Рішення № 76512851, 17.09.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1510/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І. П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Горохівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Львівська митниця ДФС про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернувся в суд з позовом до Горохівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - відповідач, Горохівський РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Львівська митниця ДФС (далі - третя особа) про визнання протиправною та скасування постанови № 56827764 від 20.07.2018 року про відкриття виконавчого провадження, винесену державним виконавцем Горохівського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області Зубком О. О., про стягнення з ОСОБА_2 штрафу у розмірі 8500,00 грн. на підставі постанови від 15.05.2018 року № 2558/20900/18 Львівської митниці ДФС.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого документу, який не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у ньому відсутній ідентифікаційний код і повне найменування стягувача та реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника, супровідний лист Львівської митниці ДФС, згідно якого було надіслано виконавчий документ, не містить вимоги про примусове виконання і підписаний особою - ОСОБА_5, щодо якої відсутні відомості про наявність повноважень на підписання документів та направлення їх на виконання. Відтак, на думку позивача, державний виконавець зобов'язаний був повернути виконавчий документ без прийняття до виконання, як це передбачено вимогами частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою суду від 03.09.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами Розділу 2 Глави 11 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

У письмових поясненнях представник третьої особи зазначила, що постанова Львівської митниці ДФС від 15.05.2018 року № 2558/20900/18 повністю відповідає формі, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року № 652. Вказує на те, що лист Львівської митниці ДФС від 26.06.2018 року, яким виконавчий документ направлявся до органу ДВС для примусового виконання, містить усю необхідну інформацію, в тому числі повне найменування стягувача, адресу його місцезнаходження, контактні телефони, код ЄДРПОУ. Крім того, у листі від 26.06.2018 року зазначено, що виконавчий документ - постанова від 15.05.2018 року № 2558/20900/18 надсилається у відповідності до статті 540 Митного кодексу України, якою передбачено, що постанова органу доходів і зборів надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. Також зазначила, що наказом Львівської митниці ДФС від 24.10.2017 року № 591 «Про делегування повноважень щодо права підпису вихідної кореспонденції управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Львівської митниці ДФС - заступника начальника УПМП та МВ митниці-начальника відділу оперативного реагування ОСОБА_5 уповноважено підписувати вихідну кореспонденцію УПМП та МВ, в тому числі супровідні листи громадянам та органам Державної виконавчої служби щодо виконання постанов суду та митниці. Вважає позов позивача необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.09.2018 року, яке було призначене на 15 годину, позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що у державного виконавця не було правових підстав для повернення виконавчого документу стягувачу, оскаржувана постанова № 56827764 від 20.07.2018 року про відкриття виконавчого провадження винесена відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Після перерви у судовому засіданні представник відповідача на розгляд справи на 17 годину не прибув.

Третя особа у судове засідання свого представника не направила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи.

Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 15.05.2018 року заступником начальника Львівської митниці ДФС - начальником Управління ПМП та МВ Скромним Я. І. прийнято постанову у справі про порушення митних правил № 2558/20900/18, відповідно до якої громадянина України ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 8500,00 грн.

Листом від 26.06.2018 року № 12225/13-70-20/9/29, який підписаний заступником начальника УПМП та МВ митниці-начальником відділу ОР ОСОБА_5, Львівська митниця ДФС відповідно до статті 540 Митного кодексу України направила до Горохівського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області постанову у справі про порушення митних правил № 2558/20900/18 від 15.05.2018 року.

20.07.2018 року державним виконавцем Горохівського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області Зубком О. О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 56827764 з примусового виконання постанови № 2558/20900/18, виданої 15.05.2018 року Львівською митницею ДФС про стягнення з ОСОБА_2 штрафу в сумі 8500,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із постановою про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2018 року та вважаючи її протиправною, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 534 МК України постанови органів доходів і зборів про накладення адміністративних стягнень за порушення митних правил є обов'язковими для виконання.

Згідно із статтею 535 МК України постанова органу доходів і зборів про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил підлягає виконанню після закінчення строку оскарження, зазначеного у статті 529 цього Кодексу. Орган доходів і зборів, який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, виконує її самостійно або через державного виконавця.

Пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п'ятою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У свою чергу, обставини за наявності яких виконавчий документ повертається стягувачу визначені статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, частиною четвертою статті 4 вказаного Закону передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Позивач вважає, що виконавчий документ - постанова Львівської митниці ДФС від 15.05.2018 року № 2558/20900/18 не відповідає вимогам до виконавчого документу, а лист Львівської митниці ДФС від 26.06.2018 року № 12225/13-70-20/9/29 не є заявою про примусове виконання рішення відповідно до положень статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» та підписаний заступником начальника УПМП та МВ митниці-начальником відділу ОР ОСОБА_5, повноваження якого не підтверджено жодним документом, відтак державний виконавець зобов'язаний був повернути виконавчий документ стягувачу.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік даних, які повинен містити виконавчий документ, а частина третя передбачає, що виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження ВП № 56827764 вбачається, що у вступній частині постанови Львівської митниці ДФС від 15.05.2018 року № 2558/20900/18, яка є виконавчим документом, зазначено прізвище, ім'я, по батькові та посаду посадової особи, яка її видала, а саме - заступник начальника Львівської митниці ДФС - начальник Управління ПМП та МВ Скромний Я. І., реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта боржника ОСОБА_2 - НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий 06.11.2002 року Горохівським РВУ МВС України у Волинській області. Також вказана постанова від 15.05.2018 року № 2558/20900/18 підписана уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів, скріплена печаткою Львівської митниці ДФС, в якій міститься ідентифікаційний код стягувача. Водночас форма постанови в справі про порушення митних правил затверджена наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року № 652, у вступній частині якої зазначається дата, місце винесення постанови, посада, орган доходів і зборів, прізвище, ім'я та по батькові особи, що винесла постанову, громадянство, прізвище, ім'я та по батькові особи, що притягається до відповідальності за порушення митних правил, день, місяць і рік народження, місце народження, місце роботи, посада або рід занять, місце проживання, дані про документ, що посвідчує особу.

З наведеного вбачається, що постанова від 15.05.2018 року № 2558/20900/18 відповідає формі, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року № 652, остання скріплена печаткою із зображенням Державного Герба України, в якій зазначено повне найменування органу доходів і зборів - Львівська митниця ДФС та ідентифікаційний код юридичної особи.

Судом також враховано, що лист від 26.06.2018 року № 12225/13-70-20/9/29 складений на бланку Львівської митниці ДФС із зазначенням повного найменування та ідентифікаційного коду стягувача, тому, враховуючи відомості, які містилися у вищевказаних документах, державним виконавцем було ідентифіковано як стягувача, так і боржника, відтак у нього були відсутні підстави для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття.

Також суд не бере до уваги посилання позивача на те, що лист Львівської митниці ДФС від 26.06.2018 року № 12225/13-70-20/9/29 не є заявою про примусове виконання рішення, оскільки у ньому не зазначено, що стягувач просить примусово виконати виконавчий документ, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 540 МК України у разі якщо штраф не буде сплачено у строки, встановлені статтею 539 цього Кодексу, постанова органу доходів і зборів або суду (судді) надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання або роботи порушника або за місцезнаходженням його майна.

У листі від 26.06.2018 року № 12225/13-70-20/9/29, який адресований Горохівському РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області, чітко зазначено, що постанова від 15.05.2018 року № 2558/20900/18 направляється відповідно до статті 540 МК України.

Оскільки Законом України «Про виконавче провадження» не встановлено обов'язкової форми, чітких вимог до заяви стягувача про примусове виконання рішення, разом з тим, у листі від 26.06.2018 року № 12225/13-70-20/9/29 є посилання на статтю 540 МК України, яка передбачає, що постанова органу доходів і зборів надсилається саме для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, відтак твердження позивача про те, що вказаний лист не є заявою про примусове виконання рішення є безпідставним.

Не заслуговують на увагу і посилання позивача про те, що лист від 26.06.2018 року № 12225/13-70-20/9/29 підписаний посадовою особою Львівської митниці ДФС, разом з тим його повноваження щодо підписання документів та направлення їх до виконання у відділ державної виконавчої служби не підтверджено жодним документом, зважаючи на таке.

Наказом Львівської митниці ДФС від 24.10.2017 року № 591 «Про делегування повноважень щодо права підпису вихідної кореспонденції управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Львівської митниці ДФС» уповноважено заступника начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії-начальника відділу оперативного реагування ОСОБА_5 підписувати вихідну кореспонденцію УПМП та МВ Львіської митниці ДФС в рамках чинного законодавства та в межах свої компетенції, зокрема, супровідні листи громадянам та органам Державної виконавчої служби щодо виконання постанов суду та митниці.

Крім того, частиною четвертою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено виключний перелік підстав для повернення виконавчого документу стягувачу, у якому підстава як відсутність документу, що підтверджує повноваження особи щодо підпису заяви про примусове виконання рішення не значиться.

З огляду на встановлені під час розгляду обставини справи, суд приходить до висновку, що постанова державного виконавця Горохівського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області Зубка О. О. про відкриття виконавчого провадження № 56827764 від 20.07.2018 року винесена правомірно, а тому позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 243, 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко