Рішення № 76512970, 12.09.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року м. ПолтаваСправа №1640/2828/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Вязун К.В.,

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

15 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунком НОМЕР_2 в ПАТ "Банк Михайлівський" на суму 138618,94 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що має право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки на рахунку позивача відкритому у ПАТ "Банк Михайлівський" знаходяться кошти у розмірі 138618,94 грн. Стверджував, що не включення до Переліку вкладників на виплату коштів за рахунок Фонду та визнання транзакцію про повернення коштів на поточний рахунок нікчемною є обмеженням позивача у праві розпоряджатися власними грошовими коштами. Наполягав на тому, що у відповідача відсутні повноваження щодо визнання нікчемними правочинів.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов.

04.09.2018 до суду надійшов відзив Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" у якому зазначено, що жодних спеціальних дій щодо визнання нікчемними будь-яких правочинів Уповноважена особа не вчиняла та не могла вчинити. Вказував, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи, як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесені до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розписку про непоширення на такі кошти гарантій. Таким чином передумоваю включення фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу до Загального реєстру вкладників неплатоспроможного банку, є наявність укладеного договору з небанківською фінансовою установою через банк, що виступив повіреним за відповідним договором. Розгляд справи Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" просила проводити без участі відповідача.

Третя особа явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням наведеного, суд визнав за можливе розглядати справу за даної явки та наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

03.12.2015 між ОСОБА_1 (Сторона 1) та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір №980-024-000157941, за умовами якого Сторона 1 передає у власність Стороні 2 у власність грошові кошти у розмірі, порядку та на строк, передбачені цим Договором, а Сторона 2 зобов'язується повернути кошти Стороні 1 та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим Договором.

04.04.2016 між ОСОБА_1 та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" укладено типовий договір №980-024-000216042 "Суперкапітал" (інвестиційний), за умовами якого ОСОБА_1 передає у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" зобов'язується повернути кошти ОСОБА_1 та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором. ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" повертає ОСОБА_1 кошти у безготівковій формі на рахунок НОМЕР_2 в ПАТ "Банк Михайлівський".

29.04.2016 між ОСОБА_1 та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" укладено типовий договір №980-024-000216042 "Суперкапітал" (новий), за умовами якого ОСОБА_1 передає у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" зобов'язується повернути кошти ОСОБА_1 та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором. ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" повертає ОСОБА_1 кошти у безготівковій формі на рахунок НОМЕР_2 в ПАТ "Банк Михайлівський".

Згідно виписки по особовому рахунку ОСОБА_1, 19 травня 2016 року ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" перераховано на рахунок НОМЕР_2 відкритий у ПАТ "Банк Михайлівський" 138618,87 грн.

На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №812 "Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора" та рішення від 13.06.2016 №991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський".

Відповідно до зазначеного рішення розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації строком з 23.05.2016 по 22.07.2016 включно.

Рішенням Правління Національного банку України №124-рш від 12.07.2016 оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський".

На підставі рішення Національного банку України №124-рш від 12.07.2016 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №1213 від 12.07.2016, згідно з яким з 13.07.2016 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Юрію Петровичу строком на два роки з 13.07.2016 по 12.07.2018 .

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №1702 від 01.09.2016 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський".

Згідно вказаного рішення всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано Волкову Олександру Юрійовичу з 05.09.2016.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №265 від 24.01.2017 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" призначено Гриценка Володимира Володимировича.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №383 від 08.02.2018 змінено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" та визначено її повноваження.

Згідно із зазначеним рішенням відкликано повноваження Гриценка В.В. та делеговано повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Смолій Б.В.

В свою чергу 01.06.2016 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнко Ю.П. складено Акт №2 про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності.

Згідно Витягу з Додатку 2 до Акту №2 від 01.06.2016 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснені перерахування коштів з поточного рахунку №26509300055802 ТОВ "Кредитно-Інвестиційний центр" включено ОСОБА_1

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" Ю.П. Ірклієнко №42/2 від 01 червня 2016 року "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними" затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними викладені в Акті №2 Комісії по перевірці правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1298015973,74 грн, у відповідності до положень пунктів 7, 9 частини 3-ої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". На виконання вимог частини першої статті 216 Цивільного кодексу України застосовано наслідки нікчемності правочинів з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1298015973,74 грн.

Не погоджуючись з такою позицією відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами визначається Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI /далі - Закон України №4452-VI/, яким також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України №4452-VI в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

За приписами статті 27 Закону України №4452-VI в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;

3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане;

4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;

5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Порядок та черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб визначається Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року №14, зареєстрованим 07.09.2012 року за №1548/21860, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин /далі - Порядок/, відповідно до пункту 5 розділу II "Діяльність неплатоспроможного банку та уповноваженої особи Фонду із визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами" Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення;

3) переліки: рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону.

Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

За положеннями пунктів 1-4 розділу ІІІ "Порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами" вказаного Порядку, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, Фонд завантажує поданий уповноваженою особою Фонду Перелік до програмно-апаратного комплексу Фонду та здійснює його перевірку в частині:

1) невключення до Переліку інформації про рахунки вкладників, розмір залишку гарантованої суми яких становить менше 10 гривень або більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, незалежно від кількості вкладів в одному банку;

2) невключення до Переліку інформації про рахунки:

вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону;

за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку;

осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане;

вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;

вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону;

3) наявності необхідних для проведення ідентифікації реквізитів вкладника;

4) коректності реквізитів вкладника та іншої інформації.

Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Загальний реєстр складається на паперових носіях та в електронному вигляді.

Загальний реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується директором-розпорядником або заступником директора- розпорядника та засвідчується відбитком печатки Фонду.

Фонд складає зміни та доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Оскільки позивач має в ПАТ "Банк Михайлівський" відкритий поточний рахунок, він в силу приписів пункту 4 частини першої статті 2 Закону України №4452-VI має статус вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", відповідно, має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування.

Зважаючи на приписи статті 27 Закону України №4452-VI відповідач протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку зобов'язаний сформувати перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, включивши до нього позивача як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", та визначити суми, що підлягають відшкодуванню.

Відповідачем не заперечується, що інформацію стосовно позивача, як особи, що має право на відшкодування суми вкладу, не включено до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, через визнання правочину нікчемним.

На час виникнення спірних правовідносин, як зазначено вище, Уповноважену особу наділено повноваженням, зокрема, зі складання переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, а Фонд - відповідний Загальний реєстр.

Відповідно до статті 38 Закону України №4452-VI Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку.

Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Фонд:

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

У разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.

Таким чином, перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється відносно правочинів (у тому числі договорів) укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину.

Наказом від 01.06.2016 року №42/2 Уповноваженою особою затверджено результати проведеної перевірки правочинів (в тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені відповідно у Акті №2 Комісії, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 року платіжних документів ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" з перерахування коштів, зокрема, на рахунок позивача у сумі 73612,49 грн у відповідності до положень пунктів 7, 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також на виконання вимог частини першої статті 216 Цивільного кодексу України вирішено застосувати наслідки нікчемності правочинів до таких транзакцій.

Так, відповідно до пунктів 7, 9 частини третьої статті 38 Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

- банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

- здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, повязаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною першою статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Із системного аналізу наведеної норми, та з досліджених матеріалів справи, можна дійти висновку, що в даному випадку Уповноважена особа посилається на недодержанні вимоги щодо відповідності правочинів інтересам держави і суспільства, оскільки вести мову про незаконне заволодіння майном держави внаслідок укладення такого правочину передчасно.

Однак, в даному випадку, такий правочин підлягає визнанню недійсним судом. Крім того, обов'язковою умовою має бути встановлення умислу сторін на вчинення правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державним органом, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, то незаконне отримання коштів за рахунок Фонду підпадає під дію частини третьої статті 228 ЦК України і такий правочин підлягає визнанню недійсним за рішенням суду.

Суд зазначає, що відповідачем під час судового розгляду не було надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження висновків щодо визнання нікчемними транзакцій (операцій) щодо списання коштів з відкритого в банку розрахункового рахунку ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" на рахунок позивача, зокрема, звернення до суду із позовом про визнання договорів недійсними, наявності злочинного мотиву дій, який в свою чергу, може бути підтверджений вироком суду, який набрав законної сили.

Суд зазначає, що повідомивши позивача про нікчемність правочину, посадовими особами Фонду не були застосовані наслідки нікчемності правочину.

Так, відповідно до положень частини першої статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

В свою чергу, в даному випадку грошові кошти залишаються на рахунку позивача, що підтверджується банківською випискою.

Тобто, в даному випадку слід застосовувати положення статті 204 ЦК України, яка передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів (у тому числі договорів) укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину.

Разом з тим, договір "Суперкапітал" (новий) (з виплатою процентів щомісячно) №980-024-000231104 від 29.04.2016 був укладений між позивачем та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" і відповідні транзакції були вчинені 19.05.2016 саме на умовах цього договору.

При цьому за умовами вказаного договору передбачена можливість дострокового повернення коштів, і згідно з частиною третьою статті 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частиною першою статті 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.

Отже, ПАТ "Банк Михайлівський", виконуючи розрахунковий документ ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на кошти, які переказувались, а тому ПАТ "Банк Михайлівський" не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов'язань за договором банківського рахунку перед клієнтом, забезпечуючи рух коштів від ініціатора до отримувача переказу, тобто позивача.

Списання та зарахування коштів за банківськими рахунками здійснюється відповідно до договорів обслуговування банківських рахунків та Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, згідно пункту 1.4 Глави 1 якої розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Відповідно до пунктів 2.16, 2.17. Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення, якщо клієнт не надав документи і відомості, що потрібні для з'ясування суті діяльності, фінансового стану, або умисно подав неправдиві відомості про себе; якщо операція, яку проводить клієнт, підлягає фінансовому моніторингу відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму".

ПАТ "Банк Михайлівський" підстав для відмови у проведенні розрахункових операцій не було встановлено, а відтак, здійснено перерахунок коштів у відповідності до вимог діючого законодавства України.

Доводи відповідача про нікчемність правочину у зв'язку із тим, що кошти на ім'я позивача надійшли внаслідок виконання умов договору, що суперечить вимогам законодавства, є безпідставними, оскільки зазначене не свідчить про нікчемність укладеного правочину, а факт знаходження на рахунках позивача грошових коштів у відповідному розмірі відповідачем не заперечується.

Щодо доводів Уповноваженої особи про те, що спірна операція на рахунку позивача збільшила обсяг гарантованої Фондом суми грошових коштів, оскільки останній укладений у період дії обмежень, встановлених постановою Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" із внесеними постановою від 27.04.2016 №295/БТ змінами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, а тому позивач не міг знати про встановлені для ПАТ "Банк Михайлівський" обмеження. Протилежного відповідачем не доведено.

Постанова Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" із внесеними постановою від 27.04.2016 №295/БТ змінами стосується встановлених вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів.

При цьому, слід зазначити, що договір укладено та кошти на рахунок позивача внесено до прийняття постанови Правління НБУ від 23.05.2016 №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних".

Проте, відповідачем не вказано з яких конкретних підстав останній вважає зазначений правочин нікчемним, відповідно, не надані будь-які докази в підтвердження таких обставин.

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для визнання правочинів нікчемними покладено на відповідача.

Однак, відповідачем суду таких доказів не надано.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Будь-якого іншого механізму стягнення судових витрат із відповідача - суб'єкта владних повноважень, Кодексом адміністративного судочинства України не встановлено.

Як зазначено Верховним Судом у Постанові від 18.04.2018 року №11-126апп18, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, який виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду у цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36004, рнокпп НОМЕР_1) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (провулок Рибальський, 10-12/3, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 38619024), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових стрільців, 17, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 21708016) про зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунком НОМЕР_2 в ПАТ "Банк Михайлівський" на суму 138618,94 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, адреса місцезнаходження: вул. Січових стрільців, 17, м.Київ, 04073) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36004, реєстраційний номер облікового картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 17 вересня 2018 року.

Суддя К.І. Клочко