Ухвала суду № 76513587, 17.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 вересня 2018 року справа № 804/9159/16

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Ясенова Т.І., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпро Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності,-

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року.

При перевірці апеляційної скарги встановлено, що скаргу подано з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 13 частини 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України (в редакції з 15.12.2017) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можливість бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Частиною 2 статті 186 КАС України (в редакції на час прийняття оскаржуваної постанови) передбачено, що апеляційна скарга, подана на постанову суду першої інстанції, подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що ОСОБА_1 на час розгляду справи в суді першої інстанції та ухвалення оскаржуваного рішення у справі знаходилась за межами України, у судовому засіданні не була присутня, про наявність судового рішення стало відомо представнику ОСОБА_1 10.10.2018 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №54601141.

Відповідно до матеріалів справи, судова повістка та копія оскаржуваної постанови судом першої інстанції направлялась на адресу реєстрації місця проживання ОСОБА_1: АДРЕСА_1, 01025.

Вищезазначена адреса вказана представником ОСОБА_1 і при зверненні до суду з апеляційною скаргою.

Проте, поштові відправлення, що направлялись судом першої інстанції відповідачу за вищевказаною адресою повернуто до суду першої інстанції із відміткою відділення поштового зв'язку з зазначенням причини невручення поштового відправлення - у зв'язку із закінченням термін зберігання. (а.с.17, 27)

Частиною 4 статті 33 КАС України (в редакції чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) передбачено, що судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи

місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною 1 статті 40 КАС України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Відповідно до частини 3 статті 167 КАС України (в редакції чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня його ухвалення чи складення у повному обсязі або у разі їх звернення вручаються під розписку безпосередньо в суді. Якщо копія рішення надіслана представникові, то вважається, що вона надіслана й особі, яку він представляє.

Судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

Отже, судом першої інстанції дотримано вимог чинного законодавства, щодо направлення судової повістки та рішення суду.

З апеляційною скаргою на постанову суду першої інстанції від 23.02.2017 представник відповідача звернувся до суду апеляційної інстанції 07.09.2018, тобто поза межами строків встановлених статтею 186 КАС України.

Так, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Доводи представника відповідача про тривале проживання відповідача за межами України та отримання копії оскаржуваного судового рішення від 23.02.2017 представником відповідача лише 16.08.2018 під час ознайомлення з матеріалами справи, суд вважає необґрунтованими, оскільки жодних доказів на підтвердження вказаних доводів апелянтом не надано.

Так, з аналізу статті 186 КАС України вбачається, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 804/5529/15.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Європейський суд вказав, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata.

Так, у силу закону, поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, які не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Частиною 3 статті 298 КАС України ( в редакції з 15.12.2017) передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.

Зважаючи на викладене, для вирішення судом питання щодо наявності підстав визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження, ОСОБА_1 необхідно надати до суду апеляційної інстанції докази на підтвердження обставин викладених у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження.

Разом з тим, частиною 5 статті 296 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додаються: 1) документ про сплату судового збору; 2) копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи; 3) копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

До апеляційної скарги додано оригінал квитанції №КП-352/1 від 20.08.2018 про сплату судового збору при зверненні з апеляційною скаргою до адміністративного суду апеляційної інстанції в розмірі 2014 грн. 05 коп., проте зазначена сума не відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно з матеріалами справи позивачем подано адміністративний позов до суду першої інстанції 23.12.2016, що підтверджено реєстраційним штампом вхідної кореспонденції суду першої інстанції, та заявлено одну вимогу майнового характеру про стягнення з ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг в сумі 134270,24 грн.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено на 2016 рік мінімальну заробітну плату в місячному розмірі з 01 січня - 1378,00 гривень.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції від 01.09.2015, за подання адміністративного позову майнового характеру судовий збір справляється: якщо подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати - 1378 грн.; якщо подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати - 551,20 грн. та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати - 6890 грн.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином розмір судового збору, що підлягає сплаті становить 3021 грн. 08 коп., а отже доплаті підлягає сума у розмірі 1007 грн. 03 коп.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду апеляційної інстанції оригіналу документу про доплату судового збору в розмірі 1007 грн. 03 коп. за реквізитами: отримувач коштів УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача 34317206081005, Код класифікації доходів бюджету 22030101 та доказів на підтвердження обставин викладених у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження.

Керуючись ст. 169, 241-245, 298 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року залишити без руху та надати строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду апеляційної інстанції оригіналу документу про доплату судового збору в розмірі 1007 грн. 03 коп. за реквізитами: отримувач коштів УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача 34317206081005, Код класифікації доходів бюджету 22030101 та доказів на підтвердження обставин викладених у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.І. Ясенова