Постанова № 76506780, 10.09.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2018 року м.Дніпро Справа № 904/322/18

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.О.(доповідач),

Судді: Дармін М.О., Антонік С.Г.,

Секретар судового засідання Мацекос І.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, посвідчення №1417 від 02.07.2018 р., довіреність № 271 від 15.08.2018 р., адвокат;

від відповідача-2: ОСОБА_2, посвідчення №1415, свідоцтво №1742 від 09.10.2007 р. та договір про надання адвокатських послуг №8/16 від 01.07.2015 р., адвокат;

представники відповідача-1 та третьої особи у судове засідання не з’явились.

розглянувши матеріали апеляційної скарги компанії "Ментікто холдінг лімітед" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2018р. у справі №904/322/18 (судддя ОСОБА_3В.), повний текст складено 15.05.18

за позовом акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ

до відповідача-1 - ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Проско ресурси",

м.Дніпро

до відповідача - 2 - Компанії "Ментікто холдінг лімітед", Британські острови, Тортола

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Сасма-Сток", м.Дніпро,

про визнання договору купівлі-продажу недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2018р. позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу №14047Б від 02.08.2010 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Сасма-Сток" , товариством з обмеженою відповідальністю “Проско ресурси”, Компанією "Ментікто холдінг лімітед".

Компанія "Ментікто холдінг лімітед", не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2017р. у справі №904/322/18 скасувати та відмовити в задоволені позову.

Апелянт зазначає, що в судовому порядку, а саме: рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2016р. у справі №904/7492/16, яке було залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду, було встановлено, що сторони договору купівлі-продажу дійшли згоди щодо всіх його істотних умов, передали та прийняли майно/майнові права тощо. Але, господарським судом було залишено поза увагою вищенаведені факти.

У судовому засіданні 10.09.2018р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У судове засідання не з’явились представники відповідача-1 та третьої особи, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дніпропетровській апеляційний господарський суд, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 02 серпня 2010 року між комітентом - ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Проско ресурси” та комісіонером - ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Сасма-сток” укладено договір комісії №К-1, за умовами якого ТОВ “Сасма-Сток” надає ТОВ “Проско Ресурси” послуги з купівлі цінних паперів - акції прості іменні, номінальною вартістю 0,25 грн. у кількості 26 403 227 штук від свого імені та за рахунок ТОВ “Проско Ресурси”.

02 серпня 2010 року між продавцем - Компанією “Ментікто холдінг лімітед” (далі - відповідач-2), покупцем - ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Сасма-Сток” (далі - третя особа), який діє як комісіонер на підставі договору комісії №К-1 від 02.08.2010 та комітентом покупця - ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Проско Ресурси” (далі - відповідач-1) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №14047Б (далі - Договір), за умовами якого продавець зобов’язується передати, а покупець зобов’язується забезпечити прийняття комітентом покупця та оплатити цінні папери - акції прості іменні, номінальною вартістю 0,25 грн. у кількості 26 403 227 штук на загальну суму 50 000 000, 00 дол.США на умовах Договору (п.п.1.1, 2.1 Договору)

Договір купівлі-продажу №14047Б від 02.08.2010 року не містить печатки та підпису уповноваженої особи ТОВ “Сасма-Сток” та даних щодо уповноваженої особи, яка діє від імені покупця - ТОВ “Сасма-Сток”.

Позивач, посилаючись на те, що укладення договору спрямоване на створення штучної заборгованості та порушення вимог ст.ст. 203, 207 Цивільного кодексу України, звернувся з позовом до суду про визнання недійсним договору купівлі-продажу №14047Б від 02.08.2010.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що відсутність юридичної особи, яка є стороною спірного договору, суперечить приписам статті 203 Цивільного кодексу України та є підставою для визнання недійсним спірного договору у відповідності до положень статті 215 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів вважає правомірним висновок господарського суду про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та про що було зазначено господарським судом в оскаржуваному рішенні, за ТОВ “Проско ресурси” рахується заборгованість у розмірі 624967146, 87 грн. перед ПАТ “ВТБ Банк”, що виникала на підставі договору поруки №121-11-2 від 25.05.2009, договору поруки №77/07В-П-3 від 22.07.2009, договору поруки №245-11-4 від 25.05.2009, укладених між ІІАТ “ВТБ Банк” та ТОВ “Проско ресурси” з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитними договорами (Кредитним договором №10-0604/121 к-07 від 11.04.2007 року, Кредитним договором №79/07В від 13.12.2007 року, Кредитним договором №10-0604/245к-07 від 22.06.2007 року, Кредитним договором №10-О604/246к-07 від 22.06.2007 року, Кредитним договором №77/07В від 13.12.2007 року), які були укладені ПАТ “ВТБ Банк” з ТОВ “Кольорові метали”, ТОВ “Любимівський кар'єр”, ТОВ “Трансмаш”.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2017 за заявою ПАТ “ВТБ банк” порушено провадження у справі №904/4262/17 про банкрутство ТОВ “Проско Ресурси”, визнано грошові вимоги ПАТ “ВТБ Банк” в загальній сумі 569 919 174, 84грн., введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 22.09.2017 року та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_5

В рамках справи №904/4262/17 Компанія “Ментікто Холдінгс Лімітед” звернулась до господарського суду із заявою про визнання грошових вимог на суму 1 441 543 526, 01 грн.

За твердженням позивача, заборгованість на підставі договору купівлі-продажу №140471Б від 02.08.2010 року штучно створена пов'язаними між собою особами в цілях здійснення в подальшому контролю над справами про банкрутство боржників ПАТ “ВТК банк”, зокрема ТОВ “ІІроско Ресурси”.

Згідно зі ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним.

Зі змісту ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України вбачається, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів; права і законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Слід зазначити, що частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу передбачено те ,що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин), а підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

У наведеній статті визначаються загальні правові засади визнання правочину недійсним. Звичайно, що для цього має існувати відповідна правова підстава. Такою правовою підставою Цивільний кодекс України визнає факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 203 ЦК України, загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зі змісту ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства може бути визнано судом недійсним.

Приписами ч. 1,2 ст.92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Тобто, правоздатність юридичної особи реалізується через її органи, які формують і виражають її волю зовні.

Відповідно до ст.207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як вбачається з копії залученого до матеріалів справи спірного договору №14047Б від 02.08.2010 року, оригінал якого був оглянутий колегією суддів у судовому засіданні, він не містить печатки та підпису уповноваженої особи ТОВ “Сасма-Сток” та даних щодо уповноваженої особи, яка діє від імені покупця - ТОВ “Сасма-Сток”.

Відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Як вбачається з ОСОБА_5 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, (а.с.91, 152 т.4) інформація щодо зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Сасма-Сток” (код 24227748) відсутня.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок господарського суду щодо відсутності юридичної особи, яка є стороною спірного договору, що суперечить приписам статті 203 Цивільного кодексу України та є підставою для визнання недійсним спірного договору у відповідності до положень статті 215 Цивільного кодексу України.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2016р. у справі №904/7492/16, яке було залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду, було встановлено, що сторони договору купівлі-продажу дійшли згоди щодо всіх його істотних умов, передали та прийняли майно/майнові права тощо не приймаються судом до уваги, оскільки докази здійснення таких дій стороною договору – ТОВ «Сасма-Сток» відсутні.

Інших достатньо належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, відповідач не надав.

У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що рішення господарського суду Дніпропетровської області 08.05.2018р. у справі №904/322/18 постановлено з дотриманням вимог ст.276 ГПК України, його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст.ст.129, 269-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу компанії "Ментікто холдінг лімітед" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2018р. у справі №904/322/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту постанови до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17.09.2018

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя М.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік