Рішення № 76511855, 04.09.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2672/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року м. Одеса У залі судових засідань № 31

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.,

при секретарі судового засідання - Сидоренко Ю.С.

за участю сторін:

представник позивача - ОСОБА_1

представник відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа - Красносільська об’єднана територіальна громада про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа – Красносільська об’єднана територіальна громада про:

визнання дій з відмови ОСОБА_3 у затвердженні документації із землеустрою, а саме проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0,0597 га, кадастровий номер 5122782600:01:002:4324 із земель сільськогосподарського призначення державної власності, для ведення садівництва (землі сільськогосподарського призначення) в ОС «Степове», вул. Двадцять п’ята, ділянка №2682 на території Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту) та подальшої безоплатної передачі зазначеної земельної ділянки ОСОБА_3 – протиправними;

зобов’язання вчинити дії з розгляду клопотання ОСОБА_3 затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0,0597 га, кадастровий номер 5122782600:01:002:4324 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення садівництва (землі сільськогосподарського призначення) в ОС «Степове», вул. Двадцять п’ята, ділянка №2682 на території Красносільської сільської ради Комінтернівського (Лиманського) району Одеської області (за межами населеного пункту) та з прийняттям наказу «Про передачу гр. ОСОБА_3 у власність земельну ділянку загальною площею 0,0597 га, кадастровий номер 5122782600:01:002:4324 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення садівництва (землі сільськогосподарського призначення) в ОС «Степове», вул. Двадцять п’ята, ділянка №2682 на території Красносільської сільської ради Комінтернівського (Лиманського) району Одеської області (за межами населеного пункту).»

Ухвалою суду від 18.06.2018р. відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 16.08.2018р., яка занесена до журналу судового засідання, закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі своїми протиправними діями щодо надання неодноразових відмов у затвердженні документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність, проігнорували наявне рішення органу місцевого самоврядування відносно передачі у власність земельної ділянки чоловіку позивача та рішенням суду про надання позивачу права на завершення приватизації земельної ділянки після смерті чоловіка.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволенні позовних вимог заперечував у повному обсязі. У відзиві на позовну заяву (17.07.2018р. за вхід. №20605/18) представник відповідача зазначив, що у зв’язку із не усуненням зауважень зазначених у листах ОСОБА_4 управління Держгеокадастру в Одеській області позивачу було відмовлено у затвердженні документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність. (а.с.86-93)

Третя особа - Красносільська об’єднана територіальна громада повідомлена про час та дату розгляду справи, однак представник у удове засідання не з’явився. Пояснення по суті справи до суду не було подано.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини якими обґрунтовуються вимоги позивача, докази, якими вони підтверджуються та відзив на позовну заяву представника відповідача, суд встановив наступне.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області по справі №504/688/16-ц від 17.05.2017р., яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 07.11.2017р. встановлено, що 20.11.2014р. помер ОСОБА_5 та заявою від 09.02.2015р. син ОСОБА_3 відмовився від прийняття спадщини після смерті свого батька, на її користь. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від восьмого липня дві тисячі п'ятнадцятого року, спадкоємцем ОСОБА_5 є його дружина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 З метою реалізації свого права як спадкоємця вона звернулась до Шостої одеської державної нотаріальної контори. 06.03.2015р. ОСОБА_5 надано відповідь з якої вбачається, що для отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті чоловіка на земельну ділянку розташовану за адресою: ОС «Степове», вул. Двадцять п'ята, ділянка № 2682, яка розташована на території Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, необхідно надати оригінали правовстановлюючих документів на вищевказану земельну ділянку. Так, наказом ОСОБА_4 управління Держземагентства в Одеській області № 15-164/14-14-СГ від 06.05.2014р. «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» ОСОБА_5 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Наказом №15-30/14-15-СГ від 06.01.2015р. виданим ОСОБА_4 управлінням Держземагентства в Одеській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» затверджено проект землеустрою та ОСОБА_5 у власність земельну ділянку загальною площею, 0,0597 га, кадастровий номер 5122782600:01:002:4324, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення садівництва (землі сільськогосподарського призначення) в ОС «Степове», вул. Двадцять п'ята, ділянка № 2682 на території Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту). З наведеного вище вбачається, що спадкодавець ОСОБА_5 не набув права власності на земельну ділянку згідно ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України. Таким чином, визнано за ОСОБА_3 право на завершення приватизації земельної ділянки, загальною площею, 0,0597 га, кадастровий номер 5122782600:01:002:4324, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, для ведення садівництва (землі сільськогосподарського призначення), в ОС «Степове», вул. Двадцять п'ята, ділянка №2682 на території Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області (за межами населеного пункту), у порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, померлого 20.11.2014р. (а.с. 30-36)

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру в Одеській області із заявою про надання у власність земельної ділянки, однак, листом №4-15-0.3-8105/2-17 від 20.07.2017р. повідомлено ОСОБА_3, що до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру в Одеській області не надходило в установленому законодавством порядку рішення Комінтернівського районного суду Одеської області по справі №504/688/16-ц від 17.05.2017р., яке було залучено до заяви. (а.с. 20)

ОСОБА_4 управлінням Держгеокадастру в Одеській області листом №1-15-0.3-15088/2-17 від 07.12.2017р. надано відповідь позивачу, що у наданих на розгляд матеріалах документації із землеустрою необхідно усунути розбіжності щодо місця розташування земельної ділянки. Окрім того, відповідно до ст. 26 Закону України «Про землеустрій» №858-IV від 22.05.2003р. у ТОВ «АЗІМУТ» (розробника документації) відсутні сертифікати інженерів-землевпорядників. У зв’язку з чим, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області відмовляє у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, повідомлено, що після усунення зазначених у листі недоліків позивач може звернутись до відповідача із заявою щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки безоплатно у власність. (а.с. 19)

ОСОБА_4 управління Держгеокадастру в Одеській області №31-15-0.62-133/00-18 від 24.04.2018р. «Про надання відповіді», що на виконання рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 17.05.2017р., Апеляційного суду Одеської області від 07.11.2017р. та розглянувши клопотання №Д1-43478-ф/л від 11.04.2018р. повідомлено, що зауваження у листі ОСОБА_4 управління Держгеокадастру в Одеській області листом №1-15-0.3-15088/2-17 від 07.12.2017р. усуненні не у повній мірі, а саме у наданих на розгляд матеріалах документації із землеустрою не усунуто розбіжності щодо місця розташування земельної ділянки. При цьому, відсутнє погодження об’єднаної територіальної громади шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування». (а.с.17-18)

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Земельні відносини в Україні відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України № 2768-III від 24.10.2001р. (зі змінами та доповненнями) регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України № 2768-III від 24.10.2001р. (далі – ЗК України № 2768-III від 24.10.2001р.) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до п.п. 12 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №14 від 03.02.2015р., Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення у порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України № 2768-III від 24.10.2001р. центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

З наведеного вбачається, що відповідача наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЗК України № 2768-III від 24.10.2001р. особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_6 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 3 ст. 123 ЗК України № 2768-III від 24.10.2001р. відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області по справі №504/688/16-ц від 17.05.2017р. визнано за ОСОБА_3 право на завершення приватизації земельної ділянки, загальною площею, 0,0597 га, кадастровий номер 5122782600:01:002:4324, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, для ведення садівництва (землі сільськогосподарського призначення), в ОС «Степове», вул. Двадцять п'ята, ділянка № 2682 на території Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області (за межами населеного пункту), у порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, померлого 20.11.2014р.

Статтею 26 Закону України «Про землеустрій» №858-IV від 22.05.2003р. передбачено, що замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, ОСОБА_6 міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі. Розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою. Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором. Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором.

У зв’язку з тим, що у клопотанні позивача від 16.11.2017р. містились розбіжності щодо місця розташування земельної ділянки та у ТОВ «АЗІМУТ» (розробника документації) відсутні сертифікати інженерів-землевпорядників Головне управління Держгеокадастру в Одеській області відмовило у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, повідомлено, що після усунення зазначених у листі недоліків позивач може звернутись до відповідача із заявою щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки безоплатно у власність.

Однак, у відповідачем розглянувши клопотання №Д1-43478-ф/л від 11.04.2018р. було встановлено, що зауваження у листі ОСОБА_4 управління Держгеокадастру в Одеській області листом №1-15-0.3-15088/2-17 від 07.12.2017р. усуненні не у повній мірі, а саме у наданих на розгляд матеріалах документації із землеустрою не усунуто розбіжності щодо місця розташування земельної ділянки та відсутнє погодження об’єднаної територіальної громади шляхом прийняття відповідною радою рішення щодо передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність згідно ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування».

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, щодо відсутності протиправних дій ОСОБА_4 управління Держгеокадастру в Одеській області щодо відмови ОСОБА_3 у затвердженні документації із землеустрою, а саме проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0,0597 га, кадастровий номер 5122782600:01:002:4324 із земель сільськогосподарського призначення державної власності, для ведення садівництва (землі сільськогосподарського призначення) в ОС «Степове», вул. Двадцять п’ята, ділянка №2682 на території Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту) та подальшої безоплатної передачі зазначеної земельної ділянки ОСОБА_3

У зв’язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_3 про зобов’язання Головне управління Держгеокадастру в Одеській області вчинити дії з розгляду клопотання ОСОБА_3 затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0,0597 га, кадастровий номер 5122782600:01:002:4324 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення садівництва (землі сільськогосподарського призначення) в ОС «Степове», вул. Двадцять п’ята, ділянка №2682 на території Красносільської сільської ради Комінтернівського (Лиманського) району Одеської області (за межами населеного пункту) та з прийняттям наказу «Про передачу гр. ОСОБА_3 у власність земельну ділянку загальною площею 0,0597 га, кадастровий номер 5122782600:01:002:4324 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення садівництва (землі сільськогосподарського призначення) в ОС «Степове», вул. Двадцять п’ята, ділянка №2682 на території Красносільської сільської ради Комінтернівського (Лиманського) району Одеської області (за межами населеного пункту).» - задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, оскільки позивач не усунув зауваження зазначені у листах ОСОБА_4 управління Держгеокадастру в Одеській області якими було відмовлено у затвердженні документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оскільки суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог, судові витрати не стягуються.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 90, 139, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 65062, АДРЕСА_1) до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру в Одеській області (адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83), третя особа - Красносільська об’єднана територіальна громада (адреса: 67560, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Краспосілка, вул. Набережна, 87А) про визнання протиправними дій з відмови у затвердженні документації із землеустрою, а саме проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0,0597 га, кадастровий номер 5122782600:01:002:4324 із земель сількогосподарського призначення державної власності, для ведення садівництва в ОС “Степове”, вул. Двадцять п’ята, ділянка №2682 на території Краснопільської сільської ради Комінтерніського району Одеської області (за межами населеного пункту) та подальшої безоплатної передачі зазначеної земельної ділянки; зобов’язання вчинити дії з розгляду клопотання ОСОБА_3, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 0,0597 га, кадастровий номер 5122782600:01:002:4324 із земель сількогосподарського призначення державної власності, для ведення садівництва в ОС “Степове”, вул. Двадцять п’ята, ділянка №2682 на території Краснопільської сільської ради Комінтерніського району Одеської області (за межами населеного пункту) та прийняття відповідного наказу – відмовити.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають, у зв’язку з відмовою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписане суддею 17.09.2018р.

Суддя Балан Я.В.