Рішення № 76514734, 17.09.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 243/849/18

Справа № 2/243/843/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2018 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Пронін С.Г.

за участю

секретаря Плаксіної Є.В.

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянув у судовому засіданні у місті Слов'янську Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання свідоцтв про право на спадщину за законом недійсними та визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаною позовною заявою обґрунтовуючи свої вимоги наступним. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід позивача - ОСОБА_7, який є батьком померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька позивача - ОСОБА_8 Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина, яка складалась з ? частини квартири АДРЕСА_1. Внаслідок того, що на час відкриття спадщини позивач була малолітньою та відповідну заяву нотаріусу від її імені її законним представником не було подано, а інші спадкоємці - дружина померлого ОСОБА_9 та його син ОСОБА_10, який відмовився від своєї частки у спадщині на користь ОСОБА_9, - не повідомили нотаріусу про ОСОБА_4, зазначену спадщину прийняла ОСОБА_9, в зв'язку з чим та з урахуванням ? частки квартири, яка належала їй на підставі свідоцтва про право власності на житло, вона стала власником всієї квартири АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_9, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4, відкрилася спадщина, що складалася з вищезазначеної квартири, яку внаслідок пропуску позивачем строку на подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини через погані взаємовідносини з померлою, в зв'язку з чим позивач не була обізнана про її смерть до жовтня 2017 року, успадкував дядько позивача - ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та спадкоємцями якого є відповідачі по справі - ОСОБА_6 та його син ОСОБА_5 На підставі викладеного позивач вважає, що при прийнятті спадщини як її бабою ОСОБА_9, так і її дядьком ОСОБА_10, були порушені її права на спадщину, в зв'язку з чим просить суд задовольнити її позовні вимоги та по-перше, визнати недійним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане на ім'я ОСОБА_9, по-друге, визнати недійним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане на ім'я ОСОБА_10, по-третє, скасувати в державному реєстрі майнових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_10 на квартиру АДРЕСА_1, по-четверте, визнати причини пропуску нею строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини, поважними та надати їй додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_9

Позивач ОСОБА_4, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, в якій позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_1, що діє на підставі ордеру від 01 лютого 2018 року, в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надав відзив на позов, в якому визнав позовні вимоги ОСОБА_4 та не заперечував проти їх задоволення.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_2, що здійснює свої повноваження на підставі довіреності, посвідченої 24 січня 2018 року приватним нотаріусом Слов'янського міського

нотаріального округу Панченко А.В. та зареєстрованої в реєстрі за № 323, в судовому засіданні визнала позовні вимоги ОСОБА_4 та не заперечувала проти їх задоволення.

Представник відповідача ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_3, що здійснює свої повноваження на підставі ордеру серії ДН № 037035 від 30 липня 2018 року, який згідно з приписами ч. 1 ст. 64 ЦПК України здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_4 Зазначив, що оскільки ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто на час дії ЦК Української РСР від 1963 року, який не передбачав спадкування за правом представлення, то й позовні вимоги ОСОБА_4 в частині визнання недійними свідоцтв про право на спадщину, виданих ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також скасування в державному реєстрі майнових прав на нерухоме майно запису про право власності ОСОБА_10 на вищевказану спірну квартиру, є необґрунтованими. Крім того, вказав, що необізнаність позивача щодо смерті спадкодавця - ОСОБА_9 не є поважною причиною пропуску нею строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини. На підставі викладеного адвокат ОСОБА_3 просив суд відмовити ОСОБА_4 в задоволенні її позовних вимог.

Суд, вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, а також враховуючи, що відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання належним чином повідомлених учасників справи у разі, якщо з'явились їх представники, не є перешкодою для розгляду справи, встановив наступне.

З Ордеру на житлове приміщення № 358 серії А, виданого на підставі рішення виконавчого комітету міської Ради народних депутатів № 385/2 від 09 липня 1986 року, Розпорядження Голови міської ради народних депутатів «Про приватизацію квартири» № 2002р від 11 грудня 1996 року, свідоцтва про право власності на житло від 17 грудня 1996 року, а також Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов'янськ № 24239700 від 23 жовтня 2009 року, слідує, що квартира АДРЕСА_1 на праві власності в рівних частках належала ОСОБА_7 та ОСОБА_9, які як вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00019047292 від 16 листопада 2017 року, були подружжям.

Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7, виданим повторно Слов'янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 16 листопада 2017 року, ОСОБА_7, який як слідує з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00018803540 від 05 жовтня 2017 року, є батьком ОСОБА_8, помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Тобто спадщина після смерті ОСОБА_7 відкрилася під час дії ЦК України, який було прийнято 16 січня 2003 року та введено в дію 01 січня 2004 року, а тому й правовідносини щодо спадкування майна та майнових прав померлого ОСОБА_7 регулюються ЦК України від 16 січня 2003 року.

Частинами першою та другою статті 1220 ЦК України передбачено, що внаслідок смерті особи або оголошення її померлою відкривається спадщина. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Так, в судовому засіданні з достовірність було встановлено, що, оскільки померлим ОСОБА_7 за життя не було складено заповіту, його спадкоємцями за законом мають бути дружина - ОСОБА_9, а також діти - ОСОБА_8 та ОСОБА_10

В той же час, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2, видане повторно Слов'янським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції 16 жовтня 2003 року, свідчить про те, що ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3. Тобто смерть ОСОБА_8 наступила до того, як відбулось відкриття спадщини після померлого ОСОБА_7

Поряд з цим із свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 05 травня 1994 року вбачається, що ОСОБА_8 є батьком позивача по справі ОСОБА_4, яка змінила прізвище з «ОСОБА_4» на «ОСОБА_4» на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4, виданого виконкомом Красноторської селищної ради м. Краматорська Донецької області 17 липня 2017 року.

З приписів ч. 1 ст. 1266 ЦК України слідує, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Отже враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_4 є онукою

померлого ОСОБА_7 та заявляє свої права на спадщину саме після його смерті, а не після смерті ОСОБА_8, то й застосуванню до правовідносин щодо спадкування позивачем майна та майнових прав ОСОБА_7 підлягає ЦК України від 16 січня 2003 року, а не як вказує представник відповідача ОСОБА_6 - ЦК Української РСР від 1963 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що спадкоємцями померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 є його дружина - ОСОБА_9, його син - ОСОБА_10 та його онука - ОСОБА_4

Враховуючи, що на час відкриття спадщини позивач не досягла чотирнадцяти років, відповідно до ч. 4 ст. 1269 ЦК України заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Частинами 4-5 статті 1268 та частиною 3 статті 1296 ЦК України передбачено, що малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Натомість Свідоцтво про право на спадщину за законом від 09 жовтня 2009 року, посвідчене державним нотаріусом Першої Слов'янської державної нотаріальної контори Донецької області Причепою В.Р. та зареєстроване в реєстрі за № 1-2190, свідчить про те, що ? частину квартири АДРЕСА_1, що є всією спадщиною після померлого ОСОБА_7, успадкувала ОСОБА_9, оскільки ОСОБА_10 відмовився від своєї частки спадщини на її користь, а про спадкоємця ОСОБА_4 нотаріусу не було відомо.

З Довідки Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» № 3588-4/0.45/01 від 24 листопада 2017 року слідує, що ОСОБА_9 набула право власності на вищевказану квартиру: ? частина - на підставі вищезазначеного Свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_7, ? частина - на підставі вищенаведеного свідоцтва про право власності на житло.

Крім того, Постановою державного нотаріуса Першої слов'янської державної нотаріальної контори Алперіної О.Ю. від 30 січня 2018 року було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину у вигляді 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 після померлого ОСОБА_7, оскільки всю спадщину успадкувала ОСОБА_9

На підставі викладеного, суд вважає, що права позивача на спадкування після померлого ОСОБА_7 були порушені, адже ОСОБА_9 не мала права на спадкування належної позивачу частки у спадщині, та враховуючи приписи ст. 1301 ЦК України, з яких слідує, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, суд приходить до висновку про необхідність визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_9 09 жовтня 2009 року.

Згідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5, виданого повторно Слов'янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 05 жовтня 2017 року, ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_4.

Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 травня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2232 та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 103471638 від 13 листопада 2017 року, спадщину після померлої ОСОБА_9, яка складається з квартири АДРЕСА_1 прийняв та зареєстрував за собою право власності на неї ОСОБА_10, який, як слідує з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6, виданого повторно Слов'янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 06 жовтня 2017 року, помер ІНФОРМАЦІЯ_5.

Приймаючи до уваги, що суд дійшов висновку про необхідність визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_9 09 жовтня 2009 року, на підставі якого до складу спадщини, що відкрилася після її смерті, увійшла вищевказана квартира, суд приходить до висновку про необхідність визнати недійсним і свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_10 23 травня 2017 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, враховуючи, що суд дійшов висновку про необхідність визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_10, на підставі якого проведено державну реєстрацію прав останнього на спірну квартиру, суд дійшов висновку про необхідність скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідного записуз про його право власності на спірну квартиру.

Вирішуючи позовну вимогу ОСОБА_4 щодо надання їй додаткового строку, достатнього для подання нею заяви про прийняття спадщини, суд виходить з наступного.

Постановою приватного нотаріуса Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А.В. від 31 жовтня 2017 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_9 через пропуск нею строку прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємців, які пропустили строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити їм додатковий строк, достатній для подання ними заяв про прийняття спадщини.

У висновку Верховного Суду, викладеного 18 січня 2018 року у постанові по справі № 198/476/16-ц, який відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України є обов'язковим для суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, зазначено, що за змістом ч. 3 ст. 1727 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12) та від 04 листопада 2015 року у (справа № 6-1486цс15).

Так, у вказаних постановах зазначено, що правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються. Саме по собі незнання позивача про смерть спадкодавця без встановлення інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Отже враховуючи, що позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження поважності причин пропуску строку, встановленого для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9, які б були пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами у подані нею відповідної заяви про прийняття спадщини, натомість єдиною причиною, з якою ОСОБА_4 пов'язує пропуск такого строку, є відсутність у неї інформації про смерть спадкодавця, суд приходить до переконання, що правові підстави для визначення позивачу додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_9, відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-268, 273 ЦПК України, ст. ст. 1220, 1222, 1266, 1268, 1269, 1270, 1272, 1273, 1301 ЦК України, ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Свідоцтво про право на спадщину за законом від 09 жовтня 2009 року, посвідчене державним нотаріусом Першої Слов'янської державної нотаріальної контори Донецької області Причепою В.Р. та зареєстроване в реєстрі за № 1-2190, видане ОСОБА_9, Ід.н. НОМЕР_1, на спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, та складається з ? частки квартири АДРЕСА_1 - визнати недійсним.

Свідоцтво про право на спадщину за законом від 23 травня 2017 року, посвідчене приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А.В. та зареєстроване в реєстрі за № 2232, видане ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, на спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, та складається з квартири АДРЕСА_1 - визнати недійсним.

Запис № 20551727 про право власності ОСОБА_10 на квартиру АДРЕСА_1, яка має реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 1255621814141, зроблений 23 травня 2017 року о 18:13:47 приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко Андрієм Вікторовичем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - скасувати.

В решті позовних вимог ОСОБА_4 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17 вересня 2018 року.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду С.Г. Пронін