Ухвала суду № 76506490, 18.09.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"18" вересня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3343/14

Господарський суд Одеської області у складі судді - Петрова В.С., розглянувши заяву Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 2 (вх. 2-2629/18 від 17.09.2018 р.) про забезпечення позову у справі № 916/3343/14 за позовом Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Одеської міської ради до фізичної особи - підприємця Пилипенко Марини Леонтіївни та фізичної особи - підприємця Форостянюк Наталії Петрівни про стягнення збитків в сумі 200624,26 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року Прокурор Малиновського району м. Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради до фізичної особи - підприємця Пилипенко Марини Леонтіївни та фізичної особи - підприємця Форостянюк Наталії Петрівни про стягнення збитків в сумі 200624,26 грн., завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.08.2014 р. (суддя ОСОБА_3) позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/3343/14, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.10.2014 р. провадження у справі № 916/3343/14 зупинено до набрання законної сили постанови Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/13196/14-а за адміністративним позовом Пилипенко Марини Леонтіївни та Форостянюк Наталії Петрівни до виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014 р. № 109.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.03.2016 р. провадження по справі № 916/3343/14 поновлено з 20.04.2016 р., при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду на 20 квітня 2016 р.

18 травня 2016 р. прокурором було подано до суду клопотання про зупинення провадження до постановлення рішення Вищим адміністративним судом України по справі № 522/11050/14-а за касаційною скаргою Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2014 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.05.2016 р. провадження у справі № 916/3343/14 зупинено на підставі вказаного клопотання прокурора.

У зв'язку зі звільненням ОСОБА_3 з посади судді Господарського суду Одеської області згідно рішення Вищої ради правосуддя від 03.04.2018 р. № 982/0/15-18, на підставі розпорядження керівника апарату суду № 145 від 11.04.2018 р. було проведено повторний автоматичний розподіл справи № 916/3343/14, за результатами якого вказану справу передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Петрову В.С.

Наразі 15.12.2017 р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України був викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.04.2018 р. справу № 916/3343/14 прийнято до провадження судді Петрова В.С., повідомлено учасників справи про здійснення розгляду справи за правилами, що діють після набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VІІІ, також зобов'язано прокурора повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі.

30.07.2018 р. заступником керівника Одеської місцевої прокуратури № 2 подано до господарського суду клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки підстави для зупинення провадження у даній справі на теперішній час відсутні. Зокрема, заявник вказує, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 р. у справі № 522/11050/14-а, до вирішення якої було зупинено провадження у даній справі, задоволено заяву ТОВ „Блаз" про відмову від адміністративного позову, постанову Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2017 р. визнано нечинною та закрито провадження у вказаній справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.08.2018 р. поновлено провадження у справі № 916/3343/14, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, при цьому підготовче засідання призначено на 15 серпня 2018 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.08.2018 р. у справі № 916/3343/14 підготовче засідання відкладено на 04.09.2018 р.

29.08.2018 р. Одеською місцевою прокуратурою № 2 надані до суду пояснення стосовно представництва вказаною прокуратурою територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, оскільки відповідно до Закону України „Про прокуратуру" з 15.12.2015 р. припинено діяльність міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур.

З огляду на вказане, судом здійснено зміну найменування прокуратури Малиновського району м. Одеси, якою було пред'явлено позов, на Одеську місцеву прокуратуру № 2.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.09.2018 р. у справі № 916/3343/14 підготовче засідання відкладено на 20.09.2018 р.

17.09.2018 р. Заступником керівника Одеської місцевої прокуратури № 2 була подана до господарського суду заява про забезпечення позову, згідно якої заявник просить суд накласти арешт на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 20730154).

Вказана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідачі ухиляються від виконання вимог акту комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 17.04.2014 р. в розмірі 200624,26 грн. Зокрема, заявник вказує, що з матеріалів справи вбачається, що на підставі договору дарування від 08.04.2008 р. ФОП Пилипенко М.Л. та ФОП Форостянюк Н.П. належить по 1/2 частині нежилих приміщень за адресою: АДРЕСА_1. При цьому заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 2 зазначає, що у ході перевірки 19.07.2013 р. управлінням земельних ресурсів департаменту комунальної власності Одеської міської ради виявлено порушення вимог земельного законодавства та установлено, що ФОП Пилипенко М.Л. та ФОП Форостянюк Н.П. використовують земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів та за результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19.07.2013 р. Однак, як стверджує заявник, відповідачі не виконали вимог щодо оформлення документів на вказану земельну ділянку, у зв'язку з чим 17.04.2014 р. комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам складено акт, що затверджено рішенням Одеської міської ради № 109 від 123.4.2014 р., яким розраховано розмір збитків за використання земельної ділянки площею 2393 кв.м. без правовстановлюючих документів, завданих територіальній громаді м. Одеси, який складає 200624,26 грн. Так, заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 2 вважає, що відповідачі порушують вимоги ст.ст. 156, 157, 206 Земельного кодексу України, а тому мають компенсувати шкоду, яку завдало використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Разом з цим, як зазначає заявник, відчуження ФОП Пилипенко М.Л. та ФОП Форостянюк Н.П. нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду та вважає, що накладення арешту на нежитлові приміщення, які належать відповідачам, є адекватним та співрозмірним заходом забезпечення позову та жодним чином не вплине на господарську діяльність відповідачів та вказані висновки узгоджуються з п.п. 1-3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Таким чином, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

Зі змісту заяви вбачається, що заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 2 припускає можливість навмисного відчуження відповідачами нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, з метою унеможливлення належного виконання рішення суду про стягнення збитків в сумі 200624,26 грн.

Однак, заявником не обґрунтовано обставини того, що з урахуванням виниклих між сторонами правовідносин невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову унеможливить виконання судового рішення у разі задоволення позову. Більш того, заявником не наведено, яким чином вжиття запропонованих заходів забезпечення позову забезпечитиме фактичне виконання судового рішення в разі задоволення заявленого позову про стягнення збитків у розмірі 200624,26 грн., завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Поряд з цим, на думку суду, обраний позивачем захід забезпечення позову є неспівмірним із заявленими позивачем вимогами, оскільки у позові мова йде про грошові кошти, а заявник просить накласти арешт на нежитлові приміщення.

Між тим, з матеріалів справи та поданої заяви не вбачається саме вчинення відповідачами будь-яких дій, спрямованих на відчуження ними нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, арешт на які заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 2 просить накласти, а відтак заява про вжиття заходів до забезпечення позову ґрунтується лише на особистому припущенні заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 2 щодо здійснення відповідачами дій, направлених на відчуження нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, що в подальшому, на його думку, може унеможливити виконання рішення господарського суду. Наразі заявником не надано жодних доказів на підтвердження свого припущення щодо можливості відчуження відповідачами вказаного об'єкту нерухомості, в той час як відповідно до вимог чинного законодавства (статтею 74 ГПК України), обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, господарський суд вважає заяву заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 2 про забезпечення позову необґрунтованою, у зв'язку з чим така заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 2 про забезпечення позову у справі № 916/3343/14 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.

Суддя В.С. Петров