Постанова № 76515139, 11.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1984/17

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Гомельчук С.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Запорожана Д.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Херсонської митниці ДФС України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року у справі за позовом Приватного підприємства "НАСА" до Херсонської митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2017 року Приватне підприємство "НАСА" (далі - ПП "НАСА", позивач) звернулося з позовом до Херсонської митниці ДФС України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської митниці ДФС №UA508070/2017/000028/2 від 24 жовтня 2017 року про коригування митної вартості товарів (далі - Рішення № 1);

- визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської митниці ДФС №UA508070/2017/000032/2 від 01 листопада 2017 року про коригування митної вартості товарів (далі - Рішення № 2);

- стягнути з відповідача на користь позивача зайво сплачені кошти за проведення митного оформлення товару, внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA508070/2017/000028/2 від 24 жовтня 2017 року в сумі 114978,70 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача зайво сплачені кошти за проведення митного оформлення товару, внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA508070/2017/000032/2 від 01 листопада 2017 року в сумі 116702,28 грн.

В обґрунтування позивних вимог ПП "НАСА" зазначило, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товару прийняті з порушенням вимог ст. ст. 54 - 55 Митного кодексу України, оскільки графа 33 вказаних рішень не містить жодних конкретних підстав щодо не підтвердження декларантом числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності, як це передбачено наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та переліку додаткових складових до ціни договору".

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Херсонської митниці ДФС України №UA508070/2017/000028/2 від 24 жовтня 2017 року про коригування митної вартості товарів.

Визнано протиправним та скасовано рішення Херсонської митниці ДФС України №UA508070/2017/000032/2 від 01 листопада 2017 року про коригування митної вартості товарів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням Херсонська митниця ДФС України звернулась до суду з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі Херсонська митниця ДФС України зазначає про те, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права та без всебічного з'ясування обставин справи у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

15 грудня 2016 року ПП "НАСА" (покупець) уклало контракт № CH-UA-15/12/16 з компанією LINYI TAILAI PLASTIC CO., LTD (продавець), відповідно до якого продавець зобов'язується на умовах CIF Odessa (Україна) продати, а покупець оплатити та прийняти "Товар" - будівельні матеріали в номенклатурі, кількості і ціні згідно супровідних документів.

28 серпня 2017 року між ПП "НАСА" та LINYI TAILAI PLASTIC CO., LTD укладено додаткову угоду до контракту № СН-UА-15/12/16, згідно якої, в пп.6.2. п.6 Контракту внесено зміни "Вантажовідправником є: SIM (Seoul Industrial Machines) SCEC BUILDING 123, Anam-Dong 2ga Sungbuk-gu Seoul, Republic of Korea".

Відповідно до умов вказаного контракту, позивач отримав "будівельні матеріали", на загальну суму 43815,62 дол. США (митна декларація № 508070/2017/000748 від 24 жовтня 2017 року) та 44066,49 дол. США (митна декларація № 508070/2017/000794 від 01 листопада 2017 року).

Для здійснення митного оформлення товару поставленого за вказаним контрактом, позивачем до сектору митного оформлення митного поста "Херсон - центральний" Херсонської митниці ДФС України, 24 жовтня 2017 року було подано митну декларацію №1, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту 43815,62 доларів США; 01 листопада 2017 року було подано митну декларацію №2, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту 44066,49 доларів США.

Разом із митною декларацією № 1, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: пакувальний лист від 28 серпня 2017 року, рахунок фактура (інвойс) від 28 серпня 2017 року, коносамент від 06 вересня 2017 року, автотранспортна накладна №2902/1 від 19 жовтня 2017 року, автотранспортна накладна №2902/2 від 19 жовтня 2017 року, декларація про походження товару від 28 серпня 2017 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 15 грудня 2016 року, договір про надання послуг митного брокера від 18 квітня 2012 року, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю від 19 жовтня 2017 року, калькуляція виробничого процесу від виробника, платіжне доручення по оплаті за товар, комерційна пропозиція від виробника, висновок ТТП № Вс-658 від 08 жовтня 2017 року, експортна декларація країни відправлення, інтернет інформація про товар, прайс - лист від виробника.

До митної декларації № 2, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: пакувальний лист від 11 вересня 2017 року, рахунок фактура (інвойс) від 11 вересня 2017 року, коносамент від 19 вересня 2017 року, автотранспортна накладна № 2914/1 від 31 жовтня 2017 року, автотранспортна накладна №2914/2 від 31 жовтня 2017 року, декларація про походження товару від 11 вересня 2017 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 15 грудня 2016 року, доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 28 липня 2017 року, доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 3 від 11 вересня 2017 року, договір про надання послуг митного брокера від 18 квітня 2012 року, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю від 31 жовтня 2017 року, калькуляція виробничого процесу від виробника, платіжне доручення по оплаті за товар, комерційна пропозиція від виробника, висновок ТТП № Вс-658 від 08 жовтня 2017 року, експортна декларація країни відправлення, інтернет інформація про товар, прайс - лист від виробника.

При здійсненні перевірки вказаних митних декларацій за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) виявлено ризики, а саме, сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов'язкових митних процедур, які полягали у ретельному опрацюванні поданих документів для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 Митного кодексу України.

Так, за результатами перевірки змісту контракту № CH-UA-15/12/16 від 15 грудня 2016 року відповідачем встановлено, що згідно пункту 3.1., поставка товару здійснюється на умовах CIF Odessa (Україна). В положеннях Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс - 2010) зазначено, що умови поставки CIF - "вартість, страхування, фрахт" застосовується для морського або внутрішнього водного транспорту та означає, що продавець здійснив поставку товару на борт судна або забезпечив надання товару, що вже поставлений таким чином і зобов'язаний укласти контракт (договір) перевезення й оплатити витрати на перевезення, необхідні для поставки товару до названого місця та за власний рахунок застрахувати вантаж з мінімальним покриттям. Відповідно до пункту 4.2 цього контракту не вказано, що витрати на транспортування та страхування повинні включатися до вартості товару. За умовами поставки витрати на транспортування та страхування повинні бути включені до вартості товару.

З огляду на вказане, відповідачем зроблено висновок, що документи надані ПП "НАСА" для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, внаслідок чого відповідачем, на підставі ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, було запропоновано ПП "НАСА" надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також повідомлено декларанта, що згідно з п. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем щодо поданих декларацій, додатково були надані наступні документи: прайс - листи від постачальника (продавця); комерційні пропозиції; копії митної декларації країни відправлення.

24 жовтня 2017 року та 01 листопада 2017 року Херсонською митницею ДФС України прийнято Рішення № 1 та № 2 про коригування митної вартості товарів, згідно якої відкоригована митна вартість товару склала 60455,19 дол. США за Рішенням № 1 та 60766,14 дол. США за Рішенням № 2, які є предметом оскарження у даній справі.

Заявами від 10 листопада 2017 року № 10/11/17-40 та від 17 листопада 2017 року №17/11/17-57 ПП "НАСА", відповідно до п. 8 ст. 55 МКУ, до Херсонської митниці ДФС було надіслано додаткові документи для підтвердження заявлениої позивачем митної вартості у податковій декларації № 1:

- висновок Херсонської ТПП від 08 листопада 2017 року № Вє-658;

- платіжне доручення по оплаті за товар № 442 від 10 жовтня 2017 року;

- комерційна пропозиція від виробника (повторно);

- експортна декларація країни відправлення від 31 серпня 2017 року № 41377-17-1000х (повторно);

- калькуляція виробника від 23 серпня 2017 року № б/н);

витяги з мережі Інтернет щодо вартості подібних товарів.

Крім того, заявами від 10 листопада 2017 року № 10/11/17-39 та від 17 листопада 2017 року №17/11/17-58 ПП "НАСА", відповідно до п. 8 ст. 55 МКУ, до Херсонської митниці ДФС було надіслано додаткові документи для підтвердження заявленої позивачем митної вартості у податковій декларації № 2:

- висновок Херсонської ТПП від 08 листопада 2017 року № Вє-658;

- платіжне доручення по оплаті за товар № 446 від 25 жовтня 2017 року;

- комерційна пропозиція від виробника (повторно);

- експортна декларація країни відправлення від 14 вересня 2017 року № 41377-17-100108х (повторно);

- калькуляція виробника від 23 серпня 2017 року № б/н;

- витяги з мережі Інтернет щодо вартості подібних товарів.

У зв'язку із прийняттям відповідачем наведених рішень, позивач був змушений додатково надмірно сплатити: суму ПДВ в розмірі 92867,41 грн. та суму ввізного мита в розмірі 22111,29 грн. за Рішенням № 1; суму ПДВ в розмірі 94259,53 грн. та суму ввізного мита в розмірі 22442,75 грн. за Рішенням № 2.

Не погодившись з вищевикладеним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що Херсонською митницею ДФС України не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваних рішень щодо коригування митної вартості товарів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Статтею 49 Митного Кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до положень ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1 ст. 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Вимоги вищевказаних норм дають можливість відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості: наявність розбіжностей між окремими документами; наявність ознак підробки певних документів; відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21-591а15 (814/283/14), в яких вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України зазначила, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Однією з підстав для здійснення Херсонською митницею ДФС України спірного коригування митної вартості стало встановлення відповідачем тієї обставини, що в поданих декларантом документах містяться розбіжності, а саме: в поданому до митного оформлення контракті № CH-UA-15/12/16, згідно пункту 3.1 поставка товару здійснюється на умовах CIF, проте відповідно до пункту 4.2 цього контракту не вказано, що витрати на транспортування та страхування включені до вартості товару. Отже, на думку представника відповідача, згідно наданого контракту витрати на страхування та транспортування не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар та не були заявлені декларантом, як складова митної вартості поданих декларацій.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до умов поставки CIF Інкотермс 2010, за якими постачався товар позивачу за контрактом №CH-UA-15/12/16, оплата видатків на транспортування товару до місця призначення, страхування товару є обов'язком продавця. Витрати щодо транспортування та страхування товару здійснено продавцем і додатково декларантом не сплачувалися. Крім того, контрактом не передбачено надання документів зі страхування товару покупцю. Правила Інкотермс 2010 також не передбачають обов'язкового надання покупцю (декларанту) документів щодо страхування товару, а лише на його вимогу (такої вимоги не було). Більш того, надання цих документів митним органам України не передбачено жодним міжнародним документом з митної справи.

Крім цього, у зв'язку з встановленням розбіжностей у наданих до митного оформлення документах та неможливістю підтвердити митну вартість товару, Херсонською митницею ДФС України було витребувано додаткові документи, за перевіркою яких встановлено розбіжності, зміст яких полягає фактично у висновку митного органу щодо неналежного виконання продавцем та покупцем-декларантом умов контракту та укладеного до нього доповнення.

Стосовно посилання апелянта на факти існування відмінностей/розбіжностей у документах, які були додатково надані позивачем, а саме:

- додатково надано платіжне доручення № 446 від 25 жовтня 2017 року містить інформацію про здійснення повного розрахунку за товар, який було подано до митного оформлення за Митною декларацією від 01 листопада 2017 року № UA508070/2017/000796, що здійснено всупереч до п. 5.5 контракту, згідно якого розрахунки здійснюються шляхом 100% оплати протягом 30 днів після отримання товару на склад покупця, а п 2.5. передбачає здійснення передоплати за товар до початку його виробницва, декларантом не було надано митному органу додаткову угоду та/або комерційні документи, в яких міститься інформація про заміну вищезазначених умов договору;

- комерційна пропозиція продавця товару від 23 серпня 2017 року не містить періоду дії наведених у ній цін;

- в митній декларації країни відправлення від 31 серпня 2017 року № 41377-17-100108х вартість товару за штуки відрізняється від тієї, яка вказана в комерційному інвойсі № NS-CI-28SEP2017 від 11 вересня 2017 року;

- калькуляція виробника від 23 серпня 2017 року № б/н дозволяє стверджувати, у що ціну товару, вказану у рахунку фактурі NS-CI-28SEP2017 від 11 вересня 2017 року, не включено витрати на страхування на транспортування товару з Китаю до митної території України, суд першої інстанції вірно визначив, що вказані обставини не можуть бути прийняті до уваги через відсутність згадувань про них в рішеннях про коригування митної вартості.

Таким чином, наведені апелянтом розбіжності не узгоджуються із вимогами частини 3 статті 53 Митного кодексу України, оскільки безпосередньо не стосуються числових значень та не перешкоджають митному органу встановити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваних рішень, то за результатами проведеної консультації, митну вартість товару № 1 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу:

1. у Рішенні № 1 для коригування була використана - Митна декларація від 28 вересня 2017 року № UA500040/2017/008144, а саме: 1,31 дол. США/кг числове значення митної вартості товару становить: 46149 кг х 1,31 = 60455,19 дол. США;

2. у Рішенні № 2 для коригування була використана - Митна декларація від 28 вересня 2017 року № UA500040/2017/008144, а саме: 1,31 дол. США/кг числове значення митної вартості товару становить: 46394 кг х 1,31 = 60776,14 дол. США.

Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Колегія суддів наголошує, що вказана графа оскаржуваних рішень не містить інформації про те, який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача зайво сплачених коштів за проведення митного оформлення товару внаслідок прийняття рішень про корегування митної вартості товару № 1 в сумі 114978,70 грн. та № 2 в сумі 116702,28, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1, ч. 3 ст. 301 Митного кодексу України встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені передбачені статтею 43 ПКУ.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.

При цьому, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Таким чином, для повернення зайво сплачених коштів за проведення митного оформлення товару передбачена вищевказана спеціальна процедура з поданням відповідної заяви платником та наданням контролюючим органом відповідного висновку до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваних рішень щодо коригування митної вартості. Проте, представлені позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

Частиною 1 ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Херсонської митниці ДФС України залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складено 12.09.2018 року.

Головуючий суддя: Т.М. Танасогло

Судді: Д.В. Запорожан

О.В. Яковлєв