Рішення № 76506918, 10.09.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1975/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД РЕСУРС", м. Харків до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі виробничого підрозділу "Харківська вагонна дільниця" регіональної філії "Південна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Харків про стягнення 11173,75 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. від 02.01.2018 року

відповідача - ОСОБА_2, дов. від 27.10.2017 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД РЕСУРС", м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача -Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі виробничого підрозділу "Харківська вагонна дільниця" регіональної філії "Південна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Харків про стягнення з відповідача 10418,10 грн. боргу, 563,84 грн. інфляційних втрат та 191,81 грн.3% річних.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 липня 2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/1975/18; призначено розгляд справу в судовому засіданні на 27 липня 2018 року на 12 годин 20 хвилин та про розгляд справи повідомлено сторін.

Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

Враховуючи пункт 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України 27 липня 2018 року суд починає розгляд справи по суті.

Протокольною ухвалою від 27 липня 2018 року на підставі пункту 1 статті 252, пункту 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву у судовому засіданні до 10 вересня 2018 року до 11 годин 40 хвилин.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД РЕСУРС" (позивачем) та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі виробничого підрозділу "Харківська вагонна дільниця" регіональної філії "Південна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (відповідачем) були здіснені поставки товару за видатковими накладними від 22 червня 2017 року № 19013 на суму 4993,04 грн. та від 27 липня 2018 року № 22792 на суму 5425,06 грн.

Поставка товару була здійснена на виробничий підрозділ "Харківська вагонна дільниця" філії "Південна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Відповідно до видаткових накладних № 19013 від 22 червня 2017 року та № 22792 від 27 липня 2017 року товар було отримано в повному обсязі та претензій щодо кількості та якості немає.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД РЕСУРС" повністю виконав зобов'язання, за заявкою відповідача поставив товар в належному стані та кількості.

Сума основної заборгованості складає 10418,10 грн., що підтверджується Актом звіряння, підписаним сторонами та скріпленим печатками.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України та статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на день розгляду справи в суді, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання свого зобов'язання, а позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 191,81 грн. та інфляційних втрат в розмірі 563,84 грн., суд зазначає наступне.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім вказаної суми 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 191,81 грн. та інфляційних втрат у розмірі 563,84 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі виробничого підрозділу "Харківська вагонна дільниця" регіональної філії "Південна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, буд. 7, код ЄДРПОУ 40081216, розрахунковий рахунок 26009301555199, Банк: АТ "Ощадбанк", МФО 351823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД РЕСУРС" (61001, м. Харків, м-н. Повстання, 7/8, адреса для листування: 61010, м. Харків, вул. Основ’янська, 55, код ЄДРПОУ 39806596) 10418,10 грн. боргу, 563,84 грн. інфляційних втрат, 191,81 грн. 3% річних.та 1762,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статтей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено 14.09.2018 р.

Суддя ОСОБА_3