Рішення № 76512589, 10.09.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року справа № 823/1946/18

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.,

представника відповідача - Савенко Ю.Н. (за довіреністю),

розглядаючи по суті у приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "Еконія" до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

17.05.2018 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "Еконія" (далі-позивач) до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі-відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.01.2018 №00073712015.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки є помилковими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, оскільки контролюючим органом нараховано пеню на суму грошового зобов'язання, яка зменшена позивачем, шляхом подання уточнюючої декларації. Позивач наголошує, що подання уточнюючого розрахунку щодо зменшення помилково раніше задекларованих сум у розумінні Податкового кодексу України подання не є погашенням податкового боргу, за несвоєчасну сплату якого мають нараховуватись штрафні санкції.

Представник позивача просив розгляд справи здійснювати без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що штрафні санкції застосовані до позивача у зв'язку з несвоєчасним погашенням самостійно задекларованого зобов'язання, тому просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями "Еконія" зареєстроване як юридична особа 26.09.2007 (код ЄДРПОУ 35233190).

Головним управлінням ДФС у Черкаській області проведена камеральна перевірка позивача з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по рентній платі за спеціальне використання води, за результатами якої складено акт від 12.01.2018 №210/23-00-12-0506/35233190.

Згідно з висновками вказаного акту перевірки перевіряючими встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми рентної плати, чим порушено вимоги п.57.1. ст.57, п.257.5. ст.257 Податкового кодексу України.

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 24.01.2018 №00073712015, яким до позивача застосовано штраф в сумі 4031,12 коп. за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з рентної плати за спец користування водою в сумі 40311,20 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пунктів 49.1, 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

На підставі п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктами 257.1., 257.2., 257.2. ст. 257 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.

Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати.

Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 09.11.2016 позивач подав до контролюючого органу звітну податкову декларацію з рентної плати за використання води за 2 квартал 2016 року №9213401730 та №9213401801, якими самостійно визначив до сплати 40940,94 грн.

У зв'язку з виявленою помилкою позивачем 20.11.2016 подано уточнюючу декларацію з рентної плати за використання води за 2 квартал 2016 року, в якій скориговано податкове зобов'язання у бік зменшення на суму 40353,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем під час подання декларації від 09.11.2016 з рентної плати за використання води за 2 квартал 2016 року податкове зобов'язання обраховано за ставкою, встановленою за використання води для виготовлення напоїв, тоді як позивач використовує воду, як для використання напоїв, так і для іншого господарського призначення, що оподатковується за різними ставками. У зв'язку з цим позивачем подана контролюючому органу уточнююча декларація.

Відповідно до п.87.1. ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з підп. 14.1.152. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Отже, поданою на виконання вимог статті 50 Податкового кодексу України уточнюючою декларацією позивачем фактично зменшено абсолютне значення суми такого боргу, що у відповідності до викладених норм є погашенням податкового боргу.

При цьому, як встановлено судом погашення податкового боргу відбулось із затримкою на 1 календарний день - 20.11.2016, тоді як граничним строком погашення було 19.11.2016.

Суд звернув увагу, що правовою підставою застосування до позивача штрафу податковим органом визначено статтю 126 Податкового кодексу України, пунктом 126.1 якої передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За положеннями статті 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку що податковим органом правомірно застосовано штраф за несвоєчасну сплату позивачем податкового зобов'язання на суму, яка зменшена позивачем шляхом подання уточнюючої декларації.

Доводи позивача, що відповідачем протиправно проведено камеральну перевірку, за наслідками якої прийняте оскаржуване рішення, оскільки у 2017 році вже була здійснена планова документальна перевірка під час якої досліджувалось питання нарахування та сплати рентної плати, суд не враховує, як обґрунтовані, з огляду на таке.

Згідно з п.78.2. ст.78 Податкового кодексу України контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Отже, наведеною нормою встановлено заборону здійснення саме документальної позапланової перевірки у разі, якщо питання були досліджені під час попередніх перевірок.

Разом з тим, у цьому випадку контролюючим органом проведено камеральну перевірку, заборони проведення якої Податковим кодексом України не встановлено.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є винесено правомірно та не підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш

Рішення суду складене у повному обсязі 18.09.2018.