Рішення № 76512683, 04.09.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 вересня 2018 р. Справа № 0240/2352/18-а

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Медвідь І.О.,

позивача: ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

17.07.2018 року ОСОБА_4 звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що починаючи з 26.05.2009 року отримує у ОСОБА_1 приміському об’єднаному управління Пенсійного фонду України Вінницької області пенсію по інвалідності згідно ст. 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

24.04.2018 року позивач в зв’язку з досягненням пенсійного віку 60 років звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 та в порядку, передбаченому п. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Однак, відповідач листом №С-63 від 11.05.2018 року відмовив відповідачу у задоволенні заяви, при цьому вказав, щодо переходу на інший вид пенсії, а саме пенсії за віком є неможливим, оскільки ОСОБА_2 вже було здійснено перерахунок по стажу з 01.04.2018 року.

Разом із тим, позивач не погоджується з такими діями відповідача, що і зумовило його звернення до суду з даним адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати неправомірними рішення ОСОБА_1 приміського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо відмови позивачу в призначенні пенсії згідно ст. 26 та в порядку п. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за два календарні роки (2016-2017), що передують року звернення;

- зобов’язати відповідача призначити і виплачувати йому пенсію згідно ст. 26 та в порядку п. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за два календарні роки (2016-2017), що передують року звернення.

Ухвалою суду від 23.07.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено справу до судового розгляду на 04.09.2018 року.

Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

03.08.2018 року за вх. № 32993 відповідач в установлений судом строк, надав до суду відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Вказали, що з 18.07.2018 року ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії та здійснено перехід на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Перерахунок проведено відповідно до поданої ним заяви № 1084 від 18.07.2018 року. Страховий стаж (повний) 42 роки 0 місяців 7 днів. Розмір пенсії становить 6338,07 грн. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що на даний час предмет спору відсутній оскільки відповідно до заяви позивача від 18.07.2018 року здійснено перехід на пенсію по віку та проведено нарахування до виплати розміру пенсії.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини наведені у позовній заяві, просили задовольнити позов. Додатково зазначили, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з липня 2018 року, в той час як в даному позові ОСОБА_2 просить здійснити перерахунок пенсії з квітня 2018 року, відповідно до його заяви від 24.04.2018 року. З огляду на що, на переконання позивача та його представника, посилання відповідача у своєму відзиві на позовну заяву про відсутність предмету спору є безпідставними.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка представника про отримання ухвали суду.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 26.05.2009 року ОСОБА_2 отримує у ОСОБА_1 приміському об’єднаному управління Пенсійного фонду України Вінницької області пенсію по інвалідності згідно ст. 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

24.04.2018 року позивач, в зв’язку з досягненням пенсійного віку 60 років, звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 та в порядку, передбаченому п. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_1 приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області №С-63 від 11.05.2018 року позивачу, за результатами розгляду його письмового звернення від 24.04.2018 року, повідомлено, що пенсія йому призначена по інвалідності (ІІІ група, загальне захворювання) з 26.05.2009 року при загальному стажі роботи 32 роки 11 місяців 2 дні та середньомісячному заробітку 4161,61 грн. Згідно поданої ОСОБА_2 заяви від 02.02.2017 року, спеціалістами управління був зроблений перехід на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком. Вказали, що стосується заяви позивача від 24.04.2018 року щодо переходу на інший вид пенсії, а саме пенсії за віком, є неможливим, оскільки ОСОБА_2 вже було здійснено перерахунок по стажу з 01.04.2018 року.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства), пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Частиною 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону №1058-ІV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що під час переведення особи з одного виду пенсії на інший розмір пенсії визначається виходячи з середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017 роки.

Таким чином, в даному випадку відповідач мав керуватися, положеннями частини другої статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, якою передбачено, що тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

Суд вважає, за необхідне зазначити, що орган Пенсійного фонду України, як державний орган, що реалізує право громадян на пенсійне забезпечення, їх посадові та службові особи, зобов'язані неухильно дотримуватись чинного законодавства при призначенні і виплаті пенсій, вживати заходи щодо попередження порушення прав громадян, надавати допомогу громадянам у витребуванні та оформленні необхідних для призначення пенсії документів.

Суд критично оцінює аргументи відповідача про те, що предмет спору відсутній, оскільки відповідно до заяви позивача, з 18.07.2018 року здійснено перехід на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2, оскільки судом встановлено, що позивач із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком до ОСОБА_1 приміського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області звернувся 24.04.2018 року.

Враховуючи положення частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно якої встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду, суд приходить до висновку про аргументованості заявлених позовних вимог ОСОБА_2 та наявності достатніх підстав для їх задоволення.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали", а якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати неправомірною відмову ОСОБА_1 приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, викладену в листі № С-63 від 11.05.2018 року, в призначені пенсії ОСОБА_2 згідно ст. 26 та в порядку п. 3 ст. 45 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов'язати Вінницьке приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області призначити і виплачувати ОСОБА_2 пенсію згідно ст. 26 та в порядку п. 3 ст. 45 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з квітня 2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (вул. Винниченка, 29, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 41247096) сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 704,85 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят п'ять копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення у повному обсязі буде виготовлене 14.09.2018 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович