Рішення № 76512038, 17.09.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 813/3408/18

17 вересня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1О.) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у перерахунку і виплаті ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до вислуги, яка становить 26 років 04 місяці 06 дні;

- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) перевести з 06.02.2018 ОСОБА_1 (79044, м. Львів, вул. Сміливих, 28а/57, ІПН НОМЕР_1) з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до ст. 21 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на пенсію за вислугою років відповідно до п. “а” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992.

У зв'язку з відсутністю головуючого судді на роботі (перебування у відпустці у період з 20.08.2018 по 16.09.2018), суд приймає рішення у цій справі в перший робочий день головуючого судді, а саме - 17.09.2018.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що на даний час являється пенсіонером МВС, та отримує пенсію по інвалідності. Вважає, що відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” має право на пенсію за вислугою років, так як станом на 30.09.2015 його вислуга років в пільговому обчисленні становила 26 років 04 місяці 6,5 днів. Згідно первинних відомостей отриманих від Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області ОСОБА_1 призначена і виплачується пенсія по інвалідності з 01.10.2015 в розмірі 40% відповідних сум грошового забезпечення згідно ст. 21 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Не погоджуючись з таким розрахунком позивачем подано заяви до Головного управління пенсійного фонду у Львівській області про перерахунок пенсійного забезпечення. Однак, листами від 19.12.2016 №1217/0-20 та від 06.02.2018 № 282/0-20/12.03-06 відповідачем відмовлено у їх задоволенні.

Ухвалою суду від 03.08.2018 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву від 30.08.2018 (вх. № 27046), у якому зазначає, що вислуга років позивача станом на день звільнення у календарному обчисленні становить 21 рік 00 місяців 29 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”. Також зазначає, що позивач звертався в Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявами від 27.11.2016 та від 10.01.2018 про здійснення перерахунку пенсійного забезпечення, відповідь на які надана листами від 19.12.2018 № 1217/О-20 та від 06.02.2018 № 282/0-20/12.03-06 в порядку визначеному Законом України “Про звернення громадян”. Дані відповіді не породжують певних правових наслідків, а носить лише інформаційний характер і не набуває статусу рішення в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України. Просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду у Львівській області та отримує пенсію по інваліндності відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.

ОСОБА_1 28.11.2016 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, у якій просив здійснити перерахунок пенсії відповідно до вимог п. «а» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.

Листом від 19.12.2016 № 1217/0-20 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області надано відповідь на заяву та повідомлено, що відповідно до розрахунку вислуги років від 27.11.2015 загальна вислуга років ОСОБА_1 становить 26 років 04 місяці 06 днів, в тому числі календарна вислуга років – 21 рік 00 місяців 29 днів, а тому немає підстав для призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст.ст. 12, 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.

ОСОБА_1 10.01.2018 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, у якій просив здійснити перерахунок пенсії відповідно до вимог п. «а» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.

Листом від 06.02.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області надано відповідь на заяву та повідомлено, оскільки вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить – 21 рік 00 місяців 29 днів, а тому немає підстав для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб”,, пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах “б”, “д” статті 1-2 цього Закону крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу календарний рік та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

Частиною 2 статті 17 вказаного Закону передбачено, що до вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу станів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, організації підрозділів цивільного захисту, міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання незалежно від форми навчання у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорон органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

В силу положень статті 17-1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей”, до вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах, зокрема, служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Відповідно до абзацу 13 пункту 1 Порядку від 17.07.1992 № 393, до вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах, зокрема, час перебування на посадах у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.

З аналізу положень наведеного Порядку від 17.07.1992 № 393 вбачається, що пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з п. “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ”, а не при визначенні розміру такої пенсії.

Відтак, посилання відповідача на відсутність підстав для переведення позивача на пенсію за вислугу років та необхідність врахування лише календарної вислуги років є безпідставним і не ґрунтується на вимогах закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 09.12.2014 (№ 21-406а14) та в ухвалі Вищого адміністративного суду від 05.11.2015 (К/800/46432/14).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу “По особовому складу” від 29.09.2015 вислуга років на день звільнення у календарному обчислені становить 21 рік 00 місяців 20 днів, у пільговому обчисленні становить 26 років 04 місяці 6,5 днів.

Відповідно до розрахунку вислуги років на пенсію підполковника міліції ОСОБА_1, вислуга років для призначення пенсії на 30.09.2015 становить 26 років 04 місяці 6,5 днів.

Відтак, посилання відповідача на відсутність підстав для переведення позивача на пенсію за вислугу років та необхідність врахування лише календарної вислуги років є безпідставним і не ґрунтується на вимогах закону.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1409,60 грн підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у перерахунку і виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до вислуги, яка становить 26 років 04 місяці 06 днів.

3. Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести з 06.02.2018 ОСОБА_1 (79044, м. Львів, вул. Сміливих, 28а/57, ІПН НОМЕР_1) з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до ст. 21 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на пенсію за вислугою років відповідно до п. “а” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992.

Судовий збір в розмірі 1409 грн 60 коп. присудити на користь ОСОБА_1 (вул. Сміливих, 28а/57, м. Львів, 79044, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, ЄДРПОУ 13814885).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Костецький Н.В.