Рішення № 76506231, 18.09.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.09.2018Справа № 910/6669/18За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Спец Металл Маш"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталекс Профі"

про стягнення 61721,85 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ВК Спец Металл Маш" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталекс Профі" про стягнення 61721,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач на підставі договору укладеного в простій письмовій формі постави позивачу товар, нижчої якості, ніж було обумовлено сторонами. З огляду на вищезазначене позивач просить стягнути з відповідача різницю вартості оплаченого та отриманого товару у сумі 61721,85 грн.

Ухвалою суду від 16.07.2018 відкрито провадження у справі № 910/6669/18, постановлено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст.ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що оскільки, між сторонами був укладений договір купівлі-продажу у спрощений спосіб і не було передбачено порядок прийомки товару по якості, то мають застосовуватись до правовідносин вимоги Інструкції П-7 щодо складання акту невідповідності за участі представників постачальника. Оскільки позивачем не дотримано вимог Інструкції, то відповідач заперечує проти задоволення позову. Крім того, експертний висновок щодо невідповідності якості товару, долучений до матеріалів справи позивачем відповідач вважає неналежним доказом, оскільки, він ґрунтується на даних, наданих позивачем та здійснений за поданням іншої особи, ніж та що здійснювала прийомку товару згідно довіреності.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що прийомка товару відбувалась на складі відповідача, на якому були присутні представники відповідача, які зазначили, що видаткова накладна підписана з боку покупця, а тому товар прийнятий. З огляду на присутність представників відповідача відсутні підстави для їх додаткового залучення згідно вимог Інструкції П-7. Крім того, позивач зазначає, що товар знаходиться на території товарного складу відповідача. Огляд товару за результатами якого складено висновок про невідповідність товару по якості був проведений у напівпричепі, в якому знаходився при прийомці товару. Щодо замовлення експертизи іншим представником ніж той, що здійснював прийомку товару та його необізнаності щодо предмету прийомки, позивач зазначив, що представник володів всією необхідною інформацією та підписаною сторонами видатковою накладною. Позивач надає фотографії, здійснені прийомці товару та перевірці його кількості. Загальна вага металу відповідає заявленій у видатковій накладній, що є однією з ідентифікуючих ознак поставленого відповідачем позивачу товару.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що отримав відзив від позивача лише 15.08.2018, в зв'язку з чим не зміг виконати вимоги ухвали суду щодо строку подання відповіді на відзив до 10.08.2018.

Суд відзначає, що позивач не був позбавлений можливості на підставі ст. 46 ГПК України ознайомитись з матеріалами справи, у разі несвоєчасно надходження відзиву на його адресу.

Однак, судом враховано, що відзив надійшов на адресу суду лише 10.08.2018, в зв'язку з чим, позивач був позбавлений можливості у визначений судом строк надати відповідь на відзив.

Відповідно до ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення вказаного строку чи з ініціативи суду.

З огляду на вищезазначене, суд з власної ініціативи продовжує строк для подачі позивачем відповіді на відзив до 17.08.2018 включно.

Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виставив позивачу рахунок на оплату замовлення № 7205 від 29.03.2018 на суму 469086,00 грн за товар: сталь тонколистова оцинкована 0,38*2350 РЕ (т) (9003, виробник сировини Китай (ЕКОНОМ)) у кількості 15,27 тон за ціною 30719,45 грн. В рахунку зазначено, що оплата даного рахунку означає згоду з умовами поставки товару. повідомлення про оплату обов'язкове, в протилежному випадку не гарантується наявність товару на складі. Товар відпускається по факту надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника, само вивозом. За наявності довіреності або паспорта.

Позивач оплатив вартість товару, що підтверджується платіжним дорученням № 584 від 30.03.2018 на суму 469086,00 грн (призначення платежу: за товар згідно рахунку № 7205 від 29.03.2018)

Згідно видаткової накладної № 6452 від 03.04.2018, підписаної обома контрагентами позивачем за замовленням № СП-0007205 від 29.03.2018 отримано товар: сталь тонколистова оцинкована 0,38*1250 РЕ (Т) (9003, виробник сировини Китай (ЕКОНОМ)) у кількості 15,27 на суму 469086,00 грн. Товар був отриманий представником покупця Заторським І.Г. згідно довіреності № 164 від 30.03.2018, яка наявна в матеріалах справи.

Позивач не заперечує проти того, що ним дійсно був отриманий від відповідача товар у кількості 15,27 тони, однак вказує, що даний товар був неналежної якості, оскільки, мав товщину не 0,38 мм, як зазначено у рахунку та видатковій накладній, а - 0,33 мм.

В підтвердження вказаної обставини позивачем долучено до матеріалів справи Експертний висновок № 1-467 від 04.04.2018 Київської Торгово-промислової палати. У висновку зазначено, що Експерту на асфальтованому розвантажувальному майданчику матеріального складу ТОВ «СТАЛЕКС ПРОФІ» (територія ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському»), за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 26, в присутності представника замовника експертизи - експедитора Копійки A.B., пред'явлено 1 тентований напівпричеп №АС3771ХР з відкритими дверима, доставлений сідельним тягачом №АС6703ВМ. в якому фактично знаходились 4 рулони сталі в горизонтальному положенні; рулони обгорнуті металевим пакувальним листом, обв'язані 8-ма металевими стрічками, зафіксовані на підлозі дерев'яними підкладками та такелажними текстильними ременями до конструкцій напівпричепа, без механічних пошкоджень та маркування. В присутності експерта відбулось розпакування 1 рулону: під пакувальним металевим листом рулон сталі обгорнутий пакувальним папером з маркуванням: виробник «Shandong Lantian Steel Co., LTD». Сталь має поверхневе полімерне покриття. При вимірюванні товщини сталі згідно л. 4. ГОСТ 8596-57, встановлено значення товщини 0,33 мм, з урахуванням покриття. Вимірювання товщини сталі в рулоні проводилось мікрометром тип МК-25-0.01. ціна поділки : 0.01 мм, заводський номер 150674724, дата калібрування -21.12.2017 р.

Експертом дійшов наступного висновку: на основі вищевикладеного встановлено, що в пред'явленому експерту 1 напівпричепі №АС3771ХР. фактично знаходились 4 рулони сталі, за заявою замовника експертизи, отримані згідно видатковій накладній № 6452 від 03.04.2018 p. ТОВ «СТАЛЕКС ПРОФІ», м. Київ. Фактична товщина сталі тонколистової оцинкованої з полімерним покриттям в 1 рулоні складає 0,33 мм з урахуванням покриття, що на 0,05 мм менш ніж у видатковій накладній №6452 від 03.04.2018 р. За заявою замовника експертизи: вантаж отримано згідно видатковій накладній № 6452 від 03.04.2018 р. ТОВ «СТАЛЕКС ПРОФІ», м. Київ, в якій значиться: сталь тонколистова оцинкована 0.38*1250 РЕ (т) 9003. виробник сировини Китай, кількість 15,27 т; отриманні 4 рулони сталі тонколистової оцинкованої з полімерним покриттям TOB «ВК СПЕЦ МЕТАЛЛ MALU», попередньо були оглянуті на складі постачальника ТОВ «СТАЛЕКС ПРОФІ». На момент огляду на поверхні рулонів знаходились етикетки з маркуванням: виробник «Shandong Lantian Steel Co., LTD», номер рулона, розмір 0,35*1250 (розмір 0,35 виправлений від руки на 0,38), колір RAL9003.

До матеріалів справи також долучено фотографії від 03.04.2018 рулонів сталі з даними вагів (загальна вага 4 рулонів сталі 15,27 т), якими позивач підтверджує обставину, що експерту для дослідження було надано саме ту сталь, що була отримана за видатковою накладною № 6452 від 03.04.2018, оскільки їх вага ідентична тій, що вказана у видатковій накладній.

З відповіді ТОВ "Сталекс Профі" від 07.05.2018 № 07/05 вбачається, що позивач звернувся до відповідача з вимогою № 11-04/18 від 11.04.2018, в якій просив повернути різницю у вартості отриманого за видатковою накладною № 6452 від 03.04.2018 товару. Відповідач відмовся від повернення надміру сплачених коштів, оскільки претензій щодо кількості товару при його прийнятті не виникало у покупця. Вартість товару оплачена позивачем відповідає вартості поставленого товару.

Позивач просить стягнути з відповідача пропорційно суму надміру сплаченої попередньої оплати у розмірі 61721,85 грн в зв'язку з поставкою товару нижчої якості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу, зокрема з договорів та правочинів.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 5 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ч. 1, 3 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Отже сторонами укладено договір у спрощений спосіб шляхом звернення з заявкою на покупку товару, виставлення рахунку та оплату вказаного рахунку позивачем, що створило для них відповідні цивільні права та обов'язки.

Так, згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (ст. 662 ЦК України).

Згідно з положеннями ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар, надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Товар був переданий покупцю у місці його знаходження (як погоджено сторонами в рахунку), що підтверджується видатковою накладною № 6452 від 03.04.2018. Товар (сталь тонколистова оцинкована у кількості 15,27 т) отриманий експедитором Заторським Ігором Гарольдовичем на підставі довіреності № 164 від 30.03.2018, якою Заторського І.Г. уповноважено отримати від ТОВ "Сталекс Профі" цінності за рахунком № 7205 від 29.03.2018 - гладкий лист у кількості 6000 кв.м.

Відповідно до ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми. Якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам, але виявляться більш низького сорту, ніж було зумовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів.

Згідно ГОСТ 8596-57 "Сортамент чорних металів Прокат і калібрування сталі" при ширині стрічки більше 1100 мм до 1500 мм та при товщині від 0,2 мм до 0,4 мм відхилення по товщині стрічки не допускаються.

Отже стрічка металу шириною 1250 у разі зазначення товщини у розмірі 0,38 мм товщина не може бути меншою (похибка не допускається). Натомість як вбачається з поданих до матеріалів справи документів товщина металу, отриманого за видатковою накладною № 6452 від 03.04.2018, становить 0,33 мм замість заявленої товщини 0,38 мм. Крім того, з фотографій, наданих до матеріалів справи, вбачається, що на маркуванні товару містяться виправлення, здійснені маркером, замість надрукованої товщини металу 0,35 мм, від руки написано 0,38 мм.

Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Відповідно до ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Згідно ст. 679, 680 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили. Покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк.

Доводи відповідача щодо недотримання позивачем вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю затвердженої Держарбітражем при раді Міністрів СРСР N П-7 від 25.04.1966 відхиляються судом з наступних підстав.

Вказана інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки або іншими обов'язковими правилами не встановлений інший порядок прийому продукції виробничо - технічного призначення та товарів народного споживання за якістю і комплектності, а також тари під продукцією чи товарами.

Вказана інструкція покладає обов'язки як на організацію - відправника так, і на підприємство - отримувача.

Згідно з п. 2 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю затвердженої Держарбітражем при раді Міністрів СРСР N П-7 від 25.04.1966 з метою збереження якості продукції, що поставляється, створення умов для своєчасного і правильного приймання її за якістю підприємства, організації - виробники (відправники) зобов'язані забезпечити: суворе дотримання встановлених правил пакування та тарування продукції, маркування та опломбування окремих міст; відвантаження (здачу) продукції, відповідну по якості та комплектності вимогам, встановленим стандартам, технічним умовам, кресленням, рецептурам, зразкам; чітке і правильне оформлення документів, що засвідчують якість та комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, тощо), вантажних та розрахункових документів, відповідність вказаних в них даних про якість і комплектність продукції фактичній якості і комплектності її.

Відповідно до п. 7, 14 Інструкції прийомка продукції за якістю і комплектністю на складі постачальника здійснюється у випадках, передбачених у договорі. Прийомка продукції за якістю та комплектністю здійснюється у чіткій відповідності стандартам, технічним умовам, основним і особливим умовам поставки, іншим обов'язковим для сторін правилам, а також по супровідним документам, що посвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація, тощо). Відсутність вказаних супровідних документів, чи деяких з них не призупиняє приймання товару. В такому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла і в акті вказується, які документи відсутні.

Згідно п. 16 Інструкції при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари чи пакування вимогам стандартів, технічним умовам, кресленням, зразкам, договору чи даним, вказаним в маркуванні і супровідних документах, що посвідчують якість продукції (п. 14), отримувач призупиняє наступну прийомку продукції, складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Отримувач зобов'язаний забезпечити збереження продукції неналежної якості чи некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості і змішування з іншою однорідною продукцією. Отримувач зобов'язаний викликати для участі в продовженні прийомки продукції і складання двостороннього акту представника іногороднього виробника (відправника), якщо це передбачено в основних і особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах чи договорі. При одноміській поставці виклик представника виробника (відправника) і його явка для участі в перевірці якості і комплектності продукції і складання акту є обов'язковим.

Отже як вбачається з Інструкції нею передбачено прийняття продукції в тому числі на складі постачальника, однак, п. 16 Інструкції передбачений виклик представника виробника (відправника) лише у разі надходження продукції покупцю при іногородній чи одноміській

поставці. Виклик представника постачальника, при прийомці товару на його складі для складання акту Інструкцією не передбачено.

Отже вищезазначеним спростовуються доводи відповідача щодо невиконання позивачем вимог Інструкції про виклик його представника для складання акту невідповідності, оскільки, виклик представника відповідача у разі здійснення прийомки товару на його складі Інструкцією не передбачений.

Згідно п. 20 Інструкції при неявці представника виробника (відправника) на виклик отримувача в установлений строк і у випадках, коли виклик представника іногороднього виробника (відправника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції здійснюється представником відповідної галузевої інспекції по якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз чи представником відповідної інспекції за якістю.

Для визначення якості отриманого від відповідача товару позивачем було залучено експерта Київської торгово-промислової палати. За результатами огляду було складено відповідний експертний висновок від 04.04.2018 № 184-06.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати України" 1. Торгово-промислові палати мають право: проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість. Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України. Права торгово-промислових палат закріплюються в їх статутах і реалізуються у порядку, передбаченому законодавством України.

Висновок був складений в межах повноважень Торгово-промислової палати та є обов'язковим до застосування.

Відповідач заперечує проти прийняття у якості доказу товщини проданої ним сталі експертного висновку, оскільки замовником вказано не експедитора Заторського І.Г., який здійснював прийомку товару, а експедитора Копійку А.В. Суд вважає це заперечення необґрунтованим, оскільки у висновку вказано, що замовником експертизи є не фізична особа експедитор, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ВК Спец Металл Маш" (покупець товару).

Прийомка товару і експертиза проводилась на розвантажувальному майданчику матеріального складу відповідача. Зокрема експертиза була проведена наступного дня після підписання сторонами видаткової накладної. В підтвердження обставин на які посилається відповідача у відзиві, що експерту був наданий інший товар, ніж той, що був відпущений згідно видаткової накладної № 6452 від 03.04.2018 (що на склад відповідача позивачем був завезений інший товар чи, що позивачем крім отриманого за видатковою накладною № 6452 від 03.04.2018 був придбаний інший аналогічний товар з товщиною листа 0,33 мм). Натомість позивачем долучено до матеріалів справи фото фіксацію товару, отриманого за видатковою накладною № 6452 від 03.04.2018.

Відповідач жодними доказами (передбаченими Інструкцією), крім видаткової накладної № 6452 від 03.04.2018 не довів передання позивачу товару належної якості, зокрема сталі товщиною 0,38 мм, яка була оплачена позивачем у повному обсязі. Крім того, з наданих до матеріалів справи фотографій вбачається порушення маркування товару, зокрема внесення до маркування не застережених виправлень щодо якості товару, зокрема його товщини. Крім того, оскільки, товар як зазначено сторонами, має країною виробництва (походження) - Китай, відповідач не надав суду документів, що підтверджують якість імпортованого товару, зокрема сертифікати якості та відповідності, інвойси, митні декларації, договір на поставку товару з країни-виробника.

Вказане за переконанням суду свідчить про недобросовісність відповідача, як продавця та про недотримання ним його обов'язків, в тому числі визначених Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, щодо маркування товару та відповідності заявленої у видатковій накладній якості товару, якості переданого покупцю товару.

Відповідно до ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, з огляду на приписи ст.ст. 693, 530 ЦК України у відповідача з моменту отримання вимоги позивача про повернення грошових коштів, виникло зобов'язання по їх поверненню у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, який виконаний відповідачем не був. Доказів, які б підтверджували виконання відповідачем його зобов'язання по поверненню коштів передплати, матеріали справи не містять.

Оскільки, відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем по поставці обумовленого в договорі товару, кошти отримані ним, як передплата за товар, який був переданий іншої якості ніж було обумовлено сторонами підлягають поверненню пропорційно якості переданого товару.

Позивачем визнається факт поставки йому відповідачем товару вагою 15,27 т. товщиною сталі 0,33 мм замість 0,38 мм. Відповідачем факт поставки позивачу товару загальною вагою 15,27 т також визнається. Обставина щодо отримання за товар суми коштів у розмірі 469086,00 грн також сторонами не заперечується.

Оскільки судом встановлено продаж товару неналежної якості, який був прийнятий позивачем та оплачений у сумі 469086,00 грн, суд вважає обґрунтованим пропорційне зменшення вартості отриманого товару, як передбачено ст. 678 ЦК України.

Однак, суд не погоджується з розрахунком позивача та вважає його помилковим та арифметично невірним, оскільки, у разі пропорційного зменшення вартості товару, його ціна становить 430811,53 грн (469086,00*0,33/0,38). А тому різниці у вартості коштів, що були оплачені позивачем та мали бути сплачені в зв'язку з пропорційним зменшенням вартості становить 65274,47 грн (469086,00-430811,53).

Відповідно до частини 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. З огляду на вищезазначене сума надміру сплачених коштів підлягає стягненню у розмірі, заявленому позивачем до стягнення - 61721,85 грн.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, обставини визнані позивачем у позовній заяві та підтверджені матеріалами справи, відповідач не спростував шляхом подання належних та допустимих доказів.

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен із доводів сторін.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталекс Профі" (03124, м. Київ, вул. Радищева, 3; ідентифікаційний код 38316724) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Спец Металл Маш" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А офіс № 139; ідентифікаційний код 41394132) 61721 (шістдесят одна тисяча сімсот двадцять одна) грн. 85 коп. різниці між оплаченим і фактично отриманим товаром та 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко