
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1613/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Денисюка Р.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Електротермометрія" до Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанов,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Електротермометрія" (далі - ПАТ "Електротермометрія", позивач) звернулося до суду з позовом до Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - Перший відділ ДВС м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов від 07.08.2018 ВП № 56937070 про арешт майна боржника в частині суми стягнення, що перевищує суму простроченого боргу за виконавчим листом від 27.06.2018 № 803/1756/17 та від 07.08.2018 ВП №56937070 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору в розмірі 49867,19 грн.
Ухвалою суду від 07.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами Глави 11 Розділу 2 "Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове засідання призначено на 14:00 год. 14.09.2018, а в подальшому оголошено перерву у розгляді справи до 16:30 год. 17.09.2018 у зв'язку з необхідністю одержання нових доказів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.02.2018 з ПАТ "Електротермометрія" на користь Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області стягнуто заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, за період з лютого по листопад 2017 року включно у розмірі 581 783,84 грн.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 частково задоволено заяву ПАТ "Електротермометрія" про розстрочення виконання судового рішення та розстрочено виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.02.2018 про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з лютого по листопад 2017 року включно у розмірі 581 783,84 грн. на сім календарних місяців шляхом здійснення щомісячних платежів до 25 числа кожного місяця, починаючи з липня 2018 року по січень 2019 року в сумі 83 111,97 грн. до повного погашення заборгованості.
В подальшому, на виконання виконавчого листа №803/1756/17 від 27.06.2018 державним виконавцем Першого відділу ДВС м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області Романовським В.В. 07.07.2018 винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №56937070 про стягнення з ПАТ «Електротермометрія» на користь Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області суми в розмірі 581 783,84 грн. та виконавчого збору в розмірі 58 178,39 грн.; постанови про арешт майна боржника ВП №56937070, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника та постанову про арешт коштів боржника ПВ №56937070, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках ПАТ «Електротермометрія».
Постанови про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору та про накладення арешту на майно боржника позивач вважає протиправними, оскільки на момент винесення відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору була така, що набрала законної сили ухвала суду про розстрочення виконання судового рішення строком на сім місяців з визначенням щомісячного платежу в розмірі 83 111,97 грн. При цьому постановою про арешт майна боржника накладено арешт на рухоме та нерухоме майно боржника в межах суми звернення стягнення з врахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів в розмірі 640 231,23 грн., хоча сума простроченого боргу становить 83 111,97 грн. за липень 2018 року, з врахуванням суми виконавчого збору - 91 692,17 грн. Тому, на думку позивача, постановою про арешт коштів боржника державний виконавець мав право визначити лише суму коштів в розмірі 91 692,17 грн. Оскільки строк сплати платежів в сумі 498 671,87 грн. на день винесення оскаржуваних постанов не наступив, тому підстав для стягнення виконавчого збору в сумі 49 867,19 грн. у відповідача не було. Крім того, оскаржуваною постановою було накладено арешт на кошти підприємства в розмірі, що перевищує фактичну заборгованість. Враховуючи наведене просив позов задовольнити повністю.
Відзив на позовну заяву відповідач у встановлений судом строк не подав.
В судовому засіданні 14.09.2018 представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити, а до судового засідання 17.09.2018 подала заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, клопотання про розгляд справи без його участі не подавав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Згідно із частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки представник позивача просила судовий розгляд здійснювати за її відсутності, а перешкоди для розгляду справи відсутні, тому суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі матеріалів справи, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні 14.09.2018, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.02.2018 з ПАТ "Електротермометрія" на користь Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області стягнуто заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, за період з лютого по листопад 2017 року включно у розмірі 581 783,84 грн.
З метою належного виконання рішення суду, ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 розстрочено виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.02.2018 про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з лютого по листопад 2017 року включно у розмірі 581 783,84 грн. на сім календарних місяців шляхом здійснення щомісячних платежів до 25 числа кожного місяця, починаючи з липня 2018 року по січень 2019 року в сумі 83 111,97 грн. до повного погашення заборгованості.
З матеріалів справи вбачається, що 27.06.2017 на виконання виконавчого листа №803/1756/17, виданого Волинським окружним адміністративним судом, державним виконавцем Першого відділу ДВС м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області Романовським В.В. 07.07.2018 винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №56937070 про стягнення з ПАТ «Електрометрія» на користь Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області суми в розмірі 581 783,84 грн. та виконавчого збору в розмірі 58 178,39 грн.; постанови про арешт майна боржника ВП №56937070, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника та постанову про арешт коштів боржника ПВ №56937070, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках ПАТ «Електротермометрія».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Положеннями статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII, стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Згідно з приписами статті 56 Закону № 1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відтак, дії державного виконавця при винесенні оскаржуваної у справі постанови були направлені на реальне виконання рішень суду, що підлягають примусовому виконанню, що в повній мірі узгоджується з приписами та вимогами Закону. Тобто оскаржувана постанова про арешт майна боржника винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом.
Разом з тим, судом встановлено, що ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 розстрочено виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.02.2018 про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з лютого по листопад 2017 року включно у розмірі 581 783,84 грн. на сім календарних місяців шляхом здійснення щомісячних платежів до 25 числа кожного місяця, починаючи з липня 2018 року по січень 2019 року в сумі 83 111,97 грн. до повного погашення заборгованості.
Приписами статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
З цією нормою кореспондуються положення частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Зважаючи на наявність ухвали Волинського окружного адміністративного суду про розстрочення виконання судового рішення, що набрала законної сили, примусовому стягненню підлягає лише заборгованість відповідача, яка не була сплачена відповідно до графіку платежів, затвердженого рішенням суду.
Як встановлено з матеріалів справи та пояснень представника позивача в судовому засіданні 14.09.2018, загальна заборгованість позивача перед управлінням Пенсійного фонду України Волинської області з врахуванням розстрочених сум, становить 83 111,97 грн. платежу за липень 2018 року. При цьому, строк сплати інших платежів в сумі 498 671,87 грн. на момент винесення оскаржуваної постанови не настав.
Тобто, примусовому стягненню підлягає лише прострочена, відповідно до рішення суду заборгованість в сумі 83 111,97 грн., а з урахуванням суми виконавчого збору (38 311,20 грн.) - 91 692,17 грн.
На момент винесення оскаржуваної постанови державному виконавцю зазначені обставини були відомі, оскільки ухвала суду від 25.06.2018 про розстрочення виконання судового рішення надійшла до відповідача 06.08.2018.
Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови державним виконавцем не було враховано усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що свідчить про необґрунтованість постанови в цій частині.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 07.08.2018 ВП № 56937070 про арешт майна боржника в частині суми стягнення, що перевищує суму простроченого боргу за виконавчим листом від 27.06.2018 №803/1756/17 винесена всупереч вимог чинного законодавства України, а отже є протиправною і підлягає до скасування в цій частині.
Разом з тим, відповідно до частин першої, другої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
З аналізу вищенаведених норм слідує, що частинами першою та другою статті 27 Закону № 1404-VIII встановлюють загальні правила стягнення виконавчого збору.
Так обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.
Крім того, статтею 27 Закону № 1404-VIII чітко визначено, що виконавчий збір стягується з фактично стягнутої суми; розмір виконавчого збору вираховується також з фактично стягнутої суми.
За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.
Отже, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, та виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум.
Як встановлено судом, 07.07.2018 державним виконавцем Першого відділу ДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області Романовським В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56937070 про стягнення з ПАТ «Електрометрія» на користь Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 581 783,84 грн. та стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 58 178,39 грн.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 07.07.2018 (станом на момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору) державним виконавцем не було здійснено дій з примусового виконання виконавчого листа № 803/1756/17 від 27.06.2017.
Разом з тим, при винесенні даної постанови державним виконавцем не було взято до уваги ухвалу суду від 25.06.2018 про розстрочення виконання судового рішення, з урахуванням якого сума несплачених платежів позивача становить 83 111,97 грн.
Відтак, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що станом на 07.07.2018 у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови ВП №56937070 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору в розмірі 49867,19 грн.
Вказане також підтверджує, що виконавчий збір стягується тільки з суми, яка фактично була стягнута на користь стягувача.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 15.02.2018 у справі № 910/1587/13.
Відтак на думку суду, державний виконавець всупереч вимогам чинного законодавства виніс постанову від 07.06.2018 ВП № 56937070 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 49867,19 грн.
Аналізуючи зібрані та дослідженні в ході судового розгляду справи докази, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена із порушенням вимог статті 27Закону № 1404-VIII, а тому її слід визнати протиправною та скасувати.
Також на підтвердження вказаного суд зазначає наступне.
Як було вище зазначено, виконавчий збір є винагородою державного виконавця за примусове виконання рішення. Тобто, за своїм змістом стаття 27 Закону № 1404-VIII встановлює та розділяє дві підстави для стягнення виконавчого збору при примусовому виконанні рішення майнового характеру, а саме: 1) фактичне виконання рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення.
У даному випадку в межах вказаного виконавчого провадження виконавчих дій фактично проведено не було, за виключенням постанови про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа. Рішення виконано не було.
Тому, на думку суду стягнення виконавчого збору при виконанні рішень майнового характеру лише за фактом відкриття провадження із загальної вартості майна, що підлягає стягненню без його реального виконання, та обрахування зазначеної суми від фактично стягнутих сум суперечить частині другій статті 27 Закону № 1404-VIII.
Також суд звертає увагу на таку обставину.
Відповідно до статті 42 Закону № 1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України. На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
За змістом вказаної норми витрати понесені виконавчою службою при примусовому виконанні рішення можуть бути включені до витрат виконавчого провадження та стягнуті із боржника. Тобто, в будь-якому випадку органи виконавчої служби мають можливість на компенсацію витрат, здійснених в межах виконавчого провадження.
На думку суду, відповідач не довів правомірність винесення оскаржуваних постанов від 07.08.2018 ВП № 56937070 про арешт майна боржника в частині суми стягнення, що перевищує суму простроченого боргу за виконавчим листом від 27.06.2018 № 803/1756/17 та від 07.08.2018 ВП №56937070 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору в розмірі 49 867,19 грн., а тому її необхідно визнати протиправними та скасувати в цих частинах.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, з урахуванням зазначеного суд вважає, що на користь ПАТ "Електротермометрія" за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судовий збір в розмірі 3524,00 грн., сплачений відповідно до платіжних доручень № 1190 від 15.08.2018 та № 1421 від 03.09.2018 (а.с.2, 22).
Керуючись статтями 241, 242, 243, 245, 246, 268, 287, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 07.08.2018 ВП № 56937070 про арешт майна боржника в частині суми стягнення, що перевищує суму простроченого боргу за виконавчим листом від 27.06.2018 № 803/1756/17.
Визнати протиправною та скасувати постанову Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області 07.08.2018 ВП №56937070 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору в розмірі 49 867,19 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області на користь Публічного акціонерного товариства "Електротермометрія" судові витрати у розмірі 3524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Публічне акціонерне товариство "Електротермометрія" (43001, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ковельська, 40, код ЄДРПОУ 00225644).
Відповідач: Перший відділ державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області (43001, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 27а, код ЄДРПОУ 35041461).
Суддя Р.С. Денисюк
Судове рішення № 76510420, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 17.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0340/1613/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: