Постанова № 76515031, 11.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/9485/17 Головуючий у 1 інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Беспалова О.О. Парінова А.Б. Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Аграрної біржі на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦУНАМІ" до Аграрної біржі про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦУНАМІ" звернувся до суду з позовом до Аграрної біржі, в якому просив зобов'язати Аграрну біржу повторно розглянути та надати ТОВ "ЦУНАМІ" достовірну, точну та повну інформацію на запит №8 від 16.06.2017 року в порядку, визначеному чинним законом України.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю. Зобов'язано Аграрну біржу повторно розглянути та надати ТОВ "ЦУНАМІ" достовірну, точну та повну інформацію на запит №8 від 16.06.2017 року в порядку, визначеному чинним законом України.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Аграрна біржа звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що Аграрна біржа не є розпорядником публічної інформації, в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки не є суб'єктом владних повноважень та не надає державні послуги; запитувана позивачем інформація відноситься до конфіденційної.

23 липня 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦУНАМІ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "ЦУНАМІ" звернулося до Аграрної біржи з Запитом №8 на доступ до інформації .

В Запиті позивач просив надати інформацію: "Надати заявнику копії аукціонних свідоцтв виданих Аграрною біржею за результатами проведення торгів з продажу необробленої деревини заготівлі ІІІ кварталу 2017 року постійними лісокористувачами Київської області від 25-26 травня 2017 року; Надати заявнику копії аукціонних свідоцтв виданих Аграрною біржею за результатами проведення торгів з продажу необробленої деревини заготівлі III кварталу 2017 року постійними лісокористувачами Тернопільської області від 29 травня 2017 року; Надати заявнику копії аукціонних свідоцтв виданих Аграрною біржею за результатами проведення торгів з продажу необробленої деревини заготівлі III кварталу 2017 року постійними лісокористувачами Кіровоградської області від 31 травня 2017 року; Надати заявнику копії аукціонних свідоцтв виданих Аграрною біржею за результатами проведення торгів з продажу необробленої деревини заготівлі III кварталу 2017 року постійними лісокористувачами Сумської області від 01 та 02 червня 2017 року; Надати заявнику копії аукціонних свідоцтв виданих Аграрною біржею за результатами проведення торгів з продажу необробленої деревини заготівлі ІІІ кварталу 2017 року постійними лісокористувачами Чернігівської області від 06 та 07 червня 2017 року; Надати заявнику копії аукціонних свідоцтв виданих Аграрною біржею за результатами проведення торгів з продажу необробленої деревини заготівлі III кварталу 2017 року постійними лісокористувачами Рівненської області від 08 та 09 червня 2017 року".

Листом від 07.07.2017 р. №147/2 відповідач повідомив позивача, що Аграрна біржа не є розпорядником публічної інформації, а запитувана інформація відноситься до категорії "конфіденційної" та може бути поширена лише у визначеному законом порядку.

Позивач вважає, що відповідачем не надано повну інформацію на запит, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Зазначена норма кореспондується із ст. 34 Конституції України, якою передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Спеціальним законом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, є Закон України «Про доступ до публічної інформації» №2939-VI від 13.01.2011 року (далі - Закон №2939-VI), яким регламентовано порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Згідно статті 1 Закону №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону №2939-VI, право на доступ до публічної інформації забезпечується шляхом надання відповіді на інформаційний запит. Право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених Законом (п.1 ч. 1 ст. 3 Закону №2939-VI). Доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію (ч. 2 ст. 5 Закону №2939-VI).

До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, в силу ч. 2 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють: інформацією про стан довкілля; інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Підстави відмови в задоволенні запиту передбачені у ч. 1 ст. 22 Закону №2939-VI, а ч. 2 цієї ж статті визначено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Пунктом 6 ч. 1. ст. 14 Закону №2939-VI визначено, що розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.

Порядок реалізації усієї необробленої деревини підприємствами, які здійснюють заготівлю, регулюється відповідно до Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, який затверджено Наказом Державного комітету лісового господарства України № 42 від 19.02.2007 року (надалі по тексту Положення).

Так, відповідно до п. 1.2 Положення, реалізація необробленої деревини всіма постійними лісокористувачами здійснюється через аукціони з продажу необробленої деревини на біржі. В п. 1.6 цього Положення зазначено, що організатором аукціону є біржа, з якою продавцем укладено договір про проведення аукціону з продажу необробленої деревини.

Пунктом 3.1 Положення передбачено, що організатор аукціону (біржа) організовує та проводить аукціони відповідно до чинного законодавства та правил біржової торгівлі, зокрема біржа приймає та реєструє заяви про участь в аукціоні; реєструє учасників аукціону в день його проведення і видає покупцям аукціонні картки з номером.

Статтею 4 Закону України "Про товарну біржу" визначені обов'язки товарної біржі, зокрема, згідно вказаної статті товарна біржа забезпечує: створення умов для проведення біржової торгівлі; регулювання біржових операцій; регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції на товари, що допускаються до обігу на біржі; надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг; збір, обробку і поширення інформації, пов'язаної з кон'юнктурою ринку.

Під кон'юнктурою ринку слід розуміти економічну ситуацію, яка склалася на ринку відносно попиту, пропозиції, рівня цін, товарних запасів, становище основних фірм конкурентів.

Як вже зазначалося, до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Визначення поняття «інформація, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідна інформація)» дає ст. 29 Закону України "Про інформацію", відповідно до якої інформація, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідна інформація) - це інформація, яка є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення. Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, тощо).

Як слідує з наведеної норми, закон досить широко визначає сфери суспільного інтересу, також він не обмежує види інформації, що можуть становити предмет суспільного інтересу, але разом з тим, деякі із них чітко перераховує.

Віднесення інформації до суспільно необхідної є визначальним і у зв'язку із цим суб'єкти господарювання несуть обов'язки із забезпечення доступу лише щодо суспільно важливої інформації. Визнання інформації суспільно важливою гарантує надання такої інформації безкоштовно незалежно від об'єму. Становлення суспільної важливості поширеної інформації виключає відповідальність або тягне за собою звільнення від юридичної відповідальності за поширення інформації із обмеженим доступом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації" не може бути віднесеною до конфіденційної інформації, зазначену інформацію в частинах 1 та 2 ст. 13 цього ж Закону.

Під час розгляду справи колегією суддів не встановлено, а відповідачем не наведено обставин, які б відносили запитувану інформацію до інформації з обмеженим доступом.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що відповідач протиправно застосував положення ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" до даних правовідносин є правомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про помилковість твердження апелянта про те, що інформація щодо свідоцтв виданих Аграрною біржою щоквартального аукціону (торгів) з продажу необробленої деревини є інформацією з обмеженим доступом.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не надав публічну інформацію, чим порушив право позивача на доступ до публічної інформації, гарантоване Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦУНАМІ" та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Аграрної біржі залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Беспалов О.О. Парінов А.Б.

Повний текст постанови виготовлено 17.09.2018 р.