Рішення № 76508976, 12.09.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

12.09.2018 227/3032/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 вересня 2018 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Мацишин Л.С.,

за участю

секретаря судового засідання: Верній М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля цивільну справу в порядку заочного розгляду за правилами спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки (пені) за несплату аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року позивач звернулась до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованості по сплаті аліментів в розмірі 142782,78 грн. та неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів в розмірі 43 216,42 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним. Між її донькою ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 у встановленому законом порядку було зареєстровано шлюб, від якого вони мають доньку – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є інвалідом з дитинства. Рішенням суду шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було розірвано. ОСОБА_5 залишилася проживати з матір’ю ОСОБА_3 Відповідач не надавав матеріальної допомоги на утримання доньки, у зв’язку з чим рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецькій області від 23 червня 2014 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 було стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_4 у розмірі 1/2 частини його доходів. Рішеннями Добропільського міськрайонного суду Донецькій області від 03 жовтня 2014 року та від 22 вересня 2016 року батьків дитини ОСОБА_4 було позбавлено батьківських прав. Рішенням Добропільської міської ради позивача призначено опікуном над онукою ОСОБА_6 та дозволено отримувати аліменти на онуку. Відповідач не сплачував аліменти, у зв’язку з чим заборгованість по аліментам за період з 10 лютого 2014 року по 31 травня 2018 року складає 142 782,78 грн., яку позивач і просила стягнути разом з неустойкою (пенею) за несвоєчасну сплату аліментів.

Позивач в судове засідання не з’явилася. Проте, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі. На позові наполягала. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Із заявою про розгляд справи у відсутність відповідача та з повідомленням причин неявки до суду не звертався. Відзив на позовну заяву до суду не надавав.

Згідно ч. ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 ЦПК України. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, приєднані до позову, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна із сторін зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження, серії 1-НО №578604, виданого повторно 02 квітня 2014 року ВДРАЦС по м. Добропіллю реєстраційної служби Добропільського МУЮ у Донецькій області, 02 січня 2006 року народилася Маршаліна Євгенія Олексіївна, батьками якої є: Маршалін Олексій Михайлович та Маршаліна Світлана Сергіївна. (а.с.13)

Як вбачається з медичного висновку № 42/487 на дитину – інваліда віком до 18 років від 01 березня 2017 року, виданого Комунальним закладом «Добропільський центр первинної медико-санітарної допомоги», Маршаліна Євгенія Олексіївна, ІНФОРМАЦІЯ_1, має захворювання: глибока розумова відсталість, ДЦП, симптоматична епілепсія. (а.с.14)

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 11 квітня 2014 року стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/2 частини всіх видів доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 лютого 2014 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Як вбачається з довідки Відділу реєстрації Добропільської міської ради Донецької області від 30 липня 2018 року, ОСОБА_2 проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4. (а.с.21)

Згідно рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03 жовтня 2014 року, батька – ОСОБА_7 позбавлено батьківських прав відносно Маршаліної Є.О. (а.с.3-4)

Крім того, рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2016 року позбавлено батьківських прав і матір ОСОБА_4 – ОСОБА_3 (а.с.5-6) Згідно цього ж рішення малолітню Мершаліну Є.О., ІНФОРМАЦІЯ_1, передано під опіку Органу опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради для проведення заходів соціально – правового захисту її прав та інтересів.

Рішенням виконавчого комітету Добропільської міської ради Донецької області від 09 листопада 2016 року № 507, вирішено призначити ОСОБА_1 опікуном над малолітньою онукою, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дозволено ОСОБА_1 отримувати державну допомогу, пенсію, аліменти на малолітню ОСОБА_4 (а.с.12), на підставі якого Добропільським МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області 13 грудня 2017 року було винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження № 45084695 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів у розмірі 1/2 частини всіх видів доходів, а саме замінено стягувача у виконавчому провадженні з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 (а.с.16)

Як вбачається з довідки-розрахунку Добропільського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області від 25 червня 2018 року, у відділі на виконанні перебуває виконавчий лист №2/227/522/2014 від 23 червня 2014 року, виданий Добропільським міськрайонним судом Донецької області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_4 аліментів. (а.с.7-9)

Заборгованість по аліментам з 10 лютого 2014 року по 31 травня 2018 року складає 142782,78 грн.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст. 194 СК України, заборгованість за аліментами, яка стягується відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.

Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.

Стаття 187 СК України передбачає один із способів добровільного виконання батьками дитини - її матір'ю або батьком свого обов'язку з утримання дитини, у той час, як у спірних правовідносинах має місце примусове стягнення аліментів на підставі рішення суду.

Як встановлено судом, стягнення аліментів з відповідача на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, на виконання рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 11 квітня 2014 року проводиться Добропільським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в рамках виконавчого провадження № 45084695 та в порядку відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

При таких обставинах, позовні вимоги позивача у частині стягнення заборгованості за аліментами задоволенню не підлягають, оскільки ця заборгованість повинна стягуватись виконавчою службою в порядку виконання виконавчого листа № 2/227/522/2014, виданого 23 червня 2014 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області, про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу).

Ухвалення судом нового рішення про стягнення заборгованості зі сплати аліментів за правилами ст. 194 СК України призведе до повторного (подвійного) стягнення заборгованості, а тому у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості по сплаті аліментів у розмірі 142 782,78 грн. слід відмовити.

Що ж стосується вимог позивача про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, то суд виходить з наступного.

За правовою природою аліментні зобов'язання - це періодичні платежі, які боржник зобов’язаний сплачувати щомісячно. Несвоєчасна сплата аліментів передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Таким чином, виходячи зі змісту норм ст. 196 СК України, суд повинен встановити крім факту заборгованості за аліментами, ще й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, у її виникненні.

Як роз’яснено у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Постановою Верховного Суду України від 01 жовтня 2014 року у справі за № 6-149цс14 роз'яснено, що оскільки зобов’язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, то, при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів, суд повинен з’ясувати розмір несплачених аліментів за кожним з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов’язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов’язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Дана позиція викладена у правових висновках Верховного суду України у постанові від 25 квітня 2018 року по справі №14-37цс18.

Позивачем до суду надано довідку-розрахунок заборгованості по аліментам за період з 10 лютого 2014 року по 31 травня 2018 року, та в позовній заяві наведено розрахований розмір неустойки (пені) станом на 31 травня 2018 року, відповідно до яких заборгованість по сплаті аліментів та неустойка (пеня) становлять:

- у 2014 році: у лютому заборгованість складає 1477,28 грн., пеня (за 18 днів) - 265,91 грн.; у березні, з урахуванням сплачених 600 грн., заборгованість складає 1698 грн., пеня (за 31 день) - 526,38 грн.; у квітні заборгованість - 2348 грн., пеня (за 30 днів) - 704,40 грн.; у травні, з урахуванням сплачених 800 грн., заборгованість складає 1548 грн., пеня (за 31 день) - 479,88 грн.; у червні заборгованість становить 2348 грн., пеня (за 30 днів) - 704,40 грн.; у липні, з урахуванням сплачених 800 грн., заборгованість складає 1568,50 грн., пеня (за 31 день) - 486,08 грн.; у серпні заборгованість - 2368,50 грн., пеня (за 31 день) - 701,40 грн.; у вересні заборгованість - 2368,50 грн., пеня (за 30 днів) - 724,95 грн.; у жовтні заборгованість – 2400,50 грн., пеня (за 31 день) -744,15 грн.; у листопаді заборгованість – 2400,50 грн., пеня (за 30 днів) -720,15 грн.; у грудні заборгованість складає 2400,50 грн., пеня (за 31 день) - 744,15 грн., а всього за 2014 рік заборгованість становить 22926,28 грн., пеня – 6801,85 грн.;

- у 2015 році: у січні заборгованість складає 2134 грн., пеня (за 31 день) - 661,54 грн.; у лютому заборгованість - 2134 грн., пеня (за 28 днів) - 597,52 грн.; у березні заборгованість - 2134 грн., пеня (за 31 день) - 661,54 грн.; у квітні заборгованість - 2346,50 грн., пеня (за 30 днів) - 703,95 грн.; у травні заборгованість - 2346,50 грн., пеня (за 31 день) -727,42 грн.; у червні заборгованість - 2346,50 грн., пеня (за 30 днів) - 703,95 грн.; у липні заборгованість - 2469 грн., пеня (за 31 день) - 765,39 грн.; у серпні заборгованість - 2469 грн., пеня (за 31 день) - 765,39 грн.; у вересні заборгованість - 2469 грн., пеня (за 30 днів) - 740,70 грн.; у жовтні, з урахуванням сплачених 200 грн., заборгованість складає 2341 грн., пеня (за 31 день) - 725,71 грн.; у листопаді, з урахуванням сплачених 500 грн., заборгованість складає 2041 грн., пеня (за 30 днів) - 612,30 грн.; у грудні, з урахуванням сплаченої 1000 грн., заборгованість складає 1541 грн., пеня (за 31 день) - 477,71 грн., а всього за 2015 рік заборгованість становить 26771,50 грн., пеня – 8143,12 грн.;

- у 2016 році: у січні заборгованість складає 2980 грн., пеня (за 31 день) – 923,80 грн.; у лютому, з урахуванням сплачених 500 грн., заборгованість складає 2480 грн., пеня (за 28 днів) – 694,40 грн.; у березні, з урахуванням сплачених 500 грн., заборгованість складає 2480 грн., пеня (за 31 день) – 768,80 грн.; у квітні заборгованість - 2859 грн., пеня (за 30 днів) – 857,70 грн.; у травні, з урахуванням сплачених 500 грн., заборгованість складає 2359 грн., пеня (за 31 день) – 731,29 грн.; у червні, з урахуванням сплачених 800 грн., заборгованість складає 2059 грн., пеня (за 30 днів) – 617,70 грн.; у липні заборгованість - 2883 грн., пеня (за 31 день) – 893,73 грн.; у серпні заборгованість - 2883 грн., пеня (за 31 день) – 893,73 грн.; у вересні, з урахуванням сплаченої 1000 грн., заборгованість складає 1883 грн., пеня (за 30 днів) – 564,90 грн.; у жовтні заборгованість - 2893 грн., пеня (за 31 день) – 893,73 грн.; у листопаді заборгованість - 2893 грн., пеня (за 30 днів) – 867,90 грн.; у грудні, з урахуванням сплаченої 1000 грн., заборгованість складає 1893 грн., пеня (за 31 день) – 586,83 грн., а всього за 2016 рік заборгованість становить 30545 грн., пеня – 9294,51 грн.;

- у 2017 році: у січні заборгованість складає 3315 грн., пеня (за 31 день) – 1027,65 грн.; у лютому заборгованість - 3315 грн., пеня (за 28 днів) – 928,20 грн.; у березні, з урахуванням сплаченої 1000 грн., заборгованість складає 2315 грн., пеня (за 31 день) – 717,65 грн.; у квітні заборгованість – 3921,50 грн., пеня (за 30 днів) – 1170,45 грн.; у травні заборгованість – 3921,50 грн., пеня (за 31 день) – 1212,67 грн.; у червні заборгованість – 3921,50 грн., пеня (за 30 днів) – 1176,45 грн.; у липні заборгованість – 3839,50 грн., пеня (за 31 день) – 1190,25 грн.; у серпні заборгованість – 3839,50 грн., пеня (за 31 день) – 1190,25 грн.; у вересні заборгованість – 3839,50 грн., пеня (за 30 днів) – 1151,85 грн.; у жовтні заборгованість – 3964 грн., пеня (за 31 день) – 1228,84 грн.; у листопаді, з урахуванням сплачених 500 грн., заборгованість складає 3464 грн., пеня (за 30 днів) – 1039,20 грн.; у грудні заборгованість - 3964 грн., пеня (за 31 день) – 1228,84 грн., а всього за 2017 рік заборгованість становить 43620 грн., пеня – 13262,30 грн.;

- 2018 році: у січні, з урахуванням сплачених 200 грн., заборгованість складає 3764 грн., пеня (за 31 день) – 1166,84 грн.; у лютому, з урахуванням сплачених 200 грн., заборгованість складає 3764 грн., пеня (за 28 днів) – 1053,92 грн.; у березні, з урахуванням сплачених 200 грн., заборгованість складає 3764 грн., пеня (за 31 день) – 1166,84 грн.; у квітні заборгованість – 3964 грн., пеня (за 30 днів) – 1189,20 грн.; у травні, з урахуванням сплачених 300 грн., заборгованість складає 3664 грн., пеня (за 31 день) – 1135,84 грн., а всього за 2018 рік заборгованість становить 18920 грн., пеня – 5712,64 грн.. (а.с.1-2, 7-9)

У правовому висновку Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16 зазначено, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, то за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались. Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується наступним чином: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1% пені і на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість, а загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком, оскільки позивачем у розрахунку допущено помилку, а саме при визначенні розміру пені за один місяць перемножено заборгованість поточного місяця на один відсоток та на кількість днів поточного місяця, всупереч тому, що розрахунок проводиться саме за період прострочення сплати аліментів, тобто потрібно перемножувати на кількість днів місяця, у якому сплату аліментів прострочено, тобто наступного за місяцем, за який утворилась заборгованість.

При підрахунку судом розміру пені за несвоєчасну сплату аліментів за період з лютого 2014 року по травень 2018 року, суму пені розраховано у наступному розмірі:

- за 2014 рік: у лютому пеня (за 31 день прострочення) складає 457,96 грн.; у березні (за 30 днів) - 509,40 грн.; у квітні (за 31 день) - 727,88 грн.; у травні (за 30 днів) - 464,40 грн.; у червні (за 31 день) - 727,88 грн.; у липні (за 31 день) - 486,08 грн.; у серпні (за 30 днів) - 710,55 грн.; у вересні (за 31 день) - 734,24 грн.; у жовтні (за 30 днів) - 720,15 грн.; у листопаді (за 31 день) - 744,15 грн.; у грудні пеня (за 31 день прострочення) - 744,15 грн., а всього за 2014 рік нараховано пеню – 7026,84 грн.;

за 2015 рік: у січні пеня (за 28 днів прострочення) - 597,52 грн.; у лютому (за 31 день прострочення) - 661,54 грн.; у березні (за 30 днів) - 640,20 грн.; у квітні (за 31 день) - 661,54 грн.; у травні (за 30 днів) - 703,95 грн.; у червні (за 31 день) - 727,41 грн.; у липні (за 31 день) - 765,39 грн.; у серпні (за 30 днів) - 740,70 грн.; у вересні (за 31 день) - 765,39 грн.; у жовтні (за 30 днів) - 702,30 грн.; у листопаді (за 31 день) - 632,71 грн.; у грудні пеня (за 31 день прострочення) - 477,71 грн., а всього за 2015 рік нараховано пеню – 8076,36 грн.;

- за 2016 рік: у січні пеня (за 28 днів прострочення) - 864,20 грн.; у лютому (за 31 день прострочення) - 768,80 грн.; у березні (за 30 днів) - 744 грн.; у квітні (за 31 день) - 886,29 грн.; у травні (за 30 днів) - 707,70 грн.; у червні (за 31 день) - 638,29 грн.; у липні (за 31 день) - 893,73 грн.; у серпні (за 30 днів) - 864,90 грн.; у вересні (за 31 день) - 583,73 грн.; у жовтні (за 30 днів) - 867,90 грн.; у листопаді (за 31 день) - 896,83 грн.; у грудні пеня (за 31 день прострочення) - 586,83 грн., а всього за 2016 рік нараховано пеню – 9303,20 грн.;

- за 2017 рік: у січні пеня (за 28 днів прострочення) - 928,20 грн.; у лютому (за 31 день прострочення) - 1027,65 грн.; у березні (за 30 днів) - 694,50 грн.; у квітні (за 31 день) - 1215,66 грн.; у травні (за 30 днів) - 1176,45 грн.; у червні (за 31 день) - 1215,66 грн.; у липні (за 31 день) - 1190,24 грн.; у серпні (за 30 днів) - 1151,85 грн.; у вересні (за 31 день) - 1190,24 грн.; у жовтні (за 30 днів) - 1189,20 грн.; у листопаді (за 31 день) - 1073,84 грн.; у грудні пеня (за 31 день прострочення) - 1228,84 грн., а всього за 2017 рік нараховано пеню – 13282,33 грн.;

- за 2018 рік: у січні пеня (за 28 днів прострочення) складає 1053,92 грн.; у лютому (за 31 день прострочення) - 1166,84 грн.; у березні (за 30 днів) - 1129,20 грн.; у квітні (за 31 день) - 1228,84 грн.; у травні (за 30 днів) - 1099,20 грн., а всього з січня по травень 2018 року нараховано пеню – 5678 грн..

Всього ж розмір пені за несвоєчасну сплату аліментів за період з лютого 2014 року по травень 2018 року нараховано у розмірі 43366,73 грн., тобто сума пені, розрахована судом більше, ніж сума пені 43216,42 грн., розрахована позивачем.

З урахуванням того, що відповідачем не надано жодних доказів щодо поважності причин прострочення сплати аліментів, суд вважає, що з відповідача слід стягнути неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справи в межах заявлених позивачем вимог та згідно ч. 2 ст. 264 ЦПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає сума, визначена позивачем, тобто неустойка (пеня) у розмірі 43216,42 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Згідно ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_2 в рахунок держави слід стягнути судовий збір у розмірі 704,80 грн.

На підставі викладеного, ст. ст. 166, 180, 195, 196 СК України, керуючись ст. ст. 4, 19, 81, 141, 247, 263-265, 273, 279, 280, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки (пені) за несплату аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (РНОКПП НОМЕР_1, адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, (РНОКПП НОМЕР_2, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1, адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_8) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 43216,42 грн. (сорока трьох тисяч двохсот шістнадцяти гривень 42 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (РНОКПП НОМЕР_1, адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6) на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотирьох гривень 80 копійок), який необхідно сплатити на рахунок отримувача 31211256026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача – 899998, код класифікації доходів бюджету – 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області шляхом подання апеляційної скарги через Добропільський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Л.С. Мацишин

12.09.2018