Постанова № 76513884, 18.09.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року справа №0540/5970/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Ястребової Л. В.,

суддів Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д.,

секретар Терзі Д.А.,

за участі позивача ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року у справі № 0540/5970/18-а (головуючий І інстанції Кониченко О.М.) за позовом ОСОБА_3 до Краматорської міської ради про скасування рішення №40/VII-287 від 27.06.2018 року «Про затвердження Положення про відділу правового забезпечення та захисту інтересів територіальної громади Краматорської міської ради»,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2018 року ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Краматорської міської ради (надалі - відповідач) про скасування незаконного рішення №40/VII-287 від 27.06.2018 року «Про затвердження Положення про відділу правового забезпечення та захисту інтересів територіальної громади Краматорської міської ради» (а.с. 4-9).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року позовну заяву залишено без руху; апелянту запропоновано надати обґрунтування, в чому саме полягає порушення прийняття відповідачем рішення №40/VII-287 від 27.06.2018 року «Про затвердження Положення про відділу правового забезпечення та захисту інтересів територіальної громади Краматорської міської ради» правам, свободам та інтересам позивача, як фізичної особи та громадянина у сфері публічно-правових відносин з посиланням на норми чинного законодавства (а.с. 1).

На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 24.07.2018 року, позивач надав до суду уточнений адміністративний позов, в якому зазначив, що рішення №40/VII-287 від 27.06.2018 року «Про затвердження Положення про відділу правового забезпечення та захисту інтересів територіальної громади Краматорської міської ради» прийнято з метою незаконно залучити сторонніх осіб до участі справи № 905/87/18 у якості представників Краматорської міської ради з метою не допустити або незаконно звільнити від участі у даній справі міського голову, як єдиної посадової особи, яка на підставі п.п. 14 ч. 4 ст. 42 «Про місцеве самоврядування в Україні» є представником міської ради у суді. Позивач зазначив, що вказане рішення прямо порушує його процесуальні права, встановлені ст. 42 ГПК України та спрямоване на те, аби запобігти повному і всебічному з'ясуванню істотних обставин даної справи шляхом створення перешкод у постановленні запитань представнику Краматорської міської ради, яким є міський голова та несе персональну відповідальність за свої дії про істотні обставини справи (а.с. 11-18).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року позовну заяву ОСОБА_3 повернуто у зв'язку з невиконанням вимог ухвали від 24 липня 2018 року. (а.с. 19).

Позивач із таким судовим рішенням не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду та направити її для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що залишаючи позовну вимогу без руху та в подальшому повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції послався на п. 9 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначивши, що в позовній заяві не зазначено обґрунтування з посиланням на норми законодавства, у чому саме полягає порушення оскаржуваним рішенням його прав, свобод та інтересів як фізичної особи та громадянина України у сфері публічно-правових відносин, звертаючи увагу суду, що зазначена норма взагалі не містить вимог, які встановлюють обов'язок позивача зазначати конкретні норми законодавства під час обґрунтування того, у чому саме полягає порушення оскаржуваним рішенням його прав, свобод та інтересів. Апелянт зазначив, що в уточненому адміністративному позові ним чітко зазначено, у чому саме полягає порушення його прав оскаржуваним рішенням, але суд першої інстанції не прийняв до уваги надані позивачем обґрунтування та повернув адміністративний позов, чим порушив вимоги чинного процесуального законодавства, які визначено КАС України. Крім того, апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції в ухвалі про повернення позовної заяви, що процесуальні права позивачу у господарській справі №905/5970/18 по якій він є представником відповідача та які, на його думку, порушуються, регулюються Господарсько-процесуальним кодексом України та мають вирішуватись в рамках розгляду такої справи, вказуючи, що предметом спору по вказаній справі не є рішення про скасування рішення №40/VII-287 від 27.06.2018 року Краматорської міської ради і це рішення взагалі не може бути оскаржене за правилами господарського судочинства, оскільки відповідно до вимог ст. 20 КАС України, оскарження такого рішення належить до предметної юрисдикції адміністративних судів (а.с. 21-24).

У судовому засіданні позивач підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції від 03.08.2018 року скасувати та направити справу до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції зазначив, що рішення №40/VII-287 від 27.06.2018 року «Про затвердження Положення про відділ правового забезпечення та захисту інтересів територіальної громади Краматорської міської ради» не має обов'язкового характеру для позивача та не спричиняє будь-яких прав і обов'язків для нього, оскільки прийняте з метою удосконалення роботи саме відділу правового забезпечення та захисту інтересів територіальної громади Краматорської міської ради, з метою належного забезпечення виконання покладених на відділ завдань, вказавши, що спірне рішення породжує певні правові наслідки та має обов'язків характер лише для працівників такого відділу, але ніяк не для позивача, оскільки він не перебуває у трудових відносинах з Краматорською міською радою. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що процесуальні права позивача у господарській справі №905/5970/18 по якій він є представником відповідача та які, на його думку, порушуються, регулюються Господарсько-процесуальним кодексом України та мають вирішуватись в рамках розгляду такої справи.

Суд апеляційної інстанції з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Приписами ст.160 КАС України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За приписами п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до вимог зазначених норм, кожна особа має право звернутись до суду з метою захисту своїх порушених прав, свобод та інтересів шляхом подання адміністративного позову.

Як зазначалось вище, підставою для залишення позовної заяви та, в подальшому, повернення позовної заяви стало те, що позивачем не доведено, що рішення №40/VII-287 від 27.06.2018 року "Про затвердження Положення про відділу правового забезпечення та захисту інтересів територіальної громади Краматорської міської ради" порушує права, свободи та інтереси позивача, як фізичної особи та громадянина у сфері публічно-правових відносин.

Разом з тим, аналізуючи уточнений адміністративний позов, поданий на виконання вимог ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 24.07.2018 року, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в зазначеному адміністративному позові позивач викладає обставини та доводи, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.

Тобто, на переконання суду апеляційної інстанції, позивачем наведено виклад обставин та обґрунтування і причини необхідності звернення до суду із даним позовом.

Перевірка ж викладених у позовній заяві фактичних обставин, надання ним оцінки з посиланням на докази, тощо, не може здійснюватися судом на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, а має вирішуватись під час розгляду справи з урахуванням пояснень сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.97 №475/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 Конвенції не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Отже, як свідчить позиція Суду у вказаних справах Європейського Суду, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Щодо посилання суду першої інстанції, що процесуальні права позивача у господарській справі №905/5970/18 по якій він є представником відповідача та які, на його думку, порушуються, регулюються Господарсько-процесуальним кодексом України та мають вирішуватись в рамках розгляду такої справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно п. 1 ч. 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Крім цього, пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України, визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, враховуючи, що предметом розгляду даної справи є правомірність прийнятого Краматорською міською радою рішення №40/VII-287 від 27.06.2018 року "Про затвердження Положення про відділу правового забезпечення та захисту інтересів територіальної громади Краматорської міської ради», суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що дана справа підсудна Донецькому окружному адміністративному суду.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви є передчасним та таким, що зроблений з порушенням норм чинного процесуального законодавства, яким є Кодекс адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Статтею 320 КАС України передбачено наступні підстави для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, а саме:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи наведене, ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 286, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року у справі № 0540/5970/18-а скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Повний текст постанови складено 18 вересня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.В. Ястребова

Судді Е.Г. Казначеєв

І.Д. Компанієць