Ухвала суду № 76515110, 17.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 367/8785/15-а

УХВАЛА

17 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., за участі представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 367/8785/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Ірпінської міської ради Київської області, третя особа - Управління Держгеокадастру у м. Ірпінь Київської області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Ірпіньського міського суду Київської області від 26 грудня 2017 р. позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково: зобов'язано Ірпінську міську раду, як орган місцевого самоврядування, повторно розглянути клопотання по суті ОСОБА_3 від 25.06.2014р., 28.04.2015р, 21.08.2015р., 01.06.2016 р., 27.02.2017 р. та 17.07.2017р. по суті та надати обґрунтовану відповідь; зобов'язати Ірпінську міську раду, як орган місцевого самоврядування, повторно розглянути запити ОСОБА_3 від 09.02.2015р., 23.02.2016р., 23.03.2015р, 14.04.2015р., 16.06.2015р., 09.11.2015р., 02.12.2015 р., 01.06.2016р. та 29.06.2017р. по суті та надати обґрунтовану відповідь. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року рішення Ірпіньського міського суду Київської області від 26 грудня 2017 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Ірпінської міської ради Київської області, третя особа - Управління Держгеокадастру у м. Ірпінь Київської області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишено без змін.

Позивачем до Київського апеляційного адміністративного суду подано заяви від 12.07.2018 року, від 16.07.2018 року, від 17.07.2018 року, від 18.07.2018 року, від 19.07.2018 року, від 09.08.2018 року щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 367/8785/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Ірпінської міської ради Київської області, третя особа - Управління Держгеокадастру у м. Ірпінь Київської області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Для належного розгляду даних заяв в Ірпінського міського суду Київської області було витребувано справу № 367/8785/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Ірпінської міської ради Київської області, третя особа - Управління Держгеокадастру у м. Ірпінь Київської області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

05.09.2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду надійшла справа №367/8785/15 та призначено до розгляду заяви позивача на 17 вересня 2017 року о 16:35 год.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи вказаних заяв, колегія суддів приходить до висновку, що в їх задоволенні слід відмовити, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В силу принципу офіційності суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, у тому ж кількісному і, якщо це можливо, персональному складі, а також у тому ж судовому засіданні, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, який програв справу і на якого покладено певні обов'язки, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.

Отже, нормами КАС України, чітко визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено саме на суд, який в разі неподання такого звіту, ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у сумі від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, п. 197). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12 травня 2011 року).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002р., «Ромашов проти України» від 27.07.2004р., «Шаренок проти України» від 22.02.2004р. зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно зі ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи.

Згідно правової позиції викладеної в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про огляд застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України» № 3 від 13.03.2017р. вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

Разом з тим, Пленум Вищого адміністративного суду України наголосив, що вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, саме рішенням Ірпіньського міського суду Київської області від 26 грудня 2017 р. зобов'язано Ірпінську міську раду, як орган місцевого самоврядування, повторно розглянути клопотання по суті ОСОБА_3 від 25.06.2014р., 28.04.2015р, 21.08.2015р., 01.06.2016 р., 27.02.2017 р. та 17.07.2017р. по суті та надати обґрунтовану відповідь; зобов'язати Ірпінську міську раду, як орган місцевого самоврядування, повторно розглянути запити ОСОБА_3 від 09.02.2015р., 23.02.2016р., 23.03.2015р, 14.04.2015р., 16.06.2015р., 09.11.2015р., 02.12.2015 р., 01.06.2016р. та 29.06.2017р. по суті та надати обґрунтовану відповідь.

Натомість, ОСОБА_3 звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з відповідною заявою про здійснення судового контролю за виконанням рішенням Ірпіньського міського суду Київської області від 26 грудня 2017 р.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяв ОСОБА_3 про встановлення контролю за виконанням судового рішення та подання звіту про його виконання, тому як в даному випадку зазначене не належить до повноважень суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 18.09.2018 р.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 325, 329, 382 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні заяв щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 367/8785/15-а.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель