Рішення № 76513714, 11.09.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року ЛуцькСправа № 803/1231/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

за участю секретаря судового засідання Шикун О.Є.,

представника позивача Лялюги Л.В.,

представника відповідача Березної Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Електротермометрія" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Електротермометрія" (далі - ПАТ "Електротермометрія") звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0022311207 від 01 березня 2018 року про сплату штрафу у розмірі 10% з податку на додану вартість (далі - ПДВ) із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 12 928 грн 43 коп.; №0022331207 від 01 березня 2018 року про сплату штрафу у розмірі 20% з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 19 331 грн 69 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Волинській області проведено перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету ПАТ "Електротермометрія". За результатами перевірки складено акт № 2345/03-20-12-07-225644 від 09 лютого 2018 року, відповідно до висновків якого відповідачем виявлено порушення платником податків пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України): протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість. За виявлені порушення на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК України контролюючий орган застосував до товариства штрафні санкції в загальному розмірі 32 260 грн 12 коп.

На підставі вказаного акта перевірки від 09 лютого 2018 року ГУ ДФС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення №0022311207 від 01 березня 2018 року про сплату штрафу у розмірі 10% за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 12 928 грн 43 коп.; №0022331207 від 01 березня 2018 року про сплату штрафу у розмірі 20% за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 19 331 грн 69 коп.

Позивач не погоджується із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки невчасна сплата грошового зобов'язання з ПДВ за вересень, жовтень 2017 року зумовлена арештом коштів на рахунках, обслуговуючих платника податків, постановами приватного і державного виконавців в межах виконавчих проваджень, відкритих за рішеннями Господарського суду Волинської області. При цьому, кошти протиправно були арештовані в розмірі, що перевищує суму боргу. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 22 листопада 2017 року та постановою Волинського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року постанови, яким накладено арешт на кошти, в частині, що перевищують суми боргу було визнано протиправним і скасовано. Зазначені обставини свідчать про відсутність вини платника податків у невчасній сплаті грошового зобов'язання.

З наведених підстав позивач просить скасувати оскаржені податкові повідомлення-рішення.

У відзиві на позов від 02 серпня 2018 року (а.с. 52-53) відповідач його вимог не визнав, посилаючись на те, що камеральною перевіркою з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету виявлено несвоєчасну сплату таких зобов'язань з ПДВ за вересень, жовтень 2017 року згідно з податковою декларацією від 19 жовтня 2017 року № 9217164953 за вересень 2017 року, податковою декларацією від 17 листопада 2017 року № 9243155516 за жовтень 2017 року на загальну суму ПДВ 225 924 грн 75 коп. На підставі пункту 126.1 статті 126 ПК України, яким встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, до відповідача було застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань з ПДВ в сумі 12 928 грн 43 коп. (10% від простроченої суми), та 19 331 грн 69 коп. (20% від простроченої суми).

Керуючись наведеним, відповідач просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 17 липня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 1).

Ухвалою від 07 серпня 2018 року розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 56).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, вказаних у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

19 жовтня 2017 року ПАТ "Електротермометрія" подало до контролюючого органу податкову декларацію №9217164953 з ПДВ за вересень 2017 року; 17 листопада 2017 року ПАТ "Електротермометрія" подало до контролюючого органу податкову декларацію №9243155516 з ПДВ за жовтень 2017 року на загальну суму ПДВ 225 942 грн 75 коп. Вказані обставини сторони визнають і не заперечують, у суду немає обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, а тому, в силу частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), не підлягають доказуванню.

Водночас, постановою приватного виконавця від 11 жовтня 2017 року ВП №54853798 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках в банківських установах, обслуговуючих платника податків, боржника ПАТ «Електротермометрія» у межах суми звернення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 156 258 грн 54 коп. (а.с. 12-14). 19 жовтня 2017 року постановою у вказаному виконавчому провадженні знято арешт, накладений на кошти боржника відповідно до постанови від 11 жовтня 2017 року (а.с. 15-16).

24 жовтня 2017 року постановою державного виконавця у виконавчому провадженні № 51444362 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках в банківських установах, обслуговуючих платника податків, боржника ПАТ «Електротермометрія» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 75 421 грн 74 коп. (а.с. 17-19).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 22 листопада 2017 року у справі № 903/241/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньгазбуд» до ПАТ «Електротермометрія», скасовано постанову старшого державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 24 жовтня 2017 року у виконавчому провадженні №51444362 про арешт коштів боржника - ПАТ «Електротермометрія», які знаходяться на рахунках в установах банків в сумі, що перевищує суму боргу за наказом (16 739 грн 80 коп.) (а.с. 32-34).

Окрім того, постановою державного виконавця від 07 листопада 2017 року у виконавчому провадженні №49756100 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках у банківських установах, обслуговуючих платника податків, боржника ПАТ «Електротермометрія» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 759 777 грн 90 коп. (а.с. 20-22).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року в адміністративній справі № 803/1537/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Електротермометрія" до Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області про арешт коштів боржника від 07 листопада 2017 року ВП №49756100 в частині арешту коштів боржника в сумі 333 371 грн 88 коп. (а.с. 27-31).

Постановою державного виконавця від 29 січня 2018 року у виконавчому провадженні №49756100 було знято арешт з коштів на виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року в адміністративній справі № 803/1537/17 (а.с. 64-65).

09 лютого 2018 року головний державний ревізор-інспектор провів камеральну перевірку дотримання термінів сплати ПДВ як узгоджених сум грошового зобов'язання, які виникли на підставі поданих податкових декларацій з ПДВ, поданих ПАТ «Електротермометрія».

За результатами перевірки складено акт № 2345/03-20-12-07-225644 від 09 лютого 2018 року, відповідно до висновків якого виявлено порушення платником податків ПАТ «Електротермометрія» пункту 57.1 статті 57 ПК України: несвоєчасну сплату узгоджених сум податкового зобов'язання з ПДВ (а.с. 5-6).

Так, було виявлено, що за поданою податковою декларацією з ПДВ від 19 жовтня 2017 року за вересень 2017 року (граничний строк сплати самостійно узгодженого грошового зобов'язання - 30 жовтня 2017 року) товариство сплачувало задекларований ПДВ: 14 листопад 2017 року - 49 500 грн (15 днів прострочення); 27 листопада 2017 року - 39 500 грн (28 днів прострочення); 29 листопада 2017 року - 13 800 грн (30 днів прострочення); 13 грудня 2017 року - 6 356 грн 50 коп. і 17 212 грн 20 коп. (по 44 дні прострочення). За поданою податковою декларацією з ПДВ від 17 листопада 2017 року за жовтень 2017 року (граничний строк сплати самостійно узгодженого грошового зобов'язання - 30 листопада 2017 року) товариство сплачувало задекларований ПДВ: 13 грудня 2017 року - 25 931 грн 30 коп. (13 днів прострочення); 22 грудня 2017 року - 553 грн (22 дні прострочення); 15 січня 2018 року - 49 500 грн (46 днів прострочення); 30 січня 2018 року - 22 697 грн (61 день прострочення).

У зв'язку із виявленими порушеннями на підставі акту від 09 лютого 2018 року ГУ ДФС у Волинській області прийняло податкові повідомлення-рішення від 01 березня 2018 року №0022311207 про сплату штрафу у розмірі 10% з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 12 928 грн 43 коп. (у розмірі 10% від погашеної суми податкового боргу за затримку строку сплати на 30, 28, 22, 15, 13 календарних днів відповідно); №0022331207 про сплату штрафу у розмірі 20% з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 19 331 грн 69 коп. (у розмірі 20% від погашеної суми податкового боргу за затримку строку сплати на 61, 46, 44, 44, 36 календарних днів відповідно) (а.с. 7, 9).

Позивач прийняті податкові повідомлення-рішення оскаржував в адміністративному порядку. Рішенням ДФС № 17545/6/99-99-11-03-01-25 від 22 травня 2018 року скаргу ПАТ "Електротермометрія" залишено без задоволення, оскаржені податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с. 37-38).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Позивач є платником ПДВ в розумінні статті 180 ПК України.

Згідно із пунктом 202.1 статті 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

Як установлено пунктами 203.1, 203.2 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з урахуванням наведених правових норм, податкову декларацію з ПДВ за вересень 2017 року позивач зобов'язаний був подати до 20 жовтня 2017 року, сплатити суму самостійно визначеного податкового зобов'язання - до 30 жовтня 2017 року включно; податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2017 року позивач зобов'язаний був подати до 20 листопада 2017 року, сплатити суму самостійно визначеного податкового зобов'язання - до 30 листопада 2017 року включно.

Як встановлено судом, в період з 24 жовтня 2017 року 22 листопада 2017 року та з 07 листопада 2017 року по 29 січня 2018 року кошти на банківських рахунках позивача було протиправно арештовано постановами приватного і державного виконавців від 24 жовтня 2017 року, від 07 листопада 2017 року відповідно, які були скасовані в судовому порядку. Таким чином, прострочення сплати грошового зобов'язання відбулось не з вини позивача, а у зв'язку із протиправними діями органів виконавчої служби. При цьому, обставини щодо протиправності встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Згідно із пунктом 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Одними із основних засад податкового законодавства України визначено невідворотність порушення податкового законодавства у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункти 4.1.3, 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України).

Таким чином, законодавець визначив, що відповідальність платника податків настає у разі порушення ним податкового законодавства, в іншому випадку - діє презумпція правомірності рішень платника податку.

Із встановлених судом обставин не вбачається, що платник податків ПАТ «Електротермометрія» вчиняв дії/бездіяльність, які б свідчили про порушення податкового законодавства та які б могли стати підставою для настання відповідальності за таке порушення. При цьому, суд враховує, що платник податків ПАТ "Електротермометрія" у відповідності до вимог ПК України, подав податкові декларації з ПДВ за вересень, жовтень 2017 року у встановленому порядку, формі та у визначений Кодексом строк. Однак, у зв'язку із протиправним арештом коштів на банківських рахунках, не зміг виконати обов'язку щодо вчасної сплати узгодженого грошового зобов'язання, що свідчить про відсутність вини в діях позивача та передчасність і необґрунтованість рішення контролюючого органу про притягнення позивача до відповідальності за порушення податкового законодавства.

Крім того, суд звертає увагу, що податковим повідомленням-рішенням від 01 березня 2018 року № 0022331207 до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 20% від сплаченої із затримкою в тому числі на 36 календарних днів суми податкового зобов'язання (а.с. 9). Із розрахунку штрафної санкції (а.с. 10) вбачається, що контролюючий орган застосував штраф у розмірі 20% (178 грн 55 коп.) від суми 892 грн 75 коп., сплаченої із затримкою на 36 календарних днів.

Однак, як встановлено судом, акт перевірки від 09 лютого 2018 року не містить зафіксованого факту затримки слати позивачем грошового зобов'язання з ПДВ на 36 календарних днів ані за декларацією від 19 жовтня 2017 року, ні за декларацією від 17 листопада 2017 року.

Наведене свідчить про помилковість висновків контролюючого органу за результатами перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету. А тому, на переконання суду, вказаний акт перевірки не може бути підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд, вирішуючи даний спір, також керується наступним.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У практиці ЄСПЛ (рішення у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Серков проти України" від 07 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 02 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати стосовно сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає непередбачуваності закону. Сумніви щодо тлумачення закону, які залишаються, враховуючи зміни у повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави у право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, якою необхідно досягти, та засобами, які застосовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

З огляду на характер спірних правовідносин, установлені судом обставини та застосовані правові норми, вбачається, що втручання контролюючого органу є законним (пункт 126.1, статті 126, пункти 203.1, 203.2 статті 203 ПК України); таке втручання мало на меті "суспільний", "публічний" інтерес (податкова дисципліна), однак, таке втручання у право на мирне володіння майном не було пропорційним визначеним цілям. Такого висновку суд дійшов керуючись тим, що в діях/бездіяльності платника податків не виявлено протиправності, а в оскаржуваних повідомленнях-рішеннях виявлено розбіжності із встановленими фактами під час перевірки.

Таким чином, з урахуванням наведених норм чинного законодавства України, практики ЄСПЛ та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно застосував до позивача згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями штрафні санкції за прострочення слати податкового зобов'язання.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0022311207 від 01 березня 2018 року про сплату штрафу у розмірі 10% з податку на додану вартість) із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 12 928 грн 43 коп.; №0022331207 від 01 березня 2018 року про сплату штрафу у розмірі 20% з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 19 331 грн 69 коп., а тому позовні вимоги про їх скасування підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, необхідно стягнути на користь позивача всі здійснені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 1 762 грн на підставі платіжного доручення №944 від 12 липня 2018 року (а.с. 49) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Електротермометрія" (43001, місто Луцьк, вулиця Ковельська, 40, ідентифікаційний код юридичної особи 00225644) до Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 39400859) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0022311207 від 01 березня 2018 року про сплату штрафу у розмірі 10% за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 12 928 грн 43 коп.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0022331207 від 01 березня 2018 року про сплату штрафу у розмірі 20% за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 19 331 грн 69 коп.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Електротермометрія" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області судові витрати у сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя О.А. Лозовський

Повне судове рішення складено17 вересня 2018 року.