Вирок № 76509639, 17.09.2018, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

ЄУН 174/659/18

н/п 1-кп/174/82/2018

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

17 вересня 2018 року м.Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Борцової А.А.,

за участю секретаря - Килинчук Л.Л.,

прокурора - Михайленка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вільногірську кримінальне провадження №12018040150000215 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, освіта професійно-технічна, військовозобов'язаного, не працює, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 04.06.2018 р., близько 13.20 годин, знаходився біля перехрестя доріг вул.Центральна та бульвар Миру у м.Вільногірську Дніпропетровської області, де на відкритій ділянці місцевості побачив металеві труби, в результаті чого у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме металевої труби, яка належить ТОВ «Ювелюкс».

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1, в той же день, тобто 04.06.2018 р., близько 13.25 годин, продовжуючи знаходитись за вище вказаною адресою, впевнившись, що за його діями не спостерігають сторонні особи, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, викрав майно, яке належить ТОВ «Ювелюкс», а саме: металеву трубу діаметром 530 мм., довжиною 1,5 м., товщиною металу 0,8 мм., вартістю 1321,50 грн. за один метр, загальною вартістю 1982,25 грн., після чого з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Ювелюкс» матеріальну шкоду у розмірі 1982,25 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав і показав, що 04.06.2018 р., приблизно о 14 год., проходив повз церкву, що розташована по вул.Центральна, де побачив металеві труби, які лежали на землі та вирішив викрасти одну з них. Підійшов до труб та впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, покотив ногами одну трубу в напрямку пункту прийому металобрухту, але приблизно на відстані 300 м від місця події його зупинили працівники поліції, а трубу вилучили. Заперечень по вартості майна, встановленої при проведенні досудового розслідування та кваліфікації його дій, не має. У вчиненому щиро кається.

Докази по справі в судовому засіданні досліджені згідно ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються і суд вважає їх встановленими та доказаними у суді.

При цьому суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 року (скарга № 6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweer v. Belgium), держава та її судові органи зобов'язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.

Суд пересвідчився, що позиція обвинуваченого ОСОБА_1 щодо розгляду справи у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, є добровільною і не пов'язана з вищевказаними чинниками.

Таким чином, факт вчинення злочину ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження в суді, а його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковані по ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, обставини, які пом'якшують його покарання, особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, при судовому розгляді справи не встановлено.

До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд на підставі ч.1 ст.66 КК України відносить його щире каяття.

За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, не одружений, дітей не має.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винним нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним) та пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.).

Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) Європейський Суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий і надмірний тягар для особи.

Враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, дані досудової доповіді органу пробації, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства, тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, а з метою здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду за обвинуваченим, покласти на нього обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Застосування до обвинуваченого менш суворих видів покарань, передбачених санкцією ч.1 ст.185 КК України, суд вважає недоцільним, оскільки ОСОБА_1 не працює та не має легальних джерел доходів, а також сталих соціальних зв'язків.

Речові докази по справі: металеву трубу діаметром 530 мм., довжиною 1,5 м., товщиною металу 0,8 мм., яка знаходиться на збереженні представника потерпілого згідно зберігальної розписки (а.с.24 т.1) - слід залишити потерпілому ТОВ «Ювелюкс» .

Керуючись ст.ст. 349, 367- 371, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.75, п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, поклавши на нього обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ по справі: металеву трубу діаметром 530 мм., довжиною 1,5 м., товщиною металу 0,8 мм., яка знаходиться на збереженні представника потерпілого згідно зберігальної розписки - залишити потерпілому ТОВ «Ювелюкс» .

На вирок протягом тридцяти діб з моменту його проголошення може бути подано апеляцію в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий - суддя: підпис А.А.Борцова