
Справа № 214/5541/17
2/214/887/18
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
11 вересня 2018 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Хомініч С.В.,
секретар судового засідання – Горбунова Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у режимі відеоконференцзв’язку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/5541/17
за позовною заявою Баштанської місцевої прокуратури
в інтересах: Комунального закладу «Криворізька міська клінічна лікарня№2»
до відповідача – 1: ОСОБА_1
відповідача – 2: ОСОБА_2
про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілих від злочину
за участю:
представника позивача: ОСОБА_3 (довіреність від 04.09.2018 № (15-35)6221 вих.-18),
відповідача: ОСОБА_1
СУТЬ СПОРУ:
Баштанська місцева прокуратура, в інтересах держави в особі Комунального закладу «Криворізька міська клінічна лікарня№2» звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, витрат на стаціонарне лікування потерпілих від злочину
Позовні вимоги мотивує тим, що згідно вироку Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11.07.2016, який залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 28.10.2016 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а саме у нападі з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
Судом встановлено, що 01.02.2015 близько 20.00 год., ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, маючи намір на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, на автомобілі НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, якому не було відомо про наміри щодо вчинення злочину, прибули до с. Миколо-Гулак, Казанківського району Миколаївської області, де вдягнувши маски для обличчя та рукавички, шляхом вільного доступу проникли до будинку № 51 по вул. Першотравневій, перебуваючи в якому із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров’я потерпілих, вчинили напад на ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в ході якого заздалегідь приготованим металевим прутом, ОСОБА_7, наніс не менше трьох ударів в область голови ОСОБА_5, заподіявши тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді ран в області лоба, потиличної і завушної області справа, забою головного мозку І ступеню, субарахноідального крововиливу в лівій скроневій області, не менше двох ударів в область голови ОСОБА_6, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження у вигляді ран в тім'яний та потиличній області, лінійного перелому лобної і скроневої кістки зліва, субарахноідального крововиливу в лівій скроневій, тім'яних долях і острівкову цистерну, не менше восьми ударів в область голови та не менш одного удару в область лівої руки ОСОБА_7, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, лінійного перелому лобної і тім’яної кісток, множинних ран голови, закритого перелому лівої ліктьової кістки зі зміщенням, забоїв верхніх кінцівок, а ОСОБА_2 перебував у будинку біля вхідних дверей, з метою не допустити можливості покидання місця вчинення злочину особами, що перебували в будинку або перешкоджання вчиненню злочину, внаслідок чого заволоділи жіночою сумкою з особистими речами та документами ОСОБА_6, золотим ланцюжком, двома золотими хрестиками та двома золотими сережками 585 проби, заподіявши потерпілим шкоду в розмірі 3952 грн.
Потерпіла від злочину ОСОБА_6 перебувала на лікуванні в нейрохірургічному відділенні КЗ «Криворізька міська лікарня №2» ДОР» з 01.02.2015 по 17.02.2017 (16 ліжко-днів). Витрати на лікування склали 4761,44 грн.
Потерпіла від злочину ОСОБА_5 перебувала на лікуванні в нейрохірургічному відділенні КЗ «Криворізька міська лікарня №2» ДОР» з 01.02.2015 по 17.02.2017 (16 ліжко-днів). Витрати на лікування склали 4761,44 грн.
Потерпіла від злочину ОСОБА_7 перебувала на лікуванні в нейрохірургічному відділенні КЗ «Криворізька міська лікарня №2» ДОР» з 01.02.2015 по 20.02.2017 (19 ліжко-днів). Витрати на лікування склали 5789,68 грн.
Вказані збитки відповідачі в добровільному порядку не відшкодували.
Просили суд винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь держави в особі КЗ «Криворізька міська лікарня №2» ДОР» витрати на лікування потерпілих від злочину ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у розмірі 15312,56 грн. в солідарному порядку.
29.09.2017 ухвалою суду відкрито провадження по справі (а.с. 45).
22.01.2018 відповідною ухвалою суддя Хомініч С.В. прийняла справу №214/5541/17 до свого провадження (а.с. 59).
22.05.2018, 30.07.2018 та 05.09.2018 ухвалами суду призначалися проведення судових засідань в режимі відеоконференції (а.с. 77-78, 85-86, 91-92).
Відповідач ОСОБА_1 подавав заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с. 74) та безпосередньо приймав участь в судовому засіданні по відеоконференцзв’язку.
Відповідач ОСОБА_8 відмовився від участі в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв’язку (а.с .82)
В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі та дав аналогічні пояснення, які викладені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову та пояснив суду, що він дійсно здійснив розбій і потерпілі отримали тілесні ушкодження різних ступеней тяжкості та лікувалися в КЗ «Криворізька міська лікарня №2» ДОР».
Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, від проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовився., відзив на позовну заяву не подав.
Вислухавши пояснення сторін у судових засіданнях та дослідивши письмові докази по справі і, надавши їм оцінку в сукупності, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 14/99 (про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, органи місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Статтею 1206 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров’я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету. Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров’я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко- днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день.
Головними розпорядниками бюджетних коштів на вищевказані цілі, згідно ст.22 Бюджетного кодексу України можуть бути місцеві державні адміністрації та структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій.
За змістом положень ст.127 КПК України витрати, понесені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, віднесено до збитків, завданих державі внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч.1, ч.3 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.
Частиною 7 цієї ж статті КПК України встановлено, що особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Згідно з положеннями ст.56 ЦПК України з метою представництва інтересів держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами.
КЗ «Криворізькою міською лікарнею №2 № ДОР» заходи щодо захисту інтересів держави шляхом стягнення збитків у судовому порядку не здійснено, що призводить до ненадходження коштів до бюджету, та в свою чергу, негативно впливає на діяльність комунальної установи щодо належного забезпечення конституційного права осіб на безоплатне медичне обслуговування та порушує інтереси держави, яка дане право гарантує.
Судом встановлено, що вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11.07.2016, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та призначено ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 11 років із конфіскацією майна, ОСОБА_2 призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією майна..
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 28.10.2016 зазначений вирок суду залишений без змін.
З вироку Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11.07.2016 по справі №478/614/15-к видно, що цивільний позов не заявлявся.
28.10.2016 вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11.07.2016 набув законної сили.
У відповідності до вимог ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судове рішення у цивільній справі" від 18 грудня 2009 року № 14, при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є доведеною і не підлягає розгляду в судовому процесі під час розгляду цієї цивільної справи.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З абзацу 1 п.13 постанови Пленуму ВСУ №3 від 31.03.1989 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна" (з наступними змінами) та абзацу1 п.2 Пленуму ВСУ №6 від 27.03.1992 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" видно, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі.
Згідно довідки КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня №2» ДОР» № 28 від 17.08.2017 вказаним кримінальним правопорушенням завдано матеріальної шкоди державі в ліукувального закладу на загальну суму 5789,68 грн., за перебування потерпілої ОСОБА_7 в період з 01.02.2015 по 20.02.2015 на лікуванні в відділенні політравми КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня №2» ДОР», що підтверджується калькуляцією витрат на лікування хворого (а.с .39).
Окрім того, кримінальним провадженням завдано матеріальної шкоди державі, в особі КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня №2» ДОР» на загальну суму 4761,44 грн., що підтверджується калькуляцією витрат на лікування хворого, згідно якої потерпіла ОСОБА_6 в період з 01.02.2015 по 17.02.2015 перебувала на лікування в КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня №2» ДОР» в нейрохірургічному відділенні та на суму 4761,44 грн., що підтверджується калькуляцією витрат на лікування хворого, згідно якої потерпіла ОСОБА_5 також перебувала на лікування в КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня №2» ДОР» в нейрохірургічному відділенні в період з 01.02.2015 по 17.02.2015 (а.с. 40,41).
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд, враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Прокурором надано обґрунтовані та правові докази того, що кримінальним правопорушенням. заподіяно матеріальної шкоди державі в особі в КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня №2» ДОР» на суму 15312,56 грн. Натомість, відповідачами жодних доказів на протилежне не представлено. Не надано доказів того, що вони відшкодували шкоду у вище зазначеному розмірі. Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав, а відповідач ОСОБА_2 від участі в судовому засіданні відмовився, відзиву на позов не подав. За таких обставин, суд, вважає, що позов підлягає до задоволення.
Позивач, у відповідності до пункту 6 частини 1 статті 5 ЗУ "Про судовий збір" був звільнений від сплати судового збору у розмірі 1762 гривні.
У зв'язку із задоволенням позову, суд, приходить до висновку, що на підставі ст.141 ЦПК України, з відповідачів слід стягнути в спеціальний фонд Державного бюджету України, судовий збір у розмірі по 881 гривні з кожного, в рівних частинах. .
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 263-265, 273, 279, 354, 355, п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Баштанської місцевої прокуратури поданої в інтересах Комунального закладу «Криворізька міська клінічна лікарня№2» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілих від злочину – задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави в особі Комунального закладу «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Дніпропетровської обласної ради» (р/р 31554377247602 в ГУДКСУ в Миколаївській області МФО 805012, ОКПО 01986397) витрати на лікування потерпілих від злочину ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у розмірі 15312 грн. 56 коп.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, , на користь держави судовий збір у розмірі по 881 грн. з кожного.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про сторін:
Позивач: Баштанська місцева прокуратура, адреса місця знаходження: м. Баштанка, провулок Пожежний, 3.
В інтересах Комунального закладу «Криворізька міська клінічна лікарня№2», адреса місця знаходження: майдан 30-річчя Перемоги, 2, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.
Відповідач – 1: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відповідач – 2: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.
Повний текст рішення суду складено 14 вересня 2018 року.
Суддя Хомініч С.В.
Судове рішення № 76513036, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 11.09.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 214/5541/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: