Рішення № 76508468, 11.09.2018, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/862/18

провадження у справі № 2/0285/623/18

11 вересня 2018 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі головуючої - судді Заполовської Т.Г.,

за секретаря судового засідання Матвіюк Т.М.,

за участі представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новограді-Волинському

за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 12.03.2018 року звернувся до суду з цим позовом та просив постановити рішення суду, яким стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.06.2011 року у розмірі 8237,39 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що 21.06.2011 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. ОСОБА_3 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та тарифами складає між нею та банком договір. Відповідно до умов зазначеного договору позивач свої зобов'язання перед відповідачем ОСОБА_3 виконав в повному обсязі, проте остання допустила заборгованість по сплаті обов'язкових платежів. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 померла. Прийняв спадщину після смерті дружини ОСОБА_2, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини. 07.12.2016 року банк направив претензію кредитора до державної нотаріальної контори. 08.02.2017 року банком направлено претензію до відповідача, однак заборгованість по кредиту не була погашена. Банк стверджує, що кредитні зобов'язання ОСОБА_3 входять до складу спадщини після її смерті, тому просить стягнути з відповідача борг по договору у розмірі 8237,39 грн. З метою захисту своїх прав змушені звернутись до суду.

Відповідач направив відзив, у якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову повністю. Зазначав, що спадщину після смерті дружини не приймав у зв'язку з фактичною відсутністю спадкового майна. Крім того, отримавши вимогу банку про стягнення боргу, він направив лист про свою відмову сплачувати вказані кошти. Тому банк обрав невірний спосіб захисту, він мав право лише вимагати накладення стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям в натурі. Також позивач пропустив строки звернення з такою вимогою до спадкоємців боржника.

Ухвалою суду від 17.05.2018 року провадження по справі було зупинене до закінчення перегляду в касаційному порядку цивільної справи № 645/3265/13-ц Першою судовою палатою КЦС ВС відповідно до положень ст. 252 ЦПК України.

У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 06.07.2018 року (а.с. 94-98), позивач наполягав на законності своїх вимог.

В судове засідання представник позивача не прибув. В заяві просив судове засідання провести без його участі. Позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки його довіритель не отримав ні рухомого, ні нерухомого майна після смерті дружини.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» з 21.05.2018 року змінило назву на АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. ).

21.06.2011 року ОСОБА_3 звернулася до «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 21.06.2011 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 5).

В анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ОСОБА_3 висловила свою згоду, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами та пам'яткою клієнта складає між нею та банком договір про надання банківських послуг (а.с. 5 зі зворотного боку).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року позичальник, ОСОБА_3 померла (а.с. 49).

На момент смерті ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 46-47).

За цією ж адресою був зареєстрований і відповідач на момент смерті дружини ОСОБА_3 згідно довідки ЦНАП Новоград-Волинської міської ради та копії паспорту (а.с. 48, 66).

30.11.2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Новоград-Волинської нотаріальної контори з претензією кредитора і на підставі зазначеної заяви була заведена спадкова справа № 336/2016 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 (а.с. 52-53).

З претензією до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитних зобов'язаннях ОСОБА_3 на дату смерті останньої у розмірі 5945,51 грн. позивач звернувся 01.02.2017 року. На підтвердження вказаного факту суду додано реєстр згрупованих поштових відправлень від 08.02.2017 року (а.с. 54-56).

Відповідно до долученого до позову розрахунку на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 21.06.2011 року становить 8237,39 грн., яка складається з наступного: 3964,63 грн. заборгованості по тілу кредиту, 3815,86 грн. заборгованості по відсоткам, 456,90 грн. нараховано пені.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки на час відкриття спадщини був зареєстрований з покійною за однією адресою та не звернувся до нотаріальної контори з заявою про відмову від спадщини протягом 6 місяців з дня смерті ОСОБА_3

Згідно повідомлення завідувача Новоград-Волинської державної нотаріальної контори станом на 11.09.2018 року спадкоємці ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, з метою оформлення спадщини до нотаріальної контори не звертались (а.с. ).

За положеннями ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги . Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Оскільки ПАТ КБ «ПриватБанк», дізнавшись про смерть позичальника у листопаді 2016 року, пред'явив вимогу кредитора про сплату заборгованості по кредиту позивачу у лютому 2017 року, тому суд вважає безпідставними посилання відповідача, що банком пропущені строки звернення до суду.

Відтак позивач не позбавлений права вимоги згідно ч. 4 ст. 1281 ЦК України, оскільки пред'явив зазначені вимоги у визначений законом шестимісячний строк.

Відповідно до положень ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Відповідач стверджує, що він відмовився від одноразового платежу на користь АТ КБ «ПриватБанк», тому позивач має право лише пред'являти вимогу про накладення стягнення на майно, що було передане спадкоємцям в натурі. Тобто, позивач звернувся до суду з невірним способом захисту порушеного права.

Однак протилежні висновки висловила Перша судова палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду в постанові № 645/3265/13-ц від 25.04.2018 року. У вказаній постанові зазначено, що застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності і кредитор має право вимагати від спадкоємців боржника стягнення суми заборгованості за кредитним договором, оскільки обов'язок спадкоємців боржника перед позикодавцем спадкодавця полягає у поверненні сум за кредитом та іншими нарахуваннями за позикою, що виникли до дня смерті спадкодавця, але в межах вартості одержаного у спадок майна.

Але суд звертає увагу на той факт, що у вимозі кредитора банк пропонував ОСОБА_2 погасити заборгованість дружини по кредиту шляхом одноразового платежу у розмірі 5945,51 грн., зазначаючи, що вказана сума є сумою заборгованості позичальника на дату смерті (а.с. 54).

У позовній заяві позивач вказує, що станом на дату смерті ОСОБА_3 заборгованість по кредиту становить 8237,39 грн., яка складається з 3964,63 грн. заборгованості по тілу кредиту, 3815,86 грн. заборгованості по відсоткам, 456,90 грн. нарахованої пені (а.с. 4).

Разом з тим до позовної заяви долучено розрахунок заборгованості (а.с. 44-45), де станом на 29.06.2016 року по тілу кредиту рахується заборгованість у розмірі 3352,2 грн., по відсоткам 89,61 грн. (разом 3441,61 грн.)

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимога або заперечень. Також доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тобто, позивач до вказаної позовної заяви надає докази, де містяться три різні суми боргу покійної ОСОБА_3 на дату смерті по кредитному договору № б/н від 21.06.2011 року.

Тому суд приходить до висновку, що позивачем не доведено підстав стягнення з ОСОБА_2 саме 8237,39 грн. боргу.

Крім того, суд погоджується з позицією відповідача, що відповідно до положень ст. 1282 ЦК України відповідальність спадкоємців по боргах спадкодавця обмежується розміром спадкового майна, одержаного ними у спадщину.

Тобто, обов'язковою умовою для відповідальності спадкоємця є наявність спадкового майна та його співрозмірність з сумою боргу.

Позивачем не надано доказів про існування будь-якого майна покійної. В судовому засіданні не встановлено переліку спадкового майна, його вартість, отже, не визначено ліміту відповідальності спадкоємця перед кредитором.

У ч. 6 ст. 265 ЦПК України закріплено, що висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

Тому неможливо у рішенні суду покласти на відповідача обов'язок виконати зобов'язання за умови отримання ним у майбутньому якого-небуть спадкового майна.

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено ні суми боргу ОСОБА_3 по кредитному договору № б/н від 21.06.2011 року на день смерті останньої, ні наявність отриманого відповідачем майна після її смерті, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Судові витрати позивача відповідно до положень ст. 141 ЦПК України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 4-5, 10, 76-82, 141, 258-259, 264-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_2 (11707, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Миру, 47, РНОКПП невідомий) про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити повністю.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та(або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційний розгляд справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області.

Дата складення повного тексту рішення 14.09.2018 року

Головуюча Т.Г. Заполовська