Постанова № 76515218, 11.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/14292/16 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Літвіної Н.М.

за участю секретаря судового засідання Цюпка Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 квітня 2018 року (повний текст складено 27 квітня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ КБ «Євробанк» Кононця В.В., третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язати вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ КБ «Євробанк» Кононця В.В., в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо включення ОСОБА_2 до переліку пов'язаних осіб банку та не включення його до переліку вкладників ПАТ «Фідобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язати відповідача виключити ОСОБА_2 з переліку пов'язаних осіб банку та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ КБ «Євробанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 квітня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що ПУАТ «Фідобанк» та ПАТ КБ «Євробанк» не є афілійованими особами, а лише спорідненими, тому ОСОБА_2 не є пов'язаною з банком особою у розумінні ч.1 ст.52 Закону України «Про банківську діяльність».

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав, в суді першої інстанції позиція відповідача обґрунтовувалась тим, що керівник відділення ПУАТ «Фідобанк» ОСОБА_2 та члени його сім'ї є пов'язаними з ПАТ КБ «Євробанк» особами, внаслідок чого відсутні законні підстави для включення позивача до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Третя особа відзив на апеляційну скаргу не подавала, в суді першої інстанції позиція останньої обґрунтовувалась тим, що Фонд не відшкодовує кошти, що розміщені на вклад у банку, яка є пов'язаною з банком особою.

Третя особа, будучі повідомленою про день, час і місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не з'явилась.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_2 (клієнт) та ПАТ КБ «Євробанк» (банк) укладено договори банківського вкладу (депозиту) з Правилами «Поштовий) з виплатою процентів наприкінці строку» (Заява) від 13 травня 2016 року №Д-3440/UAH на суму депозиту 20001,00 грн., №Д-3441/UAH на суму депозиту 20001,00 грн., №Д-3442/UAH на суму депозиту 20001,00 грн., №Д-3443/UAH на суму депозиту 20001,00 грн., №Д-3444/UAH на суму депозиту 20001,00 грн., №Д-3445/UAH на суму депозиту 20001,00 грн., №Д-3446/UAH на суму депозиту 20001,00 грн., №Д-3450/UAH на суму депозиту 20001,00 грн. (а.с.15-30). Згідно з вказаними договорами позивачу відкрито депозитні рахунки НОМЕР_1, НОМЕР_2. За умовами наведених договорів, сума депозиту повинна бути зарахована на депозитний рахунок у строк до 18 травня 2016 року шляхом внесення готівки або безготівкового перерахування коштів.

На підтвердження внесення грошових коштів згідно з вказаними договорами, матеріали справи містять копії фіскальних чеків від 13 травня 2016 року (а.с.31-32).

17 червня 2016 року Правлінням Національного банку України прийнято рішення №73-рш «Про віднесення публічного акціонерного товариства комерційний банк «Євробанк» до категорії неплатоспроможних», на підставі якого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17 червня 2016 року прийнято рішення №1041 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Євробанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», відповідно до якого розпочато процедуру виведення ПАТ КБ «Євробанк» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 17 червня 2016 року до 16 липня 2016 року (включно), призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ КБ «Євробанк» Кононцю В.В. строком на один місяць з 17 червня 2016 року до 16 липня 2016 року включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 07 липня 2016 року №1183 продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Євробанк» з 17 липня 2016 року до 16 серпня 2016 року включно.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 16 серпня 2016 року №215-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційний банк «Євробанк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16 серпня 2016 року №1523 «Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» та делегування повноважень ліквідатора банку» та видано наказ від 16 вересня 2016 року №330, відповідно до яких запроваджено процедуру ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» з 17 серпня 2016 року до 16 серпня 2018 року включно, призначено уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ КБ «Євробанк», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Кононцю В.В. з 17 серпня 2016 року до 16 серпня 2018 року включно.

19 серпня 2016 року розпочато процедуру виплати вкладникам ПАТ КБ «Євробанк» гарантованих сум відшкодування банком-агентом АТ «Таскомбанк».

Відповідно до витягу з Протоколу №40 засідання Правління ПАТ КБ «Євробанк» від 09 червня 2016 року (а.с.33) затверджено перелік пов'язаних осіб ПАТ КБ «Євробанк» станом на 01 червня 2016 року (додаток №1 до протоколу), до яких віднесено, в тому числі, ОСОБА_2, код типу пов'язаної особи 523.

Позивач зазначає, що його не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, натомість включено до переліку пов'язаних осіб банку.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що оскільки рішення Правління ПАТ КБ «Євробанк», оформлене протоколом №40 від 09 червня 2016 року прийнято до запровадження у ПАТ КБ «Євробанк» тимчасової адміністрації, відповідачем прав позивача порушено не було.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до п.п.3, 4 ч.1 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом (ч.1 ст.3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 2 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч.4 ст.26 зазначеного Закону Фонд не відшкодовує кошти:1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що вкладники набувають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах 200000,00 грн., за винятком вичерпного переліку підстав, передбачених ч.4 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

В силу вимог ч.ч.1-3 ст.27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України».

Пунктом 5 п.ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) встановлено, що Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення; 3) переліки: рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону.

Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Згідно п.п.2, 3 р.ІІІ наведеного Положення Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення, що затверджується виконавчою дирекцією Фонду. Фонд складає зміни та доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.

Таким чином, протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку уповноважена особа Фонду формує та подає до Фонду, зокрема, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду та перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п.п.4-6 ч.4 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проте протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду зміни та доповнення до переліків.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для невключення позивача до переліку вкладників є п.4 ч.4 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст.52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», оскільки позивач є особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних.

Норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не містять переліку осіб, що є пов'язаними з банком особами, натомість, відповідний перелік міститься у ст.52 Закону України «Про банки та банківську діяльність», відповідно до якої для цілей цього Закону пов'язаними з банком особами є:

1) контролери банку;

2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку;

3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку;

4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи;

5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку;

6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб;

7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1 - 6 цієї частини;

8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі;

9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.

Статтею 42 Закону України «Про банки та банківську діяльність» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що керівниками банку є голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління банку, головний бухгалтер, його заступники, керівники відокремлених підрозділів банку.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» споріднена особа - юридична особа, яка має спільних з банком власників істотної участі; афілійована особа банку - будь-яка юридична особа, в якій банк має істотну участь або яка має істотну участь у банку; асоційована особа - чоловік або дружина, прямі родичі цієї особи (батько, мати, діти, рідні брати та сестри, дід, баба, онуки), прямі родичі чоловіка або дружини цієї особи, чоловік або дружина прямого родича.

Пункт 28 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначає, що пов'язана особа - керівник фінансової установи, член наглядової ради фінансової установи, виконавчого органу, керівник підрозділу внутрішнього аудиту; керівник юридичної особи, яка має істотну участь у фінансовій установі; споріднена особа фінансової установи; афілійована особа фінансової установи; керівник, контролер спорідненої особи фінансової установи; керівник, контролер афілійованої особи фінансової установи; члени сім'ї фізичної особи, яка є керівником фінансової установи, членом наглядової ради фінансової установи, виконавчого органу, керівником підрозділу внутрішнього аудиту, керівником, контролером спорідненої особи, керівником, контролером афілійованої особи (членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік (дружина), діти або батьки як фізичної особи, так і її чоловіка (дружини), а також чоловік (дружина) будь-кого з дітей або батьків фізичної особи); юридична особа, в якій члени сім'ї фізичної особи, яка є керівником фінансової установи, членом наглядової ради фінансової установи, виконавчого органу, керівником підрозділу внутрішнього аудиту, керівником, контролером спорідненої особи, керівником, контролером афілійованої особи, є керівниками або контролерами.

Аналіз положень п.6 ч.1 ст.52 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та п.28 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» дає підстави для висновку, що слова «спорідненими та афілійованими», які наведені у пункті 6 частини першої статті 52 Закону України «Про банки та банківську діяльність» слід розуміти не як необхідність наявності статусу особи спорідненої та афілійованої одночасно, а й можливість застосування цієї норми окремо до спорідненої або асоційованої особи. Сполучник «та» у даному випадку свідчить не про обов'язковість двох статусів особи, а про перелік можливих статусів такої особи.

Як зазначає відповідач та не заперечується позивачем, ОСОБА_2 є керівником відділення ПУАТ «Фідобанк».

Відповідно до направленого до Національного банку України повідомлення про надання відомостей про структуру власності банку від 13 жовтня 2015 року вих.№01-23.1/5000 (а.с.102) та відомостей про остаточних ключових учасників у структурі власності банку станом на 12 жовтня 2015 року ПАТ КБ «Євробанк» (а.с.104) та станом на 08 квітня 2016 року ПУАТ «Фідобанк» (а.с.107) ПАТ КБ «Євробанк» та ПУАТ «Фідобанк» мають спільного власника істотної участі ОСОБА_5

З наведеного вбачається, що ПАТ КБ «Євробанк» та ПУАТ «Фідобанк» є спорідненими особами у розумінні ст.2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», а тому ОСОБА_2, як керівник структурного підрозділу - відділення ПУАТ «Фідобанк» є пов'язаною особою з ПАТ КБ «Євробанк» у розумінні Законів України «Про банки та банківську діяльність» та «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта щодо невірного застосування судом першої інстанції матеріальних норм права, оскільки спеціальний закон, що регулює спірні правовідносини, а саме Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не містить відповідних визначень та норм, а тому підлягають застосуванню загальні норми, що містяться в Законах України «Про банки та банківську діяльність» та «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Щодо посилань позивача на відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців даних про відокремлені підрозділи ПУАТ «Фідобанк» колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 5 ст.95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами.

Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Порядок відкриття відокремлених підрозділів банку на території України регулює спеціальна норма Закону України «Про банки та банківську діяльність» - стаття 23, відповідно до частини першої якої банк має право відкривати відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) на території України у разі його відповідності вимогам щодо відкриття відокремлених підрозділів, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку України.

Згідно з ч.3 ст.23 Закону України «Про банки та банківську діяльність» Національний банк України включає відомості про відокремлені підрозділи банку до Державного реєстру банків на підставі письмового повідомлення банку.

Положення ч.3 ст.23 Закону України «Про банки та банківську діяльність» не суперечать ч.5 ст.95 ЦК України, а аналіз зазначених норм свідчить про необґрунтованість доводів скаржника щодо необхідності внесення відомостей про відділення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оскільки такі відомості вносяться до іншого державного реєстру - Державного реєстру банків.

Доказів не дотримання вимог ст.23 Закону України «Про банки та банківську діяльність» при відкритті відокремленого підрозділу ПУАТ «Фідобанк», який очолював позивач, матеріали справи не містять, а позивачем жодних доводів стосовно цього не наведено.

Відповідно до ч.2 ст.52 Закон України «Про банки та банківську діяльність» банк зобов'язаний подавати Національному банку України інформацію про пов'язаних із банком осіб у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

Пунктами 1-3, 6 гл.1 р.II Положення про визначення пов'язаних із банком осіб, затвердженого постановою правління Національного банку України від 12 травня 2015 року №315, банк визначає перелік пов'язаних із банком осіб, який затверджується правлінням банку, відповідно до вимог статті 52 Закону та з урахуванням цього Положення. Особа є пов'язаною з банком із моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов'язаною з банком відповідно до вимог зазначеної статті закону.

Банк забезпечує внесення змін до переліку пов'язаних із банком осіб на підставі змін інформації щодо особи, визначеної пов'язаною з банком, визначення нових осіб пов'язаними з банком особами тощо.

Банк зобов'язаний щомісячно надавати Національному банку актуалізований перелік пов'язаних із банком осіб за формою та у строки, визначені нормативно-правовим актом Національного банку з питань організації статистичної звітності, що подається до Національного банку.

Банк зобов'язаний визначити особу пов'язаною та внести відповідні зміни до переліку пов'язаних осіб не пізніше першої звітної дати після завершення терміну, установленого в пункті 4 цієї глави.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до витягу з Протоколу №40 засідання Правління ПАТ КБ «Євробанк» від 09 червня 2016 року (а.с.33) затверджено перелік пов'язаних осіб ПАТ КБ «Євробанк» станом на 01 червня 2016 року (додаток №1 до протоколу), до яких віднесено, в тому числі, ОСОБА_2, код типу пов'язаної особи 523.

Зазначений протокол є чинним, в судовому порядку не скасований, доказів оскарження Протоколу №40 засідання Правління ПАТ КБ «Євробанк» від 09 червня 2016 року матеріали справи не містять.

Виходячи з меж перегляду справи судом апеляційної інстанції, колегія суддів не може надавати оцінку правомірності рішенню Правління ПАТ КБ «Євробанк», оформленого Протоколом №40 від 09 червня 2016 року, яке було ухвалено до запровадження у ПАТ КБ «Євробанк» тимчасової адміністрації, і відповідне питання виходить за межі юрисдикції адміністративних судів.

Таким чином, включення позивача до переліку пов'язаних осіб банку було здійснено Правлінням ПАТ КБ «Євробанк», а не відповідачем та у відповідача були відсутні підстави для включення рахунків ОСОБА_2 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, оскільки кошти позивача не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п.4 ч.4 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів доходить висновку щодо відсутності підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо включення ОСОБА_2 до переліку пов'язаних з банком осіб та не включення його до переліку вкладників ПАТ КБ «Євробанк», а також для зобов'язання відповідача виключити ОСОБА_2 з переліку пов'язаних осіб банку та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ КБ «Євробанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 17 вересня 2018 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

Н.М.Літвіна