Рішення № 76514449, 17.09.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2018 р. Справа № 809/809/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Скільського І.І.

за участю секретаря судового засідання Волочій Л.І.

представника заявника - ОСОБА_1,

представника Головного управління ДФС в Івано-Франківській області - Маліновської М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву про розподіл судових витрат в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про визнання протиправним проведення документальної позапланової перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0019071307, №0019121307, №0019101307 від 10.07.2017,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Івано-Франківського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Івано-Франківської області про визнання протиправним проведення документальної позапланової перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0019071307, №0019121307, №0019101307 від 10.07.2017.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Івано-Франківської області про визнання протиправним проведення документальної позапланової перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0019071307, №0019121307, №0019101307 від 10.07.2017, задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління ДФС в Івано-Франківської області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманих доходів за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 ОСОБА_3, яка оформлена актом №590/09-19-13-07/НОМЕР_1 від 23.06.2017.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківської області: №0019071307 від 10.07.2018, яким ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в розмірі 396 112,50 грн.; №0019121307 від 10.07.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір в розмірі 33 009,37 грн., №0019101307 від 10.07.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (за штрафними (фінансовими) санкціями) в розмірі 170 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківської області судовий збір до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м. Івано-Франківську/22030101, код отримувача - 37952250, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача 34317206084002, код класифікації доходів бюджету 22030101) у розмірі 4 997 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто сім) грн.72коп (а.с.225-232).

У судовому засіданні 12.06.2018 до закінчення судових дебатів позивачем подано заяву про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно поданої заяви позивач повідомила, що докази здійснення судових витрат а також їх розмір будуть подані суду протягом п'яти днів після ухвалення ним судового рішення (а.с.74-75).

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно частин 3,4,5 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

20.08.2018, в межах п'ятиденного строку, визначеного ч.7 ст.139 КАС України, позивачем подано суду заяву про стягнення судових витрат та докази здійснення нею судових витрат пов'язаних з розглядом справи №809/809/18. До заяви додано належним чином засвідчену копію договору про надання правової допомоги від 07.05.2018 року №08/05-2018, додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги від 07.05.2018 року №08/05-2018, копію адвокатського запиту, акт приймання-передачі наданих послуг (професійної правничої допомоги) від 17.08.2018, копію дубліката квитанції №0.0.1031799377.1 від 10.05.2018 (а.с.237-247).

В судовому засіданні представник позивача вимоги поданої заяви підтримав в повному обсязі, на підставі долучених до заяви доказів просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 18000,00 грн.

Представник відповідача щодо задоволення заяви заперечила з підстав викладених у письмовому запереченні (а.с.264-265). Додатково вказала, що розмір витрат на правову допомогу є не обґрунтовано великим, фактично відшкодуванню підлягають витрати позивача в сумі 3000,00 грн., розмір яких підтверджено позивачем відповідними фінансовими документами.

Розглянувши заяву про стягнення судових витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, та надані докази здійснення судових витрат, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами 1 та 3 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Окрім зазначеного, частинами 4 та 5 вказаної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, частиною 9 статті 139 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Позивачем надано суду договір про надання правової допомоги від 07.05.2018 року №08/05-2018 (а.с.239-241), додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги від 07.05.2018 року №08/05-2018(а.с.242-243), копію адвокатського запиту(а.с.244), акт приймання-передачі наданих послуг (професійної правничої допомоги) від 17.08.2018 (а.с.245-246), копію дубліката квитанції №0.0.1031799377.1 від 10.05.2018(а.с.247), меморіальний ордер від 11.09.2018(а.с.263).

Додатковою угодою №1 визначено вартість найменування послуг (п.3 Угоди). Відповідно до п. 4.1 Угоди визначено, що оплата послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється - аванс 1000,00 гривень, протягом десяти днів з дня укладення договору, решта суми - протягом десяти днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (професійної правничої допомоги). Сплата узгодженої сторонами суми (гонорару) здійснюється Клієнтом в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок Бюро, реквізити якого зазначаються у відповідному рахунку на оплату гонорару(п.5 Угоди).

Відповідно до Акту приймання - передачі наданих послуг (професійної правничої допомоги ) від 17.08.2018, Бюро надані Клієнту послуги (професійної правничої допомоги) у справі про визнання протиправним проведення документальної позапланової перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0019071307, №0019121307, №0019101307 від 10.07.2017. Загальна вартість наданих послуг становить 18 000,00 грн., оплачено аванс 1000,00 грн., до оплати 17 000,00 грн., з них додаткова винагорода за позитивний результат розгляду справи № 809/809/18, ухвалення судом рішення про задоволення позову - 3000,00 грн.

Вартість наданих послуг (професійної правничої допомоги) підлягає оплаті протягом десяти календарних днів з моменту підписання даного Акту, або протягом трьох днів після надання (надсилання) Клієнту відповідного рахунку на оплату(а.с.245-246).

Суд зазначає, що Акт приймання-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги, наданий позивачем, не підтверджує самого факту понесення позивачем зазначених витрат, а лише вказує на сам перелік таких та їх вартість.

В матеріалах адміністративної справи наявні дублікат квитанції №0.0.1031799377.1 від 10.05.2018 про оплату позивачем ОСОБА_4 - 1000,00 грн., призначення платежу, за правову допомогу згідно договору №08/05-2018 від 07.05.2018 (аванс) (а.с.247) та меморіальний ордер від 11.09.2018 про оплату позивачем ОСОБА_4 - 2000,00 грн., призначення платежу, за правову допомогу згідно договору №08/05-2018 від 07.05.2018 (а.с.263).

Таким чином, позивачем документально підтверджено здійсненні нею витрати, на професійну правничу допомогу, в розмірі 3000,00 грн.

Додаткових доказів, що містять відомості про фактичне здійснення (оплату наданих послуг) витрат позивачем, визначених у Акті приймання-передачі наданих послуг від 17.08.2018, суду не надано.

Суд критично відноситься до заявлених позивачем до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суми додаткової винагороди в розмірі 3000,00 грн., за позитивний результат розгляду справи №809/809/18, ухвалення судом рішення про задоволення позову, та вважає за необхідне зазначити таке.

Як вже зазначалося вище, згідно ч.3 ст.134 КАС України встановлено перелік дій, які визначають поняття правнича допомога, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З наведеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.

Отже, додаткова винагорода в розмірі 3000,00 грн., за позитивний результат розгляду справи №809/809/18, ухвалення судом рішення про задоволення позову не є витратами на правничу допомогу в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є винагородою клієнта адвокату, яка не підлягає відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Крім того, позивач не був обмежений у виборі представника, а оплата в розмірі 3000,00 грн., адвокату за прийняття рішення на користь клієнта є лише погоджена домовленість між адвокатом та клієнтом про додаткову винагороду, яка не підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Зважаючи на все вищевикладене, а також те, що матеріали справи містять документальне підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн., суд вважає за можливе частково задовольнити вимогу позивача стосовно стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 142, 143, 241-246, 250, 252, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_3 про розподіл судових витрат в адміністративній справі №809/809/18 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним проведення документальної позапланової перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0019071307, №0019121307, №0019101307 від 10.07.2017, - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (місцезнаходження: 76018, місто Івано-Франківськ, вул.Незалежності, 20, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39394463) на користь ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2) витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень.

В іншій частині вимог заяви - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: /підпис/ Скільський І.І.

Додаткове рішення складене в повному обсязі 17.09.2018 року.