Рішення № 76510882, 17.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2018 р. Справа№0540/5969/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Соборна, буд. 30, РНОКПП НОМЕР_1) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42169323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання призначити, провести розрахунок і виплату пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення Управління від 22.05.2018 року «Про відмову в призначенні пенсії» та зобов`язання видати розпорядження про нарахування ОСОБА_1 пенсії починаючи з 05.04.2018 року і в подальшому продовжувати нараховувати, та виплачувати пенсію у розмірах і в строки визначені законодавством України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.04.2018 року позивач звернувся до Красноармійського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням управління від 22.05.2018 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, а саме, позивачу не зараховано до страхового стажу періоди навчання в Ясинуватському будівельному технікумі транспортного будівництва.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, в якому зазначено, що згідно рішення від 05.04.2018 року Управлінням розглянуто заяву ОСОБА_1 від про призначення пенсії про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до наданих позивачем документів страховий стаж ОСОБА_1 складає 23 роки 09 місяців 15 днів.

До страхового стажу позивача не зараховано періоди навчання в Ясинуватському будівельному технікумі транспортного будівництва, де рік початку навчання на українській і російській сторінках не співпадають, а в трудовій книжці в записі про навчання зазначено тільки один наказ.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач 05.04.2018 року звернувся до Красноармійського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою №3081 від 05.04.2018 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Красноармійського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 22.05.2018 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років.

Позивачу не зараховано періоди навчання в Ясинуватському будівельному технікумі транспортного будівництва, де рік початку навчання на українській і російській сторінках не співпадають, а в трудовій книжці в записі про навчання зазначено тільки один наказ.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 26 Закону № 1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону України № 1058).

Частиною 2 ст. 24 Закону України № 1058 передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 40 Закону України № 1058, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

Згідно з пунктами 1-3 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Судом встановлено, що відповідно до записів в трудовій книжці та диплому позивача ВТ-I №196109 ОСОБА_1 в період з 01.09.1977 року по 04.03.1980 року навчалась в Ясинуватському будівельному технікумі транспортного будівництва. На підставі наказу №85 від 01.03.1985 року відрахована , у зв`язку із закінченням технікуму.

Відповідно до ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року, зазначено, що Високі Договірні Сторони гарантують кожній людині, яка знаходиться під їхньою юрисдикцією, права свободи, зазначені в цій Конвенції.

Стаття 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим.4ХІ1950) далі Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини, передбачає, що здійснення прав і свобод, викладених в цій Конвенції, гарантується без будь-якої дискримінації за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного або соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або інших обставин. Стаття 1 Першого Протоколу (Париж 20.111. 1952) передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не можу бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до роз’яснень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування ОСОБА_2 України при здійсненні правосуддя» оскільки ОСОБА_2 України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ, мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності ОСОБА_2 України і в усіх необхідних випадах застосовувати ОСОБА_2 України, як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на ОСОБА_2 України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Відповідно до статті 8 ОСОБА_2 України, в Україні визнається та діє принцип верховенства права. ОСОБА_2 України має найвищу юридичну силу.

Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_2 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_2 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_2 України гарантується.

Відповідно до частини 2 статті 19 ОСОБА_2 - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_2 та законами України.

Відповідно до статті 22 ОСОБА_2 України - права і свободи людини і громадянина, закріплені цією ОСОБА_2, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 46 ОСОБА_2 України - громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 46 ОСОБА_2 України - кожен зобов'язаний неухильно додержуватися ОСОБА_2 України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст ї спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_2 України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Відповідно до мотивів та обставин, викладених у Рішенні ЄСПЧ від 08 липня 2004 року у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСІІЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом,- не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників. Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14, та в силу ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України враховується судом при розгляді даної справи. Неприпустимість визнання деяких документів, які були видані на території, неконтрольованій законною Владою, недійсними та такими, що не набули законної сили, підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні у справі «Лоізіду проти Туреччини».

Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території».

З огляду на викладене, суд вважає безпідставною відмову пенсійного органу в зарахуванні спірного стажу. Жодним нормативним актом не визначено, що дата початку навчання має співпадати з датою наказу про закінчення навчання. При цьому таке не співпадіння, сам факт навчання позивача, під сумнів не ставить.

За таких обставин, відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у зарахуванні періоду навчання в Ясинуватському будівельному технікумі транспортного будівництва, оскільки факт навчання позивача підтверджено відповідними записами в трудовій книжці, тому суд вважає, позов таким, що підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про зобов’язання відповідача в подальшому продовжувати нараховувати та виплачувати пенсію, суд зазначає, що, в судовому порядку підлягає захисту порушене право, а не право, яке може бути порушено в майбутньому. Оскільки на теперішній час неможливо встановити факт порушення відповідачем права позивача на пенсійне забезпечення у майбутньому, така вимога задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому стягненню підлягає судовий збір у розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Соборна, буд. 30, РНОКПП НОМЕР_1) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42169323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання призначити, провести розрахунок і виплату – задовольнити частково.

Скасувати рішення Красноармійського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 22.06.2018 року про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії.

Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 05.04.2018 року з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42169323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13) на користь ОСОБА_1 (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Соборна, буд. 30, РНОКПП НОМЕР_1) суму судового збору у розмірі 704,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаш Г.П.