Вирок № 76507777, 18.09.2018, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/808/18

Провадження № 1-кп/163/70/18

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2018 року Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Чишія С.С.

з участю секретаря Голядинець О.В.,

прокурора Гуцуляка Т.Ю.,

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника Максимовича О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області кримінальне провадження №12018030000000130 про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Горішне Горохівського району Волинської області, що зареєстрований по АДРЕСА_1 проживає по АДРЕСА_2, українця, громадянина України, базової середньої освіти, неодруженого, непрацюючого, відповідно до ст.89 КК України несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 29 березня 2018 року близько 20 години між селами Вишнів та Радехів Любомльського району Волинської області на 52 км + 700 м автодороги Т-0302 сполученням «Піща-Любомль-Верба», керуючи зі сторони міста Любомль в напрямку міста Володимир-Волинський автомобілем «DAF 95XF480», номерний знак НОМЕР_1, у стані алкогольного сп'яніння, грубо порушив Правила дорожнього руху, а саме: всупереч п.2.3б проявив грубу неуважність і не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну; всупереч п.12.1 з урахуванням дорожньої обстановки та стану транспортного засобу не вибрав безпечної швидкості руху; всупереч п.10.1 перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним для інших учасників руху, внаслідок чого виїхав на праве узбіччя і, продовжуючи рух, допустив з'їзд транспортного засобу у правий кювет, де автомобіль перекинувся на праву сторону.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням визнав повністю і показав, що в обідню пору вживав спиртні напої, а близько 20 години поїхав автомобілем «ДАФ» в село Вишнів Любомльського району по свою дівчину ОСОБА_6 Повертаючись назад, підібрав і потерпілого, який сів на місце пасажира. Під час руху якийсь автомобіль його обігнав і став пригальмовувати через поганий стан дороги. Щоб уникнути можливого зіткнення, спочатку пробував виїхати на зустрічну смугу, однак вона була зайнята. Тому повернувся на свою смугу і захопив обочину, від чого автомобіль занесло і перекинуло в кюветі. Потерпілий, зі слів ОСОБА_6, відкривав двері, щоб вискочити з автомобіля, однак це йому не вдалось.

Обвинувачений в судовому засіданні заявив, що не оспорює і визнає доведеними спосіб, час, місце, мотив вчинення ним злочину та фактичні обставини обвинувачення.

За таких обставин при згоді сторін кримінального провадження суд дослідив докази в порядку ч.3 ст.349 КПК України і приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_5, повністю доведена, а надана органом досудового розслідування кваліфікація його дій за ч.2 ст.286 КК України є правильною.

Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер і тяжкість вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується по місцю проживання, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До пом'якшуючих обставин суд відносить те, що обвинувачений щиро кається у вчиненому, частково відшкодував і відшкодовує заподіяну шкоду.

До обтяжуючих обставин суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити в межах закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у вигляді реального позбавлення волі.

Зважаючи на позицію потерпілої, суд вважає, що строк такого покарання доцільно призначити ближче до нижчої межі, однак достатніх підстав для призначення покарання з випробуванням не вбачає. Внаслідок вчинення тяжкого злочину настала смерть потерпілого, при цьому, не маючи достатнього водійського стажу, ОСОБА_3 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, що свідчить про підвищену його суспільну небезпеку.

Крім цього з врахуванням характеру порушень Правил дорожнього руху, зокрема, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, суд вважає необхідним позбавити обвинуваченого права керування транспортними засобами в межах строку санкції ч.2 ст.286 КК України.

Визнаний обвинуваченим цивільний позов в частині матеріальної шкоди підлягає повному задоволенню відповідно до положень ст.1201 ЦК України.

В частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди з огляду на принципи справедливості, розумності і співрозмірності суд вважає заявлений розмір шкоди завищеним, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню відповідно до вимог ст.ст.3, 1167, 1168 ЦК України.

Долю речових доказів слід вирішити згідно зі ст.100 КПК України із скасуванням арешту на майно.

На підставі ст.124 КПК України витрати на проведення експертиз та правову допомогу потерпілій слід покласти на обвинуваченого.

Строки обраних обвинуваченому на стадії досудового розслідування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами збігли 25.06.2018 року і у встановленому порядку не продовжувались. Клопотання про обрання запобіжного заходу в судовому засіданні не заявлено.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і за цим законом призначити йому покарання у вигляді 4(чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3(три) роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з часу звернення вироку до виконання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди від злочину задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 3724(три тисячі сімсот двадцять чотири) гривні 60 копійок витрат на поховання та 150000(сто п'ятдесят тисяч) гривень моральної шкоди від злочину.

В решті позову відмовити.

Речовий доказ - автомобіль «DAF 95XF480», номерний знак НОМЕР_1, який зберігається на території Любомльського ВП ГУНП у Волинській області, повернути власнику ОСОБА_7, скасувавши накладений на нього ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.04.2018 року арешт.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави 2288(дві тисячі двісті вісімдесят вісім) гривень судових витрат на проведення судової інженерно-транспортної експертизи.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 2200(дві тисячі двісті) гривень витрат на правову допомогу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий : суддя С.С.Чишій