № 4892/20500/17 від 27.12.2017, не містять даних кому саме відбулась видача товарів та не підтверджено, що товари, які знаходились під митним контролем втрачені. Крім цього суд першої інстанції дійшов висновку, що оспорювана постанова є протиправною, оскільки винесена поза межами строків, передбачених ст. 467 МК України, що у свою чергу виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та накладення на нього адміністративного стягнення.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що за результатом оглядів від 19.05.2017 та від 13.06.2017 встановлено, що на складах тимчасової зони митного контролю гуманітарної допомоги «Всеукраїнський благодійний фонд «Благочинність» за адресою: м. Луцьку, вул. Карбишева, 1-3, та за адресою: м. Луцьк, вул. Кондзилевича, 1, фактично відсутній вантаж гуманітарної допомоги вагою (брутто) 26931,5 кг. Перебуває під митним контролем на згаданих складах вантаж вагою (брутто) 10171,5 кг. Листом директора ВФБ «Благочинність» від 19.07.2017 № 23 м/п «Луцьк» Волинську митницю ДФС було проінформовано про те, що вантажі гуманітарної допомоги, які знаходяться під митним контролем за адресою: м. Луцьку, вул. Карбишева, 1-3, та за адресою: м. Луцьк, вул. Кондзилевича, 1, переміщені отримувачем гуманітарної допомоги без дозволу митного органу на склад гуманітарної допомоги за адресою: Луцький район, с. Великий Омеляник, вул. Володимирська, 91 Д. Таким чином, громадянин України ОСОБА_2, директор «Всеукраїнського благодійного фонду «Благочинність» здійнив неправомірні операції з вантажем гуманітарної допомоги на складах тимчасової зони митного контролю гуманітарної допомоги «Всеукраїнський благодійний фонд «Благочинність» за адресою: м. Луцьку, вул. Карбишева, 1-3, та за адресою: м. Луцьк, вул. Кондзилевича, 1, що перебували під митним контролем та митне оформлення яких не закінчене, а саме видачу гуманітарної допомоги загальною вагою (брутто) 37103 кг. без дозволу органу доходів і зборів, що перебували на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складах - отримувача гуманітарної допомоги.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що постановою Волинської митниці в справі про порушення митних правил № 4892/20500/17 від 10.01.2018 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн. за порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 469 МК України, а саме за видачу гуманітарної допомоги загальною вагою (брутто) 37103 кг. без дозволу органу доходів і зборів, що перебували на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складах - отримувача гуманітарної допомоги.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з'ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 201 МК України товари з моменту пред'явлен-ня їх органу доходів і зборів до поміщення їх у відповідний митний режим можуть перебувати на тимчасовому зберіганні під митним контролем. Тимчасове зберігання товарів під митним контролем здійснюється на складах тимчасового зберігання.

Згідно із ч. 2 ст. 201 МК України товари гуманітарної допомоги для їх тимчасового зберігання з дозволу відповідного органу доходів і зборів можуть розміщуватися на складах організацій - отримувачів гуманітарної допомоги. При цьому керівник організації - отримувача гуманітарної допомоги забезпечує ведення обліку товарів, що розміщуються на складі цієї організації та випускаються з нього, в порядку, передбаченому для складів тимчасового зберігання, та щоквартальне подання органу доходів і зборів звіту про рух товарів на складі за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Орган доходів і зборів має право вимагати подання позачергового звіту.

Частиною 5 ст. 201 МК України передбачено, що у разі втрати товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, або видачі їх без дозволу органів доходів і зборів утримувач складу тимчасового зберігання, утримувач митного складу, керівник організації - отримувача гуманітарної допомоги несуть адміністративну відповідальність, передбачену цим Кодексом. Крім того, у таких випадках на цих осіб покладається обов'язок щодо сплати митних платежів, установлених законом на імпорт зазначених товарів.

Згідно з ч. 3 ст. 469 МК України видача без дозволу органу доходів і зборів або втрата товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так в оскаржуваній постанові митний орган вказує на те, що за результатами оглядів від 19.05.2017 та від 13.06.2017 встановлено, що на складах тимчасової зони митного контролю гуманітарної допомоги «Всеукраїнський благодійний фонд «Благочинність» за адресою: м. Луцьку, вул. Карбишева, 1-3, та за адресою: м. Луцьк, вул. Кондзилевича, 1, фактично відсутній вантаж гуманітарної допомоги вагою (брутто) 26931,5 кг. Перебуває під митним контролем на згаданих складах вантаж вагою (брутто) 10171,5 кг. Таким чином, ОСОБА_2 директор «Всеукраїнського благодійного фонду «Благочинність» здійснив неправомірні операції з вантажем гуманітарної допомоги на складах тимчасової зони митного контролю гуманітарної допомоги «Всеукраїнський благодійний фонд «Благочинність» за адресою: м. Луцьку, вул. Карбишева, 1-3, та за адресою: м. Луцьк, вул. Кондзилевича, 1, що перебували під митним контролем та митне оформлення яких не закінчене, а саме видачу гуманітарної допомоги загальною вагою (брутто) 37103 кг. без дозволу органу доходів і зборів, що перебували на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складах - отримувача гуманітарної допомоги.

В судовому засіданні встановлено, що товари, які надійшли на адресу «Всеукраїнського благодійного фонду «Благочинність» м. Луцьк, вул. Карбишева, 1, зберігались на орендованих складах за адресами м. Луцьк, вул Карбишева, 1, та м. Луцьк, вул. Конзелевича,1.

Через складні погодні умови (протікання даху, дощову погоду) та економічні чинники (невигідність зберігання через непрогнозаваний час використання складів) власники складів повідомили Фонд, що речі які там зберігаються приходять в непридатний до вживання вид і псуються та запропонували розірвати договір оренди.

У зв'язку з розірванням договорів оренди, Фонд «Благочинність» перевіз частину гуманітарної допомоги на склад, який орендує фонд за адресою: Луцький район, с. Великий Омеляник, вул. Володимирська, 91 Д.

Згідно протоколу огляду речових доказів від 19.12.2017 Директор «Всеукраїнського благодійного фонду «Благочинність» м. Луцьк вул. Карбишева, на складі орендованого Фондом приміщення за адресою: Луцький район с. Великий Омеляник вул. Володимирська 91 Д Волинська область в присутності свідків оглядом встановлено: в приміщенні складу знаходяться речі бувші у вжитку (одяг, взуття, постільна білизна) упаковані в мішки; згідно складської накладної № 19/12-1 від 13.07.2017 вага брутто речей складає 57571, 5 кг (копія накладної додається); під час огляду здійснювалася фотозйомка на камеру; роздруковані фотографії в кількості 10 штук додаються до протоколу огляду. (а.с.15, 16, 25 - 34)

Листом директора ВФБ»Благочинність» ОСОБА_2 від 19.07.2017 № 23 м/п «Луцьк» Волинської митниці ДФС було проінформовано про те, що вантажі гуманітарної допомоги, які знаходяться під митним контролем за адресою: м. Луцьку, вул. Карбишева, 1-3, та за адресою: м. Луцьк, вул. Кондзилевича, 1, переміщені на склад гуманітарної допомоги за адресою: Луцький район, с. Великий Омеляник, вул. Володимирська, 91 Д. Крім цього, у даному листі позивач просив провести перевірку наявності та придатності вантажів гуманітарної допомоги та взяти їх під митний конроль. Однак огляду за місцем зберігання гуманітарної допомоги за адресою: Луцький район, с. Великий Омеляник, вул. Володимирська, 91 Д, митниця не здійснювала.

Відповідно до ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є в тому числі відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Як зазначалось вище оскаржувана постанова відповідача винесено у зв`язку з порушенням позивачем ч. 3 ст. 469 МК України, а саме за видачу гуманітарної допомоги без дозволу органу доходів і зборів, митне оформлення яких не закінчено, що перебували на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги.

Однак колегія суддів вважає, що в цьому випадку є підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, оскільки:

має місце відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил та існує неправильна кваліфікація вчиненого правопорушення з огляду на наступне.

Так ч. 3 ст. 469 МК передбачає накладення адміністративного стягнення за видачу або втрату гуманітарної допомоги, яка без дозволу органу доходів і зборів, митне оформлення яких не закінчено, що перебували на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги. Разом з цим в даному випадку, що підтверджується листом позивача, протоколом огляду речових доказів з додатками фактично відбулося переміщення гуманітарної допомоги з одного складу на інший з об`єктивних обставин, а не видача чи втрата гуманітарної допомоги, як це кваліфікує відповідач. Крім цього в матеріалах справи, не містяться будь-яких доказів та представником апелянта в судовому засіданні не вказано кому саме відбулась видача товарів та не підтверджено, що товари, які знаходились під митним контролем втрачені.

Враховуючи відсутність в діях позивача ознак порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 469 МК України, оспорювана постанова Митниці в справі про порушення митних правил правомірно скасована судом першої інстанції.

Щодо покликання апелянта на те, що постанова Волинської митниці ДФС від 10.01.2018 у справі про порушення митних правил № 4892/20500/17 винесена з дотриманням всіх термінів згідно ч. 1 ст. 467 МК України є безпідставним та спростовується наступним.

Частиною 1 ст. 522 МК України визначено, що справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468-470, 474, 475, 477- 481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

Згідно ч. 1 ст. 467 МК України, у разі розгляду справ про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Крім того, поняття триваючого правопорушення роз'яснюється листами Міністерства юстиції України № 22-34-1465 від 01.12.2003, № 22-14-493 від 17.07.2007.

Згідно вказаних листів триваючими визнаються правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує його неповністю або неналежним чином.

Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винна особа безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

Разом з цим порушення митних правил, передбачене ст. 469 МК України, яке ставиться відповідачем у вину позивачеві, не є триваючим, виходячи з диспозиції даної норми, а тому при стягнення може бути накладене не пізніше шести місяців з дня вчинення правопорушення, зокрема, з моменту проведення перевірки складів 19.05.2017 року та від 13.06.2017 року.

Відтак оспорювана постанова винесена поза межами строків, передбачених статтею 467 МК України, що у свою чергу, як зазначив суд першої інстанції, виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та накладення на нього адміністративного стягнення.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 червня 2018 року у справі № 161/1434/18 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді О. І. Довга І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 17 вересня 2018 року