Рішення № 76512785, 11.09.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

11 вересня 2018 р. № 2040/5176/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання незаконними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконними дії Зміївського об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України Харківської області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2018 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Зміївського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 10.04.2018 року про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2018 року;

- зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Харківської області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у відношенні неї відповідачем вчинено протиправні дії в частині невиплати пенсії з 01.04.2018 року, оскільки було Зміївським відділом з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області протиправно прийнято рішення від 10.04.2018 року про припинення виплати пенсії з 01.04.2018 року. При цьому, як вказано позивачем виплату її пенсії було відновлено з червня 2018 року після її звернення до відповідача на підставі пункту 2 Протоколу №17 від 24.04.2018 року засідання Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Вважаючи протиправними такі дії відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 09.07.2018 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору по адміністративній справі №2040/5176/18 до вирішення справи по суті.

Ухвалою суду від 09.07.2018 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представником відповідача Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області через канцелярію суду надано відзив на позов, з якого вбачається, що в обґрунтування не визнання та заперечення проти позову відповідачем вказано на обставини того, що виплата пенсі позивачу була призупинена на підставі рішення відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії від 10.04.2018 року, яке приймалось на підставі протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, як особі, що фактично не проживає на території Зміївського району Харківської області. При цьому, позивачу було відновлено виплату пенсії з 01.06.2018 року. Як вказано представником відповідача припинення виплати пенсії позивачу було здійснено на підставі норм діючого законодавства у межах повноважень.

В подальшому, ухвалою суду від 29.08.2018 року розгляд справи №2040/5176/18 за вище вказаним позовом ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання позивач або представник позивача не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі за наявними в матеріалах справи доказами.

Представник відповідача Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 здобула право на отримання пенсії за віком достроково, у зв'язку з чим з 22.12.2014 року Зміївським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області було призначено таку пенсію, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2, виданим 01.04.2015 року.

При цьому, як вбачається зі змісту адміністративного позову у зв'язку з тим, що зареєстрованим місцем постійного проживання позивача є АДРЕСА_1, яке є окупованою територією, 15.07.2014 року вона перемістилася за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2, про що також свідчить довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18.11.2014 року № 6309000451.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 та пункту 4 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 №365 пенсії внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем їх фактичного проживання, незалежно від факту реєстрації місця проживання /перебування.

Зі змісту позову вбачається, що з 01.04.2018 року виплату пенсії позивачу було припинено.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що протоколом засідання Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам № 12 від 20.03.2018, прийнято рішення припинити соціальні виплати позивачу, як особі, що фактично не проживає на території Зміївського району Харківської області.(а.с.30)

На підставі Протоколу засідання Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам № 12 від 20.03.2018, відділом з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій прийнято рішення від 10.04.2018, яким виплата пенсії позивачу було припинено з 01.04.2018 (а.с.29).

Зі змісту позову вбачається, що позивач 16.04.2018 року звернулась до відповідача із заявою про причини невиплати пенсії з 01.04.2018 року, а також поновлення та продовження виплати пенсії за місцем тимчасового проживання, згідно довідки від 18.11.2014 року №6309000451.

Позивач, у зв'язку з неотриманням відповіді, 17.04.2018 року повторно звернулась до відповідача із заявою про причини невиплати пенсії з 01.04.2018 року, а також поновлення та продовження виплати пенсії за місцем тимчасового проживання, яке вона змінила на адресу: АДРЕСА_3, відповідно до довідки від 17.04.2018 року №451.

Зміївським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області було направлено до управління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації список осіб, які звернулись за відновленням пенсій, для розгляду на Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Також листом №4822-02/50 від 30.05.2018 року Зміївським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області було повідомлено позивача про те, що постановою Кабінету Міністрів України віл 08.06.2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Відповідно до даного Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат проводиться виключно на підставі рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Також вказаним листом повідомлено позивача, що рішенням відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії від 10.04.2018 року було припинено виплату пенсії по електронній пенсійній справі № 163482 з 01.04.2018 року на підставі протоколу засідання Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 12 від 20.03.2018 року пункту 2, відповідно до пп.2 п.12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365. Відповідачем у вказаному листі, крім того, зазначено, що після надходження звернень позивача від 16.04.2018 року та від 17.04.2018 року до управління про поновлення та продовження виплати пенсії за новим місцем тимчасового проживання, згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 17.04.2018 року № 451, рішенням відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 10.05.2018 року поновлено виплату пенсії з червня 2018 року, відповідно до п.п. 15.16 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365.

Відтак, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що протоколом засідання Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам №17 від 24.04.2018 прийнято рішення поновити соціальні виплати позивачу (а.с.32).

Виплату пенсії ОСОБА_1 було поновлено з 01.06.2018 на підставі рішення відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій від 10.05.2018, прийнятого на підставі Протоколу засідання Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам № 17 від 24.04.2018 (а.с.31) на підставі п.п.15 та п. 16 Порядку здійснення контролю за проведення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 року №365.

Враховуючи обставини справи судом встановлено, що позивачем не було отримано пенсію за квітень та травень 2018 року.

У адміністративному позові позивачем зазначено, що вказані дії відповідача стосовно припинення виплати їй пенсії та не виплати її за всі місяці є протиправними та такими, що порушують її права, що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Положеннями ст.47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Як встановлено під час судового розгляду справи позивач є внутрішньо переміщеною особою, про що свідчить і надана до суду копія довідки від 18.11.2014 року №6309000451 та від 17.04.2018 року №45 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, видані Управлінням соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.7 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до п.6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту. Довідка, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону.

При цьому, згідно із положеннями ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

Відповідно до положень абз. 8 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" у разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту З частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.

Згідно із приписами абз. 9 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є: дані, отримані з відповідних /державних реєстрів; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої владні та органами місцевого самоврядування; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об'єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону.

Відповідно до абз. 14 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних \ містах (у разі утворення) рад на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що довідка від 18.11.2014 року №6309000451 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, складена на ім'я позивача, скасована не була. При цьому, до суду не надано доказів протилежного.

Видана позивачу 17.04.2018 року довідка №451 свідчить про зміну місця тимчасового проживання та діє безстроково.

Судом встановлено, що протоколом засідання Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам № 12 від 20.03.2018, позивачу припинено соціальні виплати на підставі пп.2 п.12 Порядку здійснення контролю за проведення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 року №365, тобто у зв'язку з тим, що вона не проживає за адресою АДРЕСА_2.

В той же час, відповідно до протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам № 17 від 24.04.2018, позивач є особою, якій поновлено виплату пенсії на підставі п.15 та п.16 Порядку здійснення контролю за проведення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 року №365, та яка проживає за адресою: АДРЕСА_3.

Суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.

Відповідно до положень п.1 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

При цьому, п.2 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам передбачено, що документом, який підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи, є довідка, видана такій особі відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб".

Відповідно до п.5 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування. До заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред'являється оригінал такої довідки.

Як передбачено приписами п.7 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам для призначення (відновлення) соціальних виплат структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за власною ініціативою або за зверненням органів, що здійснюють соціальні виплати, протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви внутрішньо переміщеної особи або з дня надходження звернення від органів, що здійснюють соціальні виплати, проводить перевірку достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи.

Згідно з пунктом 8 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам для призначення (відновлення) соціальних виплат за результатами проведення перевірки структурним підрозділом з питань соціального захисту населення складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики, який підписується всіма повнолітніми внутрішньо переміщеними особами та у визначених законодавством випадках - їх законними представниками, а також представниками структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

Положеннями п.10 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам визначено, що структурний підрозділ з питань соціального захисту населення протягом трьох робочих днів з дня складення акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї та отримання електронної справи отримувача соціальної виплати вносить на розгляд комісій з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам, утворених районними, районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міський районних у містах (у разі утворення), подання про призначення (відновлення) або про відмову в призначенні (відновленні) відповідної соціальної виплати

Як передбачено положеннями п.12 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за результатами розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї або інших документів, визначених в абзаці другому пункту 7 цього Порядку, комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати, в тому числі з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики або інших органів, що здійснюють соціальні виплати.

Відповідно до п.15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам визначено, що орган, що здійснює соціальні виплати та структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи, та здійснює повернення сум недоотриманих соціальних виплат за минулий період відповідно до законодавства.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України №365 від 08.06.2016 затверджено Порядок здійснення контролю за призначенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, яким визначено механізм здійснення контролю за проведенням виплати внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування незалежно від реєстрації, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій за рахунок державного бюджету. Контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення шляхом відвідування не рідше одного разу на шість місяців фактичного місця проживання/перебування, про що складається акт.

При цьому, суд зазначає, що положеннями ч.2 ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначено, що реєстрація місця проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

В той же час, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів поновлення позивачу виплати пенсії було здійснено на підставі рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 24.04.2018 року №17 у вигляді протоколу засідання такої комісії після подання позивачем заяви про зміну адреси проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи.

Отже, слід дійти висновку, що поновлення виплати пенсії позивачу було здійснено відповідачем у зв'язку з підтвердженням обставин проживання ОСОБА_1 за відповідною адресою.

Враховуючи підтвердження під час судового розгляду справи обставин припинення виплати пенсії позивачу з 01.04.2018 року у зв'язку з не знаходженням за відповідною адресою та обставини самостійного відновлення відповідачем виплати позивачу такої соціальної виплати у зв'язку з підтвердженням місця проживання позивача, суд приходить до висновку, що в даному випадку, позивач не втрачала свого права на пенсію у зв'язку зі зміною адреси проживання.

Отже, враховуючи встановлені судовим розглядом справи обставини суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача та їх відновлення є зобов'язання Зміївського об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України Харківської області виплатити ОСОБА_1 пенсію за період квітень - травень 2018.

Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача про визнання протиправними дій та скасування рішення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання незаконними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Харківської області виплатити ОСОБА_1 пенсію за період квітень - травень 2018 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення в порядку письмового провадження виготовлено 17 вересня 2018 року.

Суддя Мельников Р.В.