Рішення № 76506547, 17.09.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1128/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного АТ "Термолайф", м. Харків до ФОП Ільїна Сергія Сергійовича, м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача -Кощавка І.А.

відповідача - Горелов А.В. Ільїн С.С.( особисто)

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ТЕРМОЛАЙФ" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до ФОП Ільїна Сергія Сергійовича про стягнення грошової компенсації за неякісний ремонт 3-х електродвигунів у розмірі 292645,00 грн.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. 15348 від 25.05.2018 р.) позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в частині компенсації витрат за усунення неякісно виконаного ремонту 2-х електродвигунів:

- №80002061 (1М-1 315 МА2) - 92488,20 грн.,

- №11001969 (1ЕМ-1 315 МА2) - 92488,20 грн.

Стягнути з відповідача грошову компенсацію витрат за усунення неякісно виконаного ремонту 2-х електродвигунів у розмірі 184976,40 грн., витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неякісне виконання відповідачем ремонту електродвигунів за договором №3607 від 13.05.2016 р., що зумовило зупинку виробничої лінії та понесення позивачем втрат на ремонт електродвигунів.

Ухвалою суду від 02.05.2018 р. було відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання та встановлено сторонам строк для подання до суду заяв по суті справи.

Ухвалою від 30.07.2018 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні оголошувалася перерва, розгляд справи відкладався з 04.09.2018 р. на 17.09.2018 р. о 10:00.

В призначеному судовому засіданні представник позивача повністю підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити, надав для долучення до матеріалів справи клопотання (вх. №26858) з доданими документами: акт огляду електродвигуна Fimet 160 кВт 3000 об/мин (сер. № 80002061, 1М 315 МА2), пояснювальна записка від 28.08.2018 р. від головного механіка Сащенко Є.Є. з додатками, накази №25-ЛС від 06.08.2008 р., №118-ЛС від 21.04.2010 р, №232 ЛС від 03.08.2011 р., №552-ЛС від 29.11.2011 р., трудова книжка Сащенко Є.Є. (витяг), диплом спеціаліста Сащенко Є.Є., наказ №1107/02-к від 11.07.2016 р., трудова книжка Чоловського Ю.К. (витяг), диплом спеціаліста Чоловського Ю.К., наказ №370-ОС від 06.09.2010 р., трудова книжка Степаненко С.П., диплом Степаненко С.П., запит №6601/1 від 27.08.2018 р. з додатками, інформаційна брошура «Повреждения подшипников качения и их причины».

Представник відповідача у судовому засіданні висловив заперечення проти позовних вимог.

Розглянувши матеріали, з'ясувавши обставини справи та дослідивши надані сторонами докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.

13.05.2016 р. між ПрАТ «Термолайф» (замовник) та Ільїном Сергієм Сергійовичем (виконавець) було укладено договір №3607 (надалі - Договір), за яким виконавець зобов'язався виконати ремонт електродвигунів, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити ці роботи у відповідності з умовами укладеного Договору.

За пунктом 2.1 Договору до обов'язків виконавця зокрема віднесено: своєчасне та якісне надання послуг визначених п. 1.1 Договору в строк 10 днів з дати передачі замовником техніки виконавцю; здавати послуги за актами здачі-приймання виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін; у випадку наявності недоліків виконавець усуває їх за свій рахунок протягом 14 робочих днів з дня отримання відповідних претензій від замовника, або компенсує вартість їх усунення (претензії можуть пред'являтися замовником протягом 1 року з дня закінчення робіт). Замовник в свою чергу зобов'язаний оплатити виконані роботи в розмірі і строки (п.3.3, 3.5), визначені Договором, після перевірки достовірності актів про надання послуг виконавцем підписати ці акти в строк 5 робочих днів з моменту отримання.

Акт виконаних робіт підписується сторонами не пізніше 5 календарних днів після виконання послуг (п. 3.11 Договору).

Ціна послуг деталізується в специфікації/рахунку-фактурі до Договору, які є його невід'ємною частиною (п. 3.1 Договору). Загальна вартість Договору визначається як сума всіх специфікацій або рахунків-фактури (п. 3.2 Договору).

Відповідно до розділу 4 Договору у випадку порушення зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність визначену Договором та діючим законодавством. Сторони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов'язань по Договору, якщо воно відбулося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила усіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.

Сторонами було підписано наступні специфікації:

- №7 від 16.12.2016 р. на ремонт електродвигуна FIMET 160 кВт. 3000 об./хв на суму 88945,00 грн.;

- №12 від 15.06.2017 р. на ремонт електродвигуна FIMET 160 кВт. 3000 об./хв на суму 96300,00 грн.;

- №14 від 09.08.2017 р. на ремонт електродвигуна FIMET 160 кВт. 3000 об./хв на суму 107400,00 грн.

Специфікаціями було визначено строк виконання робіт - 15 робочих днів з моменту підписання специфікації.

Вказані роботи було виконано та прийнято за актами здачі приймання робіт №17 від 12.01.2017 р., №22 від 07.08.2017 р., №24 від 20.09.2017 р. Оплату за виконані роботи було здійснено у повному обсязі, що підтверджується наданими позивачем копіями платіжних доручень (а.с.133-150, 153-170, 173-175, 196-197).

Як зазначав позивач, після прийняття від виконавця двигуни були розміщені на складах замовника з метою подальшого використання.

Після початку експлуатації двигун FIMET 160 кВт 3000 об/хв (серійний №11001969, 1EM-1 315 MA2) вийшов з ладу. При розбиранні електродвигуна було виявлено зруйнований передній підшипник. Електродвигун було замінено на резервний (№80002061, 1М-1 315 МА2).

Час роботи зміненого електродвигуна склав 18 годин 30 хвилин, після чого його роботу було зупинено. Позивач вказує, що було виявлено зупинку електродвигуна через спрацювання захисту частотного перетворювача по перевищенню струму та при розбиранні електродвигуна знову було виявлено зруйнований передній підшипник. Оскільки з ладу вийшов тільки передній підшипник, а знятий напередодні двигун ще не був відремонтований, було прийнято рішення про заміну підшипника. В ході робіт з'ясувалося, що була відсутня дистанційна втулка, яка перебуває між підшипником і стопорним кільцем, що фіксує передній підшипник на валу. Також, кришки, що фіксують підшипник, були переплутані місцями.

Через 27 годин роботи електродвигуна він знову був зупинений, було виявлено, що зупинка електродвигуна сталася через спрацювання захисту частотного перетворювача по короткому замиканню на «землю».

В позовній заяві зазначається, що 17.10.2017 р. о 14:20 на територію позивача прибув Ільїн С.С., який був викликаний позивачем. Для вібродіагностики і перевірки балансування робочого колеса представниками відповідача був викликаний фахівець. Позивач наголошував, що виконані відповідачем роботи були неякісними та містили недоліки механічного характеру (зборка та неякісні запчастини), тому під час переговорів між сторонами 17.10.2017 р., відповідачу було запропоновано компенсувати (повернути) вартість неякісно виконаного ремонту 3 електродвигунів, які передавались відповідачу для проведення робіт. Однак, як зазначав позивач, відповідач не погодився компенсувати понесені позивачем витрати.

23.10.2017 р. позивачем було направлено за адресою відповідача претензію (вих. № 715) з вимогою компенсувати вартість ремонтних робіт відповідно до специфікації №7 від 16.12.2016 р. та №12 від 15.06.2017 р., в розмірі 185245,00 грн., за свій рахунок протягом 14 робочих днів з дня отримання відповідної претензії. Претензію було повторно направлено відповідачу 14.11.2017 р. (вих. 771) та 21.12.2017 р. (вих. 839), але відповіді не було отримано.

18.10.2017 р. позивачем з ТОВ «Харківський завод електричних машин» було укладено договір підряду №35 на виконання ремонтних робіт, а 23.10.2017 р. було підписано Акт дефектації №838 та Калькуляцію №839 на проведення ремонту електродвигуна 1М-1 315 МА2 (серійний номер №80002061) на загальну суму 92488,20 грн.

29.11.2017 р. за Актом здачі-приймання (надання послуг) №ОУ-0000252, позивачем був прийнятий ремонт вказаного електродвигуна.

07.12.2017 р. між позивачем та ТОВ «Харківський завод електричних машин» було підписано Акт дефектації №947 та Калькуляцію №948 на проведення ремонту електродвигуна 1М-1 315 МА2 (серійний номер №11001969) на загальну суму 92488,20 грн.

29.11.2017 р. за Актом здачі-приймання (надання послуг) №ОУ-0000056, позивачем був прийнятий ремонт вказаного електродвигуна.

Таким чином, позивач стверджував, що ним були понесені витрати на усунення недоліків ремонту електродвигунів на суму 184976,40 грн., які були неякісно відремонтовані відповідачем. Від позовних вимог в частині компенсації витрат на ремонт електродвигуна FIMET 160 кВт 3000 об/хв (серійний №G15000576) - позивач відмовився.

Відповідач, висловлюючи заперечення проти позовних вимог, зазначав, що роботи за укладеним сторонами Договором були виконані належним чином, а відповідачем було вжито усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання за Договором.

Відповідач наголошував, що позивач вперше повідомив про неякісно виконаний ремонт електродвигунів після самостійного розбирання та проведення ремонту зазначених двигунів. Будь-яких актів щодо неякісного ремонту або неякісних запчастин в присутності відповідача не складалось. 17.10.2017 р. відповідач був присутній при розбиранні електродвигуна FIMET 160 кВт 3000 об/хв (серійний №G15000576) і претензій щодо неякісного ремонту від відповідача не отримував, а інші два двигуни взагалі не були надані для огляду.

В той же час, позивач у відповіді на відзив зазначав, що 17.10.2017 р. відповідач огляну всі електродвигуни і був присутній при розбиранні електродвигуна FIMET 160 кВт 3000 об/хв (серійний №G15000576). Відмовляючись підписувати акт щодо неякісного ремонту, відповідач пообіцяв усунути недоліки неякісно виконаного ремонту електродвигунів за свій рахунок і після цього перестав виходити на зв'язок з позивачем.

На підтвердження своїх заперечень, відповідачем було надано заяву свідка Дмитрієва Ю.С. (вх. №21836 від 30.07.2018) р., в якій зазначається наступне.

17 жовтня 2017 року до Дмитрієва Ю.С. звернувся Ільїн С.С. та у зв'язку з його викликом на підприємство ПрАТ "Термолайф" з питання виходу з ладу електродвигунів, запросив бути присутнім разом з ним на зазначеному підприємстві для з'ясування фактичних обставин щодо виходу з ладу електродвигунів. Приблизно о 14-20 разом з ФОП Ільїним С.С. Дмитрієв Ю.С. прибув на підприємство ПрАТ "Термолайф", що знаходиться за адресою: м. Харків, Карачівське шосе, 44, що може бути підтверджено зробленим записом в журналі обліку відвідувачів підприємства. В подальшому, в присутності робітників підприємства, Ільїна С.С. та керівника підприємства, Дмитрієвим Ю.С. був здійснений огляд електрообмотки і електродвигуна в ході якого будь-яких пошкоджень не виявлено.

Було прийнято рішення, оглянути місце використання електродвигуна, а саме вентилятора, в ході якого було встановлено, що при оберті електродвигуна присутня вібрація. В подальшому, при спілкуванні з працівниками та керівником підприємства в його кабінеті всі прийшли до висновку, що причиною виходу з ладу електродвигунів є підвищена вібрація вентилятора та розбалансування робочого колеса, яке розташоване на валу електродвигуна. Керівник підприємства звернувся до Ільїна С.С. з питанням можливості викликати на підприємство фахівця по балансуванню промислового вентилятора в якому використовувались електродвигуни та в подальшому такий спеціаліст за телефонним дзвінком Ільїна С.С. був запрошений на підприємство.

Окрім того, свідок зазначав, що при огляді електродвигуна та вентилятора, а також в кабінеті керівника, в його присутності, зі сторони працівників та керівника підприємства будь-яких претензій Ільїну С.С. щодо неякісного ремонту електродвигунів останнім не пред'являлось. Всі погодились, що причиною виходу з ладу електродвигунів є наявність вібрації вентилятора (розбалансування робочого колеса вентилятора) та прийшли до висновку про необхідність проведення робіт по балансуванню вентилятора (робочого колеса вентилятора).

Також, відповідачем було надано до суду заяву свідка Павлова Анатолія Анатолійовича (вх. 25421 від 03.09.2018 р.), подана заява містить показання щодо фактичних обставин, які відбувалися 17 жовтня 2017 року у його присутності на підприємстві ПрАТ "Термолайф".

Згідно поданої заяви, 17 жовтня 2017 року приблизно о 18:00-19:00 годині в телефонному режимі до Павлова А.А., звернулись як до спеціаліста з балансування вентиляторів. Чоловік, представившись працівником ПрАТ "Термолайф", повідомив, що на підприємстві де він працює у виробництві використовується промисловий вентилятор по якому необхідно провести діагностику та встановити наявність або відсутність при роботі вентилятора вібрації. У разі встановлення наявності вібрації провести балансування вентилятора. Прибувши на підприємство, в присутності працівників ПрАТ "Термолайф" було проведено огляд робочого колеса вентилятора на предмет дефектів сварки, відривів, балансировочних грузів, наявності тріщин в металі. Дефектів не було виявлено.

Відповідно до ДСТУ ISO 14694:2005 "Промислові вентилятори. Вимоги до якості балансування та рівнів вібрації", ДСТУ ISO 14695:2005 "Вентилятори промислові. Метод визначення вібрації вентилятора", ДСТУ 2522-94 "Вентилятори радіальні загального призначення. Фланці. Розміри" допустиме середнє квадратичне значення віброшвидкості вентиляторів не повинно перевищувати 6,3 мм/с, незалежно від виду балансування робочих коліс, шківів і муфт. При проведенні діагностики промислового вентилятора було встановлено наявність вібрації рівень якої в 3,5 разів перевищував допустимі норми встановлені відповідними ДСТУ.

Після встановлення наявності підвищеної вібрації вентилятора, працівники ПрАТ "Термолайф" повідомили Павлова А.А. про необхідність заміни електродвигуна. Павлов А.А. заначив, що заміна електродвигуна не приведе до очікуваного результату та не усуне підвищену вібрацію вентилятора. Але працівники ПрАТ "Термолайф" наполягли на проведенні заміни електродвигуна та в подальшому електродвигун, який використовувався у роботі вентилятора було замінено. Роботи по заміні вентилятора проводились приблизно на протязі 4-х годин працівниками ПрАТ "Термолайф". Після заміни електродвигуна рівень вібрації залишився на тому самому рівні. Потім були проведені діагностичні заміри та розрахунки встановлення на робочому колесі вентилятора балансувальних грузів. Встановлення балансувальних грузів на робочому колесі вентилятора проводилося працівниками ПрАТ "Термолайф" за розрахунками Павлова А.А.

У ході проведення балансування Павловим А.А. було виявлено та повідомлено працівників ПрАТ "Термолайф" про наявність конструктивних недоліків вентилятора, а саме те, що осьова вібрація корпусу вентилятора була приблизно 5,5 мм/с та її можливо зменшити шляхом приєднання за допомогою проведення зварювальних робіт двох з'єднувальних уголків між корпусом і станиною вентилятора. Після проведення робітниками ПрАТ "Термолайф" зазначених робіт, вібрація вентилятора зменшилась до рівня норм ДСТУ. Роботи по діагностиці та балансуванню вентилятора, з урахуванням часу заміни робітниками ПрАТ "Термолайф" електродвигуна, проводились до 4-5 годин наступного дня.

Свідок зазначав, що будь які дії по розбиранню, діагностиці, ремонту електродвигунів, які використовувались у роботі промислового вентилятора, ним не здійснювались.

Окрім того, представником відповідача було надано висновки ТОВ «ІТЦ» Донвентилятор» та ТОВ «МПСР» (вх. 21837) щодо наслідків наявності розбалансування робочого колеса вентилятора та можливості виходу з ладу електродвигунів при наявності розбалансування робочого колеса вентилятора, згідно яких наслідком роботи вентилятора з підвищеною вібрацією є: руйнування підшипникових вузлів, посадкових місць підшипників, що в свою чергу призводить до заклинюванню якоря електродвигуна та руйнування його обмоток, у разі експлуатації вентилятора з наявною вібрацією вище допустимих норм це може привести до виходу з ладу підшипників та обмоток електродвигуна або до виходу з ладу електродвигуна в цілому. Також зазначається, що допустимі норми вібрації вентиляторів визначені в ДСТУ ISO 14694:2005 "Промислові вентилятори. Вимоги до якості балансування та рівнів вібрації", ДСТУ ISO 14695:2005 "Вентилятори промислові. Метод визначення вібрації вентилятора", ДСТУ 2522-94 "Вентилятори радіальні загального призначення. Фланці. Розміри" та не можуть бути вище 6,3 мм/с, незалежно від виду балансування робочих коліс.

Під час розгляду справи позивачем було надано акт огляду електродвигуна Fimet 160 кВт 3000 об/мин (сер. № 80002061, 1М 315 МА2) та пояснювальну записку головного механіка ПрАТ «Термолайф» Сащенко Є.Є. від 28.08.2018 р., в яких було викладену версію працівників підприємства позивача щодо подій, що мали місце при огляді електродвигунів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 857 Цивільного кодексу України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові; результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до ст. 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно ч. 1-3 ст. 853 ЦК України Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відповідно до ч. 4 вказаної статті у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Приписами ст. 858 ЦК України передбачено, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Згідно п. 2.1.8 Договору у випадку наявності недоліків виконавець усуває їх за свій рахунок протягом 14 робочих днів з дня отримання відповідних претензій від замовника, або компенсує вартість їх усунення (претензії можуть пред'являтися замовником протягом 1 року з дня закінчення робіт).

З'ясовуючи питання наявності фактичних та правових підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення заявленої суми збитків, суд приймає до уваги також наступне.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу; одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Згідно зі ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, що передбачено ст.225 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

За змістом ч.ч.1,3,4 ст.226 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.

За загальними правилами з відповідача можуть бути стягнуті збитки за наявності повного складу правопорушення, а саме:

1) порушення відповідачем своїх обов'язків перед позивачем;

2) наявності збитків, завданих відповідачем, в тому числі неодержаного позивачем прибутку;

3) причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та негативними наслідками, що виявились результатом таких дій (бездіяльності);

4) вини відповідача у настанні негативних наслідків, яка проявилась у будь-якій формі, тобто умислу, грубої або звичайної необережності.

За таких обставин, позивачем у справі має бути доведено наявність складу правопорушення у діях відповідача. При цьому, відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність боржника за невиконання або неналежне виконання зобов'язань у вигляді відшкодування збитків. Шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдана є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Однак, доказів на підтвердження того, що вихід з ладу двигунів відбувся з вини відповідача та був результатом саме неякісно виконаного ремонту відповідачем - позивачем не було надано.

Відповідно до ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 13 ГПК України).

Згідно ст. 14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (стаття 74 ГПК України).

За приписами ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

У позовній заяві позивачем зазначається, що система віддуву, яка використовується в процесі виробництва, - це одна система з власним вентилятором, який працює за допомогою електродвигуна (а.с. 8). Таким чином, враховуючи, що відремонтовані відповідачем двигуни є складовою цілої системи віддуву, на їх роботу та справність могли впливати й інші структурні та функціональні частини системи. Тому, посилаючись на вихід з ладу вказаних двигунів, обов'язковим є доведення того, що причиною таких неполадок був саме неякісний ремонт, а не наявність проблем в роботі інших складових частин системи віддуву.

Наявність в матеріалах справи заяв свідків, які брали участь у перевірці роботи системи, підтверджують твердження відповідача про несправність роботи вентилятора, що могло стати причиною виходу з ладу електродвигунів.

У відповіді на відзив (а.с. 243) позивач вказує, що до видів діяльності та спеціалізації позивача не входить діагностика та ремонт електродвигунів, тому виявити наявність всіх недоліків можуть здійснити лише ті організації, які спеціалізуються на проведенні даних робіт (послуг), зокрема ТОВ «Харківський завод електричних машин».

В той же час, після зупинки роботи двигунів, вони розбиралися працівниками позивача, в них проводились ремонтні роботи, в одному з них здійснювалась заміна підшипників, після чого той знову вийшов з ладу (а.с. 113). Зазначені роботи, як вбачається з позовної заяви та пояснень позивача, проводилися до виклику відповідача та пред'явлення до нього претензій, особами без підтвердженої кваліфікації, що також могло вплинути на справність двигунів та можливість виявлення дійсних причин їх виходу з ладу.

Акти про виявлені недоліки в роботах між сторонами не складались, експертних висновків або будь-яких інших доказів на підтвердження того, що вихід з ладу електродвигунів був спричинений неякісним ремонтом до суду не надано.

Пояснювальна записка головного механіка ПрАТ «Термолайф» Є.Є. Сащенко, складена під час розгляду справи 28.08.2018 р., не може бути визнана належними доказом по даній справі, оскільки вона фактично оформлена у вигляді показань свідка, але не відповідає процесуальним вимогам до такого доказу, зокрема не містить повних даних свідка, інформації про обізнаність зі змістом закону про кримінальну відповідальність за надання неправдивих показань та нотаріально завіреного підпису свідка.

Наданий позивачем «Акт осмотра электродвигателя» датований 17.10.2018 р. та підписаний головним механіком, заступником директора і директором у вигляді письмових пояснень осіб, що його підписали відносно подій, учасниками яких вони були, як зазначено в акті - «17.10.2018 р.». Зазначений акт містить ряд суперечностей щодо дати його складання та часу, протягом якого відбувалися описані в ньому події. Окрім того, зазначеним актом лише констатується думка працівників підприємства позивача щодо виявлених недоліків та можливих причин їх виникнення, а тому не може слугувати доказом належного чи неналежного виконання зобов'язання відповідачем за Договором №3607 від 13.05.2016 р.

Подальший ремонт електродвигунів було проведено ТОВ «Харківський завод електричних машин» за договором підряду з позивачем, при цьому жодних експертних висновків або досліджень, які б дозволили встановити причини виходу з ладу двигунів не було проведено, таких доказів до суду не було надано.

З огляду на викладене, твердження позивача про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду та, як наслідок, понесення ним збитків у розмірі оплаченої вартості неякісного ремонту, суд вважає недоведеними належними та допустимими доказами. Доводи позивача суперечать наявним у справі доказам, які у своїй сукупності спростовують викладені позивачем обставини.

Керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, на підтвердження неякісного виконання відповідачем ремонту електродвигунів за договором №3607 від 13.05.2016 р., а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на їх необґрунтованість.

З урахуванням відмови в задоволенні позову та приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі не підлягають покладенню на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Повне рішення складено 18.09.2018 р.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л.С. Лаврова