Ухвала суду № 76513793, 18.09.2018, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Справа №220/1489/17

Провадження № 1-кп/220/20/18

У Х В А Л А

Іменем України

18 вересня 2018 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Чернякової В.С.

прокурора Мациха А.П.

потерпілої ОСОБА_1

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників адвокатів Акулова Ю.А., Сагірова Ф.О.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Новосілка кримінальне провадження відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_3 подано клопотання, в яких він просить:

1)витребувати з Великоновосілківського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області інформацію про те, чи проходила ОСОБА_1 підозрюваною або свідком у будь-яких кримінальних справах, які знаходяться або знаходилися в провадженні поліції;

2)витребувати з Великоновосілківського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_6, де ОСОБА_1 проходила свідком;

3)призначити відносно потерпілої ОСОБА_1 психологічну експертизу із застосуванням комп'ютерного поліграфа, на вирішення якої поставити наступні питання: чи правдиві покази ОСОБА_1, надані нею суду? Чи знала ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_9? Чи займається ОСОБА_1 оформленням документів для отримання пенсії?

4)здійснити деталізацію дзвінків ОСОБА_1, які надходили ина номери телфону оператора «Водафон» НОМЕР_1, НОМЕР_2, оператора «Київстар» НОМЕР_3 за період з 01.01.2018 р. теперішній час, а саме: вхідні, вихідні дзвінки та смс-повідомлення;

5)звернутись з листом до апеляційного суду Донецької області для отримання інформації про те, коли надійшло клопотання поліції до апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії - аудіо, відео контролю особи, з зазначенням дати та часу надходження клопотання, а також дати та часу постановлення ухвали апеляційним судом та отримання її працівниками поліції.

Прокурор вважав клопотання необґрунтованими, стосовно свідка ОСОБА_6 стороною захисту не було жодного клопотання про її допит, не відомо яке ця особа має значення для даного провадження.

Потерпіла підтримала думку прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_2, адвокати Акулов Ю.О., Сагіров Ф.П. підтримали клопотання. Адвокат Сагіров Ф.П. також додав, що в матеріалах кримінального провадження відсутні ухвали апеляційного суду Донецької області про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, вважає клопотання такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Стосовно клопотань № 1, № 2 та №4 суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 85 КПК належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Статтею 91 КПК України передбачено обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу.

За змістом ч.5 ст.163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Відповідно до ч.6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Таким чином, в разі звернення процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження, з клопотанням до слідчого судді або суду про вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, норми діючого кримінального процесуального законодавства прямо встановлюють обов'язок цієї особи звертатися з таким клопотанням саме в рамках конкретного провадження, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у зв'язку із розслідуванням або розглядом якого подається клопотання та відомості щодо вчинення саме цього кримінального правопорушення.

Згідно матеріалів кримінального провадження, відомості до ЄРДР за № 12017050000000189 внесено 24.05.2017 р. за правовою кваліфікацією ч.2 ст. 189 КК України.

Обвинувачений просить надати тимчасовий доступ до інформації про зв'язок кінцевих обладнань споживачів телекомунікаційних послуг відносно потерпілої по справі та матеріалів досудових розслідувань, з метою підтвердження або спростування їх показань.

Отже, інформація, про доступ до якої ставить питання обвинувачений, виходить за межі кримінального провадження, яке перебуває в провадженні суду, і не стосується обставин, які підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України.

Стосовно клопотання № 3 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для зясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

За своїм визначенням поліграф (детектор брехні) є різновидом психофізіологічної апаратури і являє собою комплексну багатоканальну апаратну методику реєстрації змін психофізіологічних реакцій людини у відповідь на пред'явлення за спеціальною схемою певних психологічних стимулів; аналіз інформації, отриманої від людини в процесі опитування за допомогою поліграфа, як стверджується, дає змогу одержувати необхідну орієнтувальну інформацію та виявляти ту, яку людина приховує.

Поліграф - це багатоканальний осцилограф, який проводить одночасний запис показників кров'яного тиску, дихання, рухових реакцій, робить електрокардіограму тощо. Водночас, на основні чотири показники, які вимірюються поліграфом (артеріальний тиск, пульс, потовиділення, частота дихання) впливає велика кількість емоцій, в тому числі радість, ненависть, печаль, тривога, депресія. Зв'язок цих параметрів у сукупності із намірами безперечного обману до цього часу наукою не доведено. При цьому слід зазначити, що поліграф не читає думки, а лише реєструє фізіологічну активність та зміну її параметрів. Він виявляє не брехню, а лише збудження, яке з певною долею вірогідності може свідчити про неправду. По фізіологічним реакціям не можна точно встановити природу процесу, що їх викликав (позитивна чи негативна емоція, біль, якісь асоціації, брехня, переляк).

Разом з тим, положеннями чинного кримінального процесуального законодавства не передбачена можливість перевірки правдивості показань учасників судового розгляду із застосуванням поліграфа («детектора брехні») або прийняття судом в якості доказу отриманих таким чином відомостей, які носять орієнтовний характер.

Аналіз чинного законодавства дозволяє суду констатувати, що законодавець дозволяє використовувати поліграф у вузькому професійному колі (Інструкція щодо застосування комп'ютерних поліграфів у роботі з персоналом органів внутрішніх справ України, затверджена Наказом МВС України від 28.07.2004 № 842, Порядок проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа у Державному бюро розслідувань, затверджений постановою КМУ від 11.05.2017 № 449, Положення про психологічне забезпечення в Національній гвардії України, затверджене Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 8.12.2016 № 1285 тощо).

Крім того, суд звертає увагу на відсутність нормативно-правового акту, що врегульовує питання проведення судової експертизи (психофізіологічне дослідження з використанням поліграфу (детектору брехні) для цілей кримінального провадження, зокрема із визначенням основних принципів використання поліграфа, випадків, в яких це заборонено, кола осіб, які не можуть бути піддані такій перевірці, часових рамок, протягом яких особа може бути піддана такої перевірки.

Результати перевірок на поліграфі мають в процесі доказування орієнтовне, а не доказове значення, а висновки мають ознаки вірогідності.

Стосовно клопотання № 5 суд зазначає наступне.

В матеріалах кримінального провадження (т.2 а.с. 146, 147) містяться ухвали апеляційного суду Донецької області від 19.07.2017 р. про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій в межах даного кримінального проваження, яка містить дату її постановлення та строк дії.

Клопотання обвинуваченого в частині інформації про дату та час надходження клопотання, часу постановлення ухвали апеляційним судом та отримання її працівниками поліції є необґрунтованим і не стосується обставин, які підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України. Оцінка доказів, в тому числі зібраних внаслідок негласних слідчих (розшукових) дій, здійснюється судом в нарадчій кімнаті при постановленні вироку.

Отже, суд не вбачає підстав для задоволення заявлених обвинуваченим ОСОБА_3 клопотань.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 89,91,161-163-242 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Якішина