Рішення № 76505776, 07.09.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/44/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2018 Справа № 908/871/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л., при секретарі судового засідання Осоцькому Д.І., розглянувши матеріали справи № 908/871/18

позивача: фізичної особи-підприємця Савченко Олексія Сергійовича, 71100, АДРЕСА_1

до відповідача: приватного акціонерного товариства "БЕРТІ", 71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Франка-Новоросійська, 2/40

про стягнення 913 751,44 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Кузнецова А.С., договір від 20.04.18, ордер серії ЗП№005259 від 20.04.18

від відповідача: Остопарченко Л.В., довіреність від 21.05.18 № 718

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області звернулась фізична особа-підприємець Савченко Олексій Сергійович (далі ФОП Савченко О.С./позивач) з позовною заявою про стягнення з приватного акціонерного товариства "БЕРТІ" (надалі ПрАТ "БЕРТІ"/відповідач) 913 751,44 грн. основного боргу за договорами постачання від 31.12.14 № 31/12/14, від 31.12.15 № 31/12/15 та від 30.12.16 № 30/12/16.

Позовні вимоги обґрунтовано ст.ст. 526, 610, 611, 614, 691, 692 ЦК України, ст.ст. 20, 181, 193 ГК України, а також порушенням відповідачем зобов'язань по оплаті товару за договорами постачання від 31.12.14 № 31/12/14, від 31.12.15 № 31/12/15 та від 30.12.16 № 30/12/16 на загальну суму 913 751,44 грн.

08.05.18 автоматизованою системою документообігу суду визначено вищевказану позовну заяву до розгляду судді Корсун В.Л.

Ухвалою від 10.05.18 судом позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/871/18 (номер провадження 17/44/18) за правилами загального позовного провадження. Судове засідання призначено на 06.06.18.

Крім того, вказаною ухвалою визначено учасниками наступні строки для подання до суду:

- відповідачу: відзиву на позов із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача - не пізніше 15 днів з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження у справі; заперечення на відповідь на відзив та документи, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 7 днів з дня отримання відповіді на відзив;

- позивачу: відповіді на відзив із документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи - протягом 7 днів з дня отримання відзиву.

Представником відповідача Остопарченко Л.В. за довіреністю від 21.05.18 № 718 через канцелярію суду 31.05.18 подано відзив на позовну заяву ФОП Савченко О.С. у справі № 908/871/18, в прохальній частині якої відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволені позову, оскільки вважає позовні вимоги незаконними, безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав. Між ФОП Савченком О.С. та ПрАТ «Берті» укладено договори постачання № 31/12/14 від 31.12.14, № 31/12/16 від 30.12.16 умовами яких погоджено, що факт поставки позивачем та прийняття відповідачем обумовленого договором товару підтверджується підписаними та скріпленими печатками обома сторонами видатковими накладними. Як вказує відповідач, видаткові накладні №№: РН-0000020, РН-0000036, РН-0000037, РН-0000042, РН-0000005, РН-0000006, РН-0000011, РН-0000016, РН-0000048, РН-0000049, РН-0000054, РН-0000058, РН-0000064, РН 0000065, РН-0000068, РН-0000069 не містяться обов'язкових реквізитів первинних документів, що фіксують факт здійснення господарської операції, а саме не містять: або посади, або прізвища особи, яка брали участь у здійсненні господарської операції зі сторони відповідача, або особистого підпису такої особи, або печатки підприємства, або посилання на договір постачання. А тому, на думку відповідача, зазначені документи не можуть свідчити про отримання ПрАТ «БЕРТІ» товару від позивача у справі, оскільки не мають доказової сили. Також відповідач зазначив, що позивачем взагалі не надано доказів надання вказаних видаткових накладних покупцю, або доказів пред'явлення будь-яких претензій щодо неналежного оформлення накладних з боку відповідача. Крім того, на думку відповідача існування зареєстрованої податкової накладної не є належним та допустимим доказом здійснення поставки товару за спірними видатковими накладними та не тягне за собою зобов'язань зі сторони відповідача перед позивачем. Надані позивачем акти звірки взаєморозрахунків, відповідач також вважає, неналежними доказами з огляду на те, що вони підписані головним бухгалтером ПрАТ «БЕРТІ» ОСОБА_4, яка не має повноважень на їх підписання на підставі статуту товариства. Крім того, відповідач посилається, що на дату підписання акту звірки взаєморозрахунків керівником ПрАТ «Берті» був позивач, за вказівкою якого і було підписано акти; при цьому стан розрахунків між сторонами за даними ПрАТ «БЕРТІ» в акті не вказаний.

06.06.18 до матеріалів цієї справи через канцелярію суду надійшло клопотання від 06.06.18, в якому відповідач (в особі представника Остопарченко Л.В.) просить суд приєднати до матеріалів справи наступні докази: копія заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.06.18 № 811 та докази її направлення відповідачу.

Представник позивача в судовому засідання 06.06.18 під особистий підпис отримала копію відзиву відповідача на позовну заяву та копію клопотання відповідача від 06.06.18 про приєднання доказів до матеріалів справи.

Ухвалою від 06.06.18 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 08.08.18 включно, підготовче засідання призначено на 19.06.18.

Позивачем 19.06.18 до суду подано:

- відповідь на відзив у справі № 908/871/18;

- клопотання від 19.06.18 про витребування доказів від ПрАТ «БЕРТІ», а саме копії податкової декларації з податку на додану вартість з додатком № 5 9Д5) за такі періоди: за травень 2015 р., липень 2015 р., січень-лютий 2016 р., квітень 2016 р., серпень 2016 р., жовтень - грудень 2016 р., січень 2017 р., березень - вересень 2017 р.;

- заяву від 19.06.18 щодо листування між сторонами у справі по суті спору.

Відповідач 19.06.18 через канцелярію суду надав письмові пояснення у справі щодо листування та клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (копії договору поставки від 30.12.16 № 30).

У підготовчому судовому засіданні 19.06.18, з'ясувавши правову позицію сторін суд відмовив у задоволенні клопотання представника ФОП Савченко О.С. про витребування доказів.

У підготовчому судовому засіданні 19.06.18 судом оголошено перерву у справі на 08.08.18, про що винесено ухвалу 19.06.18 (з урахуванням описки виправленої ухвалою від 07.08.18 у справі № 908/871/18).

03.07.18 через канцелярію суду представником відповідача подано заперечення від 26.06.18 на відповідь на відзив.

В засіданні 08.08.18 представники сторін надали суду заяви від 08.08.18 (кожен окремо), за змістом яких учасники у справі просять суд закрити підготовче провадження у справі № 908/871/18 та розпочати розгляд справи по суті у день закінчення підготовчого судового засідання.

З'ясувавши правову позицію сторони позивача та відповідача, суд враховуючи наявність відповідних заяв/клопотання від представників сторін, керуючись положеннями ч. 6 ст. 183 та п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, в засіданні 08.08.18 ухвалив про закриття підготовчого провадження та перехід до розгляду справи № 908/871/18 по суті.

У судовому засіданні 08.08.18 судом оголошено перерву в розгляді справи по суті на 22.08.18 об 11 год. 00 хв., про що винесено відповідну ухвалу.

22.08.18 від позивача надійшло клопотання від 22.08.18 про долучення доказів (копії договору від 31.12.15 № 31/12/15), яке обґрунтовано тим, що позивачем після упорядкування бухгалтерської та фінансової документації, яка до цього велась неналежно, відшукано оригінал договору від 31.12.15 № 31/12/15 та надано представнику позивача копі. Останнього для надання суду.

У засідання 22.08.18 судом на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України відмовлено у задоволенні клопотання від 22.08.18 представника позивача про долучення доказів, оскільки наведені у клопотанні причини невчасного подання до суду доказу (копії договору від 31.12.15 № 31/12/15), а саме: неналежне упорядкування бухгалтерії та фінансової документації позивачем не можна визнати поважними причинами неподання доказу (нез'явлення вказаного клопотання) в підготовчому провадженні.

У судових засіданнях 22.08.18 та 07.09.18 судом оголошувалась перерва в розгляді справи по суті.

Представник позивач у судовому засіданні 07.09.18 підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та у своїх заявах по суті справи.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю, надав пояснення щодо поданої до суду заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог та визнала поставку товару за видатковими накладними за №№ 0000002, 0000027, 0000030, 0000033, 0000035, 0000040, 0000045. При прийнятті рішення представник відповідача просив суд врахувати заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, як односторонній правочин, яким припинено загальні зобов'язання сторін на загальну суму 216 445,46 грн. за договором від 30.12.16 № 30/12/16 та за договором від 30.12.16 № 30.

У судовому засіданні 07.09.18 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін повідомлено коли буде складено повне рішення.

На підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України, судом залишено без розгляду відповідь позивача від 18.06.18 на відзив та заперечення відповідача від 26.06.08 на відповідь на відзив, через їх подання (відповіді на відзив, заперечення) з порушенням процесуальних строків, які визначені в ухвалі суду від 10.05.18 про відкриття провадження у справі № 908/871/18, та без відповідного клопотання про їх поновлення з обґрунтування поважності причин пропуску зазначених строків.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Фізичною особою-підприємцем Савченко Олексієм Сергійовичем (Постачальник) та приватним акціонерним товариством "БЕРТІ" (Покупець) 31.12.14, 31.12.15 та 30.12.16 укладено договори постачання № 31/12/14, № 31/12/15 та № 30/12/16 відповідно (умови договір аналогічного змісту, далі договори), за умовами яких (п.1.1.) Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцеві товар, згідно видаткових накладних, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар.

У п. 2.1 договорів сторонами визначено, що найменування, асортимент, сорти, типи, групи, підгрупи, види, марки, моделі та кількість товару визначається у видаткових накладних.

Згідно з пунктами 3.2.. 3.3., 3.4. договорів, право власності на товар у Покупця за цим договором (кожним окремо) виникає з моменту передання йому товару. Датою поставки товару визначається дата підписання Покупцем підписаної та скріпленої печаткою Постачальником належним чином оформленої видаткової накладної. Разом з товаром Постачальник зобов'язаний передати Покупцеві такі документи: примірник видаткової накладної, підписані та скріплені печаткою постачальника; податкові накладні; сертифікат (паспорт) якості товару.

Пунктом 3.11. договорів визначено, що покупець протягом одного робочого дня, коли Покупцем було отримано товар, у разі відсутності претензій до його якості та кількості, підписує та скріплює печаткою видаткову накладну, отриману від Постчальника відповідно до п. 3.5. Договору та один примірник видаткової накладної негайно надсилає Постачальнику рекомендованим або цінним листом або передає під розписку.

У відповідності з п. 4.2. договорів, загальна сума договору складається з сум видаткових накладних.

За умовами пунктів 4.3.-4.5. договорів, Покупець оплачує товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі виставленого(их) рахунку(ів)-фактури в порядку передбаченому специфікаціями. Днем оплати вважається день списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця. Оплата здійснюється в національній валюті України, в гривнях.

Строк дії договорів визначено розділом 9, за змістом якого: договір набирає чинності з моменту укладення та діє до 31 грудня наступного року за роком укладення договору, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Як вказує позивач у позовній заяві, ним згідно з видатковими накладними (які наведено в розрахунку позовних вимог у позовній заяві) було здійснено поставку товару ПрАТ "БЕРТІ" на загальну суму 980 751,44 грн., який був прийнятий уповноваженим представником покупця.

На підтвердження викладеного позивачем до матеріалів позовної заяви надані наступні документи (належним чином засвідчені копії):

- видаткові накладні № РН-0000020 від 08.05.15 на суму 14 256,00 грн., № РН-0000036 від 13.07.15 на суму 1 162,80 грн., № РН-0000037 від 13.07.15 на суму 26 280,00 грн., № РН-0000042 від 24.07.15 на суму 23 616,00 грн., № РН-0000005 від 26.01.16 на суму 84,00 грн., № РН-0000006 від 26.01.16 на суму 4 752,00 грн., № РН-0000011 від 08.02.16 на суму 10 800,00 грн., № РН-0000016 від 24.02.16 на суму 710,40 грн., № РН-0000032 від 28.04.16 на суму 89 100,00 грн., РН-0000048 від 23.08.16 на суму 50 703,84 грн., № РН-0000049 від 29.08.16 на суму 5 985,14 грн., № РН-0000053 від 04.10.16 на суму 3 204,00 грн., № РН-0000054 від 10.10.16 на суму 114 799,75 грн., № РН-0000058 від 25.10.16 на суму 42 724,39 грн., № РН-0000064 від 15.11.16 на суму 42 055,20 грн., № РН-0000065 від 18.11.16 на суму 39 500,64 грн., № РН-0000068 від 01.12.16 на суму 39 500,64 грн., № РН-0000069 від 08.12.16 на суму 427,20 грн. № РН-0000071 від 14.12.16 на суму 118 711,44 грн., № РН-0000073 від 20.12.16 на суму 41 940,00 грн., № РН-0000002 від 19.01.17 на суму 139 440,00 грн., № РН-0000009 від 13.03.17 на суму 31 234,80 грн., видаткова накладна № РН-0000018 від 21.04.17 на суму 9 480,00 грн., № РН-0000021 від 12.05.17 на суму 1 224,00 грн., № РН-0000025 від 01.06.17 на суму 56 280,00 грн., № РН-0000027 від 20.06.17 на суму 31 200,00 грн., № РН-000030 від 06.07.17 на суму 23 100,00 грн., № РН-0000033 від 21.07.17 на суму 1080,00 грн., № РН-0000035 від 01.08.17 на суму 7 200,00 грн. № РН-0000040 від 01.09.17 на суму 9 600,00 грн., № РН-0000045 від 10.10.17 на суму 600,00 грн.;

- податкові накладні від 13.07.15 № 5 на суму 1162,80 грн., від 08.05.15 № 1 на суму 14256,00 грн., від 13.07.15 № 6 на суму 26 280,00 грн., від 24.07.15 № 11 на суму 23616,00 грн., від 26.01.15 № 5 на суму 84,00 грн., від 26.01.16 № 6 на суму 4752,00 грн., від 08.02.16 № 4 на суму 10800,00 грн., від 24.02.16 № 9 на суму 710,40 грн., від 28.04.16 № 7 на загальну суму 89100,00 грн., від 23.08.16 № 3 на суму 50 703,84 грн.; від 29.08.16 № 4 на суму 5 985,14 грн., від 04.10.16 № 1 на суму 3204,00 грн., від 10.10.16 № 2 на суму 114 799,75грн., від 29.08.16 № 4 на суму 5 985,14 грн., від 25.10.16 № 5 на суму 42 724,39 грн. , від 18.11.16 № 6 на суму 39 500,64 грн., від 01.12.16 № 1 на суму 39 500,64 грн.; від 08.12.16 № 2 на суму 427,20 грн., від 14.12.16 № 4 на суму 118 711,44 грн., від 20.12.16 № 6 на суму 41 940,00 грн., від 13.03.16 № 2 на суму 31 234,80 грн., від 21.04.17 № 2 на суму 9 480,00 грн., від 12.05.17 № 2 на суму 1224,00 грн., від 01.06.17 № 1 на суму 56 280,00 грн., від 20.06.17 № 3 на суму 31 200,00 грн., від 06.07.17 № 1 на суму 23 100,00 грн., від 21.07.17 № 4 на суму 1080,00 грн., від 01.08.17 № 1 на суму 7 200,00 грн., від 01.09.17 № 1 на суму 9 600,00 грн., від 10.10.17 № 2 на суму 600,00 грн.;

- довіреності № 77 від 01.02.16, № 921 від 04.10.16, № 991 від 01.11.16 та № 1083 від 01.12.16, видані ПрАТ «БЕРТІ» начальнику ОМТС Баталіну О.В. на отримання від ОСОБА_6 ТМЦ в асортименті, які засвідчені підписами особи, що одержала довіреність, керівника ПрАТ «БЕРТІ», головного бухгалтера підприємства та відтиском печатки ПрАТ «БЕРТІ»;

- акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.09.17 по рахунку 361 між ФОП Савченко О.С. та ПрАТ «БЕРТІ», підписаний ФОП Савченко О.С. та головним бухгалтером ПрАТ «БЕРТІ» ОСОБА_4 (як зазначено в акті головний бухгалтер діє на підставі Статуту), а також засвідчений печатками фізичної особи підприємця та підприємства відповідача;

- акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.09.17 по рахунку 631 між ФОП Савченко О.С. та ПрАТ «БЕРТІ», підписаний ФОП Савченко О.С. та головним бухгалтером ПрАТ «БЕРТІ» ОСОБА_4 (як зазначено в акті головний бухгалтер діє на підставі Статуту), а також засвідчений печатками фізичної особи підприємця та підприємства відповідача.

Претензією № 1 від 22.03.17 позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити протягом 7 днів з дня отримання претензії борг, у т.ч. за спірними видатковими накладними. Згідно з поясненнями представника позивача, ФОП Савченко О.С. у претензії було допущено описку в даті її складання, а саме вірною датою претензії № 1 є 22.03.18.

На підтвердження направлення наведеної претензії позивачем до позовної заяви додано належним чином засвідчену копію фіскального чеку від 23.03.18 № 6995.

Крім того, 19.06.18 представником позивача до справи надано докази вручення вказаної претензії відповідачу у вигляді відстеження з офіційного сайту «УКРПОШТА» (вручено 27.03.18).

Оскільки відповідач відповідні на претензію № 1 позивачу не надав (не надіслав), кошти за спірними видатковими накладними у повному обсязі не сплатив (не перерахував), позивач звернувся до суду з цим позовом.

Згідно з розрахунком позовних вимог, який викладено у позовній заяві, борг ПрАТ ТОВ «БЕРТІ» перед ФОП Савченко О.С. за спірними видатковими накладними, з урахуванням часткової оплати товару покупцем в загальній сумі 67 000,00 грн., складає 913 751,44 грн.

Відповідач (в особі представника) у підготовчому судовому засіданні 06.06.18 надав суду разом з клопотанням про приєднання доказів до справи № 908/871/18 копію заяви ПрАТ «БЕРТІ» від 05.06.18 вих. № 811 до позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог, а також копію фіскального чеку від 05.06.18, як доказу, який підтверджує направлення вказаної заяви відповідачем на адресу ФОП Савченко О.С.

Крім того, 19.06.18 відповідач (в особі представника) разом з клопотанням про приєднання доказів до матеріалів справи надав копію договору поставки № 30 від 30.12.16.

Як свідчить зміст заяви ПрАТ «БЕРТІ» від 05.06.18 вих. № 811, відповідач повідомив позивача про припинення своїх зобов'язань щодо сплати поставленого ФОП Савченко О.С. товару за договором постачання № 30/12/16 від 30.12.16 на суму 216 445,46 грн. шляхом зарахування зустрічної вимоги ПрАТ «БЕРТІ» до позивача щодо сплати за поставлений товару у сумі 216 445,46 грн. за договором поставки № 30 від 30.12.16.

В судовому засіданні 07.09.18 на стадії розгляду справи по суті спору на запитання головуючого про які саме конкретні зобов'язання сторін йде мова в заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог, представник відповідача повідомив, що за договором постачання № 30/12/16 від 30.12.16 ПрАТ «БЕРТІ» визнає грошові зобов'язання перед позивачем за наступними видатковими накладними: № РН-0000002 від 19.01.17 на суму 139 440,00 грн., № РН-0000027 від 20.06.17 на суму 31 200,00 грн., № РН-000030 від 06.07.17 на суму 23 100,00 грн., № РН-0000033 від 21.07.17 на суму 1080,00 грн., № РН-0000035 від 01.08.17 на суму 7 200,00 грн., № РН-0000040 від 01.09.17 на суму 9 600,00 грн., № РН-0000045 від 10.10.17 на суму 600,00 грн. Всього на суму 212 220,00 грн.

В частині суми 4 225,46 грн. на яку відповідач також просить суд здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог у своїй заяві, представник відповідача не зазначив конкретної видаткової накладної за договором постачання № 30/12/16 від 30.12.16 якою повністю чи частково стосується сума зарахування 4 225,46 грн.

Щодо зобов'язань ФОП Савченко О.С. перед ПрАТ «БЕРТІ» за договором поставки № 30 від 30.12.16 на суму 216 445,46 грн. представник відповідача не надав пояснень стосовно того, про які конкретні зустрічні грошові зобов'язання позивача йде мова у заяві про зарахування, чим такі зобов'язань позивача перед відповідачем підтверджуються.

Норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін та висновки суду.

Частина 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), якою визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ст. 526); договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629).

Положення ст. 631 ЦК України визначають, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч.1); закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч.4).

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до умов п. 4.3. договорів, Покупець оплачує товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі виставленого(их) рахунку(ів)-фактури в порядку передбаченому специфікаціями.

Як встановлено судом в ході розгляду справи по суті спору, між сторонами Специфікації до договорів постачання № 31/12/14, № 31/12/15 та № 30/12/16 не складались.

Докази виставлення рахунків-фактур в матеріалах цієї справи відсутні та суду не надано.

За твердженнями представника позивача, вказані рахунки-фактури були передані позивачем відповідачу разом з товаром.

Отже, порядок оплати товару за договорами постачання № 31/12/14, № 31/12/15 та № 30/12/16, у т.ч. строк оплати, сторонами не визначено.

Згідно зі ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, суд виходить з того, що визначальним при вирішенні цієї справи по суті спору є встановлення факту прийняття ПРАТ «БЕРТІ» від позивача товару за спірними видатковими накладними.

Видаткова накладна є документосм, який фіксує факт отримання/передачі матеріальних цінностей (товарів або послуг) від однієї особи іншій і по суті завершує купівлю-продажу між продавцем і покупцем. Форму видаткової накладної не затверджено.

У відповідності до визначень термінів, що міститься в ст. 1 Закону України від 16.07.99 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1 та 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції чинній до 05.10.17, тобто в редакції чинній станом на дату підписання видаткових накладних які оспорюються відповідачем у відзиві як неналежний доказ) визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Суд відзначає, що відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечував укладення з позивачем договору постачання від 31.12.15 № 31/12/15, наявність у відповідача оригіналу зазначеного договору. Також відповідач не оспорював того факту, що умови договору постачання від 31.12.15 № 31/12/15 є аналогічними до умов договорів постачання № 31/12/14 від 31.12.14 та № 31/12/16 від 30.12.16, а також факту поставки позивачем відповідачу товару за видатковими накладними, які додані до позовної заяви та прийняття товару за ними уповноваженим представником ПрАТ «БЕРТІ».

Натомість, відповідач у відзиві зазначав про невідповідність видаткових накладних (№№: РН-0000020 від 08.05.15, РН-0000036 від 13.07.15, РН-0000037 від 13.07.15, РН-0000042 від 24.07.15, РН-0000005 від 26.01.16, РН-0000006 від 26.01.16, РН-0000011 від 08.02.16, РН-0000016 від 24.02.16, РН-0000048 від 23.08.16, РН-0000049 від 29.08.16, РН-0000054 від 10.10.16, РН-0000058 від 25.10.16, РН-0000064 від 15.11.16, РН 0000065 від 18.11.16, РН-0000068 від 01.12.16, РН-0000069 від 08.12.16), податкових накладних, актів звірки вимогам до первинних бухгалтерських документів які встановлені у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Як наслідок, відповідач вказував про те, що надані позивачем документи не мають доказової сили та у зв'язку з чим, просив суд з цих підстави відмовити у задоволені позову.

Відповідно до ст. 7 ГПК України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Стаття 13 ГПК України закріплює змагальність сторін, а саме те, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Згідно з вимогами ст. 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити, зокрема, у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права (ч.ч. 1-3 ст. 165).

Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього (ч. 4 ст. 165 ГПК України).

За таких обстави, враховуючи, що у відзиві ПрАТ «БЕРТІ» не заперечувався факт укладення з позивачем договору від 31.12.15 № 31/12/15, наявність у відповідача оригіналу договору, відповідність умов вказаного договору умовам договорів № 31/12/14 від 31.12.14 та № 31/12/16 від 30.12.16, а також факт поставки позивачем відповідачу товару за спірними видатковими накладними, його прийняття уповноваженим представником ПрАТ «БЕРТІ» Баталіним О.В., суд дійшов висновку, що відповідач позбавляється права заперечувати проти зазначених обставин під час розгляду справи по суті.

Крім того, суд вважає, що незначні недоліки в заповненні реквізитів первинних бухгалтерських документів не роблять їх недійсними і не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів.

Так, зокрема, згідно із абз. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції чинній із 01.01.18, зазначено, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію не є підставою для не визнання господарської операції за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, тощо.

З матеріалів справи вбачається, що на всіх видаткових накладних (окрім накладних № РН-0000048 від 23.08.16, № РН-0000049 від 29.08.16, № РН-0000058 від 25.10.16, № РН-0000068 від 01.12.16, № РН-0000069 від 08.12.16) які взагалі не підписані в графі отримувач) наявний підпис в графі отримувача.

Судом встановлено, зокрема, що деякі накладні підписані з зазначенням посади і прізвища особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення зі сторони отримувача (ПрАТ «БЕРТІ»), а деякі без такого зазначення.

Наявні у справі довіреності (№ 77 від 01.02.16 (дійсна до 29.02.16), № 921 від 04.10.16 (дійсна до 31.10.16), № 991 від 01.11.16 (дійсна до 31.11.16), № 1083 від 01.12.16 (дійсна до 31.12.16), які видані ПрАТ «БЕРТІ» (керівником та головних бухгалтером підприємства та засвідчена печаткою ПрАТ «БЕРТІ») начальнику ОМТС Баталіну О.В. на отримання від Савченко О.С. товарно-матеріальних цінностей в асортименті, в яких міститься зразок підпису Баталіна О.В, як повноваженої особи на отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей, свідчать про особу, яка приймала участь в господарських операціях з отримання від позивача товару за спірними накладними.

Так, співставлення підпису проставленого на спірних видаткових накладних в графі отримувач, та в довіреностях виданих ПрАТ «БЕРТІ», які наявні у справі, вбачається схожість підпису у видаткових накладних, в яких не зазначено прізвища та посади отримувача товарів, з підписом начальника ОМТС Баталіна О.В. за довіреностями.

Судом враховано, що під час підготовчого провадження представник відповідача не оспорював факту підписання спірних видаткових накладних у цій справі не представником ПрАТ «БЕРТІ».

Крім того, жодних клопотань, як то про виклик Баталіна О.В. в якості свідка у цій справі з метою з'ясування чи отримувались ним матеріальні цінності за видатковими накладними наведеними вище у тексті цього рішення, чи про призначення почеркознавчої судової експертизи для визначення справжності підпису Баталіна Олександра Валерійовича на видаткових накладних за якими позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості, суду відповідачем не заявлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що у здійсненні господарських операцій, які стосуються правовідносин між сторонами у цій справі за спірними видатковими накладними, приймав участь Баталін О.В., як повноважний представник відповідача (окрім тих, що взагалі не підписані в графі отримувач) та отримував товар від позивача.

Щодо зарахування зустрічних вимог між сторонами на суму 216 445,46 грн. за заявою ПрАТ «БЕРТІ від 05.06.18 № 811 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 601 ЦК України: зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Стаття 602 ЦК України: не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 41) за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Представник позивача заперечував в ході розгляду справи проти заяви відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог з тих підстав, що з неї не зрозуміло про які конкретні зустрічні вимоги йдеться та чим вони підтверджуються.

Дійсно, зарахування зустрічних однорідних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін. Однак, таке зарахування згідно з ч. 1 ст. 601 ЦК України можливе лише за наявності зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. При цьому, за законом, зокрема, не допускається зарахування у випадку спливу строку позовної давності.

Однак, зі змісту заяви та наданих до матеріалів справи доказів не вбачається, наявність у відповідача права вимоги до ФОП Савченко О.С. за договором поставки № 30 від 30.12.16 (зокрема, не надано первісних бухгалтерських документів, які б підтверджували факт здійснення господарської операції між цими сторонами на суму 216 445,46 грн.).

За таких обставин, суд позбавлений можливості встановити безспірність вимоги ПрАТ «БЕРТІ» до позивача на суму 216 445,46 грн., оскільки вказана вимога є абстрактною, що строк виконання такої вимоги настав (або, що строк їх виконання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги).

А отже, у суду відсутні підстави вважати припиненими зобов'язання ФОП Савченко О.С. та ПрАТ «БЕРТІ» стосовно зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 ЦК України за заявою відповідача від 05.06.18 № 811.

Судом прийнято до уваги, що заява від 05.06.18 № 811 та надані суду представником відповідача пояснення, підтверджують прийняття представником відповідача від ФОП Савченко О.С. товару за наступними видатковими накладними: № РН-0000002 від 19.01.17 на суму 139 440,00 грн., № РН-0000027 від 20.06.17 на суму 31 200,00 грн., № РН-000030 від 06.07.17 на суму 23 100,00 грн., № РН-0000033 від 21.07.17 на суму 1080,00 грн., № РН-0000035 від 01.08.17 на суму 7 200,00 грн., № РН-0000040 від 01.09.17 на суму 9 600,00 грн., видаткова накладна № РН-0000045 від 10.10.17 на суму 600,00 грн. Всього на суму 212 220,00 грн.

Із змісту відзиву вбачається, що відповідач не визнає, з огляду на невідповідність вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» належними доказами у справі видаткові накладні: № РН-0000020 від 08.05.15 на суму 14 256,00 грн., № РН-0000036 від 13.07.15 на суму 1 162,80 грн., № РН-0000037 від 13.07.15 на суму 26 280,00 грн., № РН-0000042 від 24.07.15 на суму 23 616,00 грн., № РН-0000005 від 26.01.16 на суму 84,00 грн., № РН-0000006 від 26.01.16 на суму 4 752,00 грн., № РН-0000011 від 08.02.16 на суму 10 800,00 грн., № РН-0000016 від 24.02.16 на суму 710,40 грн., № РН-0000032 від 28.04.16 на суму 89 100,00 грн., № РН-0000048 від 23.08.16 на суму 50 703,84 грн., № РН-0000049 від 29.08.16 на суму 5 985,14 грн., № РН-0000053 від 04.10.16 на суму 3 204,00 грн., № РН-0000054 від 10.10.16 на суму 114 799,75 грн., № РН-0000058 від 25.10.16 на суму 42 724,39 грн., № РН-0000064 від 15.11.16 на суму 42 055,20 грн., № РН-0000065 від 18.11.16 на суму 39 500,64 грн., № РН-0000068 від 01.12.16 на суму 39 500,64 грн., № РН-0000069 від 08.12.16 на суму 427,20 грн.

З огляду на викладене можна дійти висновку, про відсутність у відповідача зауважень з приводу належності та допустимості інших видаткових накладних, як доказів у цій справі, що підтверджують факт здійснення господарських операції між сторонами за договорами постачання від 31.12.15 № 31/12/2015 та № 31/12/16 від 30.12.16, а саме: № РН-0000032 від 28.04.16 на суму 89 100,00 грн., № РН-0000053 від 04.10.16 на суму 3 204,00 грн., № РН-0000071 від 14.12.16 на суму 118 711,44 грн., № РН-0000073 від 20.12.16 на суму 41 940,00 грн., № РН-0000009 від 13.03.17 на суму 31 234,80 грн., № РН-0000018 від 21.04.17 на суму 9 480,00 грн., № РН-0000021 від 12.05.17 на суму 1 224,00 грн., № РН-0000025 від 01.06.17 на суму 56 280,00 грн. Всього на суму 351 174,24 грн.

Частиною 1 ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78 ГПК України).

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Приписами ст. 80 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 2 та 3 ст. 8 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV (в редакції до 03.01.17) визначено, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Статтею 9 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV (в редакції до 03.01.17) визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1). Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначений перелік обов'язкових реквізитів первинних документів кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (яке затверджено наказом міністерства Фінансів України від 24.05.95 №88, у відповідній редакції), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Пунктом 2.5. вказаного Положення закріплено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Згідно з п. 2.13. Положення, керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

У відповідності до п. 2.14. Положення, відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

У п. 27. Положення закріплено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Суд дослідивши оспорюванні відповідачем (невизнані як належні докази у справі) видаткові накладні встановив, що:

- видаткова накладна РН-0000020 від 08.05.15 на суму 14 256,00 грн. містить підпис та печатку позивача та підпис Баталіна О.В. в графі одержувач, що дозволяє ідентифікувати особу, яка отримала товар за накладною від ПрАТ «БЕРТІ»; окрім того, надана до матеріалів справи податкова накладна від 08.05.15 № 1 на суму 14256,00 грн. містить посилання на договір 31.12.14 № 31/12/14 та докази її прийняття контролюючим органом (ДПС України);

- видаткова накладна № РН-0000036 від 13.07.15 на суму 1 162,80 грн. містить підпис та печатку позивача та підпис начальника ОМТС Баталіна О.В. в графі одержувач, що дозволяє ідентифікувати особу, яка отримала товар за накладною від ПрАТ «БЕРТІ»; окрім того, надана до матеріалів справи податкова накладна від 13.07.15 № 5 на суму 1162,80 грн. має посиланням на договір 31.12.14 № 31/12/14 та докази її прийняття контролюючим органом (ДПС України);

- видаткова накладна № РН-0000037 від 13.07.15 на суму 26 280,00 грн., містить підпис та печатку позивача та підпис Баталіна О.В. в графі одержувач, що дозволяє ідентифікувати особу, яка отримала товар за накладною від ПрАТ «БЕРТІ»; окрім того, надана до матеріалів справи податкова накладна від 13.07.15 № 6 на суму 26 280,00 грн. має посилання на договір 31.12.14 № 31/12/14 та докази її прийняття контролюючим органом (ДПС України);

- видаткова накладна № РН-0000042 від 24.07.15 на суму 23 616,00 грн., містить підпис та печатку позивача та підпис Баталіна О.В. в графі одержувач, що дозволяє ідентифікувати особу, яка отримала товар за накладною від ПрАТ «БЕРТІ»; окрім того, у справ наявна податкова накладна від 24.07.15 № 11 на суму 23616,00 грн. та витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 28303769 сформований 28.07.15;

- видаткова накладна № РН-0000005 від 26.01.16 на суму 84,00 грн., містить підпис та печатку позивача та підпис в графі одержувач начальника ВМТП Баталіна О.В. за дов. № 5 від 11.01.16; окрім того, надана до матеріалів справи податкова накладна від 26.01.16 № 5 на суму 84,00 грн. має посилання на договір 31.12.15 № 31/12/15 та докази її прийняття контролюючим органом (ДПС України);

- видаткова накладна № РН-0000006 від 26.01.16 на суму 4 752,00 грн., містить підпис та печатку позивача та підпис в графі отримувач начальника ВМТП Баталін О.В. за дов. № 5 від 11.01.16; окрім того, надана до матеріалів справи податкова накладна від 26.01.16 № 6 на суму 4752,00 грн. містить посилання на договір 31.12.15 № 31/12/15 та докази її прийняття контролюючим органом (ДПС України);

- видаткова накладна № РН-0000011 від 08.02.16 на суму 10 800,00 грн., містить підпис та печатку позивача та підпис в графі отримувач начальник ВМТП Баталіна О.В. за дов. № 77 від 01.02.16; окрім того, надана до матеріалів справи податкова накладна від 08.02.16 № 4 на суму 10800,00 грн. має посилання на договір 31.12.15 № 31/12/15 та докази її прийняття контролюючим органом (ДПС України);

- видаткова накладна № РН-0000016 від 24.02.16 на суму 710,40 грн., містить підпис та печатку позивача та підпис в графі отримувач начальника ВМТП Баталіна О.В. за дов. № 77 від 01.02.16; окрім того, надана до матеріалів справи податкова накладна від 24.02.16 № 9 на суму 710,40 грн. містить посилання на договір 31.12.15 № 31/12/15 та докази її прийняття контролюючим органом (ДПС України);

- видаткова накладна № РН-0000054 від 10.10.16 на суму 114 799,75 грн., містить підпис та печатку позивача та в графі отримувач засвідчена підписом нач. ОМТС за дов. № 921 від 04.10.16 Баталіним О.В.; окрім того, надана до матеріалів справи податкова накладна від 10.10.16 № 2 на суму 114 799,75 грн. (в яґкій зазначено покупця - ПрАТ «БЕРТІ») з доказом її прийняття контролюючим органом (ДПС України);

- видаткова накладна № РН-0000064 від 15.11.16 на суму 42 055,20 грн., містить підпис та печатку позивача та в графі отримувач засвідчена підписом нач. ОМТС за дов. № 991 від 01.11.16»; окрім того, до матеріалів справи надана податкова накладна від 25.10.16 № 5 на суму 42 724,39 грн. ( в якій зазначено покупця - ПрАТ «БЕРТІ») з доказом її прийняття контролюючим органом (ДПС України);

- видаткова накладна № РН-0000065 від 18.11.16 на суму 39 500,64 грн., містить підпис та печатку позивача та в графі отримувач засвідчена підписом: «Баталін О.В. начальник ВМТП за дов. № 991 від 01.11.16»; окрім того, до матеріалів справи надана податкова накладна від 18.11.16 № 6 на суму 39 500,64 грн. (в якій зазначено покупця - ПрАТ «БЕРТІ») з доказом її прийняття контролюючим органом (ДПС України);

Приймаючи до уваги те, що наведені вище видаткові накладні містять підпис ФОП Савченко О.С. та підпис представника ПрАТ «БЕРТІ» Баталіна О.В., тобто дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій (зміст і обсяг) відображених в кожній з таких видаткових накладних, одиницю виміру, а також містять відомості про дату складання такого документа, назву підприємств (ФОП), вартість кожної одиниці товару, його загальну вартість, а також банківські реквізити постачальника (у даному випадку ФОП Савченко О.С.), суд дійшов висновку про те, що недоліки, які мали місце при заповненні реквізитів в видаткових накладних (відсутність відтиску печатки, не зазначення посади представника отримувача чи його прізвища) не є підставою для не визнання судом господарських операцій за такими видатковими накладними.

Як наслідок, судом відхиляються твердження представника відповідача про те, що видаткові накладні за №№: РН-0000020 від 08.05.15, РН-0000036 від 13.07.15, РН-0000037 від 13.07.15, РН-0000042 від 24.07.15, РН-0000005 від 26.01.16, РН-0000006 від 26.01.16, РН-0000011 від 08.02.16, РН-0000016 від 24.02.16, РН-0000054 від 10.10.16, РН-0000064 від 15.11.16, та РН 0000065 від 18.11.16 не є належними доказами здійснення господарських операцій між позивачем (постачальником) та відповідачем (отримувачем) за договорами постачання, про які йдеться у цій справі.

Дослідивши копії решти видаткових накладних (№ РН-0000048 від 23.08.16 на суму 50 703,84 грн., № РН-0000049 від 29.08.16 на суму 5 985,14 грн., № РН-0000058 від 25.10.16 на суму 42 724,39 грн., № РН-0000068 від 01.12.16 на суму 39 500,64 грн., № РН-0000069 від 08.12.16 на суму 427,20 грн.) доданих до позовної заяви, судом встановлено, що вони містять підпис та печатку позивача, в графі отримувач засвідчені відтиском печатки ПрАТ "БЕРТІ", але підпис отримувача товару у вказаних накладних відсутній.

Таким чином, оскільки наведені вище видаткові накладні не місять даних, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, суд дійшов висновку, про те, що вони не можуть бути належним доказом на підтвердження отримання товару відповідачем.

Щодо податкових накладних від 23.08.16 № 3 на суму 50 703,84 грн., від 29.08.16 № 4 на суму 5 985,14 грн., від 29.08.16 № 4 на суму 5 985,14 грн., від 01.12.16 № 1 на суму 39 500,64 грн., від 08.12.16 № 2 на суму 427,20 грн., які складені ФОП Савченко О.С. як платником податку на додану вартість та в яких покупцем товарів визначено ПрАТ «БЕРТІ» (з доказами їх прийняття контролюючим органом (ДПС України), суд вважає за необхідне вказати на те, що вони (як самостійні докази) не підтверджують факту передачі товару від позивача до відповідача на зазначені в них суми зобов'язань, оскільки податкова накладна є податковим документом, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Акти звіряння взаєморозрахунків є зведеними обліковими документами, які відображають загальну суму заборгованості на певну дату та фіксують стан розрахунків між сторонами.

Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації, однією з яких є введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером. Частиною 7 цієї ж статті встановлено, що головний бухгалтер, зокрема, організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

Зі змісту вказаних законодавчих положень вбачається наявність повноваження у головного бухгалтера на підпис акту звірки взаєморозрахунків.

Як було встановлено в ході розгляду справи надані акти звірки підписані від ПрАТ «БЕРТІ» головним бухгалтером підприємства ОСОБА_4

Головний бухгалтер ОСОБА_4, як представник відповідача, на момент підписання акту звірки був уповноваженою особою на вчинення відповідних дій, що визначено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідачем по справі не було надано суду належних та допустимих доказів того, що статутні документи відповідача, посадова інструкція тощо мають певні обмеження щодо дій головного бухгалтера з підписання актів звірки взаємних розрахунків з контрагентами по господарських договорах.

Підпис головного бухгалтера, що міститься на спірному акті звірки взаєморозрахунків, скріплений відповідною печаткою ПрАТ «БЕРТІ», відтиск якої не оспорювався відповідачем.

У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про те, що наданий до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків (аркуш 76 додатків до позовної заяви) опосередковано підтверджує факт (стан) здійснення взаєморозрахунків між сторонами на відповідну дату, у т.ч. за спірними у цій справі видатковими накладними.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивачем доведено, що мала місце поставка позивачем відповідачу товару за трьома договорами постачання від 31.12.14 № 31/12/14, від 31.12.15 № 31/12/15 та від 30.12.16 № 30/12/16, а також несвоєчасна та неповна оплата поставленого позивачем товару відповідачу на загальну суму 774 410,23 грн. (з урахуванням часткової оплати вартості товару на суму 67 000 грн., про яку вказано позивачем в розрахунку позовних вимог).

У зв'язку із чим, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 774 410,23 грн. основного боргу та про відмову в позові в іншій частині.

З огляду на те, що п. 3.4. договорів постачання № 31/12/14, № 31/12/15 та від 30/12/16 не звільняє відповідача від обов'язку проведення розрахунків з позивачем за отримані товарно-матеріальні цінності, про які йде мова в тексті цього рішення, судом, через необґрунтованість, залишаються поза увагою твердження представника відповідача про те, що не надання позивачем у цій справі покупцеві (відповідачу) примірників видаткової накладної, податкової накладної, сертифікату якості товару, є однією із підстав для відмови у задоволенні позову у справі № 908/871/18.

При вирішенні справи по суті спору судом прийнято до уваги те, що не надання (не виставлення) рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України.

А тому, наявність або відсутність таких рахунків-фактур та доказів їх виставлення позивачем відповідачу не звільняє останнього від обов'язку здійснити оплату товару за вказаними договорами постачання.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 11 616,15 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 7, 11, 13, 14, 15, 24, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 91, 129, 165, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "БЕРТІ" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Франка-Новоросійська, 2/40, код ЄДРПОУ 00152359) на користь фізичної особи-підприємця Савченко Олексія Сергійовича (71100, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 774 410 (сімсот сімдесят чотири тисячі чотириста десять) грн. 23 коп. основного боргу за поставлений товар та 11 616 (одинадцять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 15 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та пп. 17.5. п. 1 Розділу XI «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

Повне рішення складено 17.09.2018.

Суддя В.Л. Корсун