Рішення № 76511259, 12.09.2018, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/708/18

Номер провадження 2/213/642/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2018 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Алексєєва О.В.,

за участі секретаря судового засідання - Гусарової О.С.

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянув заочно у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що позивач, засновником та власником якого є орган місцевого самоврядування в особі Криворізької міської ради, створене з метою отримання прибутку в результаті діяльності з виробництва, транспортування, постачання та реалізації теплової енергії споживачам м.Кривого Рогу для потреби опалення та гарячого водопостачання.

05 січня 2008 року між КПТМ «Криворіжтепломережа» та ОСОБА_2 укладено договір №5935 про надання централізованого опалення, постачання гарячої води і водопостачання. Відповідно до п.9 Договору, Розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідачу проводились нарахування відповідно до тарифів на теплову енергію, встановлених: з 01 січня 2011 року затверджено Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №1844 від 14 грудня 2010 року, тариф на теплову енергію для населення - 269,50 грн. за 1 Гкал; з 01 липня 2014 року затверджено Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №650 від 06 червня 2014 року та з 21 листопада 2014 року затверджено постановою Національної комісії у сфері енергетики та комунальних послуг №146 від 31 жовтня 2014 року, для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії 427,83 грн/Гкал (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії 12,94 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуг з централізованого опалення (з податком на додану вартість); з централізованого постачання гарячої води: за умови підключення рушникосушильників до системи гарячого водопостачання 27,21 грн. за 1 куб. м, (з податком на додану вартість); за відсутності рушникосушильників 25,29 грн. за 1 куб. м (з податком на додану вартість); з 01 травня 2015 року затверджено Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №1171 від 31 березня 2015 року з централізованого опалення; для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії 720,15 грн/Гкал (з податком на додану вартість); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії 21,77 грн. за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізоване опалення (з податком на додану вартість).

Відповідач оплату за отримані послуги належним чином не здійснював, у зв’язку з чим за період з 01 серпня 2012 року по 01 січня 2018 року виникла заборгованість за послугу з централізованого опалення в сумі 6 189,42 грн. Просить стягнути з відповідача зазначену суму боргу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, відзив не подав.

На підставі наявних у справі доказів, зі згоди позивача, суд постановляє заочне рішення, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Вислухав представника позивача, дослідив письмові докази, суд вважає встановленими такі обставини.

Як видно із довідки, наданої КПТМ «Криворізька тепломережа» в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована відповідач ОСОБА_2 (а.с.6).

Відповідно до розрахунку сума заборгованості за послугу з централізованого опалення, поданого до квартири АДРЕСА_1 за період з 01 серпня 2012 року по 01 січня 2018 року складає в сумі 6 189,42 грн (а.с.6).

Як видно із акту КПТМ "Криворіжтепломережа" №220 до будинку №40 по вул. Рудна в м. Кривому Розі Дніпропетровської області подано централізоване опалення 19 жовтня 2012 року (а.с.7).

Згідно з актом КПТМ "Криворіжтепломережа" №254 від 07 квітня 2013 року подачу опалення до будинку №40 по вул. Рудна в м. Кривому Розі Дніпропетровської області припинено 07 квітня 2013 року (а.с.8).

Відповідно до Акту КП «ЖЕО №20» від 02 жовтня 2013 року до будинку №40 по вул. Рудна в м. Кривому Розі Дніпропетровської області подано централізоване опалення (а.с.9).

Як видно із Актів ТОВ «УЮТ-2011» №347 від 25 березня 2014 року, №404 від 13 квітня 2015 року, №439 від 07 квітня 2016 року, від 25 березня 2017 року подачу опалення до будинку №40 по вул. Рудна в м. Кривому Розі Дніпропетровської області припинено (а.с.10, 12, 16).

Згідно з Актами ТОВ «УЮТ-2011» від 27 жовтня 2014 року, від 28 жовтня 2015 року, від 11 листопада 2016 року, від 03 листопада 2017 року до будинку №40 по вул. Рудна в

м. Кривому Розі Дніпропетровської області подано централізоване опалення (а.с.11, 13, 14, 15, 17).

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, які витікають зі ст. 526 ЦК України та ст.ст. 67, 68, 162 ЖК України.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку.

Згідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 1 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

На підставі ст. ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Таким чином, позивач належними і допустимими доказами повинен довести наявність заборгованості, її розмір, та те, що вона підлягає стягненню саме з відповідача.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрованю за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 не значиться, що підтверджується відповіддю адресно-довідкової роботи управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрацію ГУ ДМС Дніпропетровської області від 14 травня 2018 року (а.с.24), що спростовує доводи позивача стосовно того, що відповідач зареєстрована за вищевказаною адресою.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано завірену належним чином копію договору №5935 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, який укладено між КПТМ «Криворіжтепломережа» та відповідачем ОСОБА_2, однак з зазначеної копії неможливо встановити дату укладення договору.

Так, в позовній заяві позивач зазначає, що вищевказаний договір укладено 05 січня 2008 року, натомість, як видно із договору він був підписаний відповідачем та позивачем в особі заступника ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності №3768213 від 30 грудня 2016 року. Тому твердження позивача, що він був підписаний 05 січня 2008 року викликають сумніви та повністю спростовуються, внаслідок чого, суд не приймає даний доказ як належний та допустимий.

Позивачем не надано доказів належності квартири АДРЕСА_1 відповідачу по справі – ОСОБА_2 та не підтверджено, що вона у період з 01 серпня 2012 року по 01 січня 2018 року була споживачем послуг позивача щодо постачання теплової енергії за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна,40/6.

Отже, оцінив кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає що позов задоволенню не підлягає, оскільки не було доведено надання послуг з централізованого опалення відповідачу в період з 01 серпня 2012 року по 01 січня 2018 року.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір у разі відмови в позові покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 128, 141, 223, 263-265, 268, 273, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (пров. Дежньова, 9, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область) до ОСОБА_2 (вул. Рудна, 40/6, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область) про стягнення заборгованості за постачання теплової енергіївідмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 17 вересня 2018 року.

Суддя О.В. Алексєєв