Постанова № 76514661, 18.09.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року справа №415/4683/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Ястребової Л.В., Компанієць І.Д., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 р. (повний текст ухвали складено та підписано 08 серпня 2018 року у м. Сєвєродонецьк Луганської області) у справі № 415/4683/18 (головуючий І інстанції суддя Петросян К.Є.) за позовом Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" до Лисичанського міського голови ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування розпорядження від 12.06.2018 № 210,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Лисичанськтепломережа" (далі - позивач) 20.06.2018 звернулось до суду з позовом до Лисичанського міського голови ОСОБА_1 (далі - відповідач), просило визнати розпорядження Лисичанського міського голови ОСОБА_1 № 210 від 12.06.2018 року «Про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності ЛКСП «Лисичанськводоканал» та КП «Лисичанськтепломережа» протиправним та скасувати в повному обсязі (а.с. 3-6).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року провадження у справі № 415/4683/18 закрито (а.с. 68-70).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що оскаржуване розпорядження міського голови було видане на підставі ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», який регулює публічно-правові відносини органів місцевого самоврядування та визначає владно-управлінські функції міського голови.

Розпорядження міського голови № 210 від 12.06.2018 року «Про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності ЛКСП «Лисичанськводоканал» та КП «Лисичанськтепломережа» було видане з метою проведення фінансового контролю з питань своєчасності розрахунків за спожиті енергоносії. Тобто, міський голова, видавши оскаржуване розпорядження, реалізовував владні управлінські функції як засіб нагляду і контролю.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно пунктів 1, 2 частини першої статі 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справи адміністративної юрисдикції. Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Аналіз вищезазначених норм закону свідчить про те, що до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд тільки тих справ, де предметом спору є порушення прав, свобод чи інтересів конкретної особи з боку суб'єкта владних повноважень саме у сфері публічно-правових відносин. При цьому владні повноваження повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме в сфері публічно-правових відносин і стосуватися безпосередньо конкретної особи. Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин, до адміністративної юрисдикції не відносяться.

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що розпорядженням Лисичанського міського голови від 12.06.2018 № 210 на підставі звернення депутатів Лисичанської міської ради та ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено проведення перевірки фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2016 по 31.05.2018 в ЛКСП «Лисичанськводоканал» та КП «Лисичанськтепломережа» (а.с. 14).

Відповідно до Статуту КП «Лисичанськтепломережа» є унітарним комунальним підприємством, засновником якого є Лисичанська міська рада Луганської області (а.с. 9-13).

Згідно пункту 3.2 Статуту КП «Лисичанськтепломережа» власником підприємства є Лисичанська міська рада Луганської області, яка здійснює свої права з господарського використання свого майна як безпосередньо, так і через уповноважений нею орган - управління власності Лисичанської міської ради. З питань здійснення господарської діяльності підприємство підлегле управлінню з виконання політики Лисичанської міської ради в галузі житлово-комунального господарства (пункт 3.2 Статуту).

11.12.2015 між Лисичанським міським головою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено контракт щодо призначення останнього на посаду директора КП «Лисичанськтепломережа». Відповідно до пункту 2.4 даного контракту міський голова має право здійснювати контроль за діяльністю підприємства (а.с. 15-16).

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 280/97 сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Органи місцевого самоврядування при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення можуть проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади (ст. 17 Закону № 280/97).

Згідно ст. 29 Закону № 280/97 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад.

У відповідності до п. 10 ч. 4 ст. 42 Закону України № 280/97 сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів; укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

За унормуванням частини восьмої статті 59 Закону № 280/97 сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядження від 12.06.2018 № 210 видано на підставі звернення депутатів Лисичанської міської ради. Із відповідного звернення депутатів Лисичанської міської ради від 02.05.2018 № 2603/01-33 вбачається, що депутати звернулися до Лисичанського міського голови в силу пункту 10 частини четвертої статті 42 Закону № 280/97 з метою початку службового розслідування за фактами несвоєчасного розрахунку за спожиті енергоносії та утворення заборгованостей, зокрема по КП «Лисичанськтепломережа» та проханням достроково припинити трудові правовідносини з керівником КП «Лисичанськтепломережа» (а.с. 48).

Згідно пункту 6.5 Статуту КП «Лисичанськтепломережа» для керівництва господарською діяльністю підприємства міський голова своїм розпорядженням призначає керівника підприємства. Поточне (оперативне) управління підприємством здійснює одноособово виконавчий орган - директор підприємства. З директором міський голова укладає контракт, в якому визначаються права і обов'язки керівника підприємства, умови відповідальності, терміни найму, умови його матеріального забезпечення і звільнення його з посади.

Як зазначалось вище, 11.12.2015 між Лисичанським міським головою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено контракт щодо призначення останнього на посаду директора КП «Лисичанськтепломережа». Відповідно до пункту 2.4 даного контракту міський голова має право здійснювати контроль за діяльністю підприємства.

З урахування вищевикладеного, вбачається, що у спірних правовідносинах оскаржуване розпорядження, видане Лисичанським міським головою, не направлено на реалізацію владних управлінських функцій, в даних правовідносинах виник приватно-правовий спір у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання.

Відповідно до статті 1 Господарського кодексу України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

За приписами статті 2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Пунктом 10 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Згідно частини другої статті 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін у справі, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі є обґрунтованим, оскільки ця справа має вирішуватись в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Зазначений правовий висновок узгоджується і з позицією Верховного Суду, викладеній в постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 569/838/17.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" - залишити без задоволення.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 р. у справі № 415/4683/18 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 18 вересня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Л.В. Ястребова

І.Д. Компанієць