Ухвала суду № 76508826, 11.09.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 133/189/18

Провадження №11-кп/772/641/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: Нешик Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді: Нешик Р.І.

суддів: Дедик В.П., Бурденюка С.І.

секретаря: Олійник Т.П.

за участю прокурора: Кузьміна С.В.

обвинуваченого: ОСОБА_2

розглянув 11 вересня 2018 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12018020170000014 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07.03.2018, яким затверджено угоду про примирення між обвинуваченим

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого;

та потерпілим ОСОБА_3 за ч.1 ст.286 КК України.

Призначено ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.286 КК України у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто, 3 400 гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.

Вирішені питання з речовими доказами та судовими витратами.

в с т а н о в и в :

Згідно з вироком суду 03.01.2018 ОСОБА_2, близько 17год 20хв перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння (2,2‰), керуючи технічно-справним автомобілем НОМЕР_1, який належить Комунальній установі «Козятинський районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги», ЄДРПОУ 35814781, рухаючись по вул. Героїв Майдану в м. Козятин, Вінницької області в напрямку вул. Січових Стрільців, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не врахував дорожньої обстановки, яка склалась на той момент, не впорався з керуванням автомобіля, в порушення вимог п. 12.2, п. 12.3 та п. 18.1 Правил дорожнього руху України, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3, який переходив проїжджу частину по нерегульованому пішохідному переході зліва на право по ходу руху автомобіля, на якому була нанесена дорожня розмітка 1.14.1 ПДР України, та перед яким встановлено дорожній знак 5.35.1 ПДР України «Пішохідний перехід»., після чого водій ОСОБА_2 з місця дорожньо-транспортної пригоди зник.

Відповідно до висновку судово–медичної експертизи в результаті дорожньо – транспортної пригоди ОСОБА_3, отримав тілесні, які відносяться до середнього ступеня тяжкості.

Відповідно до висновку судово-авто-технічної експертизи, у дорожній ситуації, що склалась, при вихідних даних вказаних в постанові про призначення експертизи, водій автомобіля «АС АС-GE CK-CMD» ОСОБА_2 мав технічну можливість попередити дану дорожньо-транспортну пригоду шляхом зупинки транспортного засобу до смуги руху пішохода.

У дорожній ситуації, що склалась, в діях водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_2 вбачається невідповідність вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху України.

У дорожній ситуації, що склалася, невідповідність дій водія автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_2 вимогам п.18.1 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору знаходяться в причинному зв’язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Своїми діями, ОСОБА_2, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

25 січня 2018 року між підозрюваним ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_4 було укладено та підписано угоду про примирення.

В апеляційній скарзі прокурор просив скасувати судове рішення та кримінальне провадження повернути на судовий розгляд, посилаючись, що основним безпосереднім об'єктом даного злочину є суспільні відносини у сфері безпеки дорожнього руху та дане кримінальне провадження не є провадженням у формі приватного обвинувачення, тому не могло бути вироку про затвердження угоди про примирення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення обвинуваченого проти її задоволення, дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження суд дійшов висновку про залишення без змін судового рішення із наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.469 КПК України, особа, яка вчинила злочин невеликої тяжкості або середньої тяжкості, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду, може бути укладена угода про примирення.

Суд першої інстанції, застосувавши наведену норму закону, у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, мотивував своє рішення повною мірою.

Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст. 286 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Судом встановлено й факт примирення ОСОБА_2 з потерпілим ОСОБА_3 та повне відшкодування завданих злочином збитків.

Наведені обставини прокурором ні під час судового розгляду, ні під час оскарження вироку суду першої інстанції до апеляційного суду не оспорюються.

Доводи прокурора щодо неможливості укладення угоди про примирення, через наявність заподіяння шкоди публічним інтересам, внаслідок злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, не ґрунтуються на вимогах закону.

Більш широке тлумачення даної норми, а саме заборона її застосування в разі вчинення певних злочинів, за наявності всіх інших, передбачених законом підстав, є неприпустимим та суперечить основній засаді судочинства – верховенству права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Крім того, застосування в кримінальному провадженні положень КПК України щодо примирення обвинуваченого з потерпілим відповідає тим міжнародним актам, які закріплюють рекомендацію або обов'язок для держав застосовувати форми відновного правосуддя, змінюючи підхід до реакції держави на злочин та його наслідки з карального на гуманістичний.

Судовий розгляд проведено відповідно до вимог процесуального закону. Вирок суду відповідає вимогам КПК України, є законним, обґрунтованим й мотивованим, в якому наведено належне мотивування прийнятого рішення.

Таким чином неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не встановлено.

Керуючись ст.404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07.03.2018 про затвердження угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілим відносно обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного Кримінального Суду в складі Верховного Суду протягом 3-х місяців із дня її проголошення.

Судді:

Р.І. ОСОБА_5 ОСОБА_6 Бурденюк

Згідно з оригіналом:

Суддя: